Вірш О. Пушкіна «Я возмужал среди печальных бурь» у двох музичних прочитаннях українських композиторів – Є. Станковича та Ю. Іщенка

Abstract

У статті розглянуто ІІ частину Камерної симфонії № 4 «Пам’яті Поета» Є. Станковича, а також романс для голосу з фортепіано Ю. Іщенка. Центральним для Станковича став образ «небесної лазурі», що вплинуло на загальний просвітлений та умиротворений характер музики. Іщенко акцентує внутрішню напругу, сумніви та тривогу як домінантні образи. Об’єднуючим елементом музичних прочитань виступила гармонія, якій обидва композитори відвели першочергову роль.