International Science Journal of Engineering & Agriculture最新文献

{"title":"Просторовоподібний світ та гравітаційні хвилі. Частина 2. Земля як антена гравітаційних хвиль Всесвіту","authors":"Іван Карпенко","doi":"10.46299/j.isjea.20230201.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230201.04","url":null,"abstract":"Обґрунтовується, що циклічність у шаруватості осадової товщі кори Землі, що вимірюється мільйонами, десятками мільйонів і сотнями мільйонів років, обумовлена впливом неоднорідних гравітаційних хвиль Всесвіту. Причина - швидкість занурення осадових басейнів у кору та мантію Землі в числі інших факторів визначається і сумарним значенням потенціалу гравітаційних хвиль. Тим самим, Земля може розглядатися як гравітаційна антена, а її осадова товща як своєрідна «магнітофонна» стрічка, на якій записані та збережені часові зміни гравітаційного потенціалу в точці Всесвіту, де знаходиться Земля. Проведено зіставлення відомих часових періодів тектонічної циклічності (Штілле, Вільсона та інших) з просторовими періодами дискретної структури будови Всесвіту (галактиками, групами галактик, скупченнями груп галактик, іншими). Показано, що 11-річний цикл зміни сонячної активності (зоряний цикл), як і 22-річна зміна полярності магнітного поля Сонця, пов'язані із середньою відстанню (7,84 світлових років) між зірками місцевої групи зірок Галактики. І, навпаки, за 11-річним сонячним циклом можна прогнозувати, що середня відстань між зірками місцевої групи зірок у нашій Галактиці дорівнює 7,84 світлових років. На прикладі тектонічних (Т) фаз у пліоценовий час показано, що існує зв'язок між середнім періодом Т-фаз (1,24 млн. років) та середнім значенням відстані (0,88 млн. світлових років) між галактиками місцевої групи галактик. Про це свідчить і періодичність зміни палеомагнітних епох у пліоцені, і середня довжина стадії (ярусу) у фанерозої (2,48 млн. років). З чого зроблено висновок, що циклічність із періодом 1,24 млн. років (галактична) є характерною не тільки для пліоцену, а й для всієї палеозойсько-кайнозойської історії розвитку Землі. І навпаки, значення середнього періоду Т-фаз, що дорівнює приблизно 1,24 млн. років у палеозойсько-кайнозойський час, свідчить на користь того, що середнє значення відстані між галактиками місцевої групи галактик дорівнює приблизно 0,88 млн. світлових років. На прикладі послідовності Т-фаз у кам'яновугільно-міоценовий час із середнім періодом  15 млн. років (цикл Штілле або метагалактичний) обґрунтовується зв'язок із середