{"title":"Using cellular automata to simulate external heat and mass transfer in the wood drying process","authors":"О. В. Овсяк, М. В. Дендюк","doi":"10.36930/40330508","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330508","url":null,"abstract":"This work involves modeling the external heat and mass transfer in the wood drying chamber. One of the remarkable features of this research is to use cellular automata with variable cell sizes closely related to the geometric parameters of the considered wood materials. This approach allows for modeling and analyzing the changes in the characteristics of wood materials during the hydrothermal treatment process, taking into account their unique geometry. Such modeling provides valuable information about how different shapes and sizes of wood react to various drying conditions. This research has significant implications for industries dependent on wood drying, such as construction and furniture production, as it offers an individual approach to upgrading the drying processes of wood materials with different geometries. The modeling in this work is carried out using wood materials, primarily pine, with a standardized thickness of 25 mm and an initial moisture content of 30 %. The modeling is conducted under conditions of moderate drying, accurately mirroring real-world scenarios. Using pine as the researched material aimed to represent a widely used wood species in the industry, thereby increasing the relevance of the results. The work also explores the influence of various parameters of the wood drying agent. To achieve this, three key factors are systematically varied: temperature, relative humidity, and drying agent velocity. Temperature fluctuations are carried out within a range of ±10 °C. Similarly, relative humidity is adjusted within ±10 % of standard technological parameters. Finally, the drying agent velocity was increased to a maximum of 6 m/s. Thus, the impact of these changes on the moisture content in wood materials is investigated. The results obtained can be applied in an industrial setting. The knowledge gained from the experiments can play a crucial role in improving the wood drying process. In summary, the work investigates the hydrothermal treatment of wood materials, shedding light on the critical role of wood drying agent parameters in controlling moisture content in wood materials. The potential advantages in terms of product quality and overall production efficiency cannot be overstated, and it is expected that this work will be a valuable resource for industries dependent on wood processing.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"19 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313683","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Вплив кліматичних змін на радіальний приріст сосни звичайної (Pinus Sylvestris L.) в насадженнях ВП НУБІП України \"Боярська ЛДС\"","authors":"В. А. Романенко, С. Б. Ковалевський","doi":"10.36930/40330505","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330505","url":null,"abstract":"Досліджено прогнози стосовно можливої зміни ареалу зростання сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), що пов'язано зі значним звуженням зони оптимального росту. Встановлено, що вказані зміни в обмеженні зростання сосни звичайної ґрунтуються на отриманих даних щодо кліматичних змін, які відбуваються. Поступове підвищення рівня температури, що буде супроводжуватись істотним зменшенням кількості опадів в майбутньому, може призвести до некерованих змін в екосистемах. Трендові зміни основних кліматичних показників, отриманих у межах сучасних та очікуваних значень, менше впливають на ценози порівняно з такими чинниками, як мінливість клімату, суворість та частота екстремальних ситуацій. До основних лімітуючих чинників, що регулюють інтенсивність радіального приросту сосни звичайної, належать опади, вологість ґрунту та його капілярність, а також гідрологічний режим. Одну з основних ролей виконує температурний режим на початку вегетації деревостанів, проте не варто ігнорувати впливом літніх екстремумів температурного режиму, що також може призводити до зміни фенологічних фаз деревно-чагарникової рослинності внаслідок трансформації гідрологічного режиму. Трансформація кліматологічної ситуації може зумовити істотну зміну лісових покривів, зокрема призвести до змінення меж ареалів зростання сосни звичайної. Вивчення