Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі最新文献

{"title":"ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ТА РЕПУТАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА","authors":"І. М. Чайка, Наталія Дністрянська","doi":"10.32782/tourismhospcee-8-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tourismhospcee-8-9","url":null,"abstract":"Умови високої конкуренції на ринку ресторанних послуг стимулюють підприємства до активізації комунікаційної політики, роботи над іміджем та репутацією компанії. Для формування іміджу будь-якого підприємства важливими є: позитивний досвід від користування продукцією (послугою), а також трансляція тез позиціонування компанії через здійснення комунікаційної політики. Дедалі частіше підприємства застосовують інтегровані маркетингові комунікації, для яких соціальні мережі є зручною платформою реалізації. Також цей канал просування підходить для ресторанного бізнесу своєю доступністю. Однак, важливий критичний погляд на ефективність соціальних мереж при формуванні іміджу. Актуальним є питання мотивації користувачів стежити за сторінками закладів. Для виконання мети дослідження проведено соціологічне опитування, результати якого продемонстрували, що: молодь стежить за сторінками підприємств ресторанного господарства переважно через Instagram; для ресторанного бізнесу сторінка у соцмережах є власним ЗМІ, з лояльною аудиторією і для підписників вона цікава перш за все новинами закладу; естетичний контент має більше значення для трансляції атмосфери; відгуки залишаються важливим джерелом формування репутації. Моніторинг сторінок закладів ресторанного господарства у найпопулярніших соціальних мережах показав, що дана платформа створює низку можливостей застосування інтегрованих та піар-комунікацій, серед найпопулярніших прийомів: демонстрація відгуків, реклама в інфлюенсерів, колаборації з інфлюенсерами, трансляція атмосфери закладу через естетичний контент та стиль спілкування, демонстрація експертності через корисні публікації або експертний блог, розсилка прес-паків, публікація новин та трансляція івентів. Частина цих прийомів можлива при реалізації різновидів просування через інші канали. Для успішної комунікаційної політики підприємствам ресторанного бізнесу необхідно не обмежуватись лише соціальними мережами, а грамотно будувати стратегію просування із застосуванням цілого спектру видів та каналів комунікації.","PeriodicalId":379413,"journal":{"name":"Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі","volume":"366 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129045922","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КЛАСТЕРНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ДЕСТИНАЦІЇ","authors":"Ю. Б. Миронов","doi":"10.32782/tourismhospcee-8-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tourismhospcee-8-3","url":null,"abstract":"У сучасних наукових дослідженнях проблем розвитку туризму все більше уваги приділяється туристичним кластерам. У багатьох регіональних стратегічних планах розвитку вважається за доцільне формування кластерів, відтак актуальними та своєчасними є питання визначення туристичних кластерів, оцінювання їх впливу на економіку регіону, країни, формування концепції розвитку туристичних кластерів. Метою дослідження є обґрунтування кластерної моделі розвитку туристичної дестинації. У статті туристичний регіон (дестинація) визначається як територія, яка привертає увагу туристів завдяки своїм атракціям, надаючи їм умови для проживання та харчування (тобто послуги гостинності). У вигляді мережевої моделі показано суб’єктів та стейкхолдерів дестинації, а також складність зв’язків, що існують між ними. Стверджується, що реалізація кластерного підходу в управлінні туристичною дестинацією дозволяє ефективно взаємодіяти задіяним в обслуговуванні туристів організаціям, їх партнерам, а також державним органам влади. Розглядаються підходи до визначення понять «кластер», «туристичний кластер». Наведено аргументи на користь формування кластерів в індустрії туризму. Представлено модель туристичного кластеру. Зазначається, що діяльність регіональних туристичних кластерів відбувається в активній взаємодії з соціокультурним та екологічним середовищем. Проаналізовано чинники, які перешкоджають формуванню та розвитку