Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok最新文献

{"title":"Еволюція взаємовідносин держави і громадянського суспільства","authors":"О. Shevchenko","doi":"10.34132/pard2022.18.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.34132/pard2022.18.12","url":null,"abstract":"Метою статті є дослідження основних напрямів еволюції взаємовідносин держави і громадянського суспільства. \u0000Охарактеризовано пошуки шляхів досягнення оптимальної рівноваги між громадянським суспільством і державою. \u0000Обгрунтовано, що з позицій системного підходу надійність і щільність взаємодії державної влади і громадянського суспільства відображають зворотні зв’язки, що показують якість і зміст їх інформаційного взаємообміну і орієнтують на досягнення соціальної ефективності публічного управління, оскільки дають змогу своєчасно виявляти і визначати потреби і вимоги суспільства, проблеми, які виникають, формулювати політику щодо їх вирішення. Розкрито моделі взаємодії держави та громадянського суспільства. \u0000Автор поділяє думку, що у контексті взаємодії державної влади і громадянського суспільства діє механізм зворотних зв’язків, який забезпечує консолідацію держави та громадянського суспільства під час вирішення нагальних суспільних проблем. \u0000Громадянське суспільство за природою своєї еволюції є вимогою формування соціальноорієнтованої правової держави, тому важливо перейти від протистояння до конструктивного діалогу, що неможливо за пасивності однієї зі сторін, оскільки тільки діалог між ними є єдиною можливістю запобігти антагонізму в суспільстві, стати дієвим механізмом зміцнення як громадянського суспільства, так і держави. \u0000Показано, що консолідованою може бути демократія з розвиненим громадянським суспільством. Ступінь розвиненості громадянського суспільства – характеристика рівня демократизму і політико-правової культури соціуму. Громадянське суспільство розвинене настільки, наскільки зберегло за собою більшість функцій і повноважень інститутів самоорганізації і самодіяльності громадян.","PeriodicalId":33637,"journal":{"name":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43142180","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Поняття інтелектуальної власності","authors":"Victoria Andriyash","doi":"10.34132/pard2022.18.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.34132/pard2022.18.01","url":null,"abstract":"У статті наголошується, що основними особливостями сучасного етапу розвитку людства варто вважати глобалізацію та переважну орієнтацію на результати інтелектуальної діяльності. За таких умов особливої значущості набувають мотиваційні механізми ефективного використання інтелектуальних ресурсів, спрямованих на доведення нематеріальних результатів інтелектуальної діяльності до матеріалізованих ринкових продуктів, що задовольняють різні потреби сучасного суспільства та держави. Одним із найбільш ефективних сучасних інститутів, орієнтованих на вирішення цієї проблеми, є система привілеїв на результати інтелектуальної діяльності – інститут інтелектуальної власності. Аналіз формування інституту інтелектуальної власності показав, що на цей час сформувався цілий ряд теорій, що розкривають його сутність та спрямованих на вирішення фундаментальної суперечності у сфері створення та використання нових знань, які, з одного боку, повинні бути суспільним благом, що забезпечуватиме науково-технічний прогрес, а з іншого боку, навпаки, є природним правом творця цих знань, тобто приватним благом. Зазначене протиріччя чинить важливий вплив на формування стримуючих розвиток інноваційних систем конфліктів інтересів у сфері створення та комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності, а інститут інтелектуальної власності – це досягнутий суспільством компроміс та встановлені державою правила вирішення цієї суперечності й умови забезпечення ефективної взаємодії суб'єктів ринку інновацій. При ефективному використанні результатів інтелектуальної діяльності неможливо обійти питання поділу прав. Причому, незважаючи на існування формальних правил поділу інтелектуальних прав, на практиці вони нерідко виявляються недостатніми, що призводить до виникнення важкорозв'язних конфліктів. Очевидно, що системне формування та розвиток ефективних механізмів використання інституту інтелектуальної власності відіграє у вирішенні цієї проблеми дуже важливу роль.","PeriodicalId":33637,"journal":{"name":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46137207","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Культурна дипломатія як складова державної політики у сфері культури на сучасному етапі українського державотворення","authors":"Serhii Hololobov","doi":"10.34132/pard2022.18.