І. І. Дідович, Ю. В. Муравйов, Н. М. Борис, М. В. Маліновська
{"title":"Аналіз та перспективи розвитку світового ринку органічної продукції","authors":"І. І. Дідович, Ю. В. Муравйов, Н. М. Борис, М. В. Маліновська","doi":"10.36930/40340107","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40340107","url":null,"abstract":"Розглянуто, проаналізовано й узагальнено світовий досвід розвитку органічного виробництва. Систематизовано та проаналізовано статистичну інформацію, яка стосується обсягів світового ринку органічної продукції. На підставі проведеного аналізу чотирьох міжнародних звітів, які торкаються стану та перспектив розвитку цього ринку було встановлено, що прогнозують майже в тричі його зростання продовж наступних десяти років. З'ясовано, що глобальний ринок органічних продуктів харчування та напоїв виріс завдяки зростанню свідомості споживачів щодо свого здоров'я та численним перевагам безпечного споживання органічних продуктів харчування та напоїв. Виокремлено чинники, які сприяють зростанню даного ринку, а саме – причин розширення обсягів споживання його органічної продукції та обізнаності про її користь для здоров'я, підвищенню доступності органічних продуктів харчування та вишуканих напоїв. Виявлено, що зростанню світового органічного ринку сприятиме впровадження в дію законодавства в галузі органічного сільського господарства, адже 74 країни світу повністю запровадили правила такого господарювання, водночас 21 країна має органічні правила, проте не повністю впроваджені, а 50 країн ще розробляють відповідне законодавство. Іншим чинником, який істотно впливає на зростання світового ринку органічної продукції, на нашу думку є зростання органічних сільськогосподарських угідь, які, станом на кінець 2021 року в усьому світі становили 1,6 %. У цьому ж році площа органічних сільськогосподарських угідь збільшилася на 1,3 млн га, що на 1,7 % більше порівняно з попереднім роком. У проведеному дослідженні обґрунтовано подальші перспективи розвитку світового ринку органічної продукції на підставі аналізу та систематизації статистичної інформації, яка відображена у різних доступних джерелах. Зазначено, що не зважаючи на воєнну агресію РФ вітчизняні оператори органічного ринку зуміли дещо наростити обсяги експорту органічної продукції.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"18 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140489492","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
С. І. Мусієнко, В. А. Лук'янець, М. Г. Румянцев, О. М. Тарнопільська, О. В. Кобець
{"title":"Стан і продуктивність сосняків рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережного Лісостепу","authors":"С. І. Мусієнко, В. А. Лук'янець, М. Г. Румянцев, О. М. Тарнопільська, О. В. Кобець","doi":"10.36930/40340103","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40340103","url":null,"abstract":"Дослідження проведено за даними лісовпорядкування для рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережного Лісостепу, зокрема проаналізовано розподіл соснових лісостанів за місцем розташування, типами лісу, походженням, групами та класами віку й бонітету та за відносними повнотами. Розраховано показники використання лісорослинного потенціалу соснових лісостанів зелених зон навколо населених пунктів (лісогосподарська частина лісів зелених зон) порівняно з місцевими високопродуктивними деревостанами. Установлено, що частка соснових насаджень становить 31,8 % від загальної площі рекреаційно-оздоровчих лісів Лівобережного Лісостепу. Виявлено, що за площею переважають штучні деревостани, частка яких становить 93,8 % від сумарної площі сосняків рекреаційно-оздоровчих лісів, решту площі (6,2 %) – займають сосняки природного походження. Соснові насадження займають 52,3 % від загальної площі ділянок зелених зон навколо населених пунктів (лісогосподарська частина) і характеризуються найбільшим запасом (322 м3·га-1) порівняно з іншими категоріями рекреаційно-оздоровчих лісів. 61,1 % цих сосняків зосереджені в умовах свіжого дубово-соснового субору. За площею та запасом переважають середньовікові деревостани, частка яких становить 72,2 % від загальної площі сосняків досліджуваної категорії, а частка запасу – відповідно 79,1 % від загального. Найбільшу площу (47,6 %) займають соснові насадження І класу бонітету повнотою 0,7-0,8 (39,0 і 31,9 %% відповідно). Відзначено також доволі значну (27,0 %) частку площі сосняків Іа й вищих класів бонітету. Показник використання лісорослинного потенціалу сосняками у межах лісів зелених зон навколо населених пунктів (лісогосподарська частина) порівняно з місцевими високопродуктивними деревостанами є відносно невисоким і становить 65 %.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"16 22","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140488752","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Вологозабезпеченість і родючість ґрунту в системі лісових смуг Правобережного Лісостепу","authors":"В. П. Шлапак, Н. В. Зворська","doi":"10.36930/40340101","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40340101","url":null,"abstract":"Досліджено вологозабезпеченість та вміст поживних речовин у ґрунті, а також визначено рівень кислотності ґрунтів в системі полезахисних смуг Правобережного Лісостепу України. Проведено ряд досліджень в межах дії екотону, значення якого має істотне значення в умовах глобальних змін клімату, та представлено дані, отриманні внаслідок проведених досліджень. З'ясовано позитивний вплив полезахисних лісових смуг висотою 20-23 м у зоні дії екотонних ландшафтів на фізико-хімічні властивості ґрунту, проте простежується зниження врожайності сільськогосподарських культур. Протиерозійну ефективність насаджень визначали шляхом порівняння запасів вологи, рівнем кислотності, а також запасів гумусу, загального азоту, калію та фосфору в орному горизонті ґрунту, захищеному протиерозійними лісовими смугами. Вологість ґрунту визначали за гравіметричним методом. Дослідженнями виявлено позитивний вплив лісосмуг на стан сільськогосподарських ґрунтів Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що мікроклімат ґрунту на дослідних полях з посівами пшениці озимої (Triticum aestivum L.), кукурудзи звичайної (Zea mays L.) та соняшнику однорічного (Helianthus annuus L.) можна визначити як вологий в межах екотонних ландшафтів та контролі. Охарактеризовано кліматичні та ґрунтові умови регіону за середньо багаторічними даними 1991-2020 рр. Розглянуто вміст поживних речовин, в тому числі, вміст рухомого азоту NO3, калію К2О та фосфору Р2О5. Середній вміст гумусу являється низьким (2,3 %), що характерно для даного типу ґрунту. Простежується зменшення гумусу в верхньому 0-20 см шарі ґрунту порівняно з наявністю його у 0-40 см шарі ґрунту. Реакція ґрунтового розчину – нейтральна, тобто рівень кислотності в межах норми та в середньому становить 6,3 рН. Проаналізовано запаси загальної та доступної вологи ґрунтів, які відповідно становлять 67,9 і 41,2 мм у межах екотону та 67,2 і 40,6 мм у контролі. Спостерігаємо зменшення запасів вологи, хоч і частку різниці запасу вологи в контролі є досить незначним, відносно даних у межах екотону – 0,7 мм при запасах загальної вологи та 0,6 мм при запасах доступної вологи. Значення вологості ґрунтів у межах екотону на відстані від полезахисних лісових смуг (від 5 до 20 м) також мають досить не істотну різницю.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"42 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140488402","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Р. Т. Барабах, О. М. Дуда, Х. О. Дуда, Н. Е. Кунанець, Ганна Машіка, С. О. Пасічник
{"title":"Побудова туристичних інтернет-порталів з інтуїтивно зрозумілими інтерфейсами","authors":"Р. Т. Барабах, О. М. Дуда, Х. О. Дуда, Н. Е. Кунанець, Ганна Машіка, С. О. Пасічник","doi":"10.36930/40340110","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40340110","url":null,"abstract":"Відзначено, що актуальність побудови туристичних інтернет-порталів обумовлена зростанням популярності онлайн-пошуку інформації про подорожі, посиленням конкуренції на ринку туристичних послуг за увагу користувачів. З'ясовано, що останніми роками невпинно зростають вимоги до якості користувацьких інтерфейсів туристичних інформаційних систем, одним з яких є інтернет-портали. Запропоновано інформаційну модель користувацького інтерфейсу туристичного інтернет-порталу. Оскільки, користувачі очікують від туристичних інтернет-порталів інтуїтивно зрозумілих і зручних інтерфейсів, сформовано вимоги до компонент користувацького інтерфейсу, які сприятимуть забезпеченню вимог до критерію \"інтуїтивність\". Досліджено процеси побудови загальносистемних принципів формування інформаційних моделей користувацьких інтуїтивних інтерфейсів туристичних інтернет-порталів. Виявлено, що побудова інформаційних моделей дає змогу системно подавати