Теоретичні і прикладні проблеми психології最新文献

{"title":"Інноваційні аспекти у формуванні комунікативних компетенцій професіоналізму майбутніх фахівців правоохоронної галузі","authors":"Ольга Геннадіївна Лосієвська, Микола Бозоян, Н.Є. Завацька, Дмитро Каламайко, Маріанна Тоба","doi":"10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-40-48","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-40-48","url":null,"abstract":"У статті розкрито інноваційні аспекти у формуванні комунікативних компетенцій професіоналізму майбутніх фахівців правоохоронної галузі.Наведено концептуальне соціально-психологічне обгрунтування процесу розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівця правоохоронної галузі, засноване на компетентнісній парадигмі професійної діяльності;визначено структурно-змістовні особливості та предиктори розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівцяправоохоронної галузі; розкрито діагностичні маркери і результативно-змістовні особливості процесу розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівця правоохоронної галузі (за змістовно-смисловою, гностично-пізнавальною та операційно-діяльнісною групами компетенцій); виявлено дефіцитарні компоненти комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівця правоохоронної галузі на різних етапах його професійної підготовки; запропоновано та обґрунтовано комплекс загально-методичних та змістовно-організаційних принципів розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівця правоохоронної галузі; розкрито концептуальні та змістовно-процесуальні засади побудови і реалізації системного програмно-цільового проекту соціально-психологічного супроводу процесу розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівця правоохоронної галузі і доведено його ефективність; визначено основні умови ефективної реалізації системного програмно-цільового проекту соціально-психологічного супроводу процесу розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівця правоохоронної галузі, як дієвого засобу розвитку всіх груп комунікативних компетенцій професіоналізму, що інтегрує структуру, зміст, науково-методичне обгрунтування та технологічне забезпечення цього процесу в системі сучасної вищої освіти.\u0000Ключові слова: майбутні фахівці правоохоронної галузі, комунікативні компетенції професіоналізму, соціально-психологічні технології розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"40 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121061809","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Акцентуації характеру злочинців з насильницькою спрямованістю","authors":"К.А. Новікова","doi":"10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-60-67","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-60-67","url":null,"abstract":"Стаття присвячена розгляду акцентуацій характеру злочинців з насильницькою спрямованістю, засуджених за повторні насильниці злочини. Висвітлено результати дослідження характерологічних особливостей даної категорії злочинців. Запропоновано портрет рецидивіста, характерологічними ознаками якого є емотивне реагування, яке він намагається компенсувати застряганням на захисній педантичній впорядкованості, побоюючись небезпечних наслідків неконтрольованих актів через власну збудливу гіпертимну екзальтованість, яка, внаслідок демонстративності на тлі дистимічних, а інколи й дисфоричних перепадів настрою, може призводити до необдуманих вчинків. При цьому його демонстративна екзальтованість є набутою характеристикою, інтеріоризованою в ході соціалізації у відповідних традиціях кримінальної субкультури. Однак саме вони часто й стають пусковим механізмом неконтрольованої поведінки, яка призводить до вчинення правопорушень. Застрягання також характеризує не лише злопам’ятність, але й стійку фіксацію асоціальних установок педантичного дотримання норм кримінального світу. Загальна ж нестійкість емоційних реакцій породжується накопиченням негативних переживань (проблемних сфер життя, нереалізованих соціальних бажань, мрій та прагнень, виключно викривленій можливості задовольняти базові потреби, негативний досвід відбування покарань, конфлікти з соціумом тощо), що проявляється у генералізованій виснажливій дисфоричній дистимії. Будучи закріпленим на рівні установочних реакцій, такі характерологічні особливості мало того що видко фіксуються, але й стають стійкими якостями, що обумовлюють стереотипність відтворюваної з разу у раз асоціальної поведінки.\u0000Ключові слова: акцентуації характеру, злочинці з насильницькою спрямованістю, особистість злочинця, повторні насильницькі злочини.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"95 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127139961","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Психологічні особливості прояву агресії та форми агресивної поведінки молоді в мережі інтернет","authors":"Юлія Бохонкова, Олена Блискун, Олена Пелешенко","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-33-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-33-44","url":null,"abstract":"У статті розглянуто соціально-психологічні проблеми дослідження агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет, описані існуючі психологічні теорії, проаналізовано конструкти і моделі агресії у зарубіжній та вітчизняній психології, особливості прояву агресії та форми агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет. На підставі аналізу сучасних літературних джерел і результатів психологічних досліджень встановлено, що загальним проблемам молоді, її агресивної поведінки, вивченню чинників агресії, як у реальному, так і в кібернетичному просторах (мережі Інтернет), хоча й приділяється істотна увага, але на сьогодні відсутні загальноприйняті теорії та моделі кіберагресії, не розроблена системна ментальної репрезентації кіберпростору молоддю, що не дозволяє досліджувати феномен молодіжної агресії в мережі Інтернет на основі принципів науковості та системності, однозначно виділити й дослідити соціально-психологічні чинники агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет і розробити засоби її редукції та запобігання. Актуальність розглядання проблеми зумовлена розвитком сучасних інформаційних технологій, істотним збільшенням можливостей міжособистісного і масового спілкування в мережі Інтернет, що створює віртуальне середовище для різного виду online-спілкування, основу якого становить молодіжна спільнота, котра дедалі більше віддає перевагу різним формам «кібер-стосунків» натомість реальному спілкуванню. При цьому взаємодія здійснюється за допомогою різноманітних сервісів: форумів, блогів, Internet-щоденників, групових Internet-ігор, соціальних мереж тощо. Представлено нові види і форми агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет: флеймінг, наклеп, гепіслепінг, тролінг, соціотехніка, кіберпереслідування тощо. Основними негативними наслідками таких форм агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет (кіберагресії) для жертви є депресія, стрес, гнів, суїцид. Встановлено, що наявність численних теорій агресії для реального простору, які розглядають різні детермінанти агресивної поведінки, брак таких теорій і моделей для кіберпростору, не дозволяють однозначно виділити і дослідити соціально-психологічні чинники агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет. Це потребує розробки моделі динаміки розвитку мережі Інтернет як соціально-психологічного об’єкту. Без цього неможливо будувати науково обґрунтовані високоефективні системи редукції агресивної поведінки молоді в мережі Інтернет і запобігання їй.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"290 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116051517","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Взаємозв’язок депресивних станів та мотиваційної сфери студентів","authors":"Уляна Михайлишин, Ірина Шмідзен, Інна Юхименко","doi":"10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-68-80","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-68-80","url":null,"abstract":"У статті розглянуто психологічні особливості взаємозв’язку депресивних станів та мотиваційної сфери студентів.\u0000Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження взаємозв’язку депресивних станів та мотиваційної сфери студентів з подальшою статистичною обробкою даних.\u0000Методи: при дослідженні використано методи математичної статистики (кореляційний аналіз за Пірсоном) та наступні психодіагностичні методики: шкала депресії (А. Бек); методика діагностики навчальної мотивації студентів (А. Реан, В. Якунін); методика дослідження мотивації досягнення успіху (Т. Елерс); методика дослідження мотивації до уникнення невдач (Т. Елерс).\u0000Результати. У результаті теоретико-методологічного дослідження взаємозв’язку депресивних станів та мотиваційної сфери студентів у науковій літературі визначено, щопід мотивацією в психології розуміють сукупність психологічних процесів, які спрямовують поведінку людини. Мотиваційні процеси лежать в основі активності людини та її психічного функціонування. Вони визначають той чи інший напрям людської поведінки, її траєкторію.\u0000Встановлено, що мотиваційна сфера тісно пов’язана з психологічним здоров’ям. Депресивні стани можуть викликати значні, часто шкідливі або навіть небезпечні зміни мотивації. У свою чергу, виявляється, що проблеми з мотивацією можуть привести до депресивних станів.\u0000У результаті емпіричного дослідження та кореляційного аналізу встановлено взаємозв’язок депресивних станів та мотиваційної сфери студентів. А саме, з’ясовано, що чим вищий рівень схильності до депресії буде проявлятись у студентів, тим менше будуть виражені комунікативні мотиви навчальної діяльності, мотиви престижу, професійні мотиви, мотиви творчої самореалізації, навчально-пізнавальні мотиви, соціальні мотиви у навчальній діяльності та мотивація досягнення успіху.\u0000Визначено, що чим вищий рівень схильності до депресії буде проявлятись у студентів, тим більше можуть бути виражені мотиви уникнення у навчальній діяльності та мотивація уникнення невдач.