{"title":"З ІСТОРІЇ УЧАСТІ ЖІНОК В УКРАЇНСЬКОМУ ПІДПІЛЬНО-ПОВСТАНСЬКОМУ РУСІ (середина 1940-х – початок 1950-х років)","authors":"Лілія Володимирівна Трофимович","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.131-148","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.131-148","url":null,"abstract":"У статті з’ясовано причини, особливості, форми участі українських жінок у підпільно-повстанському русі у зазначений період. Зауважено, що із широким залученням жіноцтва до його лав останній набрав масового характеру. Охарактеризовано різноманітні функції, які виконували жінки у мережі ОУН і УПА: вони були медиками, пропагандистами, редакторами оунівських і упівських видань, авторами ідеологічних праць, книжок, збірок оповідань на повстанську тематику, зв’язковими, кур’єрами, розвідниками, інформаторами Служби безпеки ОУН, господарниками. Підкреслено, що деякі з цих функцій трималися переважно на них і були особливо небезпечними. Показано, що частина жінок займала відповідальні посади на різних ділянках визвольного руху, мала значний авторитет серед повстанців і підпільників. Нерідко жінки брали безпосередню участь у бойових діях, демонстрували незламність, героїзм, самопожертву, гинули за майбутню незалежну Україну.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125434667","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ігор Людвігович Ільницький, Володимир Федорович Книгиницький, Вадим Вікторович Пашковський
{"title":"ДАВНЯ ІСТОРІЯ ЛЬВІВСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО ГОСПІТАЛЮ","authors":"Ігор Людвігович Ільницький, Володимир Федорович Книгиницький, Вадим Вікторович Пашковський","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.65-76","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.65-76","url":null,"abstract":"Вивчається середньовічна історія теперішнього Військово-медичного клінічного центру Західного оперативного командування Збройних Сил України. Встановлено, що в архітектурному комплексі серед сучасних будинків збереглися середньовічні архітектурні пам’ятки, які потребують докладного вивчення, реставрації та заходів із консервації та збереження. До них належить костел святого Лаврентія, монастир і шпиталь Боніфратрів – комплекс сакральних споруд, які є пам’ятками історії та культури, а також витоками сучасного госпіталю. Аналізується знайдений в архіві документ від 19 серпня 1659 р. про заснування гостіталю, який підписаний Яном Собєським, у ті часи коронним хорунжим, яворівським старостою, у подальшому королем Польщі. Пропонується створити музей військової медицини регіону у приміщенні костелу святого Лаврентія. Підкреслюється, що в умовах російсько-української війни колектив військових медиків госпіталю відіграє важливу роль у порятунку та реабілітації поранених героїчних воїнів Збройних Сил України.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122447481","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПОЛЬСЬКА ОПЕРАЦІЯ НКВС: АРХІВНО-СЛІДЧА СПРАВА АДОЛЬФА ПЕТРОВСЬКОГО","authors":"Ігор Іванович Ільюшин","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.296-321","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.296-321","url":null,"abstract":"У статті на підставі неоприлюднених документів із архівів радянських спецслужб проаналізовано архівно-слідчу справу Уповноваженого Народного комісаріату закордонних справ (НКЗС) СРСР при уряді України Адольфа Петровського, звинуваченого у тому, що він був агентом польської розвідки, за завданням якої нібито проводив шпигунську діяльність. Автор приходить до висновку, що Петровський виявився лише однією з численних жертв «польської операції» НКВС, ініційованої «оперативним наказом № 00485» від 11 серпня 1937 р., слідчу справу на якого було банально сфабриковано.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131934831","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ОБОРОННИЙ КОМПЛЕКС КНЯЖОГО ЛЬВОВА","authors":"Святослав Володимирович Терський","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.121-130","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.121-130","url":null,"abstract":"Один із головних політичних центрів Галицького князівства – Львів, розташований поблизу галицько-волинського кордону на перетині стратегічних шляхів, був побудований відразу як важлива фортеця та традиційно відігравав важливу роль у військово-політичних подіях на Сході Європи. На полях поряд із Львовом відбувалися чимало великих битв, проте, очевидно, не всі вони знайшли відображення в літописах. В статті на основі даних найновіших археологічних досліджень, а також польових розвідкових робіт автора з’ясовується формування військової інфраструктури міста та її структурних частин, простежено трансформацію укріплень Львова протягом ХІІІ–ХІV ст. Запропонована концепція широких меж міської агломерації, яка включала в себе укріплення на узгір’ях Високого замку та Цитаделі (для лівого берега р. Полтви). Встановлено місце в оборонній інфраструктурі городищ на Золотій гірці, Святовитового поля та їх зв'язок з основними транспортними магістралями. Проаналізовано нечисельні знахідки середньовічного озброєння, які додатково ілюструють стан військової інфраструктури княжого міста.