Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi最新文献

{"title":"ІНСТИТУЦІЙНЕ ОНОВЛЕННЯ ДЕЛІБЕРАТИВНОЇ МОДЕЛІ ПОЛІТИЧНОЇ УЧАСТІ ГРОМАДЯН ЄС","authors":"Наталія Ротар","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-234-252","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-234-252","url":null,"abstract":"У статті здійснено комплексне дослідження процесу інституційного онов- лення деліберативної моделі політичної участі громадян Європейсько- го Союзу в контексті визначення перспектив Об’єднання в умовах криз та невизначеності. Установлено, що цей процес відбувався засобами Конференції про майбутнє Європи, яка стала інноваційним досвідом, що актуалізував значення інструментів деліберативної демократії в процесі вироблення спільної політики, зорієнтованої на подолання викликів, котрі мають варіативну природу. Війна росії проти України докорінно змінила зовнішній контекст деліберації майбутнього європейської демократії, зокрема й у тому, що ЄС вступив у нову фазу дискусії про свої територіальні межі, про зв’язок між розширенням і поглибленням інтеграції, а також про його спроможність інтегрувати нових членів. Заявки на членство від Украї- ни, Молдови та Грузії з одночасним пожвавленням процесу європейської інтеграції в Західних Балканах відкрили нові перспективи дискусії про неоднорідність ЄС і здатність його членів діяти узгоджено. \u0000Обґрунтовано, що форми участі громадян у дискурсі майбутнього ЄС передбачали спільний із європейським політикумом пошук інструментів демократичної легітимності європейського проєкту та механізмів підтрим- ки громадянами спільних цілей і цінностей Об’єднання. Особливості організаційної процедури оновленого формату деліберативної моделі політичної участі громадян ЄС були визначені на рівні офіційних докумен- тів Європарламенту, Єврокомісії та Ради ЄС і відображені в можливостях чотирьох просторів деліберації: (1) багатомовна цифрова платформа, на якій громадяни ділились ідеями та оприлюднювали тексти, що збиралися, аналізувалися й публікувадися впродовж Конференції; (2) децентралізовані заходи, які проводили громадяни та інституції, національні, регіональні й локальні органи влади в державах-членах ЄС (онлайн, офлайн та змішаний формати); (3) Європейські громадянські панелі, на яких, з урахуванням інформації, наданої громадянами через цифрову платформу, обговорюва- лися теми Конференції; (4) пленарні засідання конференції, що забезпечили обговорення рекомендацій, вироблених на національному і європейському рівнях політики. \u0000Доведено, що важливим маркером сприйняття нового формату делібе- ративної моделі політичної участі громадян ЄС є ставлення до потенціалу Конференції, зафіксоване в результатах соціологічних досліджень. В умовах необхідності підвищення довіри до європейських інститутів політичного представництва, зафіксовані високі показники намірів брати безпосередню участь у транснаціональному політичному процесі, указують на те, що шанси подолання дефіциту демократії в ЄС зростають.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"83 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69640902","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Türkiye’s policy on Russia-Ukraine war: Geopolitical legsplit in action","authors":"N. Mamishova","doi":"10.29038/2524-2679-2022-03-31-43","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-03-31-43","url":null,"abstract":"On 16 March 2022, the Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Turkey (or rather Türkiye) issued another press release on the anniversary of the annexation of Crimea by the Russian Federation [1] to decry the eight-year-old illegitimate referendum in Ukraine’s Autonomous Republic. Beyond doubt, official Ankara has been consistent in supporting the sovereignty and territorial integrity of its strategic partner, including on the international political fora (its UN General Assembly voting patterns are another eloquent example of this). Yet, the stance of President Erdoğan’s administration on Russia’s “special military operation” (reads as war), which unfolded on Ukrainian territory on 24 February 2022, has been rather controversial. In its immediate formal