та реалізовувати процеси та процедури проєктування інтернет-порталів з врахуванням запитів користувачів щодо суб'єктивних, персоналізованих вимог, які потрібно враховувати при створенні такого класу складних інформаційних систем. Запропонована модель інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу допоможе розробникам створювати зручні інтерфейси, які відповідатимуть очікуванням потенційних користувачів. Встановлено, що наявність інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу забезпечить інформаційному продукту, яким є достеменно туристичний інтернет-портал, істотні переваги перед конкурентами і дасть змогу залучити більше користувачів. При цьому вони матимуть змогу швидкого пошуку необхідної інформації. Практичним результатом дослідження стало формування туристичного інтернет-порталу, який базуватиметься на використанні актуальних інформаційно-технологічних інновацій, таких як штучний інтелект, віртуальна та доповнена реальність, опрацювання зображень та голосу та ін. Отримані авторами результати можна використати для розроблення нових туристичних інтернет-порталів з інтуїтивно зрозумілими інтерфейсами, а також для підвищення ефективності наявних туристичних інтернет-порталів. Подальші дослідження будуть спрямовані на формування наборів вимог та створення інформаційних моделей користувацьких інтерфейсів туристичних інтернет-порталів, які відповідатимуть іншим критеріям їх оцінювання.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"72 49","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140486476","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Особливості інформаційного обміну: соціонічний аспект","authors":"О. О. Морушко, Н. О. Химиця","doi":"10.36930/40330512","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330512","url":null,"abstract":"Досліджено важливість інформації як основного ресурсу для забезпечення існування інформаційного суспільства. Зазначено, що це складний процес, який можна розглядати з різних точок зору. Наголошено на ролі практичної психології у вивченні цих процесів, зокрема з точки зору наявної теорії інформаційного метаболізму. Розглянуто процеси обміну і поширення інформації в соціумі, ефективності її передачі з точки зору соціонічної теорії. Обґрунтовано тезу про різну інтенсивність обміну інформацією між представниками соціуму, залежно від інтертипних стосунків і психологічної дистанції. Наведено принципи утворення базових шістнадцяти соціонічних типів і формування на їх основі чотирьох квадр. Зазначено психічні функції, які є цінностями кожної з чотирьох квадр, та перераховано, якими із них передається інформація із квадри в квадру. Наведено представників інволюційного та еволюційного кільця прогресу, розкрито механізм руху соціальної інформації як за годинниковою, так і проти годинникової стрілки. Подано означення підтипів у межах соціонічних типів і розкрито їхню роль у процесах інформаційного обміну в соціумі. Обґрунтовано роль рівня інтелекту в процесі передачі інформації та комунікації між учасниками інформаційного обміну. Описано умови ефективного лідерства в колективі та обрання оптимального керівника в разі його формування за квадральним або іншим принципом. Зазначено важливість розуміння керівниками колективів правильної інформаційної комунікації з підлеглими та потребу в достовірності і достатності цієї інформації. Обґрунтовано засади подальшого вивчення процесів інформаційного обміну у суспільстві для забезпечення повноцінного інформаційного обміну в соціумі. Проаналізовано можливість подальших наукових досліджень у межах зазначеної проблематики та сфери практичного застосування отриманих результатів досліджень.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"17 4 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313458","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Математичні моделі визначення температурних полів у елементах цифрових пристроїв з локальним зовнішнім нагріванням та із урахуванням термочутливості","authors":"В. І. Гавриш, Р. Р. Шкраб","doi":"10.36930/40330511","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330511","url":null,"abstract":"Розроблено лінійну та нелінійну математичні моделі визначення температурного поля, а надалі й аналізу температурних режимів в ізотропних просторових середовищах, які піддаються зовнішньому локальному тепловому навантаженню. Для розв'язання нелінійної крайової задачі застосовано