механізму ідентифікації зміни типу насаджень, а також чинники стійкості сосни звичайної у перспективі та проведення ретроспективного аналізу задля встановлення ступеня та механізму впливу клімату в контексті прогресуючого поширення депресій та дигресії насаджень дасть змогу успішно протистояти негативному явищу зменшення площ зростання насаджень сосни звичайної на території України. Проаналізовано динаміку радіального приросту дерев сосни звичайної у насадженнях ВП НУБіП України \"Боярська ЛДС\". Визначено середні показники приросту за десятиріччями, та проаналізовано вплив середніх річних температур, а також середніх річних опадів на інтенсивність радіального приросту відібраних зразків. Встановлено періоди динамічного росту та спаду інтенсивності радіального приросту в окремих дерев.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"99 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313733","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Особливості сезонного розвитку сосни гірської Pinus mugo Turra в умовах Чивчино-Гринявських гір (Українські Карпати)","authors":"І. І. Коляджин, Л. М. Кондратюк","doi":"10.36930/40330502","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330502","url":null,"abstract":"Досліджено сезонний розвиток Pinus mugo Turra впродовж вегетаційних періодів 2019-2021 рр. у сосновому криволіссі Чивчино-Гринявських гір. Встановлено, що сосна гірська в Українських Карпатах поширена на висотах від 700 до 2000 м н.р.м. З'ясовано, що для високогір'я Чивчино-Гринявських гір характерна достатня кількість щорічних атмосферних опадів, середньорічна сума яких становить 956 мм. Встановлено, що терміни перебігу фенофаз і тривалість лінійного росту пагонів у представників виду Pinus mugo різняться. Це пов'язано із впливом природних (експозиція схилів, висота н.р.м.) і кліматичних чинників (температура, відносна вологість, кількість опадів, швидкість вітру тощо), зокрема, взимку сніг повністю покриває насадження сосни гірської. Прямий вплив на перебіг фенологічних фаз мають такі чинники: температура, підвищення ефективних температур більше ніж +5 ℃, експозиція та крутизна схилів і висота н.р.м. В урочищі Гучівка, що розташоване біля підніжжя Гринявських гір, температура повітря вища, ніж у високогір'ї, тому найінтенсивніше розвиваються пагони, дещо пізніше – на полонині Веснарка (ПП № 4), найпізніше – на схилах гори Хітанка (ПП № 2, 3). Пробні площі розташовані понад 1600 м н.р.м., на відстані близько 700 м одна від одної, температура повітря практично однакова. Однак вони розташовані на схилах різних експозицій. Зокрема, на північно-західному схилі г. Хітанка (ПП № 2) весною сніговий покрив затримується довше, тому і фенологічні фази тут розпочинаються пізніше порівняно із південним схилом.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"35 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313186","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Автоматизоване проектування 3D-моделі сушильної камери","authors":"О. В. Сінкевич, Я. І. Соколовський","doi":"10.36930/40330507","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330507","url":null,"abstract":"Розроблено ПЗ для автоматизованого проектування 3D-моделі сушильної камери, розглянуто його функціональні можливості та графічний інтерфейс. У цьому ПЗ запропоновано використання асинхронної моделі клітинного автомата для моделювання процесу сушіння капілярно-пористих матеріалів. ПЗ є результатом програмної реалізації кількох алгоритмів, зокрема: алгоритм автоматизованого проектування 3D-моделі сушильної камери за допомогою засобів SolidWorks API; алгоритм представлення досліджуваної 3D-моделі у формі клітинного автоматного поля; алгоритм розрахунку вхідних даних моделювання; алгоритм використання правил переходів для асинхронної моделі клітинних автоматів; алгоритм зберігання та виведення результатів моделювання; алгоритм порівняння результатів моделювання. ПЗ реалізовано в середовищі програмування Microsoft Visual Studio 2020 Community Version з використанням мови програмування C#. Для зберігання та управління даними застосовано реляційну систему керування базами даних за допомогою середовища MySQL Workbench 6.5. Для відображення взаємозв'язків між сутностями у БД розроблено відповідну ER діаграму. Для моделювання та візуалізації різних аспектів ПЗ створено декілька UML діаграм, зокрема класів, послідовності та використання. Роботоздатність