\u0000 Висновки: у результаті кореляційного аналізу встановлено, що між депресивними станами та мотиваційною сферою студентів існує взаємозв’язок.Проаналізувавши результати емпіричного дослідження, можна стверджувати що зміни у мотиваційній сфері можуть бути першими ознаками депресивних розладів, тому вивчення даного взаємозв’язку значно полегшує раннє діагностування депресій.\u0000Ключові слова: мотивація, мотиваційна сфера, мотиви, депресивні стани, юнацький вік.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"613 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116453918","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості життєдіяльності відповідно до сприйняття часу особистістю","authors":"Оксана Лич","doi":"10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-5-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-5-20","url":null,"abstract":"У статті розглядається проблема усвідомлення, використання діяльного наповнення часу у літньому віці, оскільки особливістю похилого віку є конфронтація з часом. Час одночасно поєднує у собі дві взаємовиключні позиції – безкінечність та завершеність, розуміння цього посилюється на останніх етапах життєвого циклу. За часом стоять переживання, вчинки, дії, взагалі життєвий шлях особистості, поєднуючи минуле, теперішнє та майбутнє. Час об’єднує та розрізняє усіх людей, бо люди різних вікових категорій живуть немов у різних часових вимірах, з різним життєвим темпом. \u0000У статті аналізуються також джерела безвідповідального ставлення до часу у молодому віці, з тенденцію відкладати або не поспішати втілювати у життя плани. Розглядаються негативні наслідки оманливих тенденцій безкінечності часу та технологій швидкого задоволення потреб, що відволікають від справжнього сенсу життя та можливостей з користю використати час. \u0000Обґрунтовується звʼязок особливостей життєдіяльності з використанням часу у літньому віці. Аналізуються причини свідомого застрягання у минулому часі, у минулих спогадах, що спричинюються психологічними захисними механізмами. Розглядаються ідея настання психологічної старості через вичерпність резервуару часу, по-суті, через відсутність мотивації, цілепокладання. Зникнення планів на майбутнє, мрій та задумів спричиняють відсутність у фактичній потребі часу. Адже час є цінністю не сам по собі, а лише з огляду на те, що саме може бути реалізовано в його інтервалах. Час зупиняється у ситуації бездіяльності, тому він слідує за намірами особистості діяти. І коли потреби діяти не виникає, то й час, а разом із ним і життя, стають безцільними та порожніми, особливо це стає актуальним у літньому віці.\u0000Пропонуються життєві стратегії літнього віку, в основі яких прояви рівнів життєстійкості та особистісних характеристик. Описується також значення внутрішніх переживань та екзистенційних тривог, що впливають на життєдіяльність людини. Підкреслюється важливість психологічного супроводу літніх осіб, що можна розглядати як зовнішній ресурс.\u0000Ключові слова: час, життєдіяльність, життєстійкість, життєві стратегії, людина похилого віку.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"158 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122977869","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Структурно-функціональний аналіз соціо-психологічного супроводу військовослужбовців в умовах сучасних трансформаційних змін","authors":"Росіна Шевченко","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-173-181","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-173-181","url":null,"abstract":"Метою дослідження є проведення структурно-функціонального аналізу соціально-психологічного супроводу військовослужбовців в сучасних умовах соціуму.\u0000У дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове розв’язання проблеми соціально-психологічного супроводу військовослужбовців в умовах трансформаційних змін соціуму. \u0000У дослідження було використані ряд методів. Теоретико-методологічні засади вивчення проблеми соціально-психологічного супроводу військовослужбовців, як сукупність заходів, спрямованих на підтримку їх психологічної готовності до професійної діяльності та стійкості до впливу стрес-факторів службово-бойової обстановки. Констатовано, що вирішення проблеми соціально-психологічного супроводу військовослужбовців зростає з кожним роком, що зумовлено загальними потребами сучасності у створенні армії нового типу – оптимальної за чисельністю та професійно підготовленої, яка буде забезпечена, поряд із високоякісними зразками зброї та обладнання, і спеціально навченими та адаптованими до діяльності в екстремальних умовах військовослужбовцями, здатними протистояти негативному впливу стресових факторів служби, виникненню нервово-психічних розладів.