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.34132/pard2022.18.04","url":null,"abstract":"У статті визначено новітню роль та значення вітчизняної культурної дипломатії як складової державної політики у сфері культури на сучасному етапі українського державотворення і надано практичні рекомендації щодо її удосконалення. Розглянуто культурну дипломатію як один із найважливіших сучасних інструментів «м'якої сили» держав на міжнародній арені. Розкрито моделі культурної дипломатії та описано сучасну вітчизняну модель. Визначено недоліки у діяльності українських культурно-інформаційних центрів за кордоном. Зазначено низку практичних задач які мають розв’язати суб’єкти вітчизняної культурної дипломатії. Проаналізовано діяльність Міністерства закордонних справ України як одного із головних суб’єктів здійснення вітчизняної культурної дипломатії та надано практичні рекомендації щодо її удосконалення. Здійснено аналіз контенту та інформаційного наповнення офіційних вебсайтів дипломатичних представництв і консульських установ України та надано практичні рекомендації щодо їх покращення. Визначено чинники, під впливом яких формується сприйняття держави європейською спільнотою. Визначено сильні та слабкі сторони української культурної дипломатії у контексті взаємодії з Європейським Союзом. Зазначено можливості культурної дипломатії України які полягають у розвитку мережі Українських інститутів за кордоном, інформуванні про економічний, інтелектуальний та культурний потенціал країни та формуванні лояльних іноземних експертних груп, залученні українських та закордонних меценатів та благодійників, проведенні культурно-мистецьких заходів європейського рівня в Україні. Визначено пріоритети якими має керуватися Україна під час культурної взаємодії із країнами-членами Європейського Союзу. Окреслено основні складові оновленої стратегії культурної дипломатії України в Європейському Союзі.","PeriodicalId":33637,"journal":{"name":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45900518","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Електронне урядування як складова інформаційно- комунікаційної системи забезпечення сталого розвитку","authors":"Hanna Reshetova","doi":"10.34132/pard2022.18.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.34132/pard2022.18.08","url":null,"abstract":"У статті досліджується електронне урядування як складова частина інформаційно-комунікаційної системи демократичного врядування в Україні, його роль у створенні нових, більш зручних методів доступу до державних послуг в рамках національної програми діджиталізації, побудови більш ефективних способів взаємодії органів місцевого самоврядування та державної влади з бізнесом та громадськістю, модернізацію державного управління та покращення якості надання державних послуг. \u0000Констатовано що в останні роки електронне урядування стало ключовим інструментом сприяння сталому розвитку та покращення надання державних послуг. В Україні електронне урядування розглядається як важливий компонент загальної інформаційно-комунікаційної системи країни, що має потенціал для значного підвищення ефективності, прозорості та підзвітності державних послуг. \u0000Проаналізовано стан розвитку електронного урядування за показниками підвищення ефективності державного управління. Розглянуто питання впровадження в Україні електронного уряду як невід'ємної частини процесу європейської інтеграції країни та приведення державного управління у відповідність до практики Європейського Союзу. \u0000Зроблено акцент що однією з існуючих проблем впровадження ініціатив електронного урядування в Україні в сучасних умовах є певна несистемність та невизначеність, яка склалася у взаємовідносинах між владою та споживачами адміністративних послуг. В цих умовах електронне урядування вимагає співпраці та координації між державними установами для забезпечення безперебійного та інтегрованого надання електронних послуг. \u0000Розроблені рекомендації, пропозиції та визначені основні напрямки дій для вдосконалення системи, втілення котрих повинно привести до численних переваг, включаючи покращення прозорості та підзвітності, підвищення ефективності та економічності, покращення доступу громадян до інформації та державних послуг, а також посилення взаємодії між урядом та громадянами в Україні.","PeriodicalId":33637,"journal":{"name":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46069841","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Small business and corruption: peculiarities of the interaction","authors":"Yuri Verlanov","doi":"10.34132/pard2022.18.