Часопис цивілістики最新文献

{"title":"АРБІТРАЖНА УГОДА В СПОРТІ","authors":"Залізко Оксана Миколаївна","doi":"10.32837/chc.v0i42.435","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/chc.v0i42.435","url":null,"abstract":"Залізко Оксана МиколаївнаАРБІТРАЖНА УГОДА В СПОРТІСтаття присвячена визначенню сутності арбітражної угоди в спорті. Проаналізовано наукові позиції та між-народні акти щодо поняття арбітражної угоди. Автором запропоновано власне визначення поняття «арбітражнаугода в сфері спорту» – угода сторін про передачу спору, який виник чи може виникнути між ними в майбутньому,на розгляд до органів здійснення спортивного правосуддя, що має наслідком виключення юрисдикції держав-них судів. Арбітражна угода може бути самостійною угодою або частиною інших документів (арбітражне засте-реження). Арбітражне застереження може міститися в договорі (укладеному між посередником і спортсменомабо між спортсменом і клубом тощо), у статутних і регламентних документах спортивних організацій, заявках научасть у спортивних подіях (Entry form). Обґрунтовується теза, що арбітражна угода, з якої випливає компетенціяорганів здійснення спортивного правосуддя, відрізняється від арбітражних угод, що є підставами для передачіспорів до міжнародних комерційних арбітражів. Посилання передати спортивний спір на розгляд до органу спор-тивного правосуддя може міститися в арбітражному застереженні, прописаному в договорі або регламенті, абов окремо укладеній пізніше арбітражній угоді (арбітражний розгляд у першій інстанції), або в результаті апеляції,поданої на рішення федерації, асоціації або іншого спортивного органу, якщо статут, або регламентні документитаких органів, або окрема угода передбачають можливість подання апеляції (апеляційний арбітражний розгляд).Установлено, що суб’єкти спорту переважно звертаються до відповідних органів спортивних організацій, ком-петенція яких передбачена статутами (регламентами, положеннями) відповідних спортивних організацій. Такийпідхід пояснюється тим, що в спорті існує власна система органів здійснення спортивного правосуддя, які хочне є недержавними, однак є не менш дієвим, а більш компетентним та оперативним способом урегулюванняспортивних спорів.Зазначено, що майже в усіх статутних і регламентних документах спортивних організацій міститься арбіт-ражне застереження, яке передбачає, що рішення можуть бути оскаржені до CAS як останньої інстанції.","PeriodicalId":297037,"journal":{"name":"Часопис цивілістики","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128705209","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МІСЦЕ БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ В ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИНАХ","authors":"Хижняк Анастасія Володимирівна","doi":"10.32837/chc.v0i42.429","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/chc.v0i42.429","url":null,"abstract":"Хижняк Анастасія ВолодимирівнаМІСЦЕ БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ В ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИНАХСтаттю присвячено питанням визначення банківської таємниці на основі підходів, запропонованих у чин-ному законодавстві, правозастосовній практиці та юридичній доктрині. Визначено, що банківську таємницю най-частіше визначають як вид інформації, інститут права, принцип банківського права або банківської діяльності,обов’язок банку та його співробітників. На підставі аналізу законодавства й фахової літератури з’ясовано, щосемантичне співвідношення інформації та банківської таємниці ґрунтується на різних підходах, а на позначенняїх співвідношення використовуються лексичні формули «містить банківську таємницю», «є банківською таємни-цею», «становить банківську таємницю», «складає банківську таємницю», «вважається банківською таємницею»тощо.Виокремлено перелік дій, які можуть застосовуватися щодо банківської таємниці, серед яких – зберігання,захист, використання й розкриття, гарантування, правове регулювання та зняття. Доведено, що природа такихдій є різною, що свідчить про відсутність єдності у визначенні категорії «банківська таємниця».Зроблено висновок, що найчастіше банківська таємниця визначається як особливий вид інформації, тобтовідомості, що становлять цінність у юридичному сенсі, – об’єкт права. Зауважено, що більшість даних про особута її фінансові операції існують у реальному світі й поза відносинами з банками, а отже, не мають статусу банків-ської таємниці до отримання таких даних банківською установою. Аргументовано, що такі відомості поза волеювласника не мають і статусу конфіденційної інформації, а отже, не є об’єктами права як такі, що не мають юри-дичної цінності й необхідності в захисті.