{"title":"ВІЛЬНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНОЇ ТЕМАТИКИ У СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ: СТРУКТУРНИЙ АСПЕКТ","authors":"Валентина Сухомлин","doi":"10.32782/2410-0927-2023-19-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-19-13","url":null,"abstract":"Пропонована стаття присвячена дослідженню вживання вільних словосполучень військово-політичної тематики у сучасному німецькому публіцистичному дискурсі. Метою роботи є дослідити основні типи вільних словосполучень військово-політичної тематики з огляду на їх будову та синтаксичну роль у складі речення у німецьких публіцистичних онлайн-статтях. Увагу сконцентровано на їх структурному аспекті. Методологія дослідження передбачає підбір відповідного матеріалу дослідження методом суцільної вибірки, шляхи виокремлення вільних словосполучень з огляду на їх структурний аспект із застосуванням основних класифікацій вільних словосполучень, а саме: за будовою та за синтаксичною роллю у реченні. Матеріалом дослідження вибрано дослідницькі тексти (онлайн-статті) німецького журналу Spiegel на військово-політичну тематику. Виділено три види вільних словосполучень за будовою: прості, складні та комплексні, а також два види за синтаксичною роллю у реченні: вільні та невільні синтаксичні словосполучення. Проаналізовано основні жанрові особливості статті як одного із дослідницьких жанрів публіцистики, названо основні завдання дослідницьких текстів. Описано різні підходи до тлумачення дискурсу, які пояснюють його як текст, занурений у життя чи як замкнену цілісну комунікативну ситуацію, зумовлену соціальними, культурними та іншими чинниками, або ж це стиль спілкування чи зразок мовної поведінки в певній соціальній сфері. Встановлено, що основною функцією вільних словосполучень у цьому типі дискурсу є номінативна функція. Виявлено і названо динамічність та результативність дискурсу як його спільні риси. Динамічність дискурсу забезпечує появу тексту як продукту, а результативність дискурсу проявляється у взаємодії продукту й результату діяльності його учасників. Наукова новизна роботи полягає у виборі тематики дослідження вільних словосполучень, а також аспекту, який досліджується. Результати дослідження вказують на важливість будови вільних словосполучень для частоти їх вживання у німецькому публіцистичному дискурсі військово-політичної тематики незалежно від синтаксичної структури речення; однак, синтаксична роль вільних словосполучень вказує на таку залежність, а саме, у складнопідрядному реченні, де синтаксично вільні словосполучення є одним членом речення. Отже, було виділено за будовою: простих – 56,25%, складних – 14,58%, комбінованих – 29,17% словосполучень. За синтаксичною роллю у реченні 91,67% словосполучень виявилися вільними, а 8,33% – невільні словосполучення. У перспективі дослідження семантичного та прагматичного аспектів вільних словосполучень.","PeriodicalId":397138,"journal":{"name":"Актуальні питання іноземної філології","volume":"221 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140480349","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ У СУЧАСНОМУ ФРАНЦУЗЬКОМУ СОЦІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ","authors":"Оксана Пагава","doi":"10.32782/2410-0927-2023-19-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-19-9","url":null,"abstract":"У статті розглянуте питання щодо вживання неологізмів у сучасному французькому соціальному середовищі, оскільки останній являє собою один з найбільш продуктивних джерел лексичної системи мови. Об’єктом дослідження виступають неологізми у сучасній французькій мові, а предметом – особливості їхнього функціонування у соціальному просторі. Досліджене поняття «неологізм» та представлені різноманітні думки вітчизняних та зарубіжних авторів із теми дослідження. Вивчені особливості утворення та використання нових слів у сучасних соціальних умовах французького суспільства. Проаналізовані перспективи розвитку французького соціуму на сучасному етапі. Обстежена чисельна кількість матеріалів французьких періодичних та інтернет-видань, словників тощо. Визначені властивості функціонування «соціальних» неологізмів та способи їхньої реалізації в результаті вивчення використаних джерелах. Актуальність дослідження віддзеркалює безперервний процес виникнення, дієвості та реалізації неологізмів у сучасному французькому дискурсі в результаті соціально-економічних суспільних інновацій. На основі досліджуваних