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"1 3","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114010796","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Віталій Олександрович Бенчук, Володимир Васильович Трофимович
{"title":"ЗАГАЛЬНА ОПЕРАТИВНА ОБСТАНОВКА В ЗОНІ ПРОВЕДЕННЯ АТО (серпень 2014 р.)","authors":"Віталій Олександрович Бенчук, Володимир Васильович Трофимович","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.149-166","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.149-166","url":null,"abstract":"У статті аналізується оперативна обстановка в зоні проведення Антитерористичної операції напередодні вторгнення батальйонно-тактичних груп збройних сил російської федерації на материкову Україну в серпні 2014 р. Відзначається, що після окупації півострова Крим рф сконцентрувала свої військово-політичні засоби на території так званої «Новоросії». Це призвело до суспільно-політичного протистояння, яке після військової інтервенції російської групи на чолі з І. Стрєлковим («Гіркін») переросло у збройний конфлікт. З метою захисту суверенітету та територіальної цілісності Україна оголосила про початок АТО, сформувавши відповідний штаб, управління якого перейшло до армійського командування. Намагання врегулювати ситуацію політичними засобами з боку українського керівництва не увінчалося успіхом. Тому ЗСУ та інші силові відомства приступили до звільнення тимчасово окупованих територій. Це загрожувало російським окупаційним адміністраціям «ДНР/ЛНР» розгромом. Як результат, офіційна Москва прийняла рішення про проведення спільної військової операції своїх регулярних військ із бойовиками проти об’єднаних сил АТО.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124993577","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЙСЬКОВИХ КАПЕЛАНІВ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (2014 – 2022 рр).","authors":"Маріанна Володимирівна Долганова, Іванна Романівна Чобіт","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.167-181","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.167-181","url":null,"abstract":"У статті аналізується розвиток та функціонування капеланства з початком російської агресії у 2014 році в ході Антитерористичної операції Об’єднаних сил (АТО/ООС) та під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, яке розпочалось 24 лютого 2022 р. Підкреслено, що саме збройна агресія на Сході України у 2014 році, стала рушійною силою у розвитку військового капеланства. Свою активну діяльність капелани розпочали на волонтерських засадах. Встановлено, що важливим аспектом у розвитку військового капеланства став досвід служіння військових настоятелів у АТО/ООС, що вкотре доводить свою важливість після початку повномасштабної агресії Росії. Визначено, що душпастирська опіка у Збройних Силах (далі – ЗС) України пройшла складний процес становлення, допоки завдяки законодавчому унормуванню капеланської служби набула офіційного статусу. Самі ж душпастирі стали соціально захищеними, що й надало впевненості","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"84 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126422911","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Василь Васильович Гулай, Наталія Мар’янівна Дмитришин