перетворення Кірхгофа, із використанням якого лінеаризовано вихідне нелінійне рівняння теплопровідності та нелінійні крайові умови і внаслідку отримано лінеаризоване диференціальне рівняння другого порядку з частковими похідними та крайові умови з розривною правою частиною. Для розв'язування лінійної крайової задачі, а також отриманої лінеаризованої крайової задачі відносно перетворення Кірхгофа використано метод інтегрального перетворення Генкеля, внаслідок чого отримано аналітичні розв'язки цих задач. Для термочутливого середовища, як приклад, вибрано лінійну залежність коефіцієнта теплопровідності конструкційного матеріалу структури від температури, яку часто використовують у багатьох практичних задачах. У результаті отримано аналітичне співвідношення для визначення розподілу температури у цьому середовищі. Виконано числовий аналіз поведінки температури як функції просторових координат для заданих значень геометричних і теплофізичних параметрів. Досліджено вплив потужності зовнішніх джерел тепла, теплофізичних та геометричних параметрів середовища на розподіл температури. Для визначення числових значень температури в наведеній конструкції, а також на основі цього і аналізу теплообмінних процесів в середині цих конструкцій, зумовлених зовнішнім тепловим навантаженням, розроблено програмні засоби, із використанням яких виконано геометричне зображення розподілу температури залежно від просторових координат. Розроблені лінійна та нелінійна математичні моделі для визначення температурного поля у просторових середовищах із зовнішнім нагріванням свідчать про їх адекватність реальному фізичному процесу. Вони дають змогу аналізувати такі середовища щодо їх термостійкості. Як наслідок, стає можливим її підвищити і захистити від перегрівання, яке може спричинити руйнування не тільки окремих вузлів і їх елементів, а й всієї конструкції.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"104 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313666","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
В. В. Миронюк, В. А. Мельниченко, М. О. Лакида, А. Ю. Терентьєв, Г. С. Домашовець
{"title":"Значення часових рядів супутникового знімання та історичних даних лісовпорядкування для інвентаризації лісів України","authors":"В. В. Миронюк, В. А. Мельниченко, М. О. Лакида, А. Ю. Терентьєв, Г. С. Домашовець","doi":"10.36930/40330503","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330503","url":null,"abstract":"Досліджено ефективність картографування лісового покриву за часовими рядами супутникових знімків Landsat і Sentinel 2. Окрім цього, проаналізовано потенціал поєднання проб національної інвентаризації лісів (НІЛ) із матеріалами лісовпорядкування для територій, де польовий збір даних неможливий. Дослідження виконано в межах Сумської області зі залученням 168 пробних ділянок, на яких отримано показники НІЛ упродовж 2021 року. Дослідні дані додатково охоплювали 56 лісових насаджень, що перетинали відібрані проби НІЛ, із оновленими станом на 2018 р. матеріалами лісовпорядкування. Для створення навчальної вибірки та картографування лісового покриву виконано візуальну інтерпретацію 776 ділянок НІЛ, використовуючи знімки Google Earth Pro. Кожній ділянці зазначено атрибути типу земельного покриву та дати знімка, за яким земельний покрив ідентифіковано з найбільшою вірогідністю. Темпоральні траєкторії безхмарних спостережень Landsat (30 м) і Sentinel 2 (10 і 20 м) за 2017-2023 рр. були \"вирівняні\" за допомогою моделей гармонічної регресії алгоритму сегментації CCDC (англ. Continuous Change Detection and Classification). На основі різночасової інтерпретації земельного покриву та відповідних спектральних показників виконано незалежну класифікацію знімків на трьох рівнях просторового розрізнення супутникових знімків. Загальна точність класифікації типів земельного покриву становила приблизно 90 % і майже не відрізнялася для даних Landsat і Sentinel 2. Показники точності користувача та виробника класифікації лісового покриву досягли на 3 % більших значень для Sentinel 2 (просторове розрізнення 10 і 20 м) порівняно з Landsat (30 м). Загалом виявлено, що знімки вищого просторового розрізнення дають змогу виявити більшу площу вкритих лісовою рослинністю територій. Різниця між площею лісового покриву, оціненою за знімками Sentinel 2, була на 1,6 % більшою порівняно з Landsat. Зважаючи на технічні можливості забезпечити класифікацію за різного просторового розрізнення та отримані результати, перспективнішими для НІЛ України є часові ряди знімків Sentinel 2 (20 м). У роботі також виявлено середній ступінь кореляції (коефіцієнт кореляції становить 0,5) між оцінками сум площ перерізів для проб НІЛ і відповідних даних за лісовпорядкуванням. Зроблено висновок, що історичні матеріали лісовпорядкування мають певний потенціал для оновлення лісових карт за часовими рядами супутникових знімків тільки територій, де тимчасово (5-10 років) неможливо забезпечити збір актуальних даних НІЛ.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"81 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313401","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Порівняння методів кластеризації для створення цільових груп клієнтів у наборі даних","authors":"С. В. Олійник, Б. М. Бойко","doi":"10.36930/40330510","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330510","url":null,"abstract":"Розглянуто особливості використання методів кластеризації для створення цільових груп клієнтів. На основі аналізу літературних джерел визначено, що цільова маркетингова кампанія є ефективним способом досягнення конкретних цілей, таких як збільшення продажів, підвищення лояльності клієнтів або залучення нових споживачів. Проаналізовано методи кластеризації, які можна використовувати для створення цільових груп клієнтів. Досліджено ефективність різних методів кластеризації для створення цільових груп клієнтів. Проаналізовано дані про споживачів одного з українських підприємств. За результатами цього аналізу створено кілька кластерів клієнтів, які відрізнялися один від одного за такими параметрами, як вік, стать, місце проживання, рівень доходу та інші. Встановлено, що застосовані методи кластеризації доповнюють цільову маркетингову кампанію для досягнення конкретних маркетингових цілей. Доведено ефективність методу кластеризації, що залежить від специфіки досліджуваного бізнесу та наявних даних. Встановлено індивідуалізовані маркетингові стратегії для кожної цільової групи. Доведено, що моніторинг та аналіз результатів кампаній є ключовими для визначення ефективності і корегування їхньої діяльності. Досліджено ефективності методів кластеризації та цільових маркетингових кампаній, що допомагають оптимізувати витрати на маркетинг і підвищити результативність. Доведено сприяння у підвищенні задоволеності клієнтів. Встановлено важливість продовження дослідження та аналізу для адаптації стратегій до змін у споживацькому ринку та збереження конкурентних переваг. Використано кластеризацію для створення цільових груп клієнтів і застосовано потужний інструмент для розвитку ефективних маркетингових стратегій. За результатами дослідження з'ясовано, що застосування методів кластеризації для створення цільових груп клієнтів може підвищити ефективність маркетингових кампаній. Доведено ефективність застосування конкретних груп клієнтів для досягнення цілей кампанії, які спрямовані на широку аудиторію. Обґрунтовано дослідницький підхід щодо пристосування стратегій до змін у споживацькому ринку, що є важливим аспектом у динамічному бізнес-середовищі.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"105 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313243","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Монте-Карло симуляції вольфрамових матричних коліматорів для просторово фракціонованої радіаційної терапії","authors":"Д. М. Рамазанов, І. Є. Анохін","doi":"10.36930/40330509","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330509","url":null,"abstract":"Досліджено можливість формування висококолімованих мініпучків на основі гамма-квантів з енергією 25 МеВ та спеціально розробленого вольфрамового коліматора за допомогою моделювання Монте-Карло. Встановлено, що змодельований вольфрамовий коліматор завтовшки 9 см забезпечує ефективне просторове фракціонування первинного пучка гамма-квантів 25 МеВ та формування інтенсивних мініпучків, про що свідчить показник співвідношення дози (PVDR) на рівні ~9 безпосередньо на виході з коліматора. Проте виявлено швидке згасання ефекту фракціонування з глибиною поширення мініпучків у біологічному середовищі фантома. Уже на невеликій глибині 1 см співвідношення пік-долина дози знижується до 5, а на 3 см сягає 2 і залишається на цьому рівні далі. З'ясовано, що вторинні електрони, які генеруються в речовині, відіграють значне значення у формуванні профілю дози, істотно