Доведено, що категорія «банківська таємниця» може розглядатися в цивільно-правовому аспекті; інформація,що відноситься до банківської таємниці, може бути об’єктом цивільних правовідносин, щодо неї можуть виникативзаємні права й обов’язки суб’єктів цивільного права, а відносини щодо набуття та здійснення таких прав таобов’язків регулюються нормами цивільного права як такі, що формуються на договірній основі за умови рівно-сті суб’єктів.","PeriodicalId":297037,"journal":{"name":"Часопис цивілістики","volume":"20 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129077673","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ «ПРИВАТНЕ ПРАВО» В ПРОЦЕСІ РЕКОДИФІКАЦІЇ","authors":"Харитонов Євген Олегович, Харитонова Олена Іванівна","doi":"10.32837/chc.v0i42.428","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/chc.v0i42.428","url":null,"abstract":"Харитонов Євген Олегович, Харитонова Олена ІванівнаПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ «ПРИВАТНЕ ПРАВО» В ПРОЦЕСІ РЕКОДИФІКАЦІЇСтаття присвячена дослідженню впливу концепту приватного права на концепції оновлення цивільного зако-нодавства України, визначенню шляхів його реалізації в процесі рекодифікації та впровадження її результатів уюридичний побут.У статті аналізуються категорії «концепт приватного права», «правова ідея», «правова реальність», «механізмправового регулювання відносин» і його елементи у сфері приватного права. Концепт «приватне право» розумі-ється як раціональне й емоційне сприйняття людиною права як частини світу, у якому існує ця людина, відчува-ючи себе частиною цього світу. При цьому основою розуміння сутності приватного права є характеристика йогояк феномена цивілізації, яким визначається статус людини як приватної особи.На підґрунті розуміння концепту приватного прав як ідеї права розглядаються питання реалізації цієї ідеї тапроводиться розмежування понять «механізм правового регулювання» й «механізм реалізації концепту приват-ного права». При цьому «механізм правового регулювання» визначається як система правових засобів (юридич-них норм, правовідносин, актів тощо), за допомогою яких здійснюється правовий вплив на відносини суспіль-ства. Зроблено висновок, що механізм реалізації концепту приватного права включає такі елементи: 1) джерела(природне право як підґрунтя, засади), 2) нормативну основу, 3) правовідносини (включаючи юридичні факти),4) акти реалізації прав та обов’язків (акти застосування), акти тлумачення норм права.Доводиться, що для забезпечення впровадження концепту приватного права в буття суспільства державамає здійснювати в межах правового поля комплекс заходів. Таким чином відбувається «об’єктивізація» концептуприватного права, перехід його з абстрактного цивілізаційного рівня на рівень цінностей, категорій, інституцій,правовідносин.Обґрунтовується висновок, що в процесі оновлення цивільного законодавства (рекодифікації) мають бути вра-ховані такі положення: приватне право має основою не нормативістську концепцію, а природне, соціально-при-родне підґрунтя. Це означає, що норми цивільного законодавства методологічною основою мають природнеправо, положення якого необхідно більш повно й чітко відобразити в переліку засад цивільного законодавства.Має бути врахованим також існування колізії інтересів (приватних одне з одним і приватних із публічними) танеобхідність їх залагодження в процесі оновлення цивільного законодавства. Крім того, доводиться, що важли-вим є впровадження концепту приватного права не лише в процесі оновлення цивільного законодавства, а й упрактику його застосування, що, у свою чергу, потребує вдосконалення механізму цивільного судочинства.","PeriodicalId":297037,"journal":{"name":"Часопис цивілістики","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122438099","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПЕРЕВІЗНИКА У СФЕРІ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПОВІТРЯНИМ ТРАНСПОРТОМ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ","authors":"Приленський Ігор Генріхович","doi":"10.32837/chc.v0i42.430","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/chc.v0i42.430","url":null,"abstract":"Приленський Ігор ГенріховичПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПЕРЕВІЗНИКА У СФЕРІ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПОВІТРЯНИМТРАНСПОРТОМ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИУ статті розглядаються особливості правового регулювання відповідальності перевізника у сфері перевезеньповітряним транспортом за законодавством України, де встановлено, що перевезення пасажирів є специфічноюсферою цивільно-правового регулювання. Повітряні перевезення здійснюються на підставі договору, загальніположення про який містяться в нормах глави 64 ЦК України.