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.34132/pard2022.18.13","url":null,"abstract":"Small business is an important factor of socio-economic development. It creates new jobs, supplies the market with necessary goods and services, and provides a significant share of the added value and GDP of the country. At the same time, small business has essential features that form a specific operating environment: high sensitivity to state regulation, limited access to resources, dynamism of decision-making, the need to accept institutional norms of behavior, etc. They provide the ground for the spread of corruption in society. Modern scientific publications mostly refer to corruption as a factor that restrains development, but not everything is so clear-cut. Depending on the state of the economy and the institutional environment, corruption can act as a factor contributing to the country's development. Our goal was to reveal the specifics of the relationship between corruption and the functioning of small businesses in Ukraine. A comparison of Ukraine and seven neighboring countries showed that the level of corruption negatively affects development indicators. The relatively high spread of corruption in the country is due to the incentives created for small businesses by the current economic policy of the state. The situation is supported by favorable informal institutions that have been formed during the last decades. Although the empirical analysis did not show a high level of dependence between the variables, the qualitative assessment made it possible to put forward several interrelated hypotheses within the framework of the set goal: the threshold interval of corruption; dynamic change of polarity in the influence of corruption on small business; socially effective level of corruption and institutional gap. These hypotheses mainly revolve around the specifics of the country and can be used during the formation of policies regarding of what to do with the spread of corruption.","PeriodicalId":33637,"journal":{"name":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47636787","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Формування та реалізація державної соціальної політики в умовах глобальних викликів","authors":"Ihor Prykhodko, Natalya Shportiuk","doi":"10.34132/pard2022.18.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.34132/pard2022.18.07","url":null,"abstract":"Стаття досліджує питання формування та реалізації державної соціальної політики в умовах глобальних викликів, встановлення основних цільових орієнтирів. В ході написання статті було встановлено, що  соціальна політика найтіснішим чином пов’язана з типом і рівнем розвитку суспільства, ментальністю населення, з тими цілями та завданнями, які ставить суспільство перед собою у власному соціальному розвитку. \u0000Констатовано, що основними тенденціями формування соціальної політики держави є наступні: її трьохрівнева реалізація (державний, регіональний та муніципальний рівні); нерівномірність соціального розвитку регіонів. \u0000При цьому виявлено основні проблеми формування сучасної державної соціальної політики в умовах глобальних викликів, а саме: втрата людського потенціалу; припинення діяльності малого та середнього бізнесу та закриття великих підприємств в зоні бойових територій; втрата податкових доходів та місцевих бюджетів; зниження та майже повна відсутність сприятливого інвестиційного клімату в державі; загрози продовольчій та енергетичній безпеці України; зниження експорту продукції. Всі окреслені проблеми дуже ускладнюють життя та розвиток держави. \u0000Визначено, що основним стратегічним завданням, яке стоїть зараз перед державою є забезпечення нормальної роботи відповідних  механізмів, що спираються на ефективну взаємодію органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Крім того, необхідна розробка принципово нової схеми побудови соціального захисту населення, зокрема, надання соціальної допомоги та виплат з обліком зустрічних зобов’язань громадян, пов’язаних з їхньою готовністю підвищувати свої доходи через зайнятість. \u0000Виділено такі ключові цілі, досягнення яких у повному обсязі дозволить говорити про суттєві досягнення у підвищенні якості соціального захисту населення, а саме: своєчасний доступ українців до соціальних виплат;  доступ до якісної та доступної медичної допомоги, лікарського забезпечення; підвищення ефективності системи соціального захисту та соціального обслуговування громадян; активізація політики зайнятості в умовах воєнного стану.","PeriodicalId":33637,"journal":{"name":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48784813","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Approaches to analyzing the career potential of an individual in the sphere of the state tax service of Ukraine","authors":"V. Yemelyanov, L. Ivashova","doi":"10.34132/pard2022.18.