{"title":"Взаємозв’язок депресивних станів та мотиваційної сфери студентів","authors":"Уляна Михайлишин, Ірина Шмідзен, Інна Юхименко","doi":"10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-68-80","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто психологічні особливості взаємозв’язку депресивних станів та мотиваційної сфери студентів.\nПредставлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження взаємозв’язку депресивних станів та мотиваційної сфери студентів з подальшою статистичною обробкою даних.\nМетоди: при дослідженні використано методи математичної статистики (кореляційний аналіз за Пірсоном) та наступні психодіагностичні методики: шкала депресії (А. Бек); методика діагностики навчальної мотивації студентів (А. Реан, В. Якунін); методика дослідження мотивації досягнення успіху (Т. Елерс); методика дослідження мотивації до уникнення невдач (Т. Елерс).\nРезультати. У результаті теоретико-методологічного дослідження взаємозв’язку депресивних станів та мотиваційної сфери студентів у науковій літературі визначено, щопід мотивацією в психології розуміють сукупність психологічних процесів, які спрямовують поведінку людини. Мотиваційні процеси лежать в основі активності людини та її психічного функціонування. Вони визначають той чи інший напрям людської поведінки, її траєкторію.\nВстановлено, що мотиваційна сфера тісно пов’язана з психологічним здоров’ям. Депресивні стани можуть викликати значні, часто шкідливі або навіть небезпечні зміни мотивації. У свою чергу, виявляється, що проблеми з мотивацією можуть привести до депресивних станів.\nУ результаті емпіричного дослідження та кореляційного аналізу встановлено взаємозв’язок депресивних станів та мотиваційної сфери студентів. А саме, з’ясовано, що чим вищий рівень схильності до депресії буде проявлятись у студентів, тим менше будуть виражені комунікативні мотиви навчальної діяльності, мотиви престижу, професійні мотиви, мотиви творчої самореалізації, навчально-пізнавальні мотиви, соціальні мотиви у навчальній діяльності та мотивація досягнення успіху.\nВизначено, що чим вищий рівень схильності до депресії буде проявлятись у студентів, тим більше можуть бути виражені мотиви уникнення у навчальній діяльності та мотивація уникнення невдач.\n Висновки: у результаті кореляційного аналізу встановлено, що між депресивними станами та мотиваційною сферою студентів існує взаємозв’язок.Проаналізувавши результати емпіричного дослідження, можна стверджувати що зміни у мотиваційній сфері можуть бути першими ознаками депресивних розладів, тому вивчення даного взаємозв’язку значно полегшує раннє діагностування депресій.\nКлючові слова: мотивація, мотиваційна сфера, мотиви, депресивні стани, юнацький вік.","PeriodicalId":340785,"journal":{"name":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","volume":"613 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Теоретичні і прикладні проблеми психології","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33216/2219-2654-2022-57-1-2-68-80","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглянуто психологічні особливості взаємозв’язку депресивних станів та мотиваційної сфери студентів.
Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження взаємозв’язку депресивних станів та мотиваційної сфери студентів з подальшою статистичною обробкою даних.
Методи: при дослідженні використано методи математичної статистики (кореляційний аналіз за Пірсоном) та наступні психодіагностичні методики: шкала депресії (А. Бек); методика діагностики навчальної мотивації студентів (А. Реан, В. Якунін); методика дослідження мотивації досягнення успіху (Т. Елерс); методика дослідження мотивації до уникнення невдач (Т. Елерс).
Результати. У результаті теоретико-методологічного дослідження взаємозв’язку депресивних станів та мотиваційної сфери студентів у науковій літературі визначено, щопід мотивацією в психології розуміють сукупність психологічних процесів, які спрямовують поведінку людини. Мотиваційні процеси лежать в основі активності людини та її психічного функціонування. Вони визначають той чи інший напрям людської поведінки, її траєкторію.
Встановлено, що мотиваційна сфера тісно пов’язана з психологічним здоров’ям. Депресивні стани можуть викликати значні, часто шкідливі або навіть небезпечні зміни мотивації. У свою чергу, виявляється, що проблеми з мотивацією можуть привести до депресивних станів.
У результаті емпіричного дослідження та кореляційного аналізу встановлено взаємозв’язок депресивних станів та мотиваційної сфери студентів. А саме, з’ясовано, що чим вищий рівень схильності до депресії буде проявлятись у студентів, тим менше будуть виражені комунікативні мотиви навчальної діяльності, мотиви престижу, професійні мотиви, мотиви творчої самореалізації, навчально-пізнавальні мотиви, соціальні мотиви у навчальній діяльності та мотивація досягнення успіху.
Визначено, що чим вищий рівень схильності до депресії буде проявлятись у студентів, тим більше можуть бути виражені мотиви уникнення у навчальній діяльності та мотивація уникнення невдач.
Висновки: у результаті кореляційного аналізу встановлено, що між депресивними станами та мотиваційною сферою студентів існує взаємозв’язок.Проаналізувавши результати емпіричного дослідження, можна стверджувати що зміни у мотиваційній сфері можуть бути першими ознаками депресивних розладів, тому вивчення даного взаємозв’язку значно полегшує раннє діагностування депресій.
Ключові слова: мотивація, мотиваційна сфера, мотиви, депресивні стани, юнацький вік.