Education. Innovation. Practice最新文献

{"title":"ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ","authors":"Людмила Черніченко","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i3-007","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i3-007","url":null,"abstract":"Стаття присвячена характеристиці та аналізу порушень мовленнєвого розвитку у дітей раннього віку. У кожній країні є діти з важкими порушеннями мовлення, якi потребують особливих умов навчання та виховання. На сьогоднi дуже актуальними є питання надання кваліфікованої корекційно-розвиткової допомоги таким дiтям. Розлади мовленнєвого розвитку знаходяться на вивченні у багатьох спеціальностей. Мовленнєва функція є основною та ключовою для розвитку мислення та інтелекту дитини, тому порушення формування мовлення неминуче тягне за собою відставання у розвитку інтелекту, мислення, порушення спілкування та соціалізації, виникнення поведінкових порушень. Порушення мовленнєвого розвитку можуть бути спричинені різноманітними захворюваннями, які зустрічаються в загальній педіатричній практиці. Одними із таких причин можуть бути порушення артикуляційного апарату, хронічні отити, що призводять до порушення слуху, епілепсія та епілептичні енцефалопатії, ДЦП та багато інших захворювань. \u0000У статті висвітлено проблематику, що в даний час логопеди – практики відчувають недостатність розроблених ефективних методик щодо подолання мовленнєвих порушень у дітей раннього віку. У зв'язку з цим необхідно вивчати розлади експресивного та імпресивного мовлення, які охоплюють всі сфери особистості дитини. У спеціальній педагогіці йде активний пошук найбільш оптимальних форм організації освітнього та корекційного-розвиткового середовища для цієї категорії дітей. \u0000У огляді наукової літератури проведено аналіз даних, що стосуються розладів мовленнєвого розвитку дітей раннього віку. Автор аналізує особливості міжнародних та вітчизняних класифікацій порушень розвитку мовлення в ранньому віці, найбільш часто зустрічаються клінічні варіанти цієї патології. Паралельно розглядається етіологія затримок розвитку мовлення в залежності від їх захворювання.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130792521","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЕКОНОМІЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ","authors":"Вікторія Ворох, Т.О. Докучина","doi":"10.31110/2616-650x-vol10i8-004","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol10i8-004","url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемі економічного виховання учнів з інтелектуальними порушеннями. Впровадження компетентнісного підходу в освіту актуалізує проблему формування фінансової грамотності учнів у процесі економічного виховання. Метою дослідження є аналіз проблеми економічного виховання як основи формування фінансової грамотності учнів з інтелектуальними порушеннями. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу та узагальнення літературних джерел. Охарактеризовано фінансову грамотність як одну із ключових компетентностей учнів. Обґрунтовано, що наявність інтелектуальних порушень негативно позначається на формуванні фінансової грамотності, зокрема учні з інтелектуальними порушеннями мають значні труднощі у розумінні економічних процесів та усвідомленні себе як суб’єкта економічних відносин, їм складно адаптуватись до самостійного економічного життя. Визначено, що формування фінансової грамотності є завданням економічного виховання, що передбачає не лише засвоєння систематизованих знань, умінь, навичок економічної діяльності, а й формування свідомої економічної поведінки, якостей особистості, потреби в економічних знаннях та розвиток інтересу до проблем економіки. Здійснено аналіз можливостей реалізації економічного виховання у процесі навчання, корекційно-розвиткової та позакласної роботи. Визначено, що уроки математики є базою для формування економічних знань; уроки трудового навчання забезпечують можливість інтегрування елементів практичної економічної діяльності у навчання. Економічне виховання учнів з інтелектуальними порушеннями може реалізуватись під час корекційно-розвиткової роботи, зокрема на заняттях з соціально-побутового орієнтування. Позакласна виховна робота сприяє формуванню пізнавального інтересу до економічних знань та ринкових відносин, економічної поведінки учнів. Визначено вагому роль сім’ї у реалізації завдань економічного виховання. Зроблено висновок про доцільність посилення ролі закладів освіти в економічному вихованні учнів з інтелектуальними порушеннями та поєднання зусиль з сім’ями дітей у цьому напрямі.