матеріалів був здійснений аналіз формування, існування та вживання неологізмів у межах соціального простору. Матеріал статті свідчить, що завдяки впровадженню суспільних інновацій, реалізації інноваційної діяльності, багатовекторному розвитку всіх соціокультурних сфер є можливим процес мовного прогресу в суспільному житті. Окрім того, дослідження показало, що утворення нових слів передбачене породженням нових зв’язків у всіх сферах суспільного життя в різних країнах планети, що в свою чергу впливає на розширення транснаціональної взаємодії в умовах мережевого суспільства. Під час аналізу зверталась увага на способи словотворення неологізмів, у тому числі в зв’язку з появою та існуванням нових явищ та феноменів, як-то: пандемія COVID-19, глобалізація, екологізація, діджиталізація, гендерна рівність тощо. Також було виявлено, що соціальний дискурс є невід’ємною складовою різнобарвності суспільного життя, що постійно змінюється, піддаючись впливу під тиском інформації в умовах мережевого століття. Зроблений висновок про сутність неологізаційного процесу сучасної французької мови, що включає особливості, умови, способи, шляхи тощо створення нових слів. Виходячи з того, що науковий, технологічний та технічний процеси знаходиться в стані постійного пошуку, розвитку та вдосконалення, перспектива подальших досліджень вбачається у вивченні певної сфери соціально-економічної життя та в можливому розподілі неологізмів, які в ній з’являються, на семантичні групи.","PeriodicalId":397138,"journal":{"name":"Актуальні питання іноземної філології","volume":"65 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140485417","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"КОРЕЛЯЦІЯ ВЕРБАЛЬНИХ ТА НЕВЕРБАЛЬНИХ ЗАСОБІВ У СУЧАСНИХ АМЕРИКАНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ МАСМЕДІЙНИХ КАРИКАТУРАХ","authors":"Юлія Федік","doi":"10.32782/2410-0927-2023-19-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-19-14","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано кореляцію вербальних та невербальних засобів у сучасних англомовних масмедійних політичних карикатурах. Завдяки комп’ютерним технологіям засоби масової інформації стали мультимодальними, що дозволяє їм одночасно використовувати різні знакові системи, такі як текст, графіку, аудіо та відео. Це суттєво підсилює вплив інформації, оскільки вона сприймається реципієнтами комплексніше та емоційніше. Доступність і простота використання різноманітних систем комунікації та соціальних мереж також сприяють поширенню інформації. Незважаючи на технологічні досягнення у сфері сучасних медіа, жанр політичної карикатури, який зародився ще в XVI столітті, не лише не витіснений із сучасного інтернет-простору, але й, навпаки, здебільшого актуалізує свою роль, активно наповнюючи журналістські матеріали, редакційні сторінки та навіть цілі вебсайти. Виявлено, що графічні та вербальні елементи мультимодальних політичних масмедійних карикатур взаємодіють між собою логічно, часто доповнюючи один одного. Вони можуть виконувати однакові, різні або одночасно декілька функцій, що сприяє декодуванню змісту повідомлюваного. У роботі охарактеризовано кореляцію вербальних та невербальних компонентів у сучасних політичних масмедійних карикатурах. Установлено такі типи кореляцій: паралельну (вербальний та невербальний компоненти підсилюють один одного, створюючи єдине ціле); комплементарний (вербальний та невербальний компоненти доповнюють один одного, забезпечуючи краще розуміння карикатури); нульовий (вербальний та невербальний компоненти не взаємодіють один з одним, і реципієнт сам інтерпретує зміст карикатури). Аналіз ілюстративного матеріалу мультимодальних політичних масмедійних карикатур засвідчив, що основна функція політичної масмедійної карикатури – критика політичних подій, рішень або вчинків політичних діячів.","PeriodicalId":397138,"journal":{"name":"Актуальні питання іноземної філології","volume":"238 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140480823","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ ПОЗНАЧЕННЯ «ВІКУ ЛЮДИНИ» В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ","authors":"Анастасія Пожар","doi":"10.32782/2410-0927-2023-19-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-19-11","url":null,"abstract":"У статті досліджено наявні в англомовному художньому дискурсі типи невербальних позначень «віку людини», що функціонують як поведінкові дескриптори і дескриптори зовнішності у