впливаючи на характеристики фракціонування. Для застосування запропонованого підходу на більших глибинах потрібна подальша оптимізація параметрів опромінення, зокрема, геометрії коліматора, розміру та відстані між отворами коліматора. Отримані результати продемонстрували, що такий ефект є корисним, оскільки до пухлини доходить відносно гомогенний профіль дози, проте здорові тканини на шляху до пухлини залишаються менш ушкодженими. Застосування мініпучків гамма-квантів 25 МеВ на невеликих глибинах, де зберігається відносно високий рівень фракціонування, може бути ефективним та підвищити терапевтичний ефект порівняно зі стандартним однорідним опроміненням завдяки просторовій модуляції дози. Загалом, незважаючи на обмежену глибину проникнення, результати комп'ютерного моделювання продемонстрували принципову можливість генерації високофракціонованих мініпучків на основі гамма-випромінювання з використанням спеціального вольфрамового коліматора. На основі результатів моделювання розроблено коліматор модульної конструкції. Така модульна конструкція дає змогу гнучко налаштовувати коліматор під різні енергії та типи пучка, а також корегувати розмір та геометрію поля опромінення. Запропонований прототип коліматора є перспективним рішенням для просторово фракціонованої променевої терапії. Отримані результати є важливою науковою основою для подальших досліджень та розробок у галузі просторово фракціонованої променевої терапії зі застосуванням колімованих пучків гамма-випромінювання.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"53 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313437","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
І. Г. Цмоць, Ю. В. Опотяк, М. Я. Сенета, Ю. Ю. Олійник, Н. Б. Газда
{"title":"Структура та особливості основних етапів тестування спеціалізованого програмного забезпечення мобільної робототехнічної платформи","authors":"І. Г. Цмоць, Ю. В. Опотяк, М. Я. Сенета, Ю. Ю. Олійник, Н. Б. Газда","doi":"10.36930/40330506","DOIUrl":"https://doi.org/10.36930/40330506","url":null,"abstract":"Розроблено методики тестування програмно-апаратного комплексу мобільних робототехнічних платформ. Розглянуто архітектуру програмно-апаратного комплексу засобів і досліджено взаємодію компонент спеціалізованого програмного забезпечення мобільних робототехнічних платформ. Для забезпечення управління програмно-апаратним комплексом використано мікрокомп'ютерну платформу на базі SoC під керуванням ОС Linux. Проведено симуляційні тести для імітації сигналів давачів і перевірки здатності системи обробляти і виводити дані. Досліджено систему тестування продуктивності спеціалізованого програмного забезпечення мобільної робототехнічної платформи для оцінювання швидкодії, швидкості реагування та стабільності системи. Створено комплексний план тестування програмно-апаратного комплексу із дотриманням структурованого підходу. З використанням спеціалізованого обладнання (генератори вхідних послідовностей сигналів управління, генератори вхідних даних, таблиці еталонних результатів, засоби порівняння) і технологічних програмних засобів проведено спільне тестування програмних та апаратних засобів у режимі реального часу. Показано, що основними етапами тестування спеціалізованого програмного забезпечення мобільної робототехнічної платформи є: аналіз вимог до спеціалізованого програмного забезпечення; розроблення плану тестування; функціональне тестування; тестування продуктивності; перевірка на вразливість; сумісність; тестування інтерфейсу користувача; тестування на помилки; тестування реальних сценаріїв; тестування в динамічних умовах. Проведено тестування спеціалізованого програмного забезпечення з використанням модуля керування ESP32. Для організованого тестового каналу передачі даних виконано інтеграційне тестування спеціалізованого програмного забезпечення для блоку прийомо-передавача системи керування мобільною робототехнічною платформою. Проаналізовано результати тестування та розраховано середні швидкості передачі даних. Виконано тестування спеціалізованого програмного забезпечення шифрування/дешифрування на базі двох платформ – комп'ютера центру керування (ноутбук) та мікрокомп'ютера на базі SoC Allwinner H3+.","PeriodicalId":220882,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of UNFU","volume":"22 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139313646","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}