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129252589","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ТА ІНФОРМАТИКИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ВІРТУАЛЬНОЇ НАОЧНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: ОБҐРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ УМОВ","authors":"Павло Мулеса","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i2-004","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i2-004","url":null,"abstract":"Для підготовки вчителя важливо не лише досягти успіху освітнього процесу одномоментно, а й забезпечити ефективність його організації в часі, тому актуальною для успіху освітнього процесу професійної підготовки є обґрунтування специфічних організаційних вимог. Тому метою статті стало обґрунтування організаційних умов підготовки майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Проведено термінологічний аналіз поняття «організаційні умови». Наведено приклади організаційних умов фахівців різних спеціальностей. Представлено результати систематизації науково-методичних праць, яка не виявила таких, що забезпечують успішну підготовку майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. Узагальнення результатів сприяло виокремленню 10 потенційних організаційних умов успішної майбутніх учителів математики та інформатики до використання засобів віртуальної наочності у професійній діяльності. За результатами експертної оцінки (ранжування організаційних умов експертами) обґрунтовано, що підготовка майбутніх учителів математики та інформатики до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності потребує дотримання організаційних умов: організація інформаційно-цифрового освітнього середовища ЗВО; організація квазіпрофесійної діяльності з використанням засобів віртуальної наочності; організація постійної комунікації зі стейкголдерами для усвідомлення потреби опанування засобів віртуальної наочності; організація самостійної роботи з опанування засобів віртуальної наочності через неформальну освіту.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126954688","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНОЇ АВТОНОМІЇ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ГЕЙМІФІКАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ЗВО","authors":"Інна Чижикова","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i2-008","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i2-008","url":null,"abstract":"Наявна складна ситуація з COVID-19 у світі та Україні зокрема, введення воєнного стану та перехід на дистанційну форму навчання у всіх закладах освіти вимагає застосування ефективних засобів та методів навчання. У статті розглядаються теоретичні принципи розвитку навчальної автономії студентів в умовах використання засобів гейміфікації навчального процесу. Автор надає огляд визначень поняття «навчальна автономія», які були опубліковані закордонними та вітчизняними науковцями та приходить до висновку, що дає можливість узагальнити вивчаєме поняття до «здатності брати на себе відповідальність за власне навчання».\u0000Також, під час роботи над статтею, були проаналізовані наукові праці щодо гейміфікації навчального процесу та використання актуальних гейміфікованих засобів навчання в сучасних вимогах у закладах вищої освіти, де гейміфікація виступає ефективним засобом покращення залученості студентів в освітній процес, а створення додаткових стимулів у навчанні, збільшення кількості зацікавлених в освітній процес студентів є ефективним та необхідним в сучасних умовах. У статті наводиться загальне визначення терміну «гейміфікація» та надаються практичні приклади.  Крім того, подано приклади імплементації гейміфікації у світовій практиці. Розглянуто різні види гейміфікованих засобів  (рівні, бали, аватари, віртуальні валюти, рефлексія, прогрес, квести, змагання, віртуальна подорож, участь в історії, онлайн-платформи, застосунки). Спираючись на проаналізовану інформацію та отримані дані, виявлено, що гейміфікація підвищує рівень мотивації студентів до навчально-пізнавальної діяльності, збільшує продуктивність роботи та заохочує до навчальної діяльності, а також сприяє формуванню навчальної автономії студентів, надаючи їм можливість  відчути зв'язок між реальними умовами використання та вивчаємим матеріалом, обирати час, кількість навчального матеріалу та види діяльності для опанування або повторення навчального контенту.