ПЗ перевірено моделюванням процесу сушіння капілярно-пористих матеріалів на прикладі сосни. Моделювання здійснено за допомогою правил переходів для моделі асинхронного клітинного автомата. Передбачено можливість порівняння отриманих результатів моделювання з експериментальними даними у спосіб їх завантаження та зіставлення. Порівняння здійснено через обчислення відносної похибки, яка не має перевищувати 10 %. Це свідчить про коректну роботу ПЗ та отримання точних і достовірних результатів. Загалом, розроблене ПЗ дає змогу використовувати клітинні автомати для моделювання процесу сушіння капілярно-пористих матеріалів. Розроблене ПЗ можна застосовувати під час проектування нових та ефективніших сушильних камер, оскільки дає змогу моделювати та аналізувати отримані результати досліджень.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"18 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313330","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В. П. Шлапак, С. М. Адаменко, І. В. Козаченко, О. М. Савченко
{"title":"Особливості розвитку кореневих систем дуба та ясена звичайного в умовах Північного Степу України","authors":"В. П. Шлапак, С. М. Адаменко, І. В. Козаченко, О. М. Савченко","doi":"10.36930/40330501","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330501","url":null,"abstract":"Наведено морфологічний опис кореневої системи найпоширеніших типів ґрунтів Березківського та Долинського ДП \"Врадіївське лісове господарство\" та Ананіївського лісництва Філії \"Ананіївське ДП\". Насадження дуба звичайного (Дз) переважає у сухій бересто-кленовій діброві (Д1-БКД), яке має такі середні показники: висота 17,5 м, діаметр 22,3 см, повнота 0,8, бонітет І, запас стовбурової деревини 163,5 м3·га-1. Дуб звичайний зосереджує свої горизонтальні скелетні корені завтовшки понад 2 мм, переважно на глибині 0-30 см – 295,25 г (10,25+38,70+246,30), тоді як у ясена звичайного найбільше їх зосереджено в 0-40-сантиметровому шарі ґрунту – 344,06 г (4,56+80,30+136,60+122,60). Аналізуючи поширення фізіологічно активного коріння завтовшки до 2 мм видно, що до 0-30-сантиметрового шару ґрунту у дуба звичайного зосереджено 6,85 г (2,30+3,6+0,95), а у ясена звичайного – 9,43 (1,20+6,80+1,43), що у 1,38 рази більше. Виявлено, мають середні висоти та діаметри 6-річні культури дуба звичайного за густоти 15 тис. шт.·га-1 (ПП 11) у Долинському лісництві складають – висота 2,5 м, діаметр – 2,6 см, а у 6-річних культурах дуба звичайного за густоти 10 тис. шт.·га-1 (ПП 14) у Березківському лісництві відповідно – 2,2 і 2,3 см за густотою 5 тис. шт.·га-1 (ПП 12) у Долинському лісництві та 7 тис. шт.·га-1 (ПП 12-а) у Березківському лісництві відповідно – 2,0 м і 2,1 см; 3,0 і 2,1 см. За результатами проведеного дослідження, більша маса коренів у всіх дослідних порід розміщується на глибині 0-20 см. Так, у дуба звичайного в цьому шарі ґрунту знаходиться 80,4 г або 40,9 % усіх коренів, у ясена звичайного – 78,4 г або 40,0 %, а у клена гостролистого – 13,5 г або 52,5 %. Варто звернути увагу на те, що коренева система дуба звичайного і ясена звичайного формується майже однаково. Різниця в кореневій системі становила 196,6-159,9=36,7 г або в 1,23 раза менше порівняно з дубом. Корененаселеність клена конкуренції за режим поживних речовин і вологу ні дубу, ні ясену не становить.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"88 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313294","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Комплексний аналіз дендрофлори парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва імені Ф. Шиллера у Чернівцях","authors":"О. В. Решетюк","doi":"10.36930/40330504","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330504","url":null,"abstract":"Наведено результати інвентаризації та комплексного аналізу насаджень деревних рослин парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва \"Парк ім. Ф. Шиллера\" у Чернівцях. Розглянуто його типологію, здійснено історико-архітектурне та дендрологічне оцінювання, проведено еколого-ландшафтний аналіз, запропоновано алгоритм виконання комплексного аналізу парку та його елементів. Для цього: зібрано початкові дані; обстежено загальну структуру парку; здійснено історико-архітектурне оцінювання; здійснено комплексне оцінювання паркових насаджень: інвентаризація, біоекологічний та ландшафтний аналіз насаджень; оцінено компоненти паркового ландшафту. Запропоновано низку