{"title":"АВІАЦІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ПОЛЬЩІ У 1994–2021 рр.: ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ТА ОЗБРОЄННЯ","authors":"Володимир Васильович Мельник","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.322-333","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.322-333","url":null,"abstract":"У статті досліджено процес організаційного та технічного розвитку авіації сухопутних військ Польщі в 1994–2021 рр. Встановлено, що для неї характерною є двокомпонентна структура. Першою її складовою є авіаційний компонент дивізії (з 1999 р. – бригади) повітряної кавалерії – аеромобільного компоненту Сухопутних військ. У його складі зосереджені транспортно-десантні вертольоти. Друга складова – це два полки бойових вертольотів, у 2011 р. об’єднані в бригаду і реорганізовані в авіаційні бази. У їхньому складі знаходяться вертольоти вогневої підтримки та спеціального призначення. Основу армійської авіації Польщі становлять вертольоти Мі-24 і Мі-8/17, виготовлені в 70–80-х роках минулого століття. Поряд з ними використовуються легкі вертольоти Мі-2 і W-3, які посідають проміжне місце між Мі-2 і Мі-8. Спроби радикального оновлення вертолітного парку армійської авіації Польщі які на разі не були успішними.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127376182","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕБУВАННЯ ОРГАНІВ ВЛАДИ ДИРЕКТОРІЇ УНР НА ТЕРИТОРІЇ ВОЛИНІ НАВЕСНІ 1919 р.","authors":"Олександр Йосипович Дем’янюк","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.39-53","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.39-53","url":null,"abstract":"У статті розглядаються різноманітні військово-політичні події, які сталися навесні 1919 року та мали вплив на майбутній розвиток українського державотворення під владою Директорії Української Народної Республіки. Визначено головні аспекти у військово-політичній царині, що вплинули на формування політичної складової діяльності українського уряду, бойові дії на території Волинської губернії та суміжних із нею теренах. \u0000З’ясовано ставлення місцевого населення до більшовицької армії, органів влади та суспільно-політичного ладу, який встановлювали більшовики в населених пунктах Східної Волині навесні 1919 року, проаналізовано відомості про наростання невдоволення містян та селян Волині більшовицькою репресивною системою. \u0000Досліджено вплив наступу польського війська та окупацію території західноволинських повітів, антидержавного виступу отамана В. Оскілка на погіршення державотворчих позицій Директорії УНР та Ради міністрів республіки.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133158821","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ОБРАЗУ ЗОВНІШНЬОГО ВОРОГА У КАРИКАТУРІ ЖУРНАЛУ «ПЕРЕЦЬ» ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ 2022 РОКУ","authors":"Лілія Юріївна Питльована","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.243-265","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.243-265","url":null,"abstract":"У статті розглядаються особливості репрезентації зовнішнього ворога у карикатурі журналу «Перець» під час російсько-української війни 2022 р. Аналіз карикатур дозволив виявити, що основним ворогом виступає росія. Образ ворога найчастіше подається у персоніфікованому вигляді, і основним його уособленням постає президент російської федерації володимир путін. Досліджено, що домінантною стратегією репрезентації образу ворога є його демонізація та дегуманізація. Важливими прийомами, до яких вдаються художники-карикатуристи, є применшення значущості противника, його висміювання, демонстрація його нікчемності задля переконання читачів у тому, що попри небезпеку ворога його не варто боятися і слід перемагати.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"261 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131774115","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ДІЇ РОСІЙСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АВІАЦІЇ З ТЕРИТОРІЇ БІЛОРУСІ ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ (лютий-квітень 2022 р.)","authors":"Андрій Іванович Харук","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.281-295","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.281-295","url":null,"abstract":"У статті розглянуті питання використання аеродромної мережі та повітряного простору Білорусі Повітряно-космічними силами росії під час першого етапу повномасштабної агресії проти України (24 лютого – середина квітня 2022 р.). Упродовж січня-лютого 2022 р. росія створила на території Білорусі потужне угруповання оперативно-тактичної та армійської авіації. Для його розміщення використовувались не тільки білоруські військові авіабази, але й запасні