Nuclear and Radiation Safety最新文献

{"title":"Стан та перспективи випробувань системи герметичного огородження реакторної установки з ВВЕР-1000 на герметичність","authors":"V. Kravchenko, А. Vlasov, А. Golovchenko, А. Mazurenko, V. Dubkovskyi, O. Chulkin","doi":"10.32918/nrs.2023.2(98).05","DOIUrl":"https://doi.org/10.32918/nrs.2023.2(98).05","url":null,"abstract":"Система герметичного огородження є четвертим бар’єром безпеки на шляху виходу радіоактивних елементів та іонізуючого випромінювання в навколишнє середовище у разі аварії. Її надійності приділяється велика увага: після кожного планово-попереджувального ремонту або після кожного позаштатного розущільнення засобів локалізації аварії здійснюються випробування системи герметичного огородження на герметичність. Під час цих випробувань на АЕС України використовується метод «абсолютного тиску». За цим методом за результатами вимірювання тиску, температури та вологості повітря визначається маса наявного в системі герметичного огородження повітря за рівнянням Менделєєва-Клапейрона. Тобто виток визначається непрямим методом: розрахунком маси наявного повітря в об’ємі протягом деякого часу. Зараз на АЕС України досягнуто доволі високі показники герметичності, тобто інтегральний витік достатньо малий, тому методичні основи випробувань мають удосконалюватися. Складність та велика тривалість випробувань за методом «абсолютного тиску» (більш ніж доба) є стимулом для скорочення часу випробувань. У статті запропоновано замість методу «абсолютного тиску» для визначення інтегрального витоку, як критерію герметичності системи герметичного огородження, використовувати перспективний компенсаційний метод. Останній дозволяє визначати інтегральний витік із системи герметичного огородження прямим вимірюванням значно швидше і точніше. Наведено схему та принцип використання компенсаційного методу за допомогою контрольної ємності. Описано методику проведення вказаного вище вимірювання. Зазначається, що компенсаційний метод потребує використання приладу вимірювання малої витрати повітря, що спричиняє певні труднощі. Зазначається, що до верифікації нового методу мають використовуватися два методи одночасно. Проаналізовано всі п’ять етапів проведення випробувань. Показано, що через відсутність етапу вакуумування (можливість чого має підтверджуватися запланованим графіком нагнітання повітря до щільної системи герметичного огородження), використання ежектора (для скорочення часу нагнітання), компенсаційного методу вимірювань та зменшення етапу стабілізації температури тривалість випробувань може бути зменшена на 56 %.","PeriodicalId":38519,"journal":{"name":"Nuclear and Radiation Safety","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43777926","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Розвиток методів оцінки безпеки сталевих опорних конструкцій обладнання і трубопроводів енергоблоків атомних станцій за сейсмічних навантажень","authors":"О-r Shugaylo, S. Bilyk","doi":"10.32918/nrs.2023.1(97).03","DOIUrl":"https://doi.org/10.32918/nrs.2023.1(97).03","url":null,"abstract":"З погляду міцності для оцінки безпеки різноманітних елементів енергоблоків атомних електростанцій використовуються такі основні методи: метод допустимих напружень і метод граничних станів. При тому, метод допустимих напружень використовується переважно для оцінки міцності тепломеханічного обладнання та трубопроводів, а метод граничних станів – для оцінки міцності та стійкості конструкцій і споруд атомних електростанцій. \u0000Оцінка сейсмічної міцності та стійкості сталевих опорних конструкцій обладнання і трубопроводів енергоблоків атомних електростанцій виконується на підставі специфічних вимог, регламентованих нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки, а також з урахуванням положень державних будівельних норм. Загалом пряме використання положень і підходів до оцінки міцності сталевих конструкцій, які представлені в державних будівельних нормах, не є достатньо обґрунтованим і коректним стосовно сталевих опорних конструкцій обладнання та трубопроводів енергоблоків атомних електростанцій І та ІІ категорії сейсмостійкості. Це зумовлено тим, що будівельні норми і правила загалом поширюються на традиційні сталеві конструкції, які піддані стандартним навантаженням і впливам, і не висвітлюють особливості роботи сталевих конструкцій атомних електростанцій з огляду на особливі умови їх експлуатації, специфічні сполучення навантажень і впливів. \u0000У статті узагальнено результати досліджень дійсної роботи сталевих опорних конструкцій обладнання та трубопроводів енергоблоків атомних електростанцій за сейсмічних навантажень. Ґрунтуючись на результатах виконаних досліджень запропоновано рекомендації щодо розвитку основних положень методу граничних станів під час його використання в процесі оцінки сейсмічної міцності вказаних сталевих конструкцій.","PeriodicalId":38519,"journal":{"name":"Nuclear and Radiation Safety","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69468548","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Журналу – 25!","authors":"N. Valigun, O. Korniievska, Yu. Andriushko, O. Pecherytsia, А. Nosovskyi, I. Shevchenko","doi":"10.32918/nrs.2023.1(97).01","DOIUrl":"https://doi.org/10.32918/nrs.2023.1(97).01","url":null,"abstract":"  ","PeriodicalId":38519,"journal":{"name":"Nuclear and Radiation Safety","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42476510","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"The Main Results of Structural Materials Research for Safe Long-Term Operation of LWR NPPs from the Viewpoint of Dissemination Activities","authors":"O. Shugailo, M. Kolluri, F. Gillemot, U. Ulbricht, M. Brumovsky","doi":"10.32918/nrs.2023.1(97).05","DOIUrl":"https://doi.org/10.32918/nrs.2023.1(97).05","url":null,"abstract":"One of the main points of any project implementation is the dissemination of the obtained results among the nuclear community, young researchers, public, stakeholders, etc. Communication and dissemination activities are considered as high-priority elements in European collaborative research projects. The article briefly presents EUROATOM project “STRUctructural MATerials Research for Safe Long-Term Operation of LWR NPPs” (STRUMAT‑LTO), that was started in September 2020, describes its goals, main steps, expected outputs, approaches used for dissemination and communication activities and brief status update on interim results after 2 years’ implementation. In general, the deployment of the STRUMAT-LTO project was dedicated to studying synergetic effects of Ni-Mn-Si on RPV embrittlement at high fluences by exploiting unique RPV model steels irradiated in LYRA-10 irradiation experiment and assessing the Embrittlement Trend Curves for LTO and Master curve approach for LTO. All these activities are aimed at finding a solution to justify safe LTO until 80 years of operation.","PeriodicalId":38519,"journal":{"name":"Nuclear and Radiation Safety","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49057486","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Сучасні виклики щодо координації захисних заходів у разі виникнення транскордонної ядерної або радіаційної аварії","authors":"S. Chupryna, Yu. Kyrylenko, Ye. Nikolaiev","doi":"10.32918/nrs.2023.1(97).02","DOIUrl":"https://doi.org/10.32918/nrs.2023.1(97).02","url":null,"abstract":"Підхід до координації захисних дій на ранній фазі транскордонної ядерної або радіаційної аварії було сформовано та запропоновано Асоціацією керівників європейських компетентних органів з питань радіаційного захисту (HERCA) і Західноєвропейською асоціацією органів регулювання ядерної та радіаційної безпеки (WENRA) у 2014 році й отримав назву «підхід HERCA-WENRA». З того часу чимало країн успішно впроваджують цей підхід для гармонізації своїх дій у відповідь на спільну загрозу. \u0000У статті містяться основні принципи підходу HERCA-WENRA, наведено загальну концепцію, механізми та заходи, що реалізуються на різних етапах підготовки та реагування на ядерну або радіаційну аварію, описано стан імплементації підходу HERCA-WENRA в Україні, а також зазначені основні фактори невизначеності щодо оцінки та прогнозування радіаційних наслідків аварій на об’єктах І категорії радіаційної небезпеки. \u0000Окрему увагу приділено ситуації, що склалася на території України з початком повномасштабного вторгнення російської федерації, в контексті аварійної готовності та реагування, зокрема захопленню окупантами одного з найбільших ядерних об’єктів Європи.","PeriodicalId":38519,"journal":{"name":"Nuclear and Radiation Safety","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41543346","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Resilience for Better Sustainability. ISO 28000: 2022 vs 2007. Comparative Analysis","authors":"M. Prazian","doi":"10.32918/nrs.2023.1(97).08","DOIUrl":"https://doi.org/10.32918/nrs.2023.1(97).08","url":null,"abstract":"ISO 28000:2022 “Security and Resilience — Security Management Systems — Requirements” is the second edition management system standard that supersedes the first edition (ISO 28000:2007, “Security Management Systems for the Supply Chain”). Both standards include aspects relevant to the supply chain; however, the incumbent (28000:2022) standard omitted notification about the supply chain in the title. So authors are interested in the reason for the accentuation shift as a necessary standard. \u0000The article argues that Resilience now comes to the fore because of poly-crises in the world and Ukraine. It causes the rethinking and balancing actions for many aspects of Resilience and security based on the United Nations Sustainable Development Goals (2015), EU Green and Tweens transition (2019), and Paris Agreement (2015), and a paradigm shift from short-term to long-term values to ensure environmental, social, and governance (ESG) externalities for better Sustainability and Resilience. \u0000In Ukraine, DSTU ISO 28000:2008, “Security Management Systems for the Supply Chain” will become obsolete in 