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.34132/pard2022.18.16","url":null,"abstract":"The article scientifically substantiates the system of S. Grof's condensed experience in the context of explaining the essence of constructive, neutral or destructive career potential of a person in the field of the State Tax Service of Ukraine. Attention focused on the importance of considering these indicators when evaluating candidates for civil service vacancies in the State Tax Service of Ukraine. \u0000The author supports S. Grof's scientific thesis that in complex cooperation with the environment of a condensed experience system selectively affect a person's perception of himself and the world, as well as his feelings, ability to form ideas, and even many somatic processes. \u0000It is argued that personality, as a system of motivational relations, is largely formed by the reactions of society to the behavior of a given individual. The level of emergence in a social system is not constant value and depends both on the tightness of relations between elements and on the character of these connections (solidarity, confrontation). The predominance of confrontation in the system leads to the formation of negative emergence, which is characterized by the absence of synergism and even the effect of additivity. For social systems, positive emergence (or a high level of emergence) is achieved when the following criteria are satisfied: the existence of unified goals of the subjects, unified values, norms and rules of behavior, and collective action. \u0000We see the perspective of research in the development of a system for evaluating the career potential of public servants, including candidates for civil service positions.","PeriodicalId":33637,"journal":{"name":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41673866","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Культура служіння як імператив розвитку мілітаризованої публічної служби в Україні","authors":"Nataliia Lypovska, Dmytro Fast","doi":"10.34132/pard2022.18.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.34132/pard2022.18.06","url":null,"abstract":"Метою статті є обґрунтування алгоритму формування культури служіння в Україні. Доведено, що формування культури служіння, якщо її дотримуватися, посилить безпеку нашої нації, піднесення всіх форм служіння та зміцнення української демократії. На думку автора, служіння – це особиста відданість часу, енергії та таланту місії, яка сприяє суспільному розвитку, захищаючи націю та її громадян, зміцнюючи громади або сприяючи загальному соціальному добробуту. Впровадження культури служіння – це нова парадигма розвитку Україні в сучасних умовах. \u0000Розроблено пропозиції, які визнають і підносять поняття служіння до  національного імперативу, зокрема пожвавлення громадянської освіти; створення платформи, яка допоможе українцям відкрити для себе можливості служіння; покращення роз’яснювальної роботи з військовими ресурсами по всій країні; збільшення можливості для молоді  вивчати служіння; просування військової, мілітаризованої та цивільної служби. Показано, що виховання культури служіння має вирішальне значення для забезпечення довгострокової стійкості держави. Фінансування інформаційної кампанії та направлення тих, хто зацікавлений, але не має права на військову службу, а також ветеранів, до національних програм цивільної служби допоможе більшій кількості українців дізнатися про можливості цієї публічної служби, вивчити їх та прийняти повністю обґрунтовані рішення служити. Обґрунтовано важливість підвищення цінності, гнучкості та використання стимулів до служіння. Доведено, що впорядкування та  розширення спеціальних кадрових систем для фахівців Міністерства охорони здоров’я та кібербезпеки, створення цивільного резервного корпусу кібербезпеки та інвестування в технічні навички нинішніх працівників дозволить агентствам задовольняти потреби в робочій силі на тлі жорсткої конкуренції з боку роботодавців приватного сектору. \u0000Доцільним видається розробити нові добровільні моделі доступу до персоналу з критичними навичками.","PeriodicalId":33637,"journal":{"name":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42586426","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Міжнародні стандарти забезпечення публічного управління закладами освіти у країнах ЄС: досвід для України","authors":"Anatolii Rachynskyi","doi":"10.34132/pard2022.18.