Андрій Володимирович Прокіп, Юрій Володимирович Михальський, О. З. Кендус
{"title":"ТУРИСТИЧНЕ ТА СПОРТИВНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ У ЛЬВІВСЬКІЙ АКАДЕМІЧНІЙ ГІМНАЗІЇ В ПЕРІОД НАВЧАННЯ ПЕТРА БУБЕЛИ (1900-1908 РР.)","authors":"Андрій Володимирович Прокіп, Юрій Володимирович Михальський, О. З. Кендус","doi":"10.32782/tourismhospcee-8-6","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"На початку ХХ століття український туристично-спортивний рух став однією із провідних складових загально-національної боротьби за незалежність та державність. Зокрема, в Галичині, яка на той час була в складі Австро-Угорської імперії, важливу роботу з національного виховання юнацтва та молоді здійснювали українські навчальні заклади, а також патріотичні товариства та організації, зокрема такі як «Сокіл-Батько», згодом «Пласт», «Січ», «Луг» та інші. Мета даного дослідження – виявити та проаналізувати особливості розвитку системи фізичного виховання та спортивно-оздоровчого туризму в Академічній гімназії Львова, де упродовж 1900-1908 рр. навчався Петро Бубела (1889 - ?) – майбутній провідний державний та військовий діяч Західної Української Народної Республіки (ЗУНР). Петро Бубела один з організаторів та активних учасників Листопадового Чину 1918 р., член уряду (Ради державних секретарів) Західної Української Народної Республіки (ЗУНР), заступник (товариш) державного секретаря військових справ ЗУНР. У процесі роботи над темою дослідження застосовано історико- порівняльний, структурно-функціональний, проблемно-хронологічний та логічний методи. З’ясовано, що Петро Бубела, у період навчання у Академічній гімназії Львова протягом 1900-1908 рр., знайомився з прогресивними досягненнями і методами у галузі фізичного виховання, брав активну участь у спортивно-оздоровчих, пізнавальних туристичних заходах, які організовувалися учителями даного навчального закладу. Зроблено висновок, що завдяки викладачам гімназії, таким як Іван Боберський, Степан Рудницький, Лонгин Цегельський та іншим, заняття спортом і туризм усе більше ставали важливим елементом для формування з учнів гімназії духовно та фізично загартованих, розвинутих, а також національно-свідомих особистостей, готових до важкої боротьби за українську незалежність та державність. Доведено, що український туристично-спортивний рух початку ХХ столітті у Галичині був невід’ємною частиною виховання та формування патріотично налаштованої українського юнацтва та молоді.","PeriodicalId":379413,"journal":{"name":"Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/tourismhospcee-8-6","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
На початку ХХ століття український туристично-спортивний рух став однією із провідних складових загально-національної боротьби за незалежність та державність. Зокрема, в Галичині, яка на той час була в складі Австро-Угорської імперії, важливу роботу з національного виховання юнацтва та молоді здійснювали українські навчальні заклади, а також патріотичні товариства та організації, зокрема такі як «Сокіл-Батько», згодом «Пласт», «Січ», «Луг» та інші. Мета даного дослідження – виявити та проаналізувати особливості розвитку системи фізичного виховання та спортивно-оздоровчого туризму в Академічній гімназії Львова, де упродовж 1900-1908 рр. навчався Петро Бубела (1889 - ?) – майбутній провідний державний та військовий діяч Західної Української Народної Республіки (ЗУНР). Петро Бубела один з організаторів та активних учасників Листопадового Чину 1918 р., член уряду (Ради державних секретарів) Західної Української Народної Республіки (ЗУНР), заступник (товариш) державного секретаря військових справ ЗУНР. У процесі роботи над темою дослідження застосовано історико- порівняльний, структурно-функціональний, проблемно-хронологічний та логічний методи. З’ясовано, що Петро Бубела, у період навчання у Академічній гімназії Львова протягом 1900-1908 рр., знайомився з прогресивними досягненнями і методами у галузі фізичного виховання, брав активну участь у спортивно-оздоровчих, пізнавальних туристичних заходах, які організовувалися учителями даного навчального закладу. Зроблено висновок, що завдяки викладачам гімназії, таким як Іван Боберський, Степан Рудницький, Лонгин Цегельський та іншим, заняття спортом і туризм усе більше ставали важливим елементом для формування з учнів гімназії духовно та фізично загартованих, розвинутих, а також національно-свідомих особистостей, готових до важкої боротьби за українську незалежність та державність. Доведено, що український туристично-спортивний рух початку ХХ столітті у Галичині був невід’ємною частиною виховання та формування патріотично налаштованої українського юнацтва та молоді.