Акцентовано увагу на тому, що, відповідно до договору повітряного перевезення, усі учасники мають дотри-муватися загальних правил, про які не повинні забувати ні перевізник, ні його клієнти. При цьому визначенняповітряного перевізника закріплено в ПК України, Правилах повітряних перевезень пасажирів і багажу.Визначено, що повітряним перевізником визнається будь-яка юридична чи фізична особа, яка виконує пові-тряні перевезення, має права експлуатанта авіаційної техніки.Установлено, що належне виконання сторонами обов’язків, які випливають із договору повітряного переве-зення або з норм транспортного законодавства, призводить до припинення зобов’язання з перевезення вантажута досягнення учасниками цілей договору.Цивільно-правова відповідальність застосовується за порушення зобов’язань сторонами договору повітряногоперевезення. Підстави й випадки застосування цивільно-правової відповідальності за порушення транспортнихзобов’язань регламентується ЦК України, Законом України «Про транспорт» та іншими законами, транспортнимикодексами і статутами, а також відомчими актами Міністерства інфраструктури України. Щодо меж відповідаль-ності перевізника, то вони поширюються як на затримку вантажу, багажу, пасажира, так і на заподіяння шкодивантажу, багажу, пасажиру. Також існують випадки, при настанні яких перевізник повністю або частково звільня-ється від відповідальності. Такі випадки звільнення від відповідальності перевізника мали б бути передбачені нарівні ЦК України або ПК України.Проведена систематизація джерел регулювання повітряних перевезень, що дає змогу простежити тенденціїзближення національного й міжнародного законодавства у сфері повітряних перевезень. Тому приділено увагууніфікації норм національного законодавства й міжнародних конвенцій та інших угод, які регулюють повітряніперевезення.Наголошується, що, незважаючи на досить «прогресивні» норми українського законодавства, яке втілює між-народні стандарти надання послуг з перевезення, можливість притягнення українського перевізника до відпові-дальності є вкрай низькою. Причин для цього достатньо. Насамперед це необізнаність пасажирів про свої правата неможливість отримати правдиву й чітку інформацію від перевізника, зокрема про дійсні причини затримкичи скасування рейсу.Зазначено, що на сучасному етапі правове регулювання відповідальності за шкоду, заподіяну під час пові-тряного перевезення, потребує вдосконалення, більш детальної регламентації. Національне законодавство маєгармонійно поєднув","PeriodicalId":297037,"journal":{"name":"Часопис цивілістики","volume":"171 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-10-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126740128","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОПУСТИМОСТІ ТА ДОСТОВІРНОСТІ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКАЗІВ У ЗАКОНОДАВСТВІ МАЛАЙЗІЇ ТА РЕСПУБЛІКИ СІНГАПУР","authors":"Московчук Дмитро Олександрович","doi":"10.32837/chc.v0i41.425","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/chc.v0i41.425","url":null,"abstract":"У статті розглядаються два основні аспекти електронних доказів, такі як допустимість таких доказів у судах і достовірність. В обох аспектах сферою обговорення будуть закони Малайзії та Сінгапуру. Нормами, що передба­чають електронні докази в Малайзії, є Закон про докази 1950 р., тоді як для Республіки Сінгапур є Указ № 3 «Про докази» 1893 р., що за Законом № 7 від 25 серпня 1997 р. «Про внесення змін і доповнень» набув статусу закону і є чинним досі зі змінами та доповненнями від 06 травня 2019 р. Завдяки порівняльно-правовим методами досліджень розробляються відповідні правові положення для кожної національної системи й обговорюються чис­ленні випадки і винятки, щоб проілюструвати застосування таких норм при визнанні й автентифікації електро­нних доказів у судах Малайзії та Сінгапуру. \u0000Показано, що докази за законодавством Сінгапуру розуміються як засоби доказування, причому тільки в усній і документальній формі. Формально із цього визначення випливає, що матеріальні предмети, які розглядають у теорії як речові докази, виключені з загального переліку засобів доказування. Ще одним недоліком такого визначення є його обмеженість. Доведено, що у цьому Законі приділяється увага процесуальній формі доказів, але не розкрива­ється їх зміст, проте самі по собі показання свідків чи текст документа є лише способом передачі інформації про факт. \u0000Визначено дефініцію та функції комп’ютера за законодавство Малайзії. Розкрито терміни, що означають зна­чення комп’ютерних доказів, зокрема такі як