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.34132/pard2022.18.15","url":null,"abstract":"Підготовка інтелектуального потенціалу суспільства – одне з найголовніших завдань, яке в сучасному світі стоїть перед навчальними закладами. Вивчення провідного зарубіжного досвіду з публічного управління закладів освіти сприяє забезпеченню кваліфікованої підготовки майбутніх магістрів та здобувачів наукового ступеня зі спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування» через врахування дієвих способів та методів навчання і виховання молоді, підготовки їх до активної участі в науковому, культурному і громадському житті суспільства, - ці питання в центрі уваги науковців у сфері публічного управління та адміністрування. \u0000Автор статті акцентує увагу, що Українська держава, як частина європейського простору, має спільний історичний досвід з європейськими країнами  та спільні цінності з країнами-членами Європейського Союзу, що відкриває їй нові можливості в своїй європейській ідентичності. Європейський вибір України підтверджує Угода про асоціацію між ЄС та Україною, а також численні договори, заяви та політичні кроки, які характеризують вектор розвитку нашої країни. Важливим елементом інтеграції України є входження національної системи освіти до європейського освітнього простору. У цьому сенсі автором здійснено порівняльний аналіз розвитку національної системи загальної середньої освіти України в контексті змін в освіті європейських країн, зокрема членів ЄС, розуміння сутності реформ та інновацій, які зараз реалізується в європейському освітньому просторі. \u0000Об’єднувальні механізмі в освітній галузі в рамках ЄС проходять в напрямі створення єдиного європейського освітнього простору. Однак, визначення особливостей навчання у закладах освіти лишається у повноваженнях країн, що входять до Євросоюзу. Європейська інтеграція в сфері освіти не передбачає стандартизацію державної програми навчання, а лише мотивує  до отримання високих еталонів у навчальному процесі. Методи та напрями для досягнення цієї мети держава вибирає на власний розсуд, враховуючи особливості державної освітньої структури та культури. \u0000Такий міжнародний досвід є дуже цінним для реалізації публічного управління закладами освіти в територіальних громадах України, особливо в умовах децентралізації, яка основана на принципах субсидіарності, партисипативності.","PeriodicalId":33637,"journal":{"name":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47532082","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Проблематика формування фінансового забезпечення територіальних громад сучасної України у контексті децентралізації","authors":"Stanislava Sydorenko, Ihor Prykhodko","doi":"10.34132/pard2022.18.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.34132/pard2022.18.09","url":null,"abstract":"У статті здійснено розробку теоретичних засад та надано практичні рекомендації щодо удосконалення шляхів підвищення ефективності фінансового забезпечення територіальних громад сучасної України у контексті децентралізації. З позиції викликів вітчизняного сьогодення у новій інтерпретації розкрито такі основоположні поняття як «децентралізація» та її властивості, типи і напрями; «фінансова децентралізації»; «територіальна громада». Розглянуто сутність фінансової децентралізації крізь призму трьох основних детермінант: децентралізація у видатковій сфері; децентралізація у доходній сфері; право на процедурну та організаційну самостійність. У контексті децентралізації охарактеризовано ситуацію в Україні після повномасштабного російського вторгнення; окреслено його наслідки для фінансового забезпечення територіальних громад і регіонів; визначено роль та значення фінансової децентралізації у післявоєнний період відновлення України. Зауважено що успіх децентралізації влади на звільнених територіях України загалом та Донецької і Луганської областей зокрема, стане одним із потужних чинників реінтеграції жителів тимчасово окупованих територій після деокупації. \u0000З урахуванням вітчизняних реалій обґрунтовано необхідність активізації пошуку альтернативних джерел фінансування громад та наведено їх варіанти. Наголошено на необхідності вирішення проблеми фінансового забезпечення територіальних громад, а отже і регіонів країни, що набуває особливої актуальності в умовах сучасних викликів, що постали на шляху вітчизняного державотворення. \u0000Запропоновано алгоритм дій відносно залучення територіальними громадами інвестицій під час російсько-українського протистояння.","PeriodicalId":33637,"journal":{"name":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44301267","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}