туристичних кластерів в Україні та пропонується система заходів із активізації розвитку туристичних кластерів. Кластерна модель регіонального розвитку активізує підприємницьку діяльність у сфері туризму, сприяє створенню нових робочих місць, зростанню доходів місцевого населення та наповненню бюджетів, покращенню якості туристичних продуктів тощо. Функціонування туристичних кластерів сприяє ширшому використанню інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій, підвищенню рівня кваліфікації й інтелектуального потенціалу кадрів, зайнятих у туристичній галузі.","PeriodicalId":379413,"journal":{"name":"Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі","volume":"42 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125834323","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТАН ТА ОСНОВНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННИХ ВИКЛИКІВ","authors":"Н. М. Чорна","doi":"10.32782/tourismhospcee-8-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tourismhospcee-8-10","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано стан та тенденції розвитку туризму в Україні упродовж кількох крайніх років, коли галузь зіткнулася з двома надсерйозними та надскладними випробуваннями: спочатку – пандемією Covid-19, а трохи згодом – війною, яку проти нашої держави розпочала росія. Вивчивши статистичну інформацію за тематикою, було з’ясовано, що в 2020 р., у зв’язку з пандемією коронавірусу, туристична галузь України втратила 60 млрд грн. Але вже в 2021 р., коли більшість людей адаптувалися до пандемії, рівно, як і туристична галузь до неї призвичаїлася, туристичний ринок України продемонстрував відновлення позитивних тенденцій. Так, у 2021 р. до бюджету України надійшли рекордні 244 млн грн. туристичного збору, що на 86,8% перевищувало аналогічний показник 2020 р. та на 20% – показник доковідного 2019 р. У 2022 р., у зв’язку з початком війни росії проти нашої держави, ситуація в туристичній галузі України стала безпрецедентно складною. На якийсь час туристична галузь майже припинила функціонувати, і лише наприкінці весни туристичні підприємства почали робити обережні кроки в напрямку відновлення пропозиції. У підсумку, за результатами 2022 р. дохідність туристичної галузі України скоротилася на 70-80%. У 2023 р., як свідчить аналіз результатів функціонування галузі упродовж трьох перших місяців, ситуація продовжує залишатися вкрай складною, і галузь продовжує втрачати. Не викликає заперечень, що до тих пір, допоки в Україні триватиме війна, ситуація на туристичному ринку навряд чи суттєво покращиться. Що стосується трендів розвитку туристичної галузі України, у статті зазначено, що упродовж аналізованого періоду їй притаманними були та залишаються підвищена увага туристів до питань безпеки та гігієни, зменшення частки бізнес-туризму, збільшення попиту на внутрішній туризм та індивідуальний відпочинок, зростання популярності короткострокового та довгостроковому відпочинку, зростання попиту на культурно-пізнавальний та етнографічний туризм, відпочинок на лоні природи та натуральну їжа з локальних продуктів, зростаюча популярність безконтактних розрахунків та дедалі більша нестача кваліфікованих кадрів.","PeriodicalId":379413,"journal":{"name":"Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129220153","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТУРИСТИЧНЕ ТА СПОРТИВНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ У ЛЬВІВСЬКІЙ АКАДЕМІЧНІЙ ГІМНАЗІЇ В ПЕРІОД НАВЧАННЯ ПЕТРА БУБЕЛИ (1900-1908 РР.)","authors":"Андрій Володимирович Прокіп, Юрій Володимирович Михальський, О. З. Кендус","doi":"10.32782/tourismhospcee-8-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tourismhospcee-8-6","url":null,"abstract":"На початку ХХ століття український туристично-спортивний рух став однією із провідних складових загально-національної боротьби за незалежність та державність. Зокрема, в Галичині, яка на той час була в складі Австро-Угорської імперії, важливу роботу з національного виховання юнацтва та молоді здійснювали українські навчальні заклади, а також патріотичні товариства та організації, зокрема такі як «Сокіл-Батько», згодом «Пласт», «Січ», «Луг» та інші. Мета даного дослідження – виявити та проаналізувати особливості розвитку системи фізичного виховання та спортивно-оздоровчого