response to this unjust and unlawful act of the Kremlin, the Turkish MFA labelled the attack launched by the Russian armed forces against Ukraine as unacceptable and the one posing a serious threat to the security of the region and the world, having condemned the very idea of “changing of borders by use of arms” [2]. Of particular importance have been Türkiye’s strong criticism of Russia’s days-before decision to recognize the so-called Donetsk and Luhansk People’s Republics, key military capabilities including drones provided to Ukraine, blocked access to the Bosporus and Dardanelles Straits for non-Turkish warships, and peace efforts of President Erdoğan to resuscitate top-level communication between Moscow and Kyiv. It is official Ankara, however, to refuse from joining other NATO allies and EU partners in their sanctions policy against President Putin’s regime, to keep Turkish air space open for Russian aircraft, and to denounce discriminatory attitude towards Russians and Russian culture in some Western countries. This article looks at whether the above refers to occasional double standards or is part of systemic trading-off policy of President Erdoğan’s Türkiye in-between Russia and the West.  ","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69641016","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"TRANSFORMATION OF FOREIGN-POLICY COMMUNICATION OF THE EU, GERMANY, AND UKRAINE","authors":"Nataliia Pipchenko","doi":"10.29038/2524-2679-2022-02-91-101","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-91-101","url":null,"abstract":"The study’s purpose is to critically analyse approaches to international communi- cation in the global environment and clarify the specifics of processes that char- acterize the asymmetry of foreign-policy communication because the contem- porary communication tools allow forming both a positive perception of foreign policy initiatives and a negative attitude of politicians or the world community toward foreign-policy actions. As a result, the research focuses on studying the transformation of the EU foreign-policy communication tools; analysing the practice of foreign-policy communications of Germany and Ukraine; detecting the impact of destructive communications on the image of the EU, Germany, and Ukraine in the international information space. The main conclusions of the research are such statements: the aggravation of Ukrainian-Russian relations has demonstrated an imbalance in the existing for- eign-policy orientations; the EU leaders rethought the political impact of supra- national formation on the contemporary system of international relations; Ger- many’s practice in foreign-policy communication concerns the preservation of the position as a world leader that is able to influence the solution of complex international political and security issues.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48539832","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПУБЛІЧНА ДИПЛОМАТІЯ ЗАДЛЯ БЕЗПЕКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ","authors":"Наталія Володимирівна Павліха, Антоніна Шуляк","doi":"10.29038/2524-2679-2022-02-173-186","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-173-186","url":null,"abstract":"На сьогодні питання протидії загрозам сталого розвитку та національ- ній і міжнародній безпеці перебувають під загрозою. Війни, збройні конфлікти, тероризм, наркобізнес, екологічні катастрофа, анексії, окупація, постпандемічна криза – це усе набуло надглобального рівня. Проблематика такого масштабу потребує для розв’язання реального залучення великої кількості держав, мистецтва пошуків компромісів та генерації рішень на засадах публічної дипломатії, поглиблення міжнародного співробітництва й взаємодії. У зв’язку з цим важливим є комплексне вивчення місця та значення публічної дипломатії задля формування сучасної парадигми миру, безпеки й справедливості в третьому тисячолітті. Публічна дипломатія задля безпеки сталого розвитку являє собою особливу форму зовнішньої політичної діяльності, спрямованої на те, щоб покінчити з бідністю, захистити планету та забезпечити мир і процвітання для всіх людей у світі.