Insight: the psychological dimensions of society最新文献

{"title":"Використання засобів віртуальної реальності для релаксації вагітних та породіль: результати пілотажного дослідження","authors":"Валерія Валеріївна Баришнікова","doi":"10.32999/2663-970x/2022-8-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-8-7","url":null,"abstract":"Сучасна методологія психологічного супроводувагітних представлена багатьма ефективнимизасобами і напрямками роботи, але вони переважно сфокусовані на допологовому періоді. Допомога психолога безпосередньо в процесі пологівускладнена об’єктивними чинниками, в першучергу – браком підготовлених спеціалістів, якіможуть бути постійно присутні у пологовій заліта працювати у взаємодії з лікарями і породіллями.Тому викликають інтерес засоби, що можуть бутинадані пацієнтам в аудіо- чи відеоформаті післяпопереднього інструктажу. Зокрема, великі перспективи має застосування технологій віртуальноїреальності, що занурюють людину в імерсивнийтерапевтичний простір. Вони активно використовуються для полегшення процедурного та гострогоболю в педіатричних, онкологічних, опікових відділеннях, але досі мало представлені в акушерськійпрактиці та перинатальній психології. Мета цієїроботи – представити попередні результати впровадження ВР-релаксації на етапі перейм у жінок, що народжують вперше. Методи. Методика керованоїрелаксації була розроблена спеціально для потребвагітних і містила вербальні інструкції для глибокого м’язового розслаблення, керовану візуалізацію для посилення слиновиділення та позитивнінавіювання щодо результату пологів, а також 3Dвідео та музичний супровід. До експериментальноїгрупи увійшли 49 учасниць, які використовувалиВР-окуляри з програмою релаксації під час перейм;контрольну групу склали 43 жінки, що народжували традиційним способом, залучаючи всі іншіпослуги пологового відділення. Результати включають дані медичних карток (тривалість пологів,використання анестезії, стан дитини за шкалоюАпгар) та опитування жінок щодо пережитого досвіду через 24-48 годин після пологів. Порівняльнеаналізування підтвердило достовірне зменшеннявикористання знеболювальних препаратів, тривалості пологів, інтенсивності та неприємностіпологового болю; збільшення здатності розслабитися між переймами, а також кращі оцінки стануновонароджених. Важливим є суттєве зростаннязагальної задоволеності пологами та бажаннянароджувати знову в експериментальній групі.Ефективність технології підтверджує теорію психогенного походження пологового болю, а отже –корисність психологічного підходу до керуванняним. Зроблено висновки щодо ефективності втручань, заснованих на м’язовій релаксації породільв поєднанні з технологіями віртуальної реальності. Представлена технологія повністю готова дозастосування в практиці пологових відділень.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123814879","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив емоцій та емоційних станів на вибір стратегій подолання бойового та військово-професійного стресу","authors":"Тетяна Євгенівна Храбан, Олексій Вікторович Сілко","doi":"10.32999/2663-970x/2022-8-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-8-6","url":null,"abstract":"Метою є дослідження такої характеристики емоційного інтелекту курсантів військового інституту,як здатність розпізнавати емоції, а також оцінитипередбачуваність вибору стратегій подолання бойового та військово-професійного стресу в залежностівід типу емоцій. Методи і матеріали. Дослідженняпроводилося у квітні 2022 року серед курсантів третього курсу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації, які навчаються за спеціальністю“Військове управління”. На першому етапі дослідження було здійснено активацію переживань курсантів за допомогою кататимних імагінацій (продукування образів) – їм було запропоновано намалюватисимволічні образи їх переживань. На другому етапібули використані інструменти самозвіту – курсантам було запропоновано описати емоції, які вонивідчувають з приводу пережитих подій та ті заходи,які вони вживають, щоб створити баланс між собоюі зовнішньою ситуацією. Отримані результати булиопрацьовані за допомогою дескриптивного і кореляційно-регресійного аналізу. Результати. З’ясовано,що 22.0% курсантів продемонстрували нездатністьрозібратися у своїх емоціях та почуттях – вони незмогли назвати свої емоції з приводу пережитихподій та намалювати символічні образи їх переживань. 