роздруківка на комп’ютері, вихідні дані комп’ютера та комп’ютерні \u0000  \u0000  \u0000докази. Розглянуто судові прецеденти визнання допустимості електронних доказів і їх достовірності. Також у статті роз'яснені невід'ємні частини, які слід додати до відповідних комп'ютерних доказів, згідно з якими суд може зро­бити будь-який розумний висновок з обставин, що стосуються документа або заяви, котра включає спосіб і мету його створення, його точність чи інше. Проаналізовано порядок використання сертифіката від особи, відповідаль­ної за роботу комп'ютера, а також винятки із цієї норми, які застосовуються судами Малайзії.","PeriodicalId":297037,"journal":{"name":"Часопис цивілістики","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127280524","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"LEGAL REGULATION OF E-COMMERCE IN THE EUROPEAN UNION","authors":"Menso Iryna Volodymyrivna","doi":"10.32837/chc.v0i41.424","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/chc.v0i41.424","url":null,"abstract":"На підставі законодавства ЄС проведено аналіз поняття «електронна комерція», визначені правовідносини, які становлять це поняття, досліджено поняття та використання електронних документів та електронних підписів. \u0000У ЄС на законодавчому рівні закріплені положення щодо застосування новітніх інформаційних технологій, що забезпечують використання електронних документів і електронних цифрових підписів, метою яких є гармонізація інтересів країн-членів ЄС, юридичних осіб, громадян. Директиви ЄС у сфері електронної комерції покликані забезпечити максимальний захист права на інформацію і гарантувати інформаційну безпеку задля нормального розвитку інформаційного суспільства та стабілізації економічного життя. \u0000Поступово у діловій і правовій практиці з'явилося і закріпилося нове поняття «електронна комерція», проте правова база для регулювання відносин електронної комерції у країнах світу лише починає створюватися. На рівні міжнародних організацій і законодавства окремих країн світу лише з 90-х рр. ХХ ст. почалася робота із прийняття комплексних нормативно-правових актів, присвячених регулюванню відносин, котрі виникають при вчиненні правочинів через мережі електрозв'язку, що пов'язано зі складністю та новизною правовідносин електронної комерції. \u0000Швидкий технологічний розвиток і глобальний екстериторіальний характер мережі Інтернет є засадами ідеології відкритості до різноманітних технологій і послуг, що належать до встановлення відповідності даних оригіналу, в т. ч. за допомогою засобів електроніки. \u0000Сучасна світова економіка нині перебуває на стадії становлення інформаційного суспільства під впливом розвитку інформаційних технологій, новітніх засобів зв'язку, просування глобальної мережі Інтернет. Електронна (комерція) торгівля пов'язана з укладанням комерційних договорів у режимі онлайн із використанням електронних засобів зв'язку. Йдеться насамперед про просування товару чи надання послуги на ринку за допомогою глобальної мережі Інтернет, а також здійснення розрахунків за допомогою електронних платіжних систем. Електронна економіка (веб-економіка) оперує з цифровими даними та включає в себе способи отримання прибутку із використанням мережі Інтернет. Складовою частиною електронної економіки (веб-економіки) є: Інтернет-магазини, Інтернет-ЗМІ, онлайн-реклама, онлайн-розваги та ін.","PeriodicalId":297037,"journal":{"name":"Часопис цивілістики","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131364367","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СИСТЕМА СПОРТИВНИХ НАГОРОД ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ","authors":"Матійко Микола Володимирович","doi":"10.32837/chc.v0i41.417","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/chc.v0i41.417","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню приватноправових аспектів спортивних нагород. Шляхом аналізу практики суспільного життя досліджено процеси юридизації сфер суспільства, що стосуються спортивних нагород. З'ясовані закономірності, які лежать в основі соціальної та правової сторони сфери суспільного життя, що стосується спор­тивних нагород. Визначена необхідність врахування приватноправовою сферою особливостей заохочувального підходу. Підкреслено особливий характер спортивних нагород у зв'язку зі сферою інтересів, яких стосуються спор­тивні нагороди. Розглянуті погляди вчених щодо окремих проявів заохочень у сфері спорту у приватному праві. Досліджено систему спортивних нагород. Охарактеризовано окремі рівні системи спортивних нагород (рівень державних нагород, рівень відомчих спортивних нагород, нагороди спортивних змагань і конкурсів всіх