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48494473","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ELEMENTY KLUCZOWE STRATEGII DYPLOMACJI PUBLICZNEJ UKRAINY","authors":"V. Kotsiuba","doi":"10.29038/2524-2679-2022-01-123-138","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-01-123-138","url":null,"abstract":"Dynamicznie zmieniające się otoczenie międzynarodowe oraz głębokie przemiany rozwoju cywilizacyjnego potrzebują głębokiej refleksji stra- tegicznej nad miejscem oraz rolą Ukrainy we współczesnym świecie. Celem ambitnym dla Ukrainy jest obecnie kształtowanie pozytywnego wizerunku na świecie. Narzędziem pomocniczym do kreowania takiego wizerunku jest strategia dyplomacji publicznej Ministerstwa Spraw Za- granicznych 2021–2025. Priorytetem dyplomacji publicznej Ukrainy jest dialog, relacje międzykulturowe, kontakty międzyludzkie oraz interakcje z odbiorcami zagranicznymi. W strategii termin «dyplomacja publiczna» jest używany jako kierunek strategiczny Ministerstwa Spraw Zagranic- znych Ukrainy, zagranicznych misji dyplomatycznych Ukrainy oraz Insty- tutu Ukraińskiego, który zapewnia komunikację i interakcję z obywatel- ami innych państw dla kształtowania przyjaznej opinii publicznej wobec Ukrainy, zaufania, wzajemnego zrozumienia, promowania interesów narodowych oraz realizacji celów polityki zagranicznej Ukrainy. Glo- balizacja, rozwój technologii cyfrowych, powszechne korzystanie z sieci społecznościowych, przyspieszenie wirtualizacji świata przez pandemię COVID-19 oraz szybkie rozpowszechnianie informacji stawiają przed dyplomacją publiczną nowe wymagania. W tym kontekście znacząco wzrasta rola mediów oraz technologii cyfrowych w budowaniu wizerunku państwa. Rozszerza się również krąg podmiotów pozapaństwowych, które pomagają państwu w promowaniu interesów narodowych oraz pozytyw- nego postrzegania kraju za granicą. W proces tworzenia obecnej strate- gii zaangażowano czołowych ekspertów, przedstawicieli sektora public- znego, kultury, biznesu. Szczególną uwagę w strategii zwrócono się na wykorzystanie marki Ukraine Now oraz wspólne narracje dla jaśniejszego pozycjonowania Ukrainy na świecie.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"30 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69639501","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КУЛІНАРНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ МІЖНАРОДНОЇ ВЗАЄМОДІЇ","authors":"Наталія Романюк","doi":"10.29038/2524-2679-2022-01-30-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-01-30-44","url":null,"abstract":"У статті розглянуто кулінарну дипломатію як інструмент міжнародної взаємодії та її роль у світовій політиці. Проаналізовано різні підходи до трактування поняття «кулінарна дипломатія», узагальнено визначення кулінарної дипломатії як інструменту покращення взаємодії й співпраці між державами, а також міжкультурного взаєморозуміння між народа- ми. З’ясовано, що кулінарна дипломатія сьогодні пом’якшує стосунки, допомагає розв’язати конфлікти, знайти порозуміння між державами і є частиною ініціатив м’якої сили багатьох держав. Проаналізовано співвідношення термінів «кулінарна дипломатія» й «гастродипломатія», які дуже часто ототожнюються. Визначено, що це різні поняття, оскільки кулінарна дипломатія виступає як інструмент дипломатичного протоко- лу під час офіційних контактів між високими посадовими особами та дипломатами різних держав, а гастродипломатія є інструментом публіч- ної дипломатії й має на меті підвищити культурну видимість (передусім держав із середнім рівнем розвитку), створюючи позитивний імідж свого національного бренду. Охарактеризовано нову концепцію кулінарної дипломатії «Sam Chapple Sokol», запропоновану американським дослідником їжі С. Чаппл-Соколом, яка ґрунтується на трьох стовпах. Перший передбачає формальну взаємодію між високими посадовими особами й дипломатами публічно або за зачи- неними дверима та представлений приватною кулінарною дипломатією або «Track I Culinary Diplomacy»; другий передбачає взаємодію уряду з громадськістю інших країн і представлений гастродипломатією; третій передбачає взаємодію між громадськістю різних країн та представлений громадською кулінарною дипломатією. Вона включає будь-який проєкт чи ідею, котрі здебільшого залучають недержавних акторів без явної мети сприяння зовнішнім відносинам нації. Наведено приклади реалізації різних підвидів кулінарної дипломатії сьогодні у світі, показано вплив кулінарної дипломатії на міжнародну взаємодію. Охарактеризовано різноманітні проєкти кулінарної дипломатії України.