78.0% курсантів зуміли визначити свої емоції.Курсанти відчували емоції, які мають складні структури, але у яких можна було виділити такі базовікомпоненти: “тривога”, “гнів”, “апатія”, “надія”. Усьогобуло названо тридцять два видів емоцій та емоційнихстанів, що може свідчити про ясне розуміння курсантами свого емоційного стану та тих емоцій, під впливом яких вони перебувають. Вибір копінг-стратегійздійснювався курсантами на основі оптимістичної/песимістичної інтерпретації стресової ситуації.Висновки. На спроможність військовослужбовціврозпізнавати свої емоції впливають такі чинники:1) невід’ємною частиною та ключовим нормативнимкомпонентом військової субкультури є придушенняемоцій та уникнення переживань; 2) існує небезпекаповсякденного бойового та військово-професійногостресу, що пов’язано зі специфікою військової діяльності; 3) ймовірність виникнення в умовах бойовогота військово-професійного стресу особливого психологічного стану алекситимії; 4) ризик розвиткув умовах бойового та військово-професійного стресупсихологічного стану емоційної бурі або емоційногостану моральної втоми, пригніченості та байдужостідо того, що відбувається. Тому, вивчення емоційногоінтелекту військовослужбовців потребує розробкиспеціального інструментарію. Між емоціями, щопереживають військовослужбовці під час бойовогота військово-професійного стресу і вибором стратегій подолання стресу існує значуща кореляція.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122309475","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Емпатія як чинник розвитку особистісних складових професійної самореалізації майбутніх рятувальників","authors":"Олена Степанівна Вавринів, Роман Ярославович Яремко","doi":"10.32999/2663-970x/2022-8-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-8-5","url":null,"abstract":"У статті теоретично обґрунтовано і емпіричновизначено взаємозв’язок емпатії та параметрів професійної самореалізації майбутніх рятувальників. Метою статті є теоретико-емпіричнедослідження емпатії як чинника розвитку параметрів професійної самореалізації майбутніхрятувальників. Методи дослідження. Для проведення емпіричного дослідження використано психодіагностичні інструменти: “Діагностика рівняемпатійних здібностей” В. Бойко, “Вивчення мотиваційного профілю особистості” Ш. Річі і П. Мартіна; “Визначення життєвих цілей та цінностейособистості” П. Іванов, Є. Колобова; “Діагностикарівня готовності до ризику” А. Шуберта; “SACS”С. Хобфола (в адаптації Н. Водоп’янової і О. Старченкової); “Прогноз” (оцінка нервово-психічноїнестійкості). Як додаткова змінна використаносередній бал з профільних дисциплін. Застосованокореляційне аналізування. Результати. На основіпроведеного емпіричного дослідження встановлено, що респонденти, які готові ризикувати, здійснюють асертивні та обережні дії, демонструютьвисокі показники емпатійності, потребують високого фінансового забезпечення, прагнуть до розвитку та визнання зі сторони інших людей, здатніставити перед собою складні завдання та реалізовувати їх. Також респонденти прагнуть високогоматеріального забезпечення, влади, здоров’я, особистісного зростання та кохання. Кореляційнеаналізування засвідчило, що емпатія має взаємозв’язки із такими параметрами, як: безпека та захищеність, служіння людям, особистісне зростання,відчуття задоволення, готовність до ризику, асертивні дії, встановлення соціального контакту,імпульсивні дії, агресивні дії, сприятливий прогнознервово-психічної стійкості та потреба формуватистабільні взаємини (середній бал 5.0-4.1 та 4.0-3.1).Висновки. Узагальнено, що на основі кореляційного аналізування емпатія має тісні взаємозв’язкипрактично з усіма особистісними складовими професійної самореалізації майбутніх рятувальників.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"66 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127114286","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Обдарованість як асинхронний розвиток дітей з особливими освітніми потребами","authors":"Л.