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132795800","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ СМИСЛОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЄВОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ","authors":"Олена Ревуцька, Марина Пархоменко","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i2-006","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i2-006","url":null,"abstract":"Стаття присвячення вивченню особливостей смислової організації зв'язного мовленнєвого висловлювання у дітей старшого дошкільного віку з недорозвиненням мовлення; розглянуто характеристику, закономірності та умови розвитку зв’язного мовлення (розгорнутого мовленнєвого повідомлення) в онтогенезі; описано механізм порушення та особливості зв'язного мовленнєвого висловлювання у дітей дошкільного віку з різними мовленнєвими порушеннями (ринолалією, дизартрією та експресивною алалією); описано зміст та результати емпіричного вивчення зв’язного мовлення та стану смислової організації мовленнєвого висловлювання у дітей з недорозвиненням мовлення; проаналізовано механізми порушення процесів прийому та смислової переробки мовленнєвої інформації, смислової організації діалогічної та монологічної форми мовлення у досліджуваної категорії дітей; детально описані основні помилки та труднощі дітей у виконанні діагностичних завдань; виділено та описано типології мовленнєвих порушень у дітей з недорозвиненням мовлення, які були виявлені на всіх стадіях моделювання ними репродуктивних і довільних форм зв'язного монологічного мовлення, та на етапі декодування прихованого змісту тексту. Зокрема: мотиваційно-регуляторні, семантичні, лексико-граматичні та сенсомоторні порушення; доведено, що сенсомоторні порушення, які діагностовано у більшості дітей, призводять до труднощів смислової організації зв'язного мовленнєвого висловлювання; обґрунтовуються та описується шляхи та методи корекційно-педагогічного впливу, в основі якого лежить використання традиційних прийомів і методів логопедичної корекції та впровадження сучасного психолінгвістичного та нейропсихологічного інструментарію. Запропонована сенсомоторна корекція, спрямована на подолання мовленнєвих порушень, що базуються на формуванні кінестетичної і кінетичної організації рухів, поетапному розвитку фонематичного сприймання, операцій звукового аналізу та синтезу слів; підведено підсумки проведеного експериментального дослідження.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127233691","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ПРОГРАМУВАННЯ»","authors":"Валерій Пенко, Олена Пенко","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i2-005","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i2-005","url":null,"abstract":"У статті розглядається синергетичний  процес використання засобів візуалізації та інструментів мови програмування для  вирішення декількох типів завдань програмування. Така синергія виникає у зв’язку з орієнтованістю когнітивних функцій мозку на обробку саме візуальної інформації. Для  реалізації сформульованих цілей авторами був описаний процес поетапного вирішення декількох учбових завдань з використанням мови програмування С# та відповідними графічними об’єктами. Таке подання процесу вирішення задач сприяє ефективному обранню адекватних програмних конструкцій та засобів. Розглянуті завдання пов’язані з двовимірним простором, що моделюється в програмування двовимірними масивами. З точки зору авторів саме двовимірні масиви є найбільш поширеною інформаційною структурою, яка дозволяє використовувати візуальне представлення як ефективний спосіб пошуку та пояснення процесу вирішення. Найчастіше в такому випадку використовуються вкладені цикли, що обстежують вміст масиву природним способом. До того ж розглянуто приклад задачі, де вкладені цикли не можуть бути застосовані. Запропоновано декілька доречних прийомів, що спрощують сприйняття програмного коду, а саме використання функцій (методів), перерахованих типів та заміна складної логіки в умовних операторах на масиви, що кодують елементи умов. Завдання, що розглянуто: визначення площі трикутника шляхом підрахунку кількості його клітинок, виявлення результати гри у хрестики-нулики та заповнення квадратного масиву послідовністю цілих чисел по спіралі. Вирішення кожного завдання супроводжується основним програмним кодом. Для кращого засвоєння викладеного матеріалу, учні мають сконструювати повний робочий код та виконати самостійні завдання, що містяться у тексті статті.