\u0000 У результатах представлено принципи побудови системи психокорекційної інтервенції для військовослужбовців з невротичними та психосоматичними розладами на госпітальному етапі в умовах мирного часу: застосування психотерапевтичних методів, які спрямовані на відновлення психічних ресурсів, стабілізацію психоемоційного стану та оволодіння навичками саморегуляції фізичного стану; опрацювання конструктивних моделей поведінки в стресових обставинах;психокорекційнаінтревенція особистісно-орієнтована, що у цілому дозволяє пацієнту мати конструктивну внутрішню картину хвороби для збереження психічного здоров’я. \u0000 Розкрито методологічні та змістовно-процесуальні засади багаторівневої системи соціально-психологічного супроводу військовослужбовців, побудованої за етапним принципом з урахуванням маркерів інформативності та стратифікованої за психокорекційним блоком («стабілізація», «отримання навичок самоорганізації», «психоосвітні заходи»), реконструктивно-відновлювальним та реабілітаційно-профілактичним блоками.\u0000 У висновках необхідно відмітити, що система соціально-психологічного супроводу військовослужбовців під час виконання службових обов’язків складалася з наступних етапів: психологічної підготовки військовослужбовців до участі у військових конфліктах; адаптації після повернення з бойових дій; реадаптації та реабілітації до умов мирного життя шляхом досягнення конструктивного застосування набутих навичок та адаптивного розуміння травмуючої події і своєї реакції завдяки реконструкції травмуючого досвіду.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122058011","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Соціальне функціонування особистості в умовах сучасного соціуму","authors":"Ліана Спицька, Вікторія Турбан, Н.Є. Завацька","doi":"10.33216/2219-2654-2021-55-2-64-71","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-64-71","url":null,"abstract":"В статті визначено особливості соціального функціонування особистості в умовах сучасного соціуму. Розкрито основні складові ефективності реалізації соціально-психологічної системи корекції афективних розладів особистості зрілого віку в кризові періоди життя. Показано, що застосування принципів системно-синергетичної методології та фрактальні модульні компоненти моделі афективних розладів особистості зрілого віку в кризові періоди життя надають підстави стверджувати, що траєкторія розвитку у точках біфуркації може змінитися за рахунок оптимізації адаптаційного потенціалу, активізації компенсаторних і захисних механізмів, розширення соціально-психологічної компетентності шляхом рефлексивного опанування досвіду, знань, оволодіння навичками стресостійкості і самоконтролю щодо власної поведінки. Це узагальнення дозволило окреслити можливості підвищення ефективності соціально-психологічної допомоги при афективних розладах у осіб зрілого віку в кризові періоди життя завдяки визначенню особливостей субʼєктивних дискурсів, як внутрішніх складових, що зумовлюють розлади афективного спектру, та є мішенями терапії; організації психопрофілактичної й психокорекційної роботи, зокрема на фазах латентного та ініціального фракталів з урахуванням соціально-психологічних чинників афективних розладів особистості зрілого віку на макро-, мезо- та мікрорівнях; використання всіх наявних у розпорядженні психологів, медичної служби, соціальних працівників, духовного наставництва засобів допомоги та превенції при розладах афективного спектру та забезпечення діяльності багатопрофільних бригад фахівців; створення й впровадження диференційованих соціально-психологічних програм корекції розладів афективного спектру відповідно до їх різновидів у осіб зрілого віку в кризові періоди життя.\u0000Ключові слова: особистість, соціальне функціонування, сучасний соціум.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"82 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129940362","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Соціально-психологічні проблеми адаптації обдарованих учнів","authors":"Олена Блинова","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-17-28","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-17-28","url":null,"abstract":"Проблема взаємодії особистості та соціуму, організації життєвого середовища для розвитку творчої особистості є важливою. Актуальність дослідження пов’язана із потребою зберегти та розвинути творчу обдарованість дитини на всіх етапах розвитку, що вирішує нагальне завдання формування творчого потенціалу суспільства. Мета дослідження полягає у вивченні соціально-психологічної інтеграції обдарованих учнів у системі міжособистісних відносин групи. Застосовано методи теоретичного аналізу, узагальнення та систематизації результатів наукових досліджень. Результати. Визначено, щопсихологічні труднощі взаємодії обдарованих підлітків з різними видами здібностей та педагогів мають якісно різний характер. Відносини міжособистісної значимості, що характеризують соціальну ситуацію розвитку обдарованої особистості, практично на всіх етапах її руху до соціальної зрілості, мають специфічний характер порівняно з взаємовідносинами «звичайних» дитини, підлітка, юнака зі своїм референтним оточенням. Висновки. З’ясовано, що характер впливу соціального оточення на прояв обдарованості особистості може бути як позитивним, так і негативним, гальмуючим. Для всіх видів обдарованих учнів значущими є міжособистісні відносин з педагогом. Розуміння типології обдарованості є першим та необхідним кроком вчителя для конкретної роботи з обдарованими учнями, справжньої допомоги у розвитку, реалізації їх можливостей. Показано, що при розв’язанні проблеми інтеграції обдарованого учня у шкільне середовище, важливими є положення соціально-психологічної моделі входження особистості до референтної групи. Визначено, що важливими для успішної адаптації обдарованих дітей є індивідуально-психологічні характеристики, зокрема, емоційна стійкість, висока толерантність до фрустрації, доброзичливе ставлення до оточуючих, позитивне самоставлення.