І. Прохоренко","doi":"10.32999/2663-970x/2022-8-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-8-8","url":null,"abstract":"Метою дослідження є з’ясування особливостейасинхронного розвитку обдарованих дітей, якімають певні психофізичні порушення, що складеважливу аргументацію у створенні диференційованого підходу навчання таких дітей в умовах інклюзії. Методологія та методи. Обґрунтовано, що методологічним положенням є тлумачення феноменуобдарованості як асинхронного розвитку, що зумовлює особливі потреби і передбачає створення умовдля їх задоволення. Застосовано ретроспективнеаналізування, узагальнення і систематизація наукової літератури з окресленої проблеми; включенеспостереження за респондентами з застосуваннямпротоколу спостереження, авторське анкетування.Учасниками дослідження є інклюзивні класи з талановитими і обдарованими дітьми з особливимиосвітніми потребами (n=100) та вчителі (n=25), якізабезпечують організацію інклюзивного просторута проводять заняття з такими учнями. Результати. З’ясовано особливості асинхронного розвитку дітей з особливими потребами, які мають обдарованість, до яких віднесено: специфічні особливостімотиваційної, когнітивної та соціальної складових,зокрема, дефіцит когнітивних та адаптивних навичок, недотримання суспільно прийнятних соціальних норм, обмежене спілкування тощо. Розробленоекспериментальну модель дослідження проблемиобдарованості, що містить особливості обдарованої особистості на чотирьох рівнях: психофізіологічному, психологічному, соціально-психологічномута педагогічному. Висновки. Узагальнено основніпитання, які потребують нагального вирішення,зокрема дотримання принципу найкращих інтересів обдарованих дітей з особливими потребамита застосування комплексного підходу з метоюзабезпечення їхнього права на доступ до якіснихосвітніх і соціальних послуг. Акцентовано увагу нарозробці навчально-методичного забезпеченняальтернативних форм навчання і виховання такихдітей.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"223 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128103084","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Обмеження психологічних захистів на формування часової перспективи студентів","authors":"Віктор Володимирович Плохіх","doi":"10.32999/2663-970x/2022-8-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-8-4","url":null,"abstract":"Метою дослідження є визначення особливостейформування часової перспективи життєдіяльностів студентів у зв’язку з інтенсивністю систематичного застосування різноманітних психологічнихзахистів. Методи. У дослідженні взяли участь42 студенти. Для збору емпіричних даних використовувалися стандартизовані тестові методики. Длякількісної обробки емпіричного матеріалу булозастосовано кластерний аналіз, кореляційний аналіз, U-критерій Манна-Уітні. Результати. Встановлено, що студенти зі зниженою стресостійкістю запоказниками врівноваженості (U=137.00; p=.049)та самоконтролю (U=.001; p<.001) більше схильнідо систематичної актуалізації психологічних захистів заміщення, регресії, раціоналізації. Визначено, що у студентів систематичне застосуванняпсихологічних захистів пов’язане з часовими орієнтаціями наступним чином: заміщення корелюєз негативним минулим (Rs=.331; p=.033), фаталістичним теперішнім (Rs=.309; p=.046), майбутнім (Rs=-.314; p=.043); регресія корелює з негативнимминулим (Rs=.387; p=.011), фаталістичним теперішнім (Rs=.374; p=.015), гедоністичним теперішнім(Rs=.422; p=.005), майбутнім (Rs=-.376; p=.014); раціоналізація корелює з майбутнім (Rs=.444; p=.003).Також встановлені прямі зв’язки запереченняреальності з гедоністичним теперішнім (Rs=.485;p=.001) та захисної компенсації з фаталістичнимтеперішнім (Rs=.456; p=.002). Результати свідчатьпро відсутність в групі досліджуваних зв’язків компетентності у часі з застосуванням психологічнихзахистів. При цьому компетентність у часі обернено пов’язана з орієнтацією студентів на негативне минуле (Rs=-.325; p=.036). Висновки. Систематичне застосування студентами психологічнихзахистів заміщення, регресії, заперечення та компенсації пов’язане з часовими орієнтаціями нанегативне минуле, гедоністичне теперішнє, фаталізм і безініціативність щодо актуальних зусильв побудові майбутнього. Активне використаннястудентами захисної раціоналізації відповідає їхприродній орієнтації на майбутнє, але не сприяєповноцінному єднанню складових структури психологічного часу. Систематичне застосування студентами психологічних захистів не узгоджуєтьсяз їх компетентністю у часі.