туризму в Академічній гімназії Львова, де упродовж 1900-1908 рр. навчався Петро Бубела (1889 - ?) – майбутній провідний державний та військовий діяч Західної Української Народної Республіки (ЗУНР). Петро Бубела один з організаторів та активних учасників Листопадового Чину 1918 р., член уряду (Ради державних секретарів) Західної Української Народної Республіки (ЗУНР), заступник (товариш) державного секретаря військових справ ЗУНР. У процесі роботи над темою дослідження застосовано історико- порівняльний, структурно-функціональний, проблемно-хронологічний та логічний методи. З’ясовано, що Петро Бубела, у період навчання у Академічній гімназії Львова протягом 1900-1908 рр., знайомився з прогресивними досягненнями і методами у галузі фізичного виховання, брав активну участь у спортивно-оздоровчих, пізнавальних туристичних заходах, які організовувалися учителями даного навчального закладу. Зроблено висновок, що завдяки викладачам гімназії, таким як Іван Боберський, Степан Рудницький, Лонгин Цегельський та іншим, заняття спортом і туризм усе більше ставали важливим елементом для формування з учнів гімназії духовно та фізично загартованих, розвинутих, а також національно-свідомих особистостей, готових до важкої боротьби за українську незалежність та державність. Доведено, що український туристично-спортивний рух початку ХХ столітті у Галичині був невід’ємною частиною виховання та формування патріотично налаштованої українського юнацтва та молоді.","PeriodicalId":379413,"journal":{"name":"Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123418341","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПОЛІТИКА СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ: ВІД ВІДНОВЛЕННЯ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ДО МАСШТАБУВАННЯ ВІДПОЧИНКОВО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ","authors":"О. Б. Осінська, М. Я. Топорницька","doi":"10.32782/tourismhospcee-8-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tourismhospcee-8-4","url":null,"abstract":"У статті розкрито актуальність формування та реалізації державної політики забезпечення розвитку в Україні рекреаційного туризму. Наголошено на тому, що Україна та її регіони володіють унікальними природно-географічними, природно-антропогенними та суспільно-історичними рекреаційно-туристичними ресурсами, однак цей потенціал використовується надзвичайно обмежено, що негативно з огляду на малий внесок рекреаційного туризму як у розвиток людського потенціалу країни, так і у формування низки важливих параметрів макроекономічного зростання. Наведено результати узагальнення стану і тенденцій розвитку рекреаційного туризму в Україні, на основі чого ідентифіковано ключові перешкоди та проблемні аспекти відновлення макроекономічного потенціалу цієї галузі національної економіки. Визначено та обґрунтовано стратегічні пріоритети й прикладні інструменти державної політики збереження потенціалу та переходу до відновлення розвитку санаторно-курортного комплексу України. Розроблено організаційно-економічні заходи зі стимулювання створення нових об’єктів та масштабування діяльності у сфері відпочинково-оздоровчого туризму, що можуть бути реалізовані на центральному рівні управління та органами місцевого самоврядування України. Показано, що з метою удосконалення регуляторної політики, ліквідації проявів монополізму, корупції у відносинах “влада-бізнес” як найбільш суттєвих перешкод розвитку бізнесу, у т. ч. у сфері відпочинково-оздоровчого туризму, необхідно створити робочі групи (представники громадських та асоціативних організацій) з моніторингу рішень органів влади для посилення публічного контролю рішень, забезпечення рівного доступу всіх суб’єктів до місцевих ресурсів, пришвидшення проходження дозвільних і погоджувальних процедур. Зроблено висновок, що наявність розвиненої системи об’єктів рекреаційного туризму та висока активність населення в частині споживання санаторно-лікувальних і відпочинково-оздоровчих послуг є вагомою передумовою формування, збереження і розвитку людського потенціалу як ключового ресурсу соціально-економічного розвитку України, високого рівня якості життя на її територіях.","PeriodicalId":379413,"journal":{"name":"Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125541066","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЛЬ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ У РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОЇ ІНДУСТРІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ","authors":"І. В. Петлін, Х. А. Клюйник","doi":"10.32782/tourismhospcee-8-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tourismhospcee-8-5","url":null,"abstract":"Розглянуто сутність та значення цифрового маркетингу для розвитку підприємств сфери гостинності в сучасних умовах. Обґрунтовано переваги та недоліки цифрового маркетингу. Доведено, що ключовою перевагою цифрового маркетингу є його інтерактивність. Це сприяє прямому спілкуванню між зацікавленими сторонами сфери гостинності, включаючи підприємства та клієнтів. Виокремлено ряд перепон щодо використання інструментів цифрового маркетингу: некваліфікована робоча сила страх, бюрократія, змінні технології, кіберзлочинність, шахрайство, відсутність підтримки керівництва, обмеженість ресурсів тощо. Обґрунтовано, що реклама готелю в Інтернеті набагато більш ефективна у порівнянні з іншими способами реклами. Узагальнено базові ознаками якісного сайту готелю: доступність інтерфейсу і контенту кількома мовами; якісні та актуальні фото готелю, номерів; добре структуровані розділи сайту; доречний дизайн; доступна та зрозуміла форма онлайн-бронювання; наявність онлайн-консультанта і гарячої лінії; наявність на сайті готелю реальних відгуків клієнтів. Аргументовано, що основними інструментами цифрового маркетингу виступають: тематичні огляди та форуми спільнот; статті та прес-релізи; вебінари, тематичні дослідження, організація Івентів; популяризація цифрових інструментів для реалізації ключових соціальних проєктів (Linked In, Twitter і Facebook/Meta); інструменти соціального потокового передавання (Tiktok live, Twitter, Facebook/Meta, YouTube, Instagram live, Linked In, Company websitе); блоги, медіа-сайти; огляди соціальної комерції (Twitter, Facebook/Meta); мобільні програми, блоги та форуми компаній (сайти, блоги, форуми компаній, мобільні додатки); пошук інформації в соціальних мережах за допомогою Yahoo bing, Google shopping, Google my business і Google text. Окреслено, що використання інструментів цифрового маркетингу сприяє підвищенню ефективності підприємств готельної індустрії, оскільки він впливає на нефінансову та фінансову сторони діяльності підприємств гостинності, сприяє задоволенню запитів клієнтів, формуванню конкурентних переваг, оптимізації витрат та максимізації прибутку.","PeriodicalId":379413,"journal":{"name":"Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125134614","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОГРАМ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ","authors":"Л. А. Бондаренко","doi":"10.32782/tourismhospcee-8-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tourismhospcee-8-1","url":null,"abstract":"В статті досліджено програми розвитку туризму в регіонах України. Визначено, що в складних реаліях сьогодення Україна не відноситься до переліку світових лідерів за обсягами відвідування туристами. Проте, її клімат, географічне положення, рельєф, рекреаційний потенціал та культурна спадщина при реалізації дієвих програм розвитку туризму в конкретних регіонах в перспективі забезпечить підґрунтя для розвитку як внутрішнього так і міжнародного туризму. Встановлено, що туризм є галуззю, яка значно впливає на соціально-економічний розвиток територій. Досліджено сутність поняття регіон та туристичний регіон. В Україні розвиток туристичних регіонів наразі регламентується Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки, що була затверджена Кабінетом міністрів України у 2020 році. Як і в будь якій важливій справі, програми розвитку туристичних регіонів в Україні мають різноманітні види загроз та ризиків. У статті систематизовано класифікацію загроз та ризиків у програмах розвитку туризму в регіонах України. Аналізуючи туристичну галузь в регіоні варто розуміти загальний обсяг туристів, що обслуговуються туроператорами і турагентами за певний проміжок часу. У статті проаналізовано кількість туристів обслугованих туроператорами і турагентами в Дніпропетровській області за 2010-2020 роки. В загальній кількості обслугованих туристів на протязі 2010-2020 років найбільшу кількість в Дніпропетровській