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69639876","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗВИТОК КОНЦЕПЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ ЄС","authors":"Сергій Валентинович Федонюк, Ігор Карпук","doi":"10.29038/2524-2679-2022-02-44-65","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-44-65","url":null,"abstract":"Ми дослідили основні тенденції розвитку підходів Європейського Союзу у сфері стратегічних комунікацій. Ця діяльність пов’язана з викликами й загрозами безпеці у світлі стратегічних пріоритетів об’єднання. Концепція стратегічної комунікації змінювалась із часом і сьогодні формується під зростаючим впливом гібридних загроз та дезінформації, особливо у зв’язку з початком російської гібридної агресії проти України у 2014 р. Також суттєво впливає на систему стратегічних комунікацій міжнародна ситуація, що відображається на загальних стратегічних пріоритетах того, хто їх здійснює. Рішення в Європейському Союзі та його країнах-членах приймаються з урахуванням діяльності головних міжнародних акторів і партнерів, зокрема стратегічних рішень у США, НАТО, G7. Це може спричиняти пошук нових концептів, таких як стратегічна автономія з відповідними цілями стратегічних комунікацій. У цьому дослідженні проведено аналіз основних стратегічних документів вторинного права Європейського Союзу у сфері інформаційної безпеки та безпеки мереж на предмет виявлення відповідності одному з підходів. Детальніше розглянуто «Стратегію кібербезпеки для цифрової декади», прийняту наприкінці 2020 р., і пов’язані з нею документи. Установлено близькість підходів Європейського Союзу до західної моделі інформацій- ної (кібер) безпеки, його активність щодо її просування у світі. Також ми розглянули ініціативи держав членів Європейського Союзу щодо активного впливу на перебіг процесів міжнародної співпраці у цій сфері, зокрема з урахуванням подій і тенденцій, пов’язаних із діяльністю провідних акторів на рівні ООН. У підсумку можемо зробити висновок про все більш чітке оформлення політики ЄС у сфері інформаційної (кібер) безпеки та просування його конструктивної позиції з цього питання на світовій арені.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69640051","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ-2022 В КОНТЕКСТІ «М’ЯКОЇ СИЛИ» КИТАЮ: ГЛОБАЛЬНИЙ ВИМІР","authors":"Наталія Петрівна Карпчук","doi":"10.29038/2524-2679-2022-02-132-143","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-132-143","url":null,"abstract":"У Олімпійські ігри – це не лише свято спортивних досягнень атлетів, команд, країн-учасниць; це й потужний інструмент публічної дипломатії держави, яка проводить Ігри. Успіх, привабливість, новаторство всіх різноманітних заходів у межах Олімпіади слугують засобом формування «м’якої сили», позитивного іміджу держави-організатора. У 2022 р. Китай уже вдруге приймав Олімпіаду (перший раз – Літні Олімпійські ігри у 2008 р. теж у Пекіні). Зовнішньополітичне тло не було сприятливим для Китайської Народної Республіки: звинувачення в поширенні й неефективній боротьбі з COVID-19, скандал із сексуальними домаганнями зірки тенісу, звинувачен- ня в геноциді уйгурів й інших мусульманських меншин, бойкот Олімпіади великими державами світу, обережна поведінка спонсорів Міжнародного Олімпійського комітету. Зважаючи на ці проблеми й виклики (і частково всупереч їм), Китай прагнув покращити свій зовнішньополітичний імідж завдяки Зимовій Олімпіаді через різноманітні новітні розробки й унікаль- ну організацію ігор в умовах пандемії. Основний меседж світу – «ми сильні, ми достатньо могутні, ви повинні ставитися до нас із повагою та погодитися з новим Китаєм» – не посилив позитивне сприйняття Китаю й імідж загалом не змінився. Проте на загальнонаціональному рівні Олімпіада слугувала