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128573540","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Обґрунтування можливості використання психофармакотерапевтичних методів для подолання негативного впливу російської війни на психічне здоров’я населення","authors":"О.В. Орлов","doi":"10.32999/2663-970x/2022-7-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-7-8","url":null,"abstract":"Метою дослідження є характеристика методу РАТ (Psychedeilc Assisted Therapy) та окреслення перспектив його впровадження в Україні. Методологія та методи. Використано методи теоретичного аналізування наукової літератури. Результати. З’ясовано, що за попередніми оцінками, щонайменше 23.5 млн. українських громадян ризикують зустрітися з погіршенням психічного здоров’я: до 20.0% з них – середнього і тяжкого ступеня; ще близько 70.0% – легкого ступеня. Вказано, що одним із шляхів подолання проблеми такого масштабу є впровадження в Україні психотерапії, полегшеної використанням окремих психоактивних речовин (МДМА, псилоцибіну, кетаміну тощо). Зазначено, що цей комбінований метод отримав офіційний статус “проривного лікувального методу” в США, оскільки є втричі ефективнішим за поширені методи психотерапії і вдвічі ефективнішим за поширені медикаментозні методи лікування ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) при меншій тривалості лікування та аналогічній безпечності. Акцентовано, що у довоєнний період в Україні за підтримки міжнародних партнерів почалася робота з підготовки теоретичного наукового підґрунтя та розвитку кадрового потенціалу для подальшого впровадження РАТ. Відмічено, що наразі впровадження РАТ в Україні неможливе через дію застарілого законодавства, яке не враховує останніх наукових досягнень. Зокрема, йдеться про Постанову Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770, яка забороняє використання необхідних для РАТ психотропних речовин та Наказ МОЗ України від 15.04.2008 № 199, в якому не враховано можливість використання таких комбінованих терапевтичних методів, як РАТ. Висновки. Обґрунтовано, що з огляду на колосально різке загострення проблеми психічного здоров’я Українців через розв’язану росією війну, рекомендувати термінове внесення змін до Постанови Кабінету міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 (перенести МДМА, ДМТ, псилоцибін та псилоцин зі Списку 2 Таблиці 1 до Списку 2 Таблиці 2 відповідної постанови) та вжити заходів із забезпечення доступності РАТ для людей, що її потребують, зокрема шляхом впровадження програми розширеного доступу.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132014001","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Скажи, хто твій улюблений політик, і я скажу, хто ти: психологічні чинники образу ідеального політичного лідера українців","authors":"Ірина Степанівна Кривенко, Наталія Олександрівна Гринишин","doi":"10.32999/2663-970x/2022-7-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-7-7","url":null,"abstract":"Сучасна ситуація в українській політиці є резонансною у контексті полярного ставлення громадськості до владної верхівки, причому це ставлення має виразний емоційний компонент. Відтак, розуміння специфіки образу ідеального політика є важливим для стабілізації психологічного клімату в суспільстві. Метою статті є вивчення психологічних якостей виборців у контексті їх уявлень про ідеального політичного лідера. Методи. Ґрунтуючись на теоріях ідентифікації з політичним лідером, проєкції особистих рис на політиків та ін. було проведено емпіричне дослідження, в ході якого з’ясовано ієрархічну структуру образу ідеального політичного лідера (на основі модифікованого прикметникового тесту характеристик політиків), та встановлено зв’язок її компонентів з рівнем диспозиційного оптимізму, особистісного нарцисизму та напруженості захисного механізму проєкції виборців. Результати і дискусія. Зазначено, що уявлення про ідеального політика в українському суспільстві характеризують його у площині рис