області складають виїзні туристи, тобто ті люди, які постійно мешкають в Дніпропетровській області і здійснюють подорожі до інших країн. Підсумовуючи проведене дослідження варто наголосити на тому, що туристична галузь України перебуває на етапі розвитку, який значно сповільнений внаслідок російської військової агресії проти України, але незважаючи на це регіони України, по можливості, реалізовують програми з розвитку туристичних регіонів. Аналіз довів, що розробка і реалізація Стратегії розвитку туризму є надзвичайно важливою для кожного регіону, адже чітко регламентує проблемні аспекти в розвитку туризму та конкретні заходи по їх вирішенню, реалізація яких сприяє сталому розвитку туризму в конкретному регіоні України.","PeriodicalId":379413,"journal":{"name":"Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115367831","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"THE ROLE OF TOURISTIC POTENTIAL OF LANKARAN-ASTARA ECONOMIC REGION IN SUSTAINABLE DEVELOPMENT","authors":"Тагірлі Факан Ільхам","doi":"10.32782/tourismhospcee-8-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tourismhospcee-8-7","url":null,"abstract":"Sustainable tourism development, its rules and management practices can be applied to all forms of tourism, including mass tourism and different types of it in all directions. Important achievements have been made in this field in our country. The principles of sustainability in tourism development should take into account environmental, economic and socio-cultural aspects, and an appropriate balance should be created between these three factors to ensure long-term sustainability. Economic, environmental and social goals in the policy implemented by the state will play the key role to the success of tourism activities. The principles of sustainability are more relevant to the ecological, economic and socio-cultural environment in the tourism field. The balance between these three important features must be well established to provide long-term sustainability. In Astara, one of the most prosperous regions of Azerbaijan, one part of the region is covered by Talish mountains, and the other part is lowland. Tourists are attracted by the Talish Mountains, local residents' lifestyle, culture, traditions, clothing, as well as the beautiful scenery of this region. More than 400 historical monuments have been preserved in the region. Most of them are in mountain villages. In Kapichi village of the region, there are a caravanserai from the 7th century, a necropolis from the 3rd-1st centuries B.C., the debris of an old castle, a tomb, and statues from the bronze and stone ages. Coins and stone tools found in the region are stored in the City Museum of Local History. Lankaran has all conditions for a successful tourism business. Tourists are also attracted by Caspian Sea and its beach areas. Lankaran is a coastal recreation area on the Caspian coastco whose healing beaches covered by black sand. There are \"Istisu\" sanatoriums and magical hot springs in Haftoni village of Lankaran. It is very interesting for tourists who are interested in ecotourism and sightseeing. The beaches themselves are not ine the open areas and surrounded by trees provided pleasant shade on hot days.","PeriodicalId":379413,"journal":{"name":"Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"117121685","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТРЕНДИ ПОСТПАНДЕМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: НАРАТИВИ, ІМПЕРАТИВИ, ПРОГНОЗИ","authors":"Г. А. Заячковська, С. В. Вовк, В. С. Церклевич","doi":"10.32782/tourismhospcee-8-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tourismhospcee-8-2","url":null,"abstract":"Представлено результати цілісного, комплексного аналізу проблеми ключових трендів постпандемічного відновлення та розвитку туристичної галузі в західноєвропейському регіоні. Емпірична база дослідження представлена масивом досліджень стану постпандемійного туристичного ринку, здійснених авторитетними міжнародними організаціями: ЮНВТО, Європейська туристична комісія, Євростат, Організація економічного співробітництва та розвитку, Всесвітній економічний форум, Всесвітня рада з подорожей та туризму. Схарактеризовано зміст ключових трендів розвитку туризму за