{"title":"How seriously is it with the today's \"serious music\"?","authors":"Volker Kalisch","doi":"10.33643/kmus.2019.58.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.33643/kmus.2019.58.14","url":null,"abstract":"Relevance of the study. Discussion, classification and evaluation of the new in music are still firmly anchored in a centrally work-oriented, historically reflected approach to music. The new «material» qualities brought to bear in the work and are appreciated, on the one hand, and the applied compositional techniques are acknowledged in their distinctiveness and novelty, on the other hand. In fact, such a view stems mainly from the 19th century, and an aesthetic orientation aimed at «autonomy». Although it has repeatedly been questioned, although it has often proved to be unsuitable for dealing with music not oriented to work, it has been maintained and maintained as a “material aesthetic” until the recent past. \u0000Main objective of the study. The discussion of the material-aesthetic orientation here, once from a producer (composer), then music-philosophical (Т. Adorno) and recipient (listener) perspective, attempts to point out an alternative by placing the question of «meaning» at the center of attention. The scientific novelty and main findings It not only implements the relationship between means and purpose, but also reverts the intentions of speech realized in music to its own right, but also shifts the compositional use of funds under the «progress aspect» to the level of statement-understandable appropriateness. \u0000The research methodology. The essay proceeds with music-historical, aesthetic, sociological and discourse-analytic arguments in the core of a still ongoing musicological discourse, taking into account therefor relevant literature.","PeriodicalId":233472,"journal":{"name":"Musicology of Kyiv","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-10-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114096999","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Принципи сучасного арт-менеджменту у проведенні заходів ІХ Міжнародної Пасхальної асамблеї-2017","authors":"O. Rozhok","doi":"10.33643/KMUS.2018.57.16","DOIUrl":"https://doi.org/10.33643/KMUS.2018.57.16","url":null,"abstract":"У статті розглянуто програми заходів під час Пасхальних асамблей, наголошено, що, формуючи їх зміст, їх організатори популяризують духовну музику, сучасне музичне виконавство. Згідно з принципами сучасного арт-управління (арт-менеджменту), важливого значення набувають критерії формування програм проведення таких акцій. Так, започаткована 2009 року, Асамблея об’єднала найкращих виконавців України ідеєю духовності під гаслом «Господи, Господи, силою Твоєю!». Від самого початку головною умовою участі в ній було виконання канонічної духовної хорової музики. Її організатори надавали перевагу духовним творам, які звучать під час Пасхальних богослужінь. Щороку ці програми збагачувалися й урізноманітнювалися відповідно до мети і завдань заходу. Програми ІІ Асамблеї-2010 мали свою специфіку – репертуарну і виконавську, боце вже був міжнародний захід. VІ Міжнародна Пасхальна асамблея-2014 відбувалась під новим гаслом – «Духовність єднає Україну» відповідно до особливої соціально-політичної ситуації, яка склалася в Україні наприкінці 2013–початку 2014 років, і це логічно відбилося у змісті програм. Під час VІІ Міжнародної Пасхальної асамблеї-2015 організатори прагнули наголосити на її миротворчій місії, протистояти дестабілізаційним викликам сучасності. Охарактеризовано заходи ІХ Міжнародної Пасхальної асамблеї-2017 – музичні діалоги, тематичні вечори, музичні присвяти, вечори пам’яті, конференції, благодійні концерти, розкрито їх значення у розкритті духовного і творчого потенціалу українського суспільства як основи для налагодження мирних відносин з іншими народами. Формуючи програми заходів, організатори і керівники проекту дбають, щоб під час їх проведення панувало творче піднесення, щоб мистецтво сприяло згуртуванню духовних сил у суспільстві, зміцнювало міжнаціональні відносини, підносило роль культурного діалогу й утверджувало його як єдино мирний і перспективний в сучасному світі.","PeriodicalId":233472,"journal":{"name":"Musicology of Kyiv","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128236818","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Жанр балади в музиці Б. Лятошинського (до проблеми традицій та новаторства)","authors":"Olena Martsenkivska","doi":"10.33643/KMUS.2018.57.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.33643/KMUS.2018.57.05","url":null,"abstract":"У даній статті увагу зосереджено на виявленні переосмислених романтичних традицій в жанровому прояві інструментальної балади в музиці Б. Лятошинського, що походять від творчого доробку Ф. Шопена, Ф. Ліста та М. Метнера.","PeriodicalId":233472,"journal":{"name":"Musicology of Kyiv","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129681079","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Фестивація культуротворчості в просторі повсякденності","authors":"Larisa Babushka","doi":"10.33643/KMUS.2018.57.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.33643/KMUS.2018.57.03","url":null,"abstract":"Мета роботи. З’ясувати специфіку фестивації як феномену сучасної культури та її вплив на моделі культуротворчості, які формувалися в ході еволюційного розвитку свята, оскільки вони тією чи іншою мірою відображають як теоретичні, так і практичні проблеми сьогодення. Методологія дослідження передбачає застосування діалектичного, компаративного та соціокультурного підходів, які на засадах взаємодоповнення покладено в основу розвідки. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснений соціокультурний аналіз фестивації та досліджена логіка становлення її нового формату в світоглядних проекціях глобалізму та альтерглобалізму. Висновки. По-перше, фестивація – сучасна святкова культура – спрямовує до такої особливості глобалізаційних та альтерглобалізаційних стратегій як гіперболізації впливу повсякденності на форми й напрямки активності людини, домінуючими рисами якої є утилітарно-прагматичний характер універсальних структурних елементів. По-друге, відмінність буденної культури від повсякденної полягає в тому, що перша характеризується виконанням рутинних щоденних обов'язків, у той час як повсякденна культура постає актуалізацією всього обсягу культури в повсякденній практиці. По-третє, фестивація є особливою формою культуротворення, утримуючи свою поліфункціональну природу, проявляється в гібридності сучасної та традиційної культур.","PeriodicalId":233472,"journal":{"name":"Musicology of Kyiv","volume":"43 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123998952","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Ноктюрн М. Глинки для фортепиано или арфы и его культурно-автобиографические смыслы","authors":"Inna Timchenko-Byhun","doi":"10.33643/KMUS.2018.57.