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"148 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123270584","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК ЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЛОГІЧНИХ ЗАДАЧ","authors":"Олена Сілкова, Олександр Макаренко, Володимир Макаренко, Олена Хміль","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i2-007","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i2-007","url":null,"abstract":"Метою даної статті є розкриття значення та ролі вивчення теми «Формальна логіка у вирішенні задач діагностики, лікування та профілактики захворювань» для розвитку логічної компетентності в системі професійних компетентностей майбутнього лікаря. Для досягнення поставленої мети були використані методи систематизації теоретичного та практичного матеріалу, його обґрунтування, узагальнення. Розглянуто питання розвитку логічної компетентності у здобувачів вищої медичної освіти під час вивчання дисципліни «Медична інформатика». Під час аналізу науково-дослідницької літератури визначено основні підходи до трактування поняття «логічна компетентність» як складової математичної компетентності. Виділені особливості професійно спрямованого викладання дисципліни «Медична інформатика», зокрема при вивчені теми «Формальна логіка у вирішенні задач діагностики, лікування та профілактики захворювань», у медичному закладі вищої освіти. Розроблені і наведені приклади задач логічного змісту професійного спрямування для здобувачів вищої освіти, зокрема за освітньо-професійною програмою «Стоматологія». З’ясовано, що вирішення такого типу задач сприяє актуалізації міжпредметних зв'язків алгебри логіки з дисциплінами професійного циклу, розвитку практичних навичок вирішення логічних задач медичного змісту, розвитку логічного мислення, яке є основою логічної компетентності. Описано функції таких завдань та методи їх розв’язування. Крім того, відзначено важливу роль вивчення логічних операцій, послідовність їх виконання, законів логіки для застосування до задач медичного змісту з метою формування логічного мислення, а отже і логічної компетентності, розвиває послідовне і доказове мислення, на основі наявних даних формулювання висновків, їх обґрунтування. Такі якості потрібні майбутнім лікарям у подальшому при застосуванні сучасного підходу до медичної практики - доказової медицини, який засновано на об’єктивних фактах, що передбачають пошук, порівняння, узагальнення отриманих доказів для використання їх в інтересах хворого. Таким чином, розвинута і сформована логічна компетентність допоможе майбутнім лікарям приймати правильні рішення в складних клінічних ситуаціях.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125292222","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ЗАСОБІВ ТРЕНУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ «КРОСФІТ» НА ФІЗИЧНУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ТА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК СТУДЕНТІВ","authors":"Дмитро Балашов, Олексій Стасенко","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i2-001","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i2-001","url":null,"abstract":"В статті розглянуто вплив засобів тренувальної системи «кросфіт» на фізичну підготовленість та фізичний розвиток студентів 18-21 років. Було розроблено методику розвитку силових якостей з використанням системи кросфіт. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: теоретичні (аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження); емпіричні (педагогічне тестування); педагогічний експеримент; методи математичної статистики (оброблення і порівняння результатів кількісного та якісного аналізу одержаних результатів). У процесі педагогічного дослідження нами було розроблено і впроваджено в процес фізичного виховання юнаків студентського віку експериментальної групи методику розвитку силових якостей з використанням засобів тренувальної системи «кросфіт». До змісту основної частини заняття в експериментальній групі було впроваджено силовий блок (підтягування, згинання-розгинання рук в упорі лежачі, вправи для м’язів живота, різні варіанти стрибкових вправ, вправи з обтяженням, «човниковий біг», «бурпі»), який був розрахований на 3 місяці і містив 5−6 комплексів вправ в раунді. На кожному окремому занятті необхідно було виконати 5 раундів. Для уникнення адаптації до навантаження, силовий блок щомісяця коригувався, а саме: зміст вправ та їх дозування. Одночасно із впровадженням силових вправ комплекси містили швидкісні і швидкісно-силові вправи, а також для вправи розвитку витривалості. Особливістю впровадженого комплексу було застосування вправ на гнучкість динамічного та статичного стретчингу для уникнення закріпачення в суглобах і м’язах. Проведення дослідження із застосуванням педагогічних тестів визначило ефективність розробленої та впровадженої нами методики розвитку силових якостей з використанням засобів тренувальної системи «кросфіт» для студентів 18–21 років.