демонструванням сили, могутності, ефективності Комуністичної партії та її лідера й забезпечила просування ідеї «Китайської мрії», яку може реалізувати лише Партія. Уряд заявив на весь світ (проте цей меседж отримав підтримку лише на внутрішньодержавному рівні), що Зимова Олімпіада-2022 довела, що Китай «завжди буде на правильному боці історії, на боці прогресу людства, буде будівником миру у всьому світі та здійснюватиме внесок у глобальний розвиток».","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47720024","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПУБЛІЧНОЇ ДИПЛОМАТІЇ ТУРЕЧЧИНИ","authors":"Оксана Пікулик, Ілона Балак","doi":"10.29038/2524-2679-2022-01-139-151","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-01-139-151","url":null,"abstract":"Анотація. У статті досліджено особливості розвитку публічної дипломатії Туреччини.  Проаналізовано сутність публічної дипломатії та відзначено її  важливу роль у створенні іміджу країни. Відзначено важливість географічного розташування, культурних цінностей та історичної спадщини Туреччини для її міжкультурної комунікаційної діяльності. Акцентовано увагу на діяльності Міністерства туризму та культури та Міністерства закордонних справ Туреччини у сфері публічної дипломатії. \u0000Охарактеризовано діяльність Фонду Юнуса Емре у сфері популяризації турецької мови, історії, мистецтва та культури в усьому світі. Досліджено особливості діяльності Інституту Юнуса Емре, що проводить різноманітні заходи співпраці із закордонними установами, а також здійснює дослідження з викладання турецької історії, культури, мови та літератури. Відзначено важливість впливу телебачення та мистецтва на турецьку публічну дипломатію та м’яку силу. Обґрунтовано посилення впливу турецької кіноіндустрії на міжнародній арені. \u0000Досліджено значення Турецького агентства співпраці та розвитку (TIKA) у просуванні, поширенні та підтримці діяльності публічної дипломатії та культурних цінностей за кордоном. Окреслено основні сфери програм допомоги ТІКА, зокрема допомоги освітнім закладам, відновлення історичної спадщини, постачання технічного обладнання, допомоги сільському господарству. Встановлено, що неурядові організації є важливим інструментом публічної дипломатії Туреччини. Охарактеризовано участь ТІКА в координації освітніх та навчальних програм за кордоном. Акцентовано увагу на організації та проведенні турецькими дипломатичними представництвами за кордоном широкого спектру культурних заходів. Відзначено важливість таких інструментів, як освітня діяльність, програми обміну та практичні тренінги для зближення з іншими країнами та встановлення із ними довгострокових відносин.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"24 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69639554","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ","authors":"Оксана Фролова, Валерія Чекмарьова","doi":"10.29038/2524-2679-2022-02-66-77","DOIUrl":"https://doi.org/10.29038/2524-2679-2022-02-66-77","url":null,"abstract":"У статті досліджено перспективи інтеграції України до інформаційного простору Європейського Союзу. Обґрунтовано потребу в інтеграції, а також розглянуто проблемні питання, які виникають унаслідок розбіжностей у правовому регулюванні українського та європейського інформаційних просторів, рівня кібербезпеки й інформаційної грамотності громадян України. У статті проведено SWOT-аналіз сучасного стану українського інфопростору. У роботі вміщено перелік можливих напрямів удоскона- лення організаційно-правових параметрів українського інформаційного простору задля прискорення процесу інтеграції та адаптації. Запропоно- вано можливі напрями вдосконалення законодавчого регулювання окре- мих аспектів функціонування інформаційного простору. Виконання цих рекомендацій дасть змогу Україні увійти в європейський інформаційних простір як рівноправному учасникові, що розширить можливості користувачів інформаційних продуктів.","PeriodicalId":33601,"journal":{"name":"Mizhnarodni vidnosini suspil''ni komunikatsiyi ta regional''ni studiyi","volume":"43 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69639604","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}