{"title":"ЛЬВІВ ЛИПНЯ 1944 РОКУ В СТРАТЕГІЧНИХ НАСТУПАЛЬНИХ ПЛАНАХ ТА БОЙОВИХ ДІЯХ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ ТА АРМІЇ КРАЙОВОЇ ПРОТИ ВЕРМАХТУ Частина 2","authors":"Василь Васильович Гулай, Наталія Мар’янівна Дмитришин","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.25-38","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.25-38","url":null,"abstract":"Ця стаття є спробою вирішення наукових завдань, поставлених у попередніх публікаціях авторів, із залученням української та польської історіографії й публіцистики, де робиться головний акцент на Бої за Львів між нацистськими військами та Армією Крайовою й Червоною Армією наприкінці липня 1944 р. Зокрема, на завершальному етапі Другої світової війни утримання у складі Польщі Львова як центру східних «кресів» більшість польського населення та діячів підпілля вважали закономірною винагородою за їхню участь у боротьбі проти гітлерівської Німеччини. Забезпечити вагоміші, насамперед військово-тактичні, позиції поляків під час визначення майбутніх східних кордонів Польщі повинна була широкомасштабна операція Армії Крайової під назвою «Буря» (Burza). В основу роботи покладемо комплекс загальноісторичних та спеціально-історичних методів наукового дослідження на принципах історизму, об'єктивності, альтернативності. Висновки дослідження можна вважати цінними для подальших наукових студій та використання в освітній діяльності, громадсько-просвітницькій та виховній роботі.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114819533","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олеся Миколаївна Куцька, Ярослав Вікторович Марченко
{"title":"ПРОУКРАЇНСЬКІ ЛИСТКОВІ АГІТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ (2014 – 2022 рр.)","authors":"Олеся Миколаївна Куцька, Ярослав Вікторович Марченко","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.206-232","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.206-232","url":null,"abstract":"У статті на досвіді російсько-української війни розглянуто використання проукраїнських листівок як одного із засобів інформаційно-психологічного впливу. Визначено атрибуцію цих матеріалів та окреслено основні цільові аудиторії, на які вони були спрямовані. З’ясовано способи та засоби поширення листкових агітаційних матеріалів на тимчасово окупованих Російською Федерацією українських територіях. Виокремлено їх основні категорії за тематичними напрямами. Констатовано, що паперові носії інформації продовжують бути актуальними у сучасних пропагандистських протистояннях та слугують джерелом для вивчення як збройної, так й інформаційної складових російсько-української війни.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126750824","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ОФІЦЕРІВ-АРТИЛЕРИСТІВ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ АРМІЇ В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ","authors":"Ярослав Стеців","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.103-120","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.103-120","url":null,"abstract":"У статті висвітлено місце і роль українських офіцерів-артилеристів австро-угорської армії на фронтах Першої світової війни. Проаналізовано кількісний склад українців серед рядових і офіцерів збройних сил Австро-Угорщини. Подано короткі біографії та наведено приклади участі галицьких офіцерів-гармашів на усіх фронтах Світової війни, а також їхнє нагородження високими державними відзнаками Австро-Угорської монархії. У дослідженні наголошено на важливості здобутого офіцерами досвіду за період військової служби в австро-угорській армії. Автором актуалізовано важливість вивчення проблематики українського офіцерства в роки Української революції (1917-1921 рр.) та його значення для виховання сучасних офіцерів Ракетних військ і артилерії Збройних Сил України.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"64 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116533296","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ОГЛЯД УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО МИСТЕЦТВА ПЕРІОДУ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ 1917 – 1921 рр. У ПРАЦЯХ ГЕНЕРАЛА МИКОЛИ КАПУСТЯНСЬКОГО","authors":"Данило Вадимович Задунайський","doi":"10.33577/2313-5603.38.2022.54-64","DOIUrl":"https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.54-64","url":null,"abstract":"Повномасштабна агресія Російської Федерації проти України потребує уважного аналізу досвіду ведення бойових дій українських військ попередніх періодів, передусім у часи національно-визвольних змагань 1917 – 1920-х рр. Тому дослідження поглядів і вивчення праць найвідоміших військових теоретиків і практиків зазначеного періоду становить неабияку цінність для сучасності. Одним з них у той час був генерал Микола Капустянський. Його теоретичні погляди часто мають концептуальне значення, відтак почасти можуть бути використані у сучасних військових операціях.","PeriodicalId":174660,"journal":{"name":"Військово-науковий вісник","volume":"37 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-11-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130043506","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}