видів). Підкреслено значущість і багатоаспектність приватноправового підходу до окремих рівнів системи спортивних нагород. Визначено вплив приватноправової сфери на регулювання режиму окремих рівнів спортивних нагород. Досліджено законодавство, яким закріплюються загальні положення щодо окремих рівнів системи спортивних нагород. Серед спортивних нагород окремо виділені перехідні (які вручаються по черзі тим, хто виграє у спортив­ному змаганні) та неперехідні нагороди (залишаються у переможця назавжди). \u0000Визначені окремі обмеження правового режиму державних спортивних нагород. Звернута увага на обме­ження, що можуть встановлюватися до спортивних нагород із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також таких, що становлять культурну й історичну цінність. \u0000Запропоновані зміни в законодавство щодо правового режиму відомчих спортивних нагород. Щодо рівня нагород спортивних змагань і конкурсів всіх видів окремо підкреслена виправданість застосування до зазна­ченого виду відносин приватноправових засад регулювання та сформовано пропозицію законодавчого вста­новлення загальних меж зрозумілості рівня та виду змагань, спортивного досягнення, можливості використання символів і слів на нагороді, що надається спортсмену, й у відповідних нагородних документах. \u0000Зазначається про важливість зазначених аспектів у сфері юридичної практики. Сформульовано пропозиції щодо подальшого розвитку досліджень системи спортивних нагород у приватноправовій сфері.","PeriodicalId":297037,"journal":{"name":"Часопис цивілістики","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133535555","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОНЦЕПТ«ПРИВАТНЕ ПРАВО» ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ","authors":"Харитонов Євген Олегович, Харитонова Олена Іванівна","doi":"10.32837/chc.v0i41.414","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/chc.v0i41.414","url":null,"abstract":"Масштабне оновлення вітчизняного цивільного законодавства, модернізація Цивільного кодексу України з метою забезпечення максимальної відповідності його норм сучасним вимогам, природно, актуалізує дослі­дження проблем створення досконалого концептуального підґрунтя відповідних процесів. Водночас важливим є визначення засобів реалізації концепту приватного права у практиці законотворчості та правозастосування. Власне, від успішного вирішення цих двох завдань залежить і успішність оновлення цивільного законодавства України, і успіх адаптації вітчизняної правової системи до приватного права ЄС. Стаття присвячена аналізу того, як концепт приватного права має впливати на концепції оновлення цивільного законодавства України та яким чином він може бути реалізований на практиці. \u0000У статті досліджується приватне право як концепт. Водночас приватне право характеризується як цивілізацій- ний феномен. Визначаються засоби реалізації концепту приватного права. Аналізуються засоби його правового забезпечення, а також значення державного і санкціонованого державою приватного примусу. \u0000Зроблено висновок про те, що для забезпечення впровадження у буття суспільства концепту «приватне право» держава як один із найважливіших елементів механізму організації життя цього суспільства має здійснювати в межах правового поля низку заходів. Таким чином відбувається «об’єктивізація» концепту приватного права, перехід його з абстрактного цивілізаційного рівня на рівень цінностей, категорій, інституцій відповідної держави. \u0000Від держави вимагаються значні зусилля, щоб впровадити зазначені цивілізаційні феномени, ідеологію тощо у життя суспільства. Таких зусиль може докладати не лише держава, а й суспільство загалом. Така умова не є обов'язковою, але без цього досягти успіху набагато важче. \u0000Отже, має йтися не лише про державне, але й недержавне (громадське) забезпечення реалізації концепту приватного права.","PeriodicalId":297037,"journal":{"name":"Часопис цивілістики","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123937389","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРИНЦИП ТЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ ЗА СІМЕЙНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ","authors":"Сафончик Оксана Іванівна, Шамота Олександр Володимирович","doi":"10.32837/chc.v0i41.416","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/chc.v0i41.416","url":null,"abstract":"Проблематика забезпечення принципу тендерної рівності у сімейних правовідносинах і формування націо­нального механізму щодо відповідності світовим політичним процесам і міжнародним зобов'язанням України, її європейському вибору та іншим чинникам має суттєве теоретичне та практичне значення