Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI最新文献_第4页

US-Polish Relations: Stability of the Euro-Atlantic Community in the Focus of NATO 美波关系:北约关注的欧洲-大西洋共同体的稳定

Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI Pub Date : 2023-02-15 DOI: 10.26693/ahpsxxi2023.05.016

O. Shevchuk, I. Tykhonenko

{"title":"US-Polish Relations: Stability of the Euro-Atlantic Community in the Focus of NATO","authors":"O. Shevchuk, I. Tykhonenko","doi":"10.26693/ahpsxxi2023.05.016","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2023.05.016","url":null,"abstract":"The issue of stability in the Euro-Atlantic community is related to NATO’s activities and the interaction of European states with the United States. In turn, an important place in the security environment of the European subcontinent is occupied by Poland, due to the geopolitical position of the state (critical influence on the stability in Central and Eastern Europe) and its activities in cooperation with the United States within NATO. \u0000US cooperation with Poland has some conceptual background and determined by Warsaw’s participation in NATO operations, military and defense cooperation with NATO allies. There is a certain cyclical nature in US-Polish relations, given the political priorities of both countries (priorities of American Presidents’ administrations and activities especially of the Law and Justice (PiS) party in Poland), however, the security sphere is becoming an element of expanding allied relations. In connection with the Russian invasion of Ukraine in February 2022, US cooperation with Poland has gained new significance both in the format of strengthening bilateral cooperation and in the regional context. \u0000In turn, a tendency to change the European architecture of regional security due to the transformation of the Western European security complex in accordance with the theory of B. Buzan is existed, given the military threat from Russia, which determines the strengthening of Poland’s role in NATO, cooperation with the United States in the Euro-Atlantic community.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128596995","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Категорія «європейська інтеграція Західних Балкан» у міжнародних відносинах

Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI Pub Date : 2023-02-15 DOI: 10.26693/ahpsxxi2023.05.026

Dmytro Kravchenko

{"title":"Категорія «європейська інтеграція Західних Балкан» у міжнародних відносинах","authors":"Dmytro Kravchenko","doi":"10.26693/ahpsxxi2023.05.026","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2023.05.026","url":null,"abstract":"У статті автор розглядає терміни щодо позначення Балканського регіону у вітчизняній та зарубіжній літературі та джерелах, країнах пострадянського простору, доктринах, дипломатичній практиці, зовнішньополітичних уявленнях міжнародних акторів. Увага звертається на географічних, історико-політичних, державних, етнічних, інтеграційних аспектах, що породили у використанні значну кількість термінів для позначення Балканського регіону. В період холодної війни виникло поняття Центральна та Південно-Східна Європа. Розпад біполярної системи, криза та розпад Югославії в 90-х роках ХХ століття внесло ще декілька вживаних термінів – постюгославський простір, країни колишньої Югославії, які на сьогодні представляють постконфліктну зону, що зробила крок до європейського способу життя, і де активність ЄС є найбільш високою. Найбільш прийнятним в дипломатичній практиці є використання терміну Південно-Східна Європа – географічне визначення без політико-ідеологічного підтексту, яке об’єднує країни в одну групу в контексті трансформаційних перетворень та взаємодій. Євроінтеграційні процеси в регіоні дали імпульс новому терміну – Західні Балкани. \u0000Зосереджується увага на дослідженні та аналізі поняття «євроінтеграція Західних Балкан» у сучасних міжнародних відносинах. Визначено загальне та особливе в політиці розширення ЄС щодо балканських країн. Вказується, що євроінтеграція Балкан необхідна як важлива складова стабільності, каталізатор примирення, добросусідства та добрих політичних відносин, як допомога в подоланні націоналізму та нетерпимості, сприяння взаєморозумінню та політичному діалогу в регіоні, економічному процвітанню та верховенству права. Важливою є нова методологія розширення ЄС, що дає можливість пришвидшити процес вступу.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128333631","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Арабська весна та неконституційні зміни урядів в Африці

Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI Pub Date : 2022-10-01 DOI: 10.26693/ahpsxxi2022.04.028

Anna Zhdamarova, S. Bilan

引用次数: 0

Глобалізація і глокалізація в умовах кризи світової системи міжнародної безпеки

Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI Pub Date : 2022-10-01 DOI: 10.26693/ahpsxxi2022.04.119

Sergey Asaturov, A. Martynov

{"title":"Глобалізація і глокалізація в умовах кризи світової системи міжнародної безпеки","authors":"Sergey Asaturov, A. Martynov","doi":"10.26693/ahpsxxi2022.04.119","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2022.04.119","url":null,"abstract":"Стаття присвячена висвітленню діалектичного взаємозв’язку між всесвітньо-історичним процесом глобалізації і глокалізацією. Кожна зі світових цивілізацій має власну ідеальну концепцію глобалізації, біля витоків якої знаходяться уявлення не лише про євро-центризм та вестернізацію, а й про азіа-центризм, або афро-центризм. Гібридна війна Росії проти України спровокувала чергову кризу в процесі глобалізації. Наслідком глобалізації стала висока динаміка економічних процесів, що відбуваються у світі, посилення міжнародної активності, нівелювання кордонів у процесі обміну товарами, послугами, інформаційної та культурної комунікації. Керовані кризи стали некерованими. Пандемія COVID-19, радикалізація російської агресії проти всієї території України після 24 лютого 2022 р., введення режимів санкцій та загострення протистояння «глобальної демократії» «глобальній автократії» спровокували порушення глобальної системи поділу праці. Постмодерна багатополюсна система міжнародних відносин складатиметься з декількох ієрархічних структур. По-перше, це будуть трансформовані військово-політичні блоки, по-друге, мережі взаємодії держав, які є регіональними лідерами у своїх регіонах. Віддзеркаленням цих змін, скоріше за все, стануть нові регіональні валюти та послаблення глобального впливу американського долара.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"74 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124707407","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Роль Росії у Придністровському конфлікті

Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI Pub Date : 2022-10-01 DOI: 10.26693/ahpsxxi2022.04.080

Oleksandr Boiko

{"title":"Роль Росії у Придністровському конфлікті","authors":"Oleksandr Boiko","doi":"10.26693/ahpsxxi2022.04.080","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2022.04.080","url":null,"abstract":"Врегулювання Придністровського конфлікту, який розпочався після розпаду СРСР, є серед важливих питань безпеки у європейському регіоні. За досить тривалий період було здійснено низку спроб для вирішення цього конфлікту, проте безрезультатно. Оскільки у сторін конфлікту відсутня певна узгодженість стосовно його вирішення, то цей конфлікт знаходиться на стадії замороження. Наявність конфліктного чиннику на території Молдови здійснює негативний вплив на зовнішньополітичний курс даної країни. Молдова прагне долучитися до складу Європейського Союзу, але зважаючи на це, однією з умов, є відсутність будь-яких конфліктів, суперечок країни-кандидата. Росія є основною перешкодою у вирішенні цього конфлікту, вона всіляко підтримує режим у Придністров’ї та блокує шляхи можливого вирішення. У статті досліджено роль та вплив Російської Федерації в урегулюванні Придністровського конфлікту та проаналізовано основні ризики розвитку даного конфлікту у зв’язку із повномасштабною війною Росії з Україною та висвітлено позицію України з придністровського питання.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123773508","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Наукова дипломатія у глобалізованому світі: концептуалізація явища

Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI Pub Date : 2022-10-01 DOI: 10.26693/ahpsxxi2022.04.088