аеродроми, розконсервовані недіючі аеродроми, цивільні аеропорти. Дії російської авіації, яка базувалась в Білорусі, зосереджувались, головним чином, на Київському напрямі. Зокрема, вона забезпечувала висадку гелікоптерного десанту на аеродромі Гостомель 24 лютого. Штурмовики Су-25СМ та бомбардувальники Су-34 завдавали ударів по об’єктах у прикордонних областях України. Поряд з тим з початку квітня відзначається використання літаків Су-35С для пусків крилатих ракет по пілях в глибині української території. Упродовж першої половини квітня 2022 р. більшість російських літаків та гелікоптерів були виведені з території Білорусі. Однак певна частина російських літаків в Білорусі залишилась, і загроза загострення агресії з цього напрямку зберігається.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"34 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128797654","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Сергій Вікторович Бокачов, Валерій Ілліч Мокоївець, Олександр Анатолійович Томчук, Олександр Юрійович Федоров
{"title":"ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ВЕДЕННЯ МАНЕВРЕНОЇ ОБОРОНИ","authors":"Сергій Вікторович Бокачов, Валерій Ілліч Мокоївець, Олександр Анатолійович Томчук, Олександр Юрійович Федоров","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.334-343","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.334-343","url":null,"abstract":"Війна, розв’язана російською федерацією проти України, актуалізує комплекс проблем, пов’язаних із національною безпекою держави, змушує вдаватися до теоретичного аналізу військових аспектів розв’язання конфлікту, віднаходити перспективні шляхи вирішення проблеми і визначити оптимальні форми і способи застосування частин і підрозділів Сухопутних військ для гарантованого виконання покладених на них завдань. Неабияким значним чинником у цьому процесі є вивчення зарубіжного та вітчизняного історичного досвіду теорії і практики підготовки і ведення як основних видів загальновійськового бою, так і нетипових його різновидів. \u0000У сучасних умовах ведення збройної боротьби саме маневрена оборона може стати перспективним видом оборони, в ході якої війська будуть виконувати широкий спектр бойових, спеціальних і специфічних завдань.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126159445","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Леонтій Вікторович Войтович, Леонід Петрович Кривизюк
{"title":"КУДИ ЗНИКЛИ РАДЯНСЬКІ ТАНКИ ВЛІТКУ 1941 РОКУ? (танковий бій на площі Ринок у місті Миколаїв над Дністром 01.07.1941 р.)","authors":"Леонтій Вікторович Войтович, Леонід Петрович Кривизюк","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.3-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.3-23","url":null,"abstract":"Історична наука досі шукає докладного пояснення феномену повного розрому влітку 1941 р. радянських танкових військ, які мали абсолютну чисельну і технічну перевагу над танковими військами Вермахту. У статті на прикладі танкового бою на площі Ринок у м. Миколаєві Львівської області, який відбувся 1 липня 1941 р., показано окремі причини цієї страшної поразки радянської армії на початку радянсько-німецької війни. Бій добре розібраний частково завдяки німецьким фронтовим фотографіям, які збереглися. Здійснена спроба пояснити, за яких умов німецька 101-ша легко-піхотна дивізія, у складі якої не було жодного танка, а мобільність забезпечувалася пересуванням на підводах та велосипедах, могла успішно наступати проти радянських частин, у складі яких були найпотужніші на той час танки КВ-1 та КВ-2. Подана також картина репресій, які завдали на початку війни місцевому населенню радянські каральні органи. Проаналізовані причини помилок і фактичної бездіяльності радянського командування, яке виявилося нездатним визначити напрямки головних ударів противника і протистояти цим ударам, маючи повну перевагу як у живій силі, так і техніці. На фоні цього героїзм рядових солдатів, які до кінця залишалися вірними своєму обов’язку, зокрема танкістів, які загинули під час цього бою, страшними втратами заплатили за прорахунки командування. Окрема увага приділена особливостям танкового бою в умовах міської забудови, коли німцям вдалося вивести зі строю з допомогою 28-мм протитанкової рушниці бойову машину, яку важко було підбити навіть з 88-мм зенітної гармати, поставленої на пряму наводку.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121620636","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІ МІЖДЕРЖАВНІ ВІДНОСИНИ НАПЕРЕДОДНІ ВІЙНИ 2014 Р.","authors":"Олександр Володимирович Турчак, Руслана Труба","doi":"10.33577/2313-5603.37.2022.258-269","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.37.2022.258-269","url":null,"abstract":"У статті аналізується історія російсько-українських міждержавних відносин напередодні російської агресії у 2014 році. Пропонується поетапний огляд розвитку таких відносин. Розглядається створення та реалізація договірно-правовії бази окресленої проблематики. Констатовано, що міждержавні російсько-українські відносини будувалися на широкому правовому підгрунті, однак подальші військові дії і агресивна зовнішня політика привела до руйнації усталених норм міждержавного співіснування. Наголошено, що базовим документом документом у побудові цих відносин був договір «Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією» від 31 травня 1997 року. Звернено увагу на поєднання загарбницької політики Росії із її позавоєнним тиском на Україну та, в кінцевому підсумку, на усе світове співтовариство.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133892405","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ШАБЛЯ ЯК НАСТУПАЛЬНА ЗБРОЯ І ВОЇНСЬКИЙ СИМВОЛ У ГАЛИЦЬКОМУ ТА ВОЛИНСЬКОМУ КНЯЗІВСТВАХ У ХІ – ХIV СТ.","authors":"Микола Іванович Козак","doi":"10.33577/2313-5603.37.2022.303-319","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.37.2022.303-319","url":null,"abstract":"У статті розглянуто шаблю як елемент комплексу наступального озброєння середньовічного руського воїна. Зроблено акцент на теренах Волинського та Галицького князівств. Здійснено спробу визначити місце шаблі серед інших видів озброєння як в репрезентативно-статусному, так і в утилітарному плані. На підставі писемних та археологічних знахідок автор робить припущення, що шабля не була поширеним видом озброєння на вказаних землях, поступаючись мечу. Проте, вона була наявна серед озброєння як у степових сусідів, так і в деякого місцевого воїнства.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121577985","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ФОРТЕЦЯ «МИКОЛАЇВ» У СИСТЕМІ ОБОРОНИ ГАЛИЧИНИ У 1850 – 1914 рр.","authors":"Леонтій Вікторович Войтович","doi":"10.33577/2313-5603.37.2022.18-42","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.37.2022.18-42","url":null,"abstract":"Розглянуто проблеми підготовки оборони Галичини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на прикладі розгортання будівництва і використання фортеці «Миколаїв» на Дністрі. Розкриті ідеї побудови оборони, принципові зміни фортифікації в означений період (стрільба із закритих позицій та використання фугасних снарядів) і розташування, типи й особливості укріплень фортеці «Миколаїв» на різних етапах будівництва. Показано, як розгорталося будівництво, дискусії навколо принципів оборони Галичини, створення нової інфраструктури із мережею залізниць, доріг з твердим покриттям, залізничних і шосейних мостів, зміни політичної кон’юнктури (передовсім, австро-російських відносин), діяльності російської розвідки («справа Редля») і галицьких москвофілів. Особлива увага приділена подіям навколо фортеці в ході Галицької битви 1914 р. та польсько-української війни 1918–1919 рр., зокрема участь у цих подіях відомих полководців Конрада фон Гетцендорфа, Бема-Ермолі, Брусілова, Корнілова, Денікіна, Курмановича і Грекова. Висвітлено епізоди здобуття фортеці російським військом і боїв навколо неї. Миколаївська фортеця – одна з найкраще збережених пам’яток фортифікації Першої світової війни та території України. Але в наші дні є спроби знищити залишки фортеці і розгорнути на її території кар’єри для добування піску.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"240 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116604386","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АВТОБРОНЕТАНКОВИХ ВІЙСЬК ЧЕРВОНОЮ АРМІЄЮ НА ПОЧАТКУ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ","authors":"Леонід Петрович Кривизюк","doi":"10.33577/2313-5603.37.2022.60-79","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.37.2022.60-79","url":null,"abstract":"Аналізуються особливості застосування танкових військ під час проведення стратегічних та фронтових операцій у роки Другої світової війни. Здійснено військово-історичний аналіз застосування автобронетанкових військ Українського фронту Робітничо-Селянської Червоної Армії під час воєнної кампанії проти Польщі у вересні-жовтні 1939 р. Розкривається організаторська робота штабів фронту і армійських груп (армій) щодо застосування вперше крупного танкового об’єднання і значної кількості танків у ході однієї операції. Визначено протиріччя розвитку автобронетанкових військ та серйозних недоліків у керівництві щодо підготовки фахівців для танкових військ і зроблено висновки.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"65 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114206865","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}