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.33643/KMUS.2018.57.10","url":null,"abstract":"Статья посвящена рассмотрению культурно-автобиографических смыслов Ноктюрна Es-dur М. Глинки (1828 г.) для фортепиано или арфы, изначально ориентированного на два инструмента. Анализ художественной мотивации такого композиторского решения позволяет осознать значение этого раннего сочинения в пианизме Глинки. Внимание сконцентрировано на каждом из трех смысловых маркеров названия сочинения: ноктюрн (как жанр пианизма Глинки) – арфа и ноктюрн – фортепиано и ноктюрн. Рассматривается значение жанра ноктюрна в пианизме Глинки, а также смыслы, связанные с его арфовой и фортепианной интерпретациями. Используются перспективный и ретроспективный векторы рассмотрения – т.е., осмысление направленности композиторских поисков в конце 20-х годов, а также констатация принципов, которые сформировались в этом сочинении и впоследствии закрепились в фортепианном стиле Глинки.","PeriodicalId":233472,"journal":{"name":"Musicology of Kyiv","volume":"82 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121440696","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Альтова мініатюра у творчості Ребекки Кларк","authors":"A. Horodetskyi","doi":"10.33643/KMUS.2018.57.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.33643/KMUS.2018.57.14","url":null,"abstract":"Мета роботи. Визначення особливостей індивідуального стилю англійської композиторки ХХ ст. Р. Кларк крізь призму її альтових мініатюр. Методологія дослідження включає в себе застосування аналізу, синтезу, індукції, дедукції та аналогії. Наукова новизна роботи полягає в тому, що твори композиторки у жанрі альтової мініатюри на сьогоднішній день є зовсім не дослідженими у вітчизняному та малодослідженими у світовому музикознавстві. Висновки. Дане дослідження може сприяти більш активному залученню творів Р. Кларк до концертного репертуару, стати імпульсом для подальших досліджень у галузі інструментальної мініатюри ХХ – початку ХХІ ст.","PeriodicalId":233472,"journal":{"name":"Musicology of Kyiv","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122961665","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Вірш О. Пушкіна «Я возмужал среди печальных бурь» у двох музичних прочитаннях українських композиторів – Є. Станковича та Ю. Іщенка","authors":"Nataliya Tugusheva","doi":"10.33643/kmus.2018.57.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.33643/kmus.2018.57.12","url":null,"abstract":"У статті розглянуто ІІ частину Камерної симфонії № 4 «Пам’яті Поета» Є. Станковича, а також романс для голосу з фортепіано Ю. Іщенка. Центральним для Станковича став образ «небесної лазурі», що вплинуло на загальний просвітлений та умиротворений характер музики. Іщенко акцентує внутрішню напругу, сумніви та тривогу як домінантні образи. Об’єднуючим елементом музичних прочитань виступила гармонія, якій обидва композитори відвели першочергову роль.","PeriodicalId":233472,"journal":{"name":"Musicology of Kyiv","volume":"77 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114423648","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Взаємозв’язок канону/традицій та сучасного художнього осмислення Богородичного ідеалу в українському живописі","authors":"Marina Savenko","doi":"10.33643/kmus.2018.57.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.33643/kmus.2018.57.04","url":null,"abstract":"У статті досліджується ґенезис образу Богородиці в художньому мистецтві християнської епохи. На прикладі історико-культурологічного аналізу іконографічних зображень Богоматері вивчається взаємозв'язок канону/традицій і сучасного втілення Богородичного ідеалу в християнському мистецтві, зокрема в сучасному українському живописі.","PeriodicalId":233472,"journal":{"name":"Musicology of Kyiv","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125914748","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"«Все в мире – кружащийся танец…» (Стихия танца как мифопоэтический топос Серебряного века)","authors":"Hanna Herasymova","doi":"10.33643/kmus.2018.57.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.33643/kmus.2018.57.11","url":null,"abstract":"В статье рассмотрены некоторые проявления танца как важнейшей составляющей культурного ландшафта эпохи Серебряного века, обозначены характерные мотивы, осмыслены обстоятельства и специфику процессов, сопутствующих его бытованию в культурной традиции данного времени.","PeriodicalId":233472,"journal":{"name":"Musicology of Kyiv","volume":"107 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129092621","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Культура метамодерну (перші десятиліття ХХІ століття) і мистецтво хореографії","authors":"Liudmyla Khotsianovska","doi":"10.33643/kmus.2018.57.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.33643/kmus.2018.57.01","url":null,"abstract":"У статті розглянуто розвиток хореографічного мистецтва в умовах епохи метамодерну. Аналізуються характерні жанри, рушійні сили й тенденції розвитку хореографії метамодерну. Автор спирається на думку. що глибинною культурно-філософською основою розвитку хореографічного мистецтва є зміна картезіанської парадигми й уявлень про людську тілесність у її співвідношенні з духом та свідомістю. Автор доходить висновку, що відбувається проникнення хореографії та її поєднання з низкою життєвих практик, зокрема зі спортом, фізичною культурою та суміжними видами активності. У хореографії метамодерну однією з найхаратерніших рис є її медиатизація, коли танець стає жанром і художнім засобом медіакультури.","PeriodicalId":233472,"journal":{"name":"Musicology of Kyiv","volume":"51 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2018-09-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116772610","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}