практичних рекомендацій з формування та догляду паркових насаджень. З'ясовано, що рівень збереженості основних історичних компонент цього парку є незадовільним, зокрема: поодинокі, структурно не пов'язані між собою, елементи композиції, залишки терас, вікові дерева. Осередок парку формує вікова ясенева діброва, у межах якої виділено насадження різної фітоценотичної структури із відносно стійкими асоціаціями (2-3 класи витривалості) до впливу рекреаційних навантажень та умов місць зростання. За результатами здійсненої інвентаризації встановлено, що лісопаркову частину формують приблизно ±1043 листяних деревних рослин відділу Magnoliophyta із 19 родин, 29 родів і 37 видів. За кількістю видів домінують представники родин Rosaceae (18,9 %), Sapindaceae (13,5 %) та Salicaceae (10,8 %), найбільше видове різноманіття у роду Acer (4 види). Масиви парку переважно сформовані Fraxinus excelsior (32,9 %) та Robinia pseudoacacia (20,9 %). Просторову структуру парку створюють три типи ландшафтів із перевагою ускладнених ландшафтів ІІ категорії (80,0 %), які здебільшого закриті (65,6 %) та напівзакриті (31,3 %). Композиційну структуру парку утворюють несформовані насадження (70,0 %) та змішані масиви (26,0 %), ділянки загущені неконтрольованим підростом (Acer platanoides, A. campestre, A. pseudoplatanus, Robinia pseudoacacia, Sambucus nigra). Біоморфологічну та вертикальну структури дендрофлори парку формують дерева (67,6 %), чагарники (29,7 %) та ліани (2,7 %), переважно І категорії (відповідно, 66,7 % та 88,9 %); співвідношення видового складу – 2:1, кількісного – 6:1. За походженням переважають аборигенні (70,0 %) паркові насадження. Обліковано 428 вікових і середньовікових дерев 15 порід (41,0 % від загального складу), відзначено потребу їх індивідуальної охорони, запропоновано систему моніторингу, заходів з догляду за насадженнями. Встановлено, що загальний санітарний стан паркових насаджень незадовільний, частка ослаблих дерев істотно переважає (до 79,1 %, 2-4 бали) частку здорових і відносно здорових (16,7 %, 1 бал). З'ясовано, що сьогодні це деструктивні критичні площі, що знаходяться за межею стійкості до впливу рекреаційних навантажень (78,8 %, ІІІ-V стадії дигресії) із посередньою естетичною якістю (63,6 %, ІІ клас), середньою (42,9 %, ІІІ ранг атрактивності) та низькою (35,7 %, ІV ранг атрактивності) пей","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"52 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313395","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Моделювання засобів взаємодії багатоцільових роботизованих платформ із зовнішніми об'єктами та середовищем у процесі їх трансформації","authors":"В. Д. Залипка","doi":"10.36930/40330409","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330409","url":null,"abstract":"Встановлено, що передумовою для багатоцільових роботизованих платформ (БРП), яка зумовлює підвищення прохідності та стійкості і як наслідок – потребу у наявності в них багатофункціональних засобів взаємодії із зовнішніми об'єктами та середовищем, є передусім важко прохідні ділянки місцевості. Сьогодні в ході російсько-української війни цілком очевидним є те, що пропозиції нових принципів, технологій та ідей, які ґрунтуються на сучасних підходах у створенні БРП з підвищеними експлуатаційними властивостями, здатні забезпечити істотне їх покращення, а також розширити функціональні можливості та перелік виконуваних завдань і як наслідок – забезпечити вагому перевагу на полі бою над противником загалом. Запропоновано підхід (ідею) до застосування багатофункціональних засобів взаємодії БРП із зовнішніми об'єктами та середовищем (ЗВ БРП ЗОС), які здатні трансформуватись та виконувати невластиві їм функції для підвищення експлуатаційних властивостей (прохідності, стійкості) таких платформ. Встановлено, що найбільш перспективною технологією, яка може забезпечити реалізацію трансформації ЗВ БРП ЗОС та необхідну кількість ступенів вільності за мінімальних масогабаритних параметрів є технологія Abenics. З'ясовано, що між ЗВ БРП ЗОС (рушії та маніпулятори) є істотна функціональна різниця, адже перші призначені для забезпечення переміщення БРП у просторі, а другі – для різного роду взаємодій, як з окремими об'єктами зовнішнього середовища, так і з самим середовищем загалом, тому вони можуть мати дуже специфічні і різноманітні конструкції. Проведено аналіз та моделювання в програмному забезпеченні SolidWorks