A. Atamanenko, N. Martyniuk

{"title":"Наукова дипломатія у глобалізованому світі: концептуалізація явища","authors":"A. Atamanenko, N. Martyniuk","doi":"10.26693/ahpsxxi2022.04.088","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2022.04.088","url":null,"abstract":"Стаття присвячена вивченню формування концепту та визначення значення і проявів наукової дипломатії – одного з різновидів публічної дипломатії. Розглянуто процес формування визначення поняття, зроблено спробу встановити особливості проявів наукової дипломатії в міжнародних відносинах, розглянуто зміст тріади: «наука для дипломатії», «дипломатія для науки», «наука в дипломатії». Автори висвітлили процес формування наукової дипломатії як напряму досліджень, взаємозв’язок між можливостями досягнення науковою дипломатією цілей держави, пов’язаних із її національними інтересами, участю у транснаціональній співпраці та розв’язанням глобальних проблем. Було визначено й сфери практичного застосування наукової дипломатії як інструменту захисту національних інтересів, використання науки для зменшення напруженості між країнами, встановлення міжнародної взаємодії за допомогою наукових проектів у тих випадках, коли така взаємодія неможлива в політичному контексті.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124908427","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 2

Ключові аспекти становлення державності у країнах африканського континенту в XX-XXI ст.

Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI Pub Date : 2022-10-01 DOI: 10.26693/ahpsxxi2022.04.019

Liudmyla Lanoviuk

{"title":"Ключові аспекти становлення державності у країнах африканського континенту в XX-XXI ст.","authors":"Liudmyla Lanoviuk","doi":"10.26693/ahpsxxi2022.04.019","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2022.04.019","url":null,"abstract":"У статті говориться про процес складання державності на Африканському континенті у ХХ-ХХІ ст.: характерні регіональні особливості та типові континентальні риси. Країни Африканського континенту відіграють сьогодні важливу роль у сучасній політичній карті світу. Континент заявив про себе як полігон геополітичних змагань провідних міжнародних акторів. Він має цікаве історичне минуле, пов’язане, зокрема, з періодом європейської колонізації. Свій історико-цивілізаційний слід у розвитку континенту залишили декілька хвиль переселенців. Африканські народи у ході історичного розвитку неодноразово зазнавали впливу як з боку ісламської, так і з боку християнської цивілізацій. У результаті колоніальних завоювань Африканського континенту на початку ХХ ст. майже 90% території перебувало під контролем європейських держав. Період деколонізації розпочався після Другої світової війни й успішно тривав протягом другої половини ХХ ст. Одним із значимих здобутків стало утворення нових незалежних держав.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122525402","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Європейська інтеграція Північної Македонії: виклики ХХІ ст.

Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI Pub Date : 2022-10-01 DOI: 10.26693/ahpsxxi2022.04.072

Dmytro Kravchenko

{"title":"Європейська інтеграція Північної Македонії: виклики ХХІ ст.","authors":"Dmytro Kravchenko","doi":"10.26693/ahpsxxi2022.04.072","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2022.04.072","url":null,"abstract":"У статті увага зосереджена на дослідженні та аналізі міжнародної ситуації, що складалася навколо Республіки Македонія на її шляху до вступу до Європейського Союзу. Показано, як процес визнання Республіки Македонія Європейським Союзом ускладнювався внаслідок суперечностей між країнами-членами ЄС та Республікою Македонія. А саме суперечки з Грецією щодо назви держави, громадянства та елементів державної символіки Республіки Македонія, що розпочались на початку 1990-х рр., призвели до накладання Грецією вето на переговорний процес вступу Республіки Македонія до ЄС та НАТО, яке блокувало переговорний процес з 2008 по 2018 рр. А також історико-лінгвістичні протиріччя з Болгарією та її відмова затвердити переговорну структуру Європейського Союзу щодо Північної Македонії 17 листопада 2020 р., що тривала до липня 2022 року. Звертається увага, що події на європейському рівні вплинули на і без того повільний процес вступу країни до Європейського Союзу. 2019 рік став роком європейських виборів, включаючи вибори до Європейського парламенту, призначення та реструктуризацію Європейської комісії, а також затягнуту проблему Brexit. А обговорення та прийняття вимог Франції щодо нової, складнішої методології вступу до ЄС відклало процес розгляду питання вступу до цієї організації нових членів ще на два роки. Офіційні переговори про вступ до ЄС з Північною Македонією, що розпочались 19 липня 2022 року є важливим фактором, що посилює безпеку та оборону Балкан, забезпечує стабільність регіону, відкриває нові перспективи для держави та громадян Північної Македонії.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"SE-1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126570664","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 1