для юридичної док­трини та державно-суспільного розвитку. \u0000У статті акцентовано увагу на тому, що поняття ґендерної рівності СК України можна охарактеризувати як прогресивний і доволі демократичний: він ліквідує юридичні підстави для дискримінації жінок і чоловіків у сфері сімейного, приватного життя. \u0000Гендерна експертиза сімейного законодавства передбачає аналіз правових норм, про те наскільки вони - дружина і чоловік - як рівноправні суб'єкти подружніх відносин можуть самореалізуватися в сімейному середо­вищі, настільки сімейне законодавство не є нейтральним у цьому, а гарантує гендерну рівновагу, усуває гендерну дискримінацію, сприяє розвитку паритетної демократії в сім'ї. Якщо «жіночий» підхід до сімейних відносин тради­ційно зосереджувався на захисті прав жінок, абсолютизував такий захист, то за гендерного підходу передбача­ється правовий аналіз сімейних відносин із погляду рівності у сім'ї дружини та чоловіка. Тільки гендерно справед­ливий підхід до законодавства може створити гендерно справедливі умови для самоутвердження рівноправності соціальних статей у сімейних відносинах. До системи принципів сімейного права України входить принцип ген­дерного балансу в сімейних правовідносинах. \u0000Аналіз національного законодавства показує наявність суттєвих прогалин щодо визначення самого поняття «гендерна рівність» загалом і її місце у сімейних правовідносинах зокрема, однак відзначаємо, що прийняття Сімейного кодексу України та низки законодавчих актів дало змогу більшою мірою врегулювати ці надскладні відносини з урахування інтересів, прав і обов'язків як жінок, так і чоловіків у непростих сімейних відносинах.","PeriodicalId":297037,"journal":{"name":"Часопис цивілістики","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124478820","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ АГРАРНИХ РОЗПИСОК","authors":"Фірсова Наталія Володимирівна","doi":"10.32837/chc.v0i41.421","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/chc.v0i41.421","url":null,"abstract":"У науковій статті доведено актуальність розгляду аграрної розписки як невід’ємного й універсального інстру­менту інвестування в аграрну сферу. Пілотні проекти щодо запуску аграрних розписок територією України дали свої позитивні результати та зумовили їх розповсюдження та модернізацію. Авторкою обґрунтовано, що можли­ \u0000  \u0000вість отримання кредитних ресурсів у період міжсезоння є важливим і необхідним для «виживання» та подаль­шого розвитку бізнесу у сільськогосподарській сфері. На передній план виступають саме умови отримання фінан­сування аграрного сектору, а також механізм забезпечення виконання аграріями своїх зобов'язань. \u0000У роботі наголошено на своєчасності модернізації системи правового регулювання обігу аграрних розпи­сок. Також акцентовано увагу на змінах, що сьогодні пропонуються новим законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо функціонування та обігу аграрних розписок». Проведено порівняльно-пра­вовий аналіз чинного Закону України «Про аграрні розписки» та проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо функціонування та обігу аграрних розписок», наведено їхні позитивні та негативні тенденції. \u0000Також авторкою виокремлено ознаки аграрних розписок: \u0000 \u0000аграрну розписку віднесено до групи товаророзпорядчих документів, що посвідчують право власності на визначений товар (речі, продукцію) та надають право держателю товаророзпорядчого документа розпоряджа­тися такими об'єктами за умови настання певних юридичних фактів; \u0000аграрна розписка фіксує характер правовідносин, що виникли між боржником і кредитором за зобов'язан­ням. Особливістю є безспірність вимог; \u0000істотною характеристикою є те, що виконання зобов'язання боржника за виданою розпискою забезпечу­ється заставою; \u0000предметом застави за аграрною розпискою може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції; \u0000видавати аграрні розписки можуть сільськогосподарські підприємства чи фізичні особи, що займаються виробничо-господарською діяльністю лише у сфері рослинництва, адже в заставу передається майбутній врожай, проте авторкою наголошується на необхідності на законодавчому рівні також передбачити можливість надання в заставу за аграрними розписками і сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва; \u0000розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов'язання за аграрною розпискою. \u0000","PeriodicalId":297037,"journal":{"name":"Часопис цивілістики","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-08-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127753164","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}