складі вербально-невербальних семіотичних модулів номінації та дескрипції вікових значень. Метою дослідження було виявлення та комплексний аналіз невербальних засобів позначення «віку людини» в англомовному художньому дискурсі. Матеріалом дослідження стали відібрані шляхом суцільної вибірки з художніх творів британських та американських авторів дискурсивні фрагменти, які містять невербальні одиниці, що прямо або опосередковано позначають і описують вікові характеристики персонажа. У роботі було використано як загальнонаукові методи, так і власне лінгвістичні методи. Ідентифіковано чотири основних (кінесичний, просодичний, такесичний, проксемічний) і п’ять гібридних (кінесично-просодичний, кінесично-такесичний, кінесично-такесично-просодичний, ольфакторний оптико-кінесично-просодичний і густативний-ольфакторний) модулів. Визначено, що найбільша диференціація засобів позначення віку спостерігається в межах кінесичних модулів, які включають мануальні (жести), пантонімічні (хода, рухи, постава), мімічні (вираз обличчя, міміка), окулістичні (погляд), ситуаційні (почервоніння, колір обличчя, шкіри, тремтіння рук, загальна манера поведінки) сигнали вікової поведінки / невербальні дескриптори зовнішності. Просодичний сигнал якості голосу використовується в сукупності його характеристик – тону, тембру і акценту. До просодичних дескрипторів відносимо також такі симптоматичні знаки, як: сміх, свист або крик. За класифікаційним параметром невербальні дескриптори є знаками-індексами, знаками-копіями або символами, що виконують прагматичні функції психологічної адаптації, вікової самопрезентації, самоідентифікації, маніпулятивного впливу, загрози або уникнення загрози обличчю співрозмовника.","PeriodicalId":397138,"journal":{"name":"Актуальні питання іноземної філології","volume":"356 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140480903","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ТОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ КОЛОКАЦІЙ ІЗ КОМПОНЕНТОМ «ПЕРЕМОГА»","authors":"Cвітлана Дружбяк, Аліна Гаймахер","doi":"10.32782/2410-0927-2023-19-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-19-3","url":null,"abstract":"У статті розглянуті методи аналізу тональності, які в останні роки стали дуже популярними, і цей інтерес охопив не лише науковців, але й компанії, уряди та різноманітні організації. В рамках дослідження проаналізовано кілька суттєвих наукових праць, які стосуються цього питання. Дослідження присвячене аналізу тональностей колокацій із компонентом «перемога», які були вилучені з корпусу сучасних періодичних видань з ГРАК на базі програмного забезпечення Sketch Engine. Загалом було зібрано 70 словосполук, які охоплюють період війни з лютого 2022 року. Тональний аналіз проводився за допомогою Google Cloud Natural Language API. Це потужний та дуже простий у використанні інструмент, який використовує передові можливості машинного навчання, що розроблені Google, для аналізу та розуміння структури та значення тексту. Він має ряд функцій з обробки природної мови, включаючи аналіз настрою, розпізнавання об'єктів та синтаксичний аналіз. Це дає можливість розробникам створювати додатки, які здатні обробляти та аналізувати великі обсяги тексту в режимі реального часу. API надає оцінку тональності та величину для кожного фрагмента тексту, причому оцінка варіюється від -1 (негативна) до 1 (позитивна). Було виявлено домінування позитивної тональності на рівні 66%. Основні фрази, які відображають позитивну оцінку, включають «наша перемога», «велика перемога», «нова перемога». Це свідчить про оптимізм та віру в перемогу серед українського населення. Також були виявлені словосполучення, які отримали нейтральну оцінку та рідкісні випадки, коли слово «перемога», пов'язане з негативними емоціями. Також нами було проведено класифікацію колокацій за допомогою функції Text Moderation. Це дослідження допомагає краще розуміти сприйняття та відношення до поняття «перемога» в українському суспільстві під час російсько-української війни.","PeriodicalId":397138,"journal":{"name":"Актуальні питання іноземної філології","volume":"68 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140483551","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКОГО ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ, ЩО ТЕМАТИЗУЄ РОСІЙСЬКУ ВІЙНУ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ ТОПОСУ ТИСКУ / DRUCK-TOPOS)","authors":"Наталія