Емпатія як чинник розвитку особистісних складових професійної самореалізації майбутніх рятувальників

Abstract

У статті теоретично обґрунтовано і емпіричновизначено взаємозв’язок емпатії та параметрів професійної самореалізації майбутніх рятувальників. Метою статті є теоретико-емпіричнедослідження емпатії як чинника розвитку параметрів професійної самореалізації майбутніхрятувальників. Методи дослідження. Для проведення емпіричного дослідження використано психодіагностичні інструменти: “Діагностика рівняемпатійних здібностей” В. Бойко, “Вивчення мотиваційного профілю особистості” Ш. Річі і П. Мартіна; “Визначення життєвих цілей та цінностейособистості” П. Іванов, Є. Колобова; “Діагностикарівня готовності до ризику” А. Шуберта; “SACS”С. Хобфола (в адаптації Н. Водоп’янової і О. Старченкової); “Прогноз” (оцінка нервово-психічноїнестійкості). Як додаткова змінна використаносередній бал з профільних дисциплін. Застосованокореляційне аналізування. Результати. На основіпроведеного емпіричного дослідження встановлено, що респонденти, які готові ризикувати, здійснюють асертивні та обережні дії, демонструютьвисокі показники емпатійності, потребують високого фінансового забезпечення, прагнуть до розвитку та визнання зі сторони інших людей, здатніставити перед собою складні завдання та реалізовувати їх. Також респонденти прагнуть високогоматеріального забезпечення, влади, здоров’я, особистісного зростання та кохання. Кореляційнеаналізування засвідчило, що емпатія має взаємозв’язки із такими параметрами, як: безпека та захищеність, служіння людям, особистісне зростання,відчуття задоволення, готовність до ризику, асертивні дії, встановлення соціального контакту,імпульсивні дії, агресивні дії, сприятливий прогнознервово-психічної стійкості та потреба формуватистабільні взаємини (середній бал 5.0-4.1 та 4.0-3.1).Висновки. Узагальнено, що на основі кореляційного аналізування емпатія має тісні взаємозв’язкипрактично з усіма особистісними складовими професійної самореалізації майбутніх рятувальників.