макіавеллізму, харизматичності, професійності та іміджевості. Перший аспект має найбільше навантаження в факторній структурі та особливо велику роль йому відводять представники електорату з високим нарцисизмом. Це вказує на бажаність такого лідера, який буде успішно вирішувати завдання і досягати бажаного результату, а також підтверджує теорію ідентифікації з лідером. З’ясовано, що харизма лідера набуває тим більшого значення, чим вищий в людини диспозиційний оптимізм. Сильне напруження захисного механізму проєкції вказує на деяке знецінення ролі професіоналізму та іміджу в образі політика, та підкреслення ваги його харизми, що демонструє ігнорування зовнішніх, явних ознак політичного лідерства на користь бажаних. Висновки. Отримані результати поглиблюють розуміння ролі психологічних чинників у формуванні політичних преференцій.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130030674","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Ціннісні суперечності в аксіоґенезі особистості","authors":"Ігор Михайлович Галян","doi":"10.32999/2663-970x/2022-7-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-7-2","url":null,"abstract":"Метою публікації є аналіз змісту суперечностей в системі цінностей особистості на початкових етапах її професійного становлення. Методи. Ціннісні переваги, як і ціннісні суперечності особистості, вивчалися за допомогою методики О. Фанталової “Рівень співвідношення “цінності” і “доступності” в різних життєвих сферах”, модифікованої (із збереженням змісту базових цінностей) для нашого дослідження. Результати. У дослідженні взяли участь 110 осіб, що вступили на перший курс закладів вищої освіти різної спеціалізації. Методологічною основою дослідження стало уявлення про особистість як відкриту, динамічну систему, що самоорганізовується та саморозвивається. Її функціональними характеристиками є смисли і цінності як системотвірні компоненти особистості. Досліджено ціннісні переваги молодих людей за медіальними показниками важливості цінності, її переживання та прагнення до реалізації. Виявлено суперечності в системах ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти. Засадничою для глибини переживання ціннісних суперечностей є рівень самоактуалізації особистості. Висновки. Система цінностей здобувачів вищої освіти спрямована на реалізацію ними власних цілей та самореалізацію. Суперечності в аксіосистемі особистості є наслідком неструктурованості її підсистем. Критеріями структурування є значущість цінності, ступінь її переживання особистістю та готовність до реалізації. Вважаємо, що глибина ціннісних суперечностей пов’язана із самоактуалізацією особистості. Припускаємо, що чим вищий рівень самоактуалізації, тим менша глибина переживання ціннісних суперечностей і, навпаки. Вивчаючи особливості суперечностей в аксіосистемі, можна з’ясувати підґрунтя особистісного розвитку людини, спрямованого на досягнення оптимального рівня її самоактуалізації. Перспективним видається дослідження внутрішнього ціннісного ядра в молодих людей на початковому етапі професійного становлення, в ситуації складності та невизначеності.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"122 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127993991","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Групова згуртованість військових підрозділів в ракурсі військово-громадянських відносин в Україні","authors":"Тетяна Євгенівна Храбан, Олексій Вікторович Сілко, Ігор Анатолійович Храбан","doi":"10.32999/2663-970x/2022-7-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-7-6","url":null,"abstract":"Мета статті – довести, що в умовах сучасної економіко-політичної ситуації в Україні імпліцитна конкуренція між військовими та цивільними групами з відносно рівним статусом може значно впливати на групову згуртованість невеликих військових підрозділів. Методи і матеріали. В рамках даного дослідження акцент був зроблений на первинному груповому рівні згуртованості, яка досягається членами групи через процес уподібнення ідеалізованому прототипу групи. Досліджувались групи невеликого розміру, чисельність яких порівнянна зі взводом (25-30 осіб). Використання міждисциплінарних методів дослідження, а саме психолінгвістичного методу