параметрами: 1) зростання міжнародних туристичних прибуттів та надходжень від міжнародного туризму; 2) збільшення обсягів внутрішніх та короткострокових подорожей; 3) відновлення пасажирських авіаперевезень; 4) ознаки дефіциту кадрів у туристичному секторі; 5) зміна поведінки споживачів; 6) зміни у сфері пропозиції туристичних послуг (поява інноваційних продуктів); 7) відкладений попит на туристичні послуги як чинник розвитку туризму. Продемонстровано аргументи на користь позитивної динаміки за параметрами 1 (представлено рейтинг лідерів за надходженнями від туристичної галузі), 2 (половина подорожей припадає на внутрішньодержавні), 3 (індекс обсягу пасажирських авіаперевезень в 2022 р. склав 75,5% від рівня 2019 р.), 5 (унікальні для українського туристичного ринку приклади овертуризму, представлені рекордною кількістю паломників-хасидів до Умані; туристів з Саудівської Аравії, Катару, Об’єднаних Арабських Еміратів – до Західної України та Києва), 6 (гнучка політика скасування, повторного бронювання або повернення коштів за туристичні подорожі; фокус на діловому туризмі); 7) несподівано різке зростання «люксового» сектору туристичних подорожей, у тому числі – в Україні. Схарактеризовано нові тенденції в організації робочого процесу та відпочинку, зокрема «workation», «flexcation». Виразною тенденцією постпандемічного періоду є різке зростання сегменту «люксових» подорожей. У статті лаконічно схарактеризовано базові положення з цього питання, розкриті в концептуальній праці проф. Саймона Хадсона «COVID-19 і вплив на подорожі, відповіді та результати».","PeriodicalId":379413,"journal":{"name":"Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі","volume":"45 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131474871","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФЕСТИВАЛЬНИЙ ТУРИЗМ ЯК ЗАСІБ ВІДНОВЛЕННЯ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ","authors":"А. С. Осіпчук, В. М. Заєць, С. В. Тищенко","doi":"10.32782/tourismhospcee-8-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/tourismhospcee-8-8","url":null,"abstract":"У статті досліджено потребу в актуалізації локальних традицій, важливість відновлення культурного розмаїття та автентичності традицій українського народу, а також перспективи розвитку людського капіталу. Розглянуто сутність і специфічні ознаки фестивальних подорожей та можливості урізноманітнення продуктів фестивального туризму. Враховуючи, що фестивалі є однією з найпотужніших, найбільш динамічних та творчих світових індустрій, туристична діяльність подієвого характеру здатна змінюватись, створювати нові форми міжкультурного спілкування, удосконалювати соціокультурні проекти, урізноманітнювати тематику, місце проведення, тривалість заходів з метою задоволення потреб сучасного туриста. У ході дослідження висвітлено один з улюблених святкових заходів українського народу – Масляну (Масницю), суть якого полягає у традиції прощання із зимою і зустрічі весни у поєднанні з народними гуляннями та споживанням відповідних символічних страв. Актуалізовано історію традиції святкування й використання обрядових страв слов’янського походження, також обґрунтовано символізм гастрономічної складової Масляного тижня. Основним результатом дослідження є формування пропозицій у вирішенні проблем сучасного українського суспільства шляхом використання соціально-економічних ефектів імплементації фестивального туризму, а саме: посилення культурно-виховної функції туризму, наповнення змістовністю проведення дозвілля, формування інформаційного підґрунтя для національно-патріотичного виховання, створення передумов повоєнного відновлення туристичної та супутніх сфер діяльності, формування нових туристичних продуктів. Виявлено, що використання фестивального туризму як засобу відновлення традицій українського народу сприятиме створенню та просуванню регіональних туристичних брендів на міжнародному та національному рівнях, розробленню регіональних маркетингових стратегій, налагодженню міжінституційних каналів комунікації у туристичній та супутніх сферах, розвитку креативних індустрій для забезпечення розвитку територіальних громад.","PeriodicalId":379413,"journal":{"name":"Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116817719","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}