складових технології Abenics, моделювання ланки маніпулятора (рушія) БРП, моделювання кінцевого ефектора маніпулятора БРП, моделювання цілісної конструкції БРП із засобами взаємодії з зовнішніми об'єктами та середовищем, що здатні трансформуватись. Отримані в ході моделювання результати підтверджують можливість реалізації підходу щодо багатофункціональності ЗВ БРП ЗОС шляхом їх трансформації для підвищення прохідності та стійкості таких платформ. Окреслено перспективу подальших досліджень, в основу яких буде покладено розробку відповідних математичних моделей щодо опису процесу трансформації ЗВ БРП ЗОС із застосуванням технології Abenics і не тільки, а також створення математичних моделей кінематики та динаміки руху, оцінювання прохідності та стійкості новітніх БРП та подальше моделювання таких зразків в об'ємному вигляді у програмному середовищі SolidWorks.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136036100","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Аналіз ефективності використання технології rpa для автоматизації процесів в системах інтернету речей","authors":"М. І. Коростіль, І. І. Лагун","doi":"10.36930/40330414","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330414","url":null,"abstract":"Проаналізовано основні концепції та технології автоматизації процесів із застосуванням роботизації (англ. Robotic Process Automatization, RPA) та визначено перспективи застосування RPA у системах інтернету речей (англ. Internet of Things, IoT). Встановлено, що стрімкий розвиток інтернету речей потребує чітких протоколів та підходів для виконання частини процесів в автоматичному режимі з мінімізацією залучення до цього людини. Проаналізовано основні процеси типових систем інтернету речей, встановлено відповідність цих процесів та архітектурних рівнів IoT систем. Визначено, що роботизована автоматизація процесів дає змогу істотно пришвидшити імплементацію рішень для автоматичного управління процесами збирання, управління та оброблення даних у системах інтернету речей. З'ясовано, що окремої уваги вимагає вирішення проблеми автоматизації процесів конфігурації пристроїв та оновлення програмного забезпечення, запуску діагностичних процедур та моніторингу пристроїв інтернету речей, оскільки саме від коректної роботи фізичних пристроїв ІоТ залежить належне функціонування цілої системи. Проаналізовано основні завдання, які можна вирішити за допомогою роботизованої автоматизації процесів у системах інтернету речей та визначено такі основні напрями як: збір та оброблення даних, моніторинг та управління обладнанням, автоматизація рутинних операцій, оптимізація енергоспоживання, автоматизоване оброблення відхилень та помилок, інтеграція та обмін даними, аналітика та звітність, забезпечення безпеки та контролю мережі інтернету речей. Наведено приклади використання RPA в системах інтернету речей, які охоплюють такі сфери, як бізнес аналітика, управління ІоТ пристроями та підтримка програмних продуктів. Здійснено аналіз основних переваг і недоліків використання роботизованої автоматизації процесів в ІоТ та встановлено, що основними перевагами використання засобів RPA є виконання процесів у режимі реального часу та покращення керованості процесами, а основними недоліками – необхідність використання стандартизованих процесів та інтерфейсів та стабільне з'єднання з мережею, що є частими проблемами систем ІоТ. Визначено та окреслено подальші дослідження з автоматизації розгортання інфраструктури, попереднього оброблення даних від кінцевих пристроїв на рівні капілярної мережі та тестування інфраструктури в промисловому інтернеті речей.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136036103","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Проблеми виявлення та виправлення помилок у закодованих повідомленнях матрицями Фібоначчі","authors":"П. Ю. Грицюк, Л. С. Сікора, Ю. І. Грицюк","doi":"10.36930/40330407","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330407","url":null,"abstract":"Проаналізовано основні проблеми виявлення та наявні методики виправлення помилок у закодованих повідомленнях матрицями Фібоначчі, що дають можливість знаходити і виправляти одну, дві та три помилки в однакових чи різних рядках кодового слова. З'ясовано, що за останнє десятиліття надруковано багато різноманітних публікацій, в кожній з яких обґрунтовано доцільність використання матриць Фібоначчі для (де)кодування даних. Встановлено, що