асоціативного експерименту для вивчення групового рівня згуртованості військового підрозділу, дозволило розширити поле аналізу до більш широкого контексту і продемонструвати евристичний потенціал психолінгвістичних методів у вивченні особливостей макрополітичного порядку, частиною якого є армія. Вибір кількох слів-стимулів та порівняльний аналіз між отриманими асоціаціями дало змогу виділити дворівневий факторний план, який сприяє формуванню групової згуртованості невеликого військового підрозділу. Результати і дискусії. На першому рівні групова згуртованість формується завдяки внутрішнім факторам на основі різних аспектів подібності: 1) рівний статус в межах військової організації; 2) виконання спільних завдань; 3) спільність ідентифікації та переконань; 4) подібні перспективи у майбутньому; 5) переживання загальних труднощів. На другому рівні групова згуртованість формується завдяки відносинам влади, політичного порядку, режиму та окремих інститутів. Висновки. В умовах України групова згуртованість невеликих військових підрозділів значною мірою визначається установками по відношенню до конкуруючої цивільної групи з відносно рівним статусом. Основною причиною виникнення такого конфлікту є ситуація, коли стимулом навчатися у військових інститутах України стала можливість безкоштовно отримати додатково до військової спеціальності ще й цивільну. Курсанти українських військових вищих навчальних закладів, одержуючи схожі зі студентами фундаментальні теоретичні та професійні компетенції, відчувають ресурсний стрес, що призводить до виникнення в країні опозиції “курсант – студент” і породжує у курсантів різні моделі упереджень та дискримінації проти цивільних осіб.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"71 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130847371","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Експлікація чинників аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень сучасної молоді","authors":"Інеса Антонівна Гуляс, Ігор Миколайович Гоян","doi":"10.32999/2663-970x/2022-7-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2022-7-4","url":null,"abstract":"Статтю присвячено емпіричному дослідженню особливостей аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень студентів – у майбутньому представників професії типу “людина-техніка” (n=105). Обґрунтовано важливість окресленого питання і проведено емпіричне дослідження. Визначено концепт “аксіопсихологічне проєктування життєздійснення особистості”. Зазначено, що розуміння освітянами особливостей ціннісного проєктування уможливить операціоналізацію розв’язання завдань навчально-професійної підготовки студентів у закладах вищої освіти. Метою статті є виявлення й експлікація провідних чинників життєздійснення студентської молоді старших курсів. Методи дослідження: тестування за стандартизованими анкетами, кількісне аналізування результатів описової статистики, факторний аналіз. Результати. За допомогою факторного аналізу визначено структуру персонального життєздійснення сучасної молоді. Виявлено десять факторів, серед яких F1 “Риси чоловічого ґендеру у досягненні успіху” (10.38%) і F2 “Диспозиція самоефективності” (9.62%) є ключовими предикторами цього процесу. Конкретизовано зв’язки між компонентами кожного фактора. Встановлено складники факторів, які мають негативне навантаження, що означає їхню відсутність або низький рівень розвитку, і відповідно “гальмують” процес ціннісного проєктування молодих людей, серед них: “гнучкість”, “власне саморегуляція”, “самостійність”. Висновки. З метою усунення “проблемних точок” у побудові проєктів і здійсненні задумів студентами випускних курсів, рекомендуємо звернути увагу на аспекти, пов’язані з кращим розумінням себе, усвідомленням своїх проблем, потреб і мотивів, власних переживань, виробленні позитивного ставлення до себе, розвитком упевненості в собі, формуванням адекватної самооцінки, що в підсумку, позитивно вплине на процеси саморегуляції і уможливить утілення задуманого в плані розв’язання навчально-професійних завдань, а в майбутньому – в усіх сферах життєдіяльності. ","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131240673","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}