Лисецька","doi":"10.32782/2410-0927-2023-18-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-18-4","url":null,"abstract":"У статті досліджено лінгвостилістичні особливості політичного дискурсу, що тематизує російську війну в Україні. Аналіз здійснено на основі німецьких газет Frankfurter Allgemeine Zeitung, Berliner Zeitung, Tageszeitung, Neues Deutschland із початку повномасштабного вторгнення російського агресора 24 лютого 2022 року. Мета статті – на основі топос-аналізу німецькомовних мас-медіа відшукати мовні аргументативні зразки, що віддзеркалюють суспільну свідомість, цінності й погляди членів західноєвропейського суспільного простору з огляду на постачання зброї в Україну. Зважаючи на актуальні воєнні дії російського агресора проти України обрана тематика є обґрунтованою й цілком на часі. Новизна проведеного пошуку полягає у вивченні позиції німецьких політиків щодо постачання зброї в Україну. У роботі використано антропоцентричний підхід. На основі топос-аналізу визначено мовні аргументативні зразки (топоси), які характерні для воєнного дискурсу. Топос визначаємо як аргумент, загальнозначуще твердження або тему, що виводиться на основі синтаксичних конструкцій «Якщо...» та «Тому що...». Топоси аргументації виконують функцію легітимації певних позицій і є мисленнєвими структурами підходу до вирішення певного політичного питання. Типовими контекстно-специфічними топосами є топос небезпеки, топос тягаря, топос реальності та ін. На прикладі аналізу топосу тиску «Druck-Topos» показано зі сторони опозиції та інших парламентаріїв аргументовану критику політики нерішучості німецького уряду щодо постачання зброї в Україну. Для досягнення цієї мети політики послуговуються широким спектром стилістичних засобів. Показано позицію щодо постачання зброї в Україну окремих парламентаріїв з огляду на їхню партійну приналежність. Особливо емоційною є мова голови консервативної партії Німеччини (ХДС) Фрідріха Мерца та українського посла в Німеччині 2014–2022 рр. Андрія Мельника. Виявлено імпліцитні смисли текстового корпусу й показано домінантні способи мислення членів західноєвропейського політикуму з огляду на проблему протистояння російській агресії. Топоси як мисленнєві структури розкривають на основі текстових фрагментів ключові смисли концепту «Waffenlieferung». У певному географічному та часовому просторі домінують ті або інші аргументативні зразки. Цей процес мислення є віддзеркаленням історичного минулого.","PeriodicalId":397138,"journal":{"name":"Актуальні питання іноземної філології","volume":"72 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128683627","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ОНІМНІЙ ПРОСТІР РОМАНУ АХІЛЛА ТАТІЯ «ЛЕВКІППА І КЛІТОФОНТ»","authors":"Інеса Чакал","doi":"10.32782/2410-0927-2023-18-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-18-10","url":null,"abstract":"У статті зроблено спробу охарактеризувати у загальних рисах ономастикон роману «Левкіппа і Клітофонт»давньогрецького письменника ІІ ст. н.е. Ахілла Татія. Метою дослідження був словотвірний, етимологічний, лексико-семантичний та функційний аналіз власних назв, зафіксованих у тексті роману. Основними методами у роботі слугували описовий і метод кількісного аналізу, що дозволило на основі контекстуального аналізу відібрати і систематизувати власні назви різних тематичних груп, виявити особливості структури онімного простору досліджуваного твору, схарактеризувати змістові, стилістичні функції онімів, розкрити семантику досліджуваних одиниць з компонентним аналізом їх експліцитних та імпліцитних складових та подати детальні статистичні дані. Онімний простір роману Ахілла Татія охоплює 181 власну назву (антропоніми, міфоніми, топоніми, етноніми, катойконіми, хрононіми), враховуючи їхнє функціонування у тексті – 1280 слововживань. Оскільки в давньогрецькій мові ад’єктоніми, етноніми та катойконіми орфографічно подаються як власні назви, вони також стали предметом нашого дослідження. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше здійснено системний аналіз онімних одиниць у творі «Левкіппа і Клітофонт»; виокремлено п’ять структурних компонентів онімного простору роману – антропоніми, міфоніми, топоніми, етноніми / катойконіми та хрононіми, серед яких домінантною виявилася група міфонімів (75 назв), які належать до ономастичної периферії (276 слововживань), а ключовою – група антропонімів (31 ім’я має 768 фіксацій у тексті); визначено етимологічні, семантичні та функціональні особливості пропріальної лексики у тексті роману. Висновки. Використання тих чи інших онімних одиниць передусім зумовлюється тематикою та сюжетом роману, визначає специфіку світогляду давньогрецького письменника Ахілла Татія та розкриває його неповторний ідіостиль.","PeriodicalId":397138,"journal":{"name":"Актуальні питання іноземної філології","volume":"55 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121486220","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПЕРЕМОЖНИЙ МОВНИЙ СВІТ ДЖОАН КЕТЛІН РОЛІНҐ","authors":"Ірина Терсіна","doi":"10.32782/2410-0927-2023-18-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-18-9","url":null,"abstract":"«Щастя існує і в найтемніші часи, якщо не забувати ввімкнути світло!» – цитата з фентезійних романів англійської письменниці про пригоди Гаррі Поттера і його друзів, які борються проти темного чаклуна, яскраво визначає концепт віри в диво, віри в переможне добро, що особливо виражено перегукується нині з сучасними глобальними реаліями, боротьби правди зі злом. Мета роботи: здійснити аналіз когнітивно-комунікативної природи, формування та функціонування оказіональних прикметників і словосполучень з прикметником в англомовних текстах популярних романів Дж. К. Ролінґ, що справляють значний вплив на активні процеси в можливостях синтаксичної сполучуваності англійської мови; деталізували характерні процеси конструювання та функціонування нестандартних прикметників і словосполучень з прикметником авторської іновації, що поглиблює відомості про ідіостиль та художню концепцію Дж. К. Ролінґ. Мова це скарбниця універсальних уявлень спільноти, зокрема національної, про дійсність, це скарбниця концептуальних понять, що відображені в категоріях і формах мови. Мова інтенсивно реагує на суспільні зміни і процеси. Мовна концептуальна картина постійно збагачується та оновлюється. Постмодерністська авторська казка (фентезі) обумовлює постійне поповнення складу сучасної англійської мови оказіональними індивідуально-авторськими одиницями, які відображають реалії самобутнього світу, створеного уявою мовця. У фокусі дослідження є ґрунтовний мовностилістичний аналіз авторських новотворів у мовному дискурсі романів англійської письменниці Джоан Кетлін Ролінґ, зокрема особливостей творення і функціонування прикметників і словосполучень з прикметником, з увагою передусім до їхніх ідіолектних характеристик, а також аналіз їх когнітивно-комунікативної природи. Методологія: суть дослідженого явища, а саме: новотвірні прикметники і словосполучення з прикметником у текстах поттеріани у структурному та комунікативно-функціональному зрізі, простежено на об’ємному фактологічному матеріалі (загальний масив якого становить 5 975 одиниць, створений шляхом суцільної вибірки з художніх джерел поттеріани). Наукова новизна: на сьогодні окремого дослідження про лінгвокогнітивні особливості прикметникових словосполучень та їх роль у творенні авторського ідіостилю поки що немає, що умотивовує вибір об’єкту дослідження: когнітивно-комунікативні особливості прикметникових словосполучень мовотворчості Дж. Ролінґ. Висновки: Визначено, що саме для означальної характеристики понять і явищ, концептів навколишнього світу яскраво використовуються прикметники і прикметникові словосполучення. Авторські художні концепти мовної картини романів Дж. Ролінґ тісно пов’язані з концептами національної англійської культури. Семантика прикметникових словосполучень є, за нашим спостереженням, виражено іманентно національною. У центрі британського національного менталітету знаходяться такі концепти, як у любов, мужність. добро, сім’я, свобода, самодопомога/самовдосконалення, рівноправність/справедливість, які ви","PeriodicalId":397138,"journal":{"name":"Актуальні питання іноземної філології","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129599812","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПОТЕНЦІАЛ ЛІНГВОСЕМІОТИЧНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖАНРУ ІММІГРАЦІЙНОГО АКТА В ЗАКОНОДАВЧОМУ ДИСКУРСІ США","authors":"Надія Андрейчук, Марія Городиловська","doi":"10.32782/2410-0927-2023-18-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-18-1","url":null,"abstract":"Стаття торкається низки питань, пов’язаних із вивченням жанру імміграційного акта в законодавчому дискурсі США із застосуванням лінгвосеміотичного підходу. Виклад матеріалу структуровано у відповідности до вирішення трьох основних завдань. По-перше, обґрунтовано виокремлення