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"59 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126696842","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Розуміння значущості змін життєвого світу для становлення особистості","authors":"Галина Побокіна","doi":"10.33216/2219-2654-2021-55-2-147-155","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-147-155","url":null,"abstract":"В статті розкрито розуміння значущості змін життєвого світу для становлення особистості.Визначена значущість радикальних і швидких змін життєвого світу, як чинника самореалізації особистості. Наголошується, що для змін, які відбуваються, характерні не тільки високі темпи, а й різкі переструктурування навколишнього світу, до яких більшість осіб може бути не готовими. Важливим для аналізу середовищних регуляторів діяльності особистості є точне розуміння того, яка структура соціального середовища, що саме в ній сприймається як важливе і значуще. З цієї точки зору взято до уваги характеристику психологічного простору особистості, як сформовану субʼєктом систему позитивно, нейтрально або негативно значущих обʼєктів або явищ. Ці обʼєкти і явища перебувають у взаємозвʼязках один з одним, виконують певні функції відповідно до прийнятих в соціальному середовищі норм і правил. Подання про складну структуру психологічного простору особистості викликало необхідність у визначенні концептуальних засад для виділення компонентів психологічного простору і взаємозвʼязків між ними. Найбільш очевидним у звʼязку з цим посиланням є, зокрема, звернення до екологічних концепцій психічного розвитку з розподілом компонентів життєвого середовища особистості на мікро-, мезо-, еко- і макросередовище, що надало можливість обґрунтувати фактори конструктивного включення особистості у соціум. Саме з таких позицій були проведені дослідження факторів середовища щодо розкриття особистістю своїх можливостей, включення особистості в сучасний життєвий світ і виявлення необхідних для цього особистісних ресурсів з метою здійснення життєвого вибору.\u0000Ключові слова: особистість, становлення особистості, зміни життєвого світу, життєвий вибір.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"7 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126989312","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Формування індивідуальної кар'єрної стратегії в аспекті соціальної мобільності особистості","authors":"Юрій Завацький, Вадим Завацький, Наталя Давиденко, Іван Курта, О. С. Курта, Оксана Ніколаєвська, Римма Харченко","doi":"10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-65-73","DOIUrl":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-65-73","url":null,"abstract":"В статті розглядається поняття кар'єри як посадове досягнення в професійному плані і як процес самореалізації особистості, досягнення нею професійних і життєвих вершин; розкрито детермінанти кар'єрного шляху на різних рівнях: особистісному, суб'єктно-професійному, міжособистісному, управлінському; викладається розуміння індивідуальної життєвої стратегії особистості; аналізуються особливості кар'єрних стратегій особистості. Показано, що кар'єра може бути описана через процес розвитку в професійній або організаційних сферах. При цьому ступінь успішності цього професійного або організаційного розвитку може бути розглянута з погляду існуючих об'єктивних зовнішніх критеріїв або з погляду суб'єктивного внутрішнього самовідчуття. І, нарешті, по-третє, кар'єра як явище може бути вивчена у вигляді процесу, що динамічно протікає, або розглянута в якості певного статичного зрізу. Незважаючи на багатство представлених думок, у сучасній літературі досить складно зустріти визначення, що одночасно враховує всі ці сторони обговорюваного поняття. Це не означає невірності висунутих дефініцій, а всього лише звужує для дослідника коло розглянутих проблем, тобто служить практичним завданням дослідження. У той же час у рамках нашої статті, у якій ми вивчаємо багато представлених концепцій для одержання єдиної картини факторів, що виявляють вплив на кар'єрні процеси, ми не можемо залишити без уваги ні одну з їхніх сторін. Тому більш широким визначенням кар'єри може стати процес і (або) результат нагромадження об'єктивних показників і суб'єктивно задовольняючих особистість досягнень у професійному й (або) посадовому розвитку.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"98 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123862750","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}