елементи кодового слова, отриманого множенням блоку повідомлення на матрицю Фібоначчі, мають багато корисних властивостей, на яких ґрунтується методика виявлення та виправлення у них помилок. Наведено твердження, згідно з яким відношення відповідних елементів кодового слова наближене до золотого перерізу, що має важливе значення для наявних методик виправлення потенційних помилок. Така властивість елементів дає можливість ідентифікувати присутність подвійних і потрійних помилкових елементів, перевіривши приналежність їхніх відношень фіксованому інтервалу. З'ясовано, що хибна приналежність свідчить про те, що в різних рядках кодового слова є дві помилки, для виправлення яких потрібно розв'язати відповідні діофантові рівняння, придатність розв'язку якого має задовольнити певні умови виправлення помилок. З'ясовано, що для виправлення двох помилок в одному рядку кодового слова було поставлено умову, згідно з якою набір блоків вхідного повідомлення має містити тільки мінімальні матриці, що дає можливість брати найменші розв'язки діофантового рівняння, придатність яких уточнюють перевірочними співвідношеннями. Виявлено, що для виправлення трьох помилок у кодовому слові потрібно перевірити приналежність фіксованому інтервалу відношень відповідних його елементів та розв'язати нелінійне діофантове рівняння, реалізація якого є надзвичайно складною. Запропонований підхід зводиться до проб і помилок, згідно з яким спочатку потрібно знайти точне місце розташування помилкових елементів, а вже потім їх виправляти за відповідними методиками.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"65 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136036101","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Сучасний стан Quercus Robur L. у парковому дендроценозі міста Покровськ","authors":"О. П. Суслова","doi":"10.36930/40330401","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330401","url":null,"abstract":"Досліджено стан Quercus robur L. у парковому дендроценозі промислового міста Покровськ, який розташований у північній частині Лівобережного Степу України. Визначено вік дерев, морфометричні показники стовбурів та життєздатність рослин. Встановлено, що в досліджуваному дендроценозі частка Q. robur становить 32 % від загальної кількості дерев. Насадження Q. robur формують різновікові дерева від 15 до 80 років, серед яких переважають 40-60-річні особини (62 % від загальної кількості насаджень). За нашими даними, середня висота стовбурів Q. robur віком 15 років становить 6,3 м, а у 80-річних дерев досягає 17,9 м. Кульмінація поточного приросту стовбура відбувається від 25- до 30-річного віку і становить 2,8 м, після чого темпи росту дерев знижуються та у віковій категорії від 75 до 80 років приріст становить 0,3 м. Визначено, що в умовах дендроценозу показники діаметра стовбура змінюються від 4,6 см у молодих дерев віком 15 років до 63,3 см – у 80-річних. Встановлено, що радіальний приріст діаметра стовбура залежить від віку дерев. Найбільший приріст стовбура в радіальному напрямку виявлено в період від 20 до 25 років – 6,4 см та від 25 до 30 років – 5,8 см. За отриманими даними, 71 % досліджуваних дерев відповідають 6-8 балам життєздатності; 18,5 % дерев – 5 балам; 2,5 % – 4 балам. Частка рослин, що оцінені 2 і 3 балами, становлять по 0,5 %. У насадженнях виявлено сухі дерева, частка яких становить 7 %. Проаналізовано життєвий стан дерев залежно від їх віку та з'ясовано, що в усіх вікових категоріях переважають здорові дерева, частка яких змінюється від 55 до 88 %. Найбільша кількість дерев у пригніченому стані характерна для особин віком від 21 до 50 років і змінюється від 50 % у 21-30-річних рослин до 21 % – віком 41-50 років. Встановлено, що серед дерев віком 21-30 років, 41-50 та 61-70 трапляються насадження у дуже пригніченому стані: 3 %, 3 % та 2,6 % відповідно. Сухі дерева (24 %) переважають у віковій категорії 21-30 років. Розраховано відносний життєвий стан насаджень Quercus robur, який за кількістю дерев дорівнює 86 умовним балам, що відповідає категорії \"здоровий\". Отримані результати свідчать про сприятливі умови міського парку для росту і розвитку Q. robur та потребу ширшого використання виду в озелененні промислових міст Північно-степової зони України.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"36 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136035011","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}