основних жанрових ознак імміграційного акта: 1) діяльнісна природа, яка втілюється в семіозисі – процесі, в якому текст акта функціонує як знак; 2) соціальність, яка випливає з діяльнісної природи права; 3) жанрова маркованість кодового, інформаційного та культурного виміру знакодії текстів імміграційних актів у соціумі. Остання виявляється в параметризації жанру акта як повторюваної функціональної єдності знаків, що передбачає: а) усталеність мовного кодування (кодовий вимір); б) детермінованість вмісту потребами соціуму (інформаційний вимір); в) відповідність правовій системі та існуючому соціальному інститутові права (культурний вимір). По-друге, запропоновано виокремити новий підрозділ лінгвосеміотичних студій − правову лінгвосеміотику та розглядати жанр імміграційного акта як один із обʼєктів дослідження цього підрозділу. Стверджується, що комплексним методом дослідження жанру в правовій лінгвосеміотиці є лінгвосеміотична інтерпретація, яка спрямована на а) опис стрижневих жанротвірних кодів (ключових правових термінів), які застосовують законодавці, щоб зробити доступним предметний світ; б) встановлення зв’язку стрижневих кодів з иншими кодами, що визначаються предметом актування; в) виявлення місця імміграційного акта у просторі правової культури США. По-третє, сформульовано три канони, на яких ґрунтується лінгвосеміотична інтерпретація: а) канон детермінованости тлумачення потребами соціуму (моделлю правової реальності); б) канон цілісности обʼєкта інтерпретації; в) канон вичерпности опису.","PeriodicalId":397138,"journal":{"name":"Актуальні питання іноземної філології","volume":"51 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126790672","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"КЛЮЧОВІСТЬ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ М. ЕТВУД «ОПОВІДЬ СЛУЖНИЦІ»)","authors":"І. П. Ділай","doi":"10.32782/2410-0927-2023-18-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-18-2","url":null,"abstract":"Стаття присвячена автоматизованому виявленню з метою подальшої інтерпретації ключових лексичних одиниць у романі «Оповідь служниці» відомої канадської письменниці-постмодерністки Маргарет Етвуд. Мета дослідження – апробувати оптимальну методологію корпусокерованого виокремлення ключових слів та словосполук з художнього тексту. Методологія. Аналіз ключовості є важливою складовою контент-аналізу художніх творів, оскільки це дає уявлення про основні теми, мотиви, ідеї, які намагається донести автор, а також про особливості ідіостилю автора. Матеріалом аналізу є текст роману М. Етвуд, який, як і інші твори письменниці, раніше не досліджувався на предмет ключовості. Проведене дослідження складалося із кількох етапів відповідно до поставлених завдань: 1) створено анотований електронний корпус тексту роману; 2) підібрану порівнюваний референтний корпус для виявлення ключових лексичних одиниць; 3) автоматизовано встановлено ключові лексичні одиниці у тексті роману та здійснено інтерпретацію даних. Для цього застосовано корпусний інструментарій Sketch Engine, в основі якого закладена проста статистична міра для встановлення ключовості. В ході здійсненого аналізу визначено такі ключові лексичні одиниці: авторські неологізми, створені М. Етвуд для опису суспільного ладу в дистопії під назвою Джилід (Gilead, Aunt, Commander, Handmaid, Econowife, Unwomen, Mayday, Prayvaganza, Salvagings, Birthmobile тощо), опису інтер'єру (sitting room, white curtain, sitting room door, kitchen table, white cloth, birthing stool, window seat, double door, back door, folding wooden chair), опису побуту та обов'язків служниць (nightgown, rustle (of a dress), bedsheet, dishtowel, hand lotion, paper napkin; to kneel, to outspread, to unbutton), кольори (red, white). За частиномовною належністю найбільший коефіцієнт ключовості спостерігаємо у займенників (2,7), за якими слідують прислівники (1,5) і дієслова (1,3). Методологія автоматизованого визначення ключовості апробована в цьому дослідженні може бути застосована до аналізу текстів різного типу. Результати здійсненого дослідження встановлені на основі об’єктивних статистичних критеріїв, слугують попереднім етапом контент-аналізу та дискурс-аналізу, тому ще потребують більш детальної інтерпретації.","PeriodicalId":397138,"journal":{"name":"Актуальні питання іноземної філології","volume":"100 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129400818","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}