2025. After the revision, ISO 28000:2022 covers all aspects of organizations much beyond the supply chain noted in ISO 28002:2011, “Security management systems for the supply chain — Development of resilience in the supply chain — Requirements with guidance for use”. \u0000The author engages in prioritizing implementing ISO 28000:2022 in Ukraine. That is especially important to the nuclear industry with a complicated and safety-significant supply chain.","PeriodicalId":38519,"journal":{"name":"Nuclear and Radiation Safety","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41624942","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Експериментальні випробування біоцидної обробки охолоджуючої води систем безпеки енергоблоків Рівненської атомної електростанції","authors":"P. Kuznietsov, O. Biedunkova","doi":"10.32918/nrs.2023.1(97).04","DOIUrl":"https://doi.org/10.32918/nrs.2023.1(97).04","url":null,"abstract":"Важливим елементом забезпечення безпеки є наукові дослідження та інженерні розробки, спрямовані на удосконалення проєктних рішень і підвищення надійності систем та елементів АЕС. Система технічного водопостачання відповідальних споживачів є забезпечуючою системою безпеки АЕС, на надійність, безпеку, виконання функцій та ефективність якої впливає встановлений водно-хімічний режим. З огляду на те, що система технічного водопостачання відповідальних споживачів забезпечує охолоджуючою водою системи споживачів реакторного відділення та резервних дизельних електростанцій, підтримання водно-хімічного режиму цієї системи також може позначитись на роботі інших систем безпеки та систем, важливих для безпеки. Модифікація водно-хімічного режиму системи технічного водопостачання відповідальних споживачів, з впровадженням нових реагентів, може вплинути на безпеку внаслідок корозійного впливу на конструкційні матеріали, тому введення нових методів корекційної обробки водно-хімічного режиму має відбуватися з дотриманням вимог проведення модифікацій ядерних установок та порядку оцінки їх безпеки. У статті описано етапи впровадження нових методів корекційної обробки охолоджуючої води систем безпеки АЕС України згідно з чинними нормативними документами з ядерної та радіаційної безпеки та природоохоронної діяльності. Стаття містить результати проведеного гідробіологічного моніторингу, що обґрунтовує необхідність впровадження біоцидної обробки, результати визначення ефективної дози біоцидів, корозійних випробувань з визначенням впливу реагентів на конструкційні матеріали системи технічного водопостачання відповідальних споживачів та режими технологічного впровадження обробки. Запропоновані біоциди за результатами експериментальних досліджень ефективно діють проти наявних у системі технічного водопостачання відповідальних споживачів біологічних перешкод, їх застосування не призводить до корозійного впливу на конструкційні матеріали. Експериментальні дослідження підтвердили забезпечення безпеки експлуатації АЕС, екологічність застосування запропонованих біоцидів та можливість підвищення надійності експлуатації технологічного обладнання завдяки зменшенню біологічних перешкод.","PeriodicalId":38519,"journal":{"name":"Nuclear and Radiation Safety","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46844270","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Influence of the Crosstalk Effect on the Correct Determination of the Affected SG During Prise Accident in VVER-1000","authors":"Y. Fylonych, Y. Komarov, V. Gerlyga","doi":"10.32918/nrs.2023.1(97).07","DOIUrl":"https://doi.org/10.32918/nrs.2023.1(97).07","url":null,"abstract":"The practical implementation of automated systems for management of primary-to-secondary leakage is a crucial issue for operational safety improvement at Ukrainian nuclear power plants. In this case, one of the main indicators of the primary-to-secondary leakage is the activity concentration increasing in the main steam lines of the affected steam generator. The detailed analysis of the geometrical features, arrangement of the main steam lines of the steam generator in VVER-1000 and radiation detectors allow identifying the crosstalk effect and its influence on the correct determination of the affected steam generator. \u0000The paper describes the main components of the developed models in the detection region in MCNP6.2 software. For the correctness of the comparative analysis, the distance between two adjacent main steam lines of the steam generators remains constant in all models. The radiation detectors have been modelled in the regular location and adjacent to the main steam lines of the steam generator. The registration efficiencies of ionizing radiation from 16N by the sensitive elements of the detectors such as BDMG-04-02, SGLM-201-1 and GIM-204 have been assessed. BDMG-04-02, SGLM-201-1 and GIM-204 responses, depending on the activity concentration of 16N in the detection area and considering the nonproportionality features of the devices, have been estimated. The presence of crosstalk effects has been confirmed. The significant influence of the paralyzing and non-paralyzing dead time on the reliable determination of the activity concentration and correct identification of the affected steam generator have been emphasized. \u0000The obtained results can be used as initial data for justification of system setpoints for launching the automated algorithm to manage the primary-to-secondary leakage accident without operator’ actions and fulfill its improvement.","PeriodicalId":38519,"journal":{"name":"Nuclear and Radiation Safety","volume":"52 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41295475","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Щодо підходу з визначення та обґрунтування стратегії зняття з експлуатації ядерних установок","authors":"Y. Pysmennyy, V. Filatov, N. Boyko","doi":"10.32918/nrs.2023.1(97).06","DOIUrl":"https://doi.org/10.32918/nrs.2023.1(97).06","url":null,"abstract":"У найближче десятиріччя строк промислової експлуатації 12 із 15 енергоблоків АЕС України досягне 50 років. Найвірогідніше, вони будуть зніматись з експлуатації. На початку 2021 року набув чинності нормативний документ НП 306.2.230-2020 «Загальні положення безпеки зняття з експлуатації ядерних установок». Цей документ містить вимоги до порядку визначення та обґрунтування стратегії зняття з експлуатації з моменту проєктування ядерних установок, фактори, які необхідно використовувати для порівняння можливих варіантів зняття з експлуатації. Методика проведення багатофакторного аналізу для обґрунтування варіанта / стратегії зняття з експлуатації діючих енергоблоків з використанням тих самих факторів розроблена і застосована під час розробки концепцій їх зняття з експлуатації. Виконано аналіз, в результаті якого визначено доцільність та можливість обґрунтування варіанта зняття з експлуатації за зазначеною методикою з використанням наведених факторів. Аналіз проводився як для ядерних установок, що проєктуються, так і для установок, що знаходяться в експлуатації. Як результат надано пропозиції щодо корегування процедури і методики визначення і обґрунтування стратегії зняття з експлуатації ядерних установок. Зокрема запропоновано під час проведення багатофакторного аналізу використовувати вихідні данні, отримані під час виконання додаткових проєктних розробок, спрямованих на уточнення вартісних показників зняття з експлуатації щодо демонтажу, поводження з радіоактивними відходами та забезпечення радіаційної безпеки.","PeriodicalId":38519,"journal":{"name":"Nuclear and Radiation Safety","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42159613","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Досвід участі ДНТЦ ЯРБ в дослідницьких програмах Євратому","authors":"A. Shanchuk, S. Kaltygina, Y. Yesypenko, T. Murzina, O. Petrenko, O. Buchynska, Ya. Hryban","doi":"10.32918/nrs.2022.4(96).06","DOIUrl":"https://doi.org/10.32918/nrs.2022.4(96).06","url":null,"abstract":"Протягом 10 років (2012–2022) ДНТЦ ЯРБ бере участь у рамкових дослідницьких програмах Євратому. Основні фактори, які сприяли підприємству в цій діяльності, це: постійний розвиток ДНТЦ ЯРБ та персоналу від дня його заснування в 1992 році; накопичений науково-технічний потенціал та практичний досвід роботи, як єдиної організації науково-технічної підтримки національного ядерного регулятора (нині це Державна інспекція ядерного регулювання України); широка співпраця з міжнародними інституціями, асоціаціями та партнерськими організаціями за різними програмами та проєктами. Також, асоціація України з дослідницькою програмою Євратому в 2016 році стала справжнім проривом під час інтеграції України до Європейського дослідницького простору. \u0000ДНТЦ ЯРБ, як учасник програми Євратому, виступив партнером у 32 проєктних пропозиціях за напрямом «ядерний поділ та радіаційний захист», а також співвиконавцем 13 проєктів різного типу, з яких у 12 проєктах із статусом бенефіціара. У 2016–2021 роках українські організації брали участь у 16 проєктах за програмою Євратом-H2020, із 7-ми з них ДНТЦ ЯРБ є бенефіціаром. У межах конкурсу за програмою Євратом-Нorizon Еurope в 2021 році Європейська Комісія отримала 51 проєктну пропозицію, із них 28 одержали грантове фінансування від Євратому. 9 організацій з України представлені у 8 з цих нових проєктів і у 3 ДНТЦ ЯРБ є бенефіціаром. За 10-річний період середня «успішність» участі (проєкти / пропозиції) підприємства в програмах Євратому становить близько 41 %. \u0000Розглянуто досвід діяльності ДНТЦ ЯРБ на основних етапах проєктного циклу програм Євратому. Основну увагу приділено питанням розвитку проєктних ідей, підготовленню проєктної пропозиції, а також менеджменту проєктів, включно з адміністративними та фінансовими аспектами. Огляд може бути корисним для інших українських учасників програми Євратому з досліджень і навчання 2021–2025.","PeriodicalId":38519,"journal":{"name":"Nuclear and Radiation Safety","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42476180","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}