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"120962594","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНИХ ДІЙ ТЕНІСИСТІВ 10-12 РОКІВ З УРАХУВАННЯМ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТЕМПЕРАМЕНТУ І МОНІТОРИНГУ ПОКАЗНИКІВ ЧАСТОТИ СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ","authors":"І. І. Євтифієва, Ю. Г. Донець, А. С. Євтифієв, Сергій Хірний","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i2-003","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i2-003","url":null,"abstract":"Підготовка тенісистів віком 10-12 років охарактеризована акцентом на техніко-тактичну підготовленість, високий рівень розвитку фізичних та психофізіологічних якостей, формуванням індивідуального стилю гри, проте спостерігається недостатня саморегуляція психічного стану та контролю психологічної готовності спортсменів. Метою дослідження є проаналізувати показники техніко-тактичних дій тенісистів 10-12 років з урахуванням властивостей темпераменту і моніторингу показників частоти серцевих скорочень. Матеріали та методи дослідження. У дослідженні прийняли участь 36 тенісиста віком 10-12 років, які займаються у секції тенісу спортивного клубу «Політехнік» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Для визначення властивостей темпераменту тенісистів застосовували методику професора Г.Ю. Айзенка з використанням опитувальника версії EPQ (Eysenck Personality Questionnaire). Показники частоти серцевих скорочень фіксувались за допомогою нагрудних кардіодатчиків Polar Team 2. Результати. Проведено дослідження властивостей темпераменту серед тенісистів 10-12 років. Відзначено прояви всіх типів темпераменту, але більшою мірою виявлено приналежність досліджуваних спортсменів до групи холериків (46,9%) та сангвініків (34,4%). Зазначено, що у тенісистів з типом темпераменту «холерик» виконано більшу кількість технічних дій за гру – 193 удари, «сангвініки» - 161 удар, «меланхоліки» - 120 ударів, а у «флегматиків» - 90 ударів. Показники ЧСС у тенісистів відрізнялись залежно від типу темпераменту. Висновки. Представлені результати проведеного дослідження дозволяють підібрати найефективніші технічні дії для тенісистів 10-2 років з урахуванням типів темпераменту. Вони дозволяють провести індивідуалізацію процесу фізичної, функціональної та психологічної підготовки з урахуванням типу темпераменту, підвищити ігрову активність тенісистів, підібрати засоби регуляції психічного стану для контролю над стомлюваністю в ігровій діяльності, оцінити ігрові ситуації, обсяг та інтенсивність фізичних навантажень з урахуванням типу темпераменту гравців, оцінити стан психічної готовності до змагальної діяльності.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129535240","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ТА АМБІВАЛЕНТНІСТЬ СУДЖЕНЬ ЩОДО ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИ ФОРМУВАННІ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ","authors":"Марина Бичко","doi":"10.31110/2616-650x-vol11i2-002","DOIUrl":"https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i2-002","url":null,"abstract":"У статті проведено теоретичний аналіз понять «дистанційне навчання» та «дистанційна освіта» з точки зору концепції розвитку дистанційної освіти в Україні та погляду дослідників, що займалися вивченням питань дистанційного навчання, дистанційної освіти та технологій, що уможливлюють здійснення таких видів освітнього процесу. Визначено суть понять та охарактеризовані спільні та відмінні риси; окреслено шляхи їх перетину під час  освітнього процесу в закладі вищої освіти медичного спрямування. Висвітлено особливості організації та здійснення освітнього процесу у закладах вищої освіти медичного профілю в Україні під час пандемії Covіd-19 та в період воєнного стану.  Описані зміни та нововведення  в системі оцінювання знань, умінь та навичок здобувачів вищої освіти під час освітнього процесу у вимушених дискомфортних умовах та їх вплив на формування знань, умінь та навичок майбутніх лікарів першого та другого року навчання. Коротко охарактеризовані переваги та недоліки процесу здійснення дистанційної комунікації як однієї з необхідних вимушених умов під час пандемії Covіd-19 та в період воєнного стану.  Описані проблеми та ситуації, що виникають між майбутніми лікарями та викладачами у процесі дистанційної комунікації, а саме, під час виконання елементарних завдань – усні відповіді з визначенням понять, що вивчаються,  розширене обґрунтування власної думки чи власної позиції з приводу того чи того питання, що обговорюється, захист власної позиції у спірних ситуаціях, що виникають тощо. Сформульовано  особисту думку щодо дистанційного навчання здобувачів вищої освіти медичного профілю в Україні під час пандемії Covіd-19 та в період воєнного стану та його впливу на процес формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів.","PeriodicalId":388657,"journal":{"name":"Education. Innovation. Practice","volume":"152 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123424969","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}