Північнокорейська ядерна проблема та можливі сценарії її розвитку

Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI Pub Date : 2022-10-01 DOI: 10.26693/ahpsxxi2022.04.054

Іnna Pohorielova

{"title":"Північнокорейська ядерна проблема та можливі сценарії її розвитку","authors":"Іnna Pohorielova","doi":"10.26693/ahpsxxi2022.04.054","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2022.04.054","url":null,"abstract":"Проаналізовано події на Корейському півострові у контексті висвітлення безпекових інтересів та політики ключових регіональних держав Північно-Східної Азії (США, КНР, РФ, Японії) щодо врегулювання північнокорейської ядерно-ракетної програми, яка залишається проблемою регіонального, міжнародного та глобального рівня. У статті простежується еволюція північнокорейської політики держав, залучених до корейської проблеми з 90-х рр. ХХ ст. до сьогодення; висвітлено різні підходи до вирішення даного питання. Окреслено особливості взаємодії ключових держав з Північною Кореєю та міжкорейських відносин. Розглянуто нові підходи до врегулювання проблеми у зв’язку з приходом до влади у США адміністрації Джо Байдена та нової адміністрації у Республіці Корея. Проаналізувавши політику ключових регіональних країн щодо північнокорейського врегулювання, окреслюються основні можливі сценарії вирішення ядерно-ракетної проблеми КНДР та перспективи розвитку ситуації на Корейському півострові, з урахуванням зовнішньополітичних чинників. З’ясовано, що на сьогодні не є можливою повна денуклеаризація Північної Кореї, а тому актуальним завданням для країн-учасниць є спрямування зусиль для зменшення ядерно-ракетної загрози та зниження існуючого рівня напруженості.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"28 2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133238652","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Інформаційна складова як ключовий аспект гібридної війни

Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI Pub Date : 2022-10-01 DOI: 10.26693/ahpsxxi2022.04.106

N. Kravchenko

{"title":"Інформаційна складова як ключовий аспект гібридної війни","authors":"N. Kravchenko","doi":"10.26693/ahpsxxi2022.04.106","DOIUrl":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2022.04.106","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню ключової сфери гібридного російсько-українського протистояння – інформаційній складовій. Визначаються основні фази російської агресії. Акцентується увага, що активній фазі російської агресії передувала стратегічна інформаційна операція в основі якої була покладена доктрина «русского мира» та «м’яка сила». З наближенням підписання Україною Угоди про асоціацію у Вільнюсі в листопаді 2013 року, початком Євромайдану у грудні 2013 року стратегічна інформаційна операція переростає в стратегію «керованої нестабільності» та запроваджується спеціальна диверсійна операція як її складова, націлена на руйнацію державних структур України, опираючись на внутрішні резерви в українському суспільстві. Визначаються основні механізми впливу на владні структури. Зосереджується увага, що безпосередньо напередодні вторгнення на територію Криму здійснювався масований інформаційно-психологічний вплив на місцеве населення, військовослужбовців ЗСУ, правоохоронні органи тощо. Наголошується на взятті під контроль українського медіа-простору. Вказується, що в інформаційному просторі на Донбасі на початковому етапі російського військового вторгнення використовувалось кліше «Південний Схід», яке з 2017 року зміщується в бік «Новоросії», а згодом в конструкти «ЛНР-ДНР», що реально спрацювали, ідеологічну основу складають радянські стандарти та ідеї «русского мира», просувається ідея особливої донбаської ідентичності та її зв’язок з Росією.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"364 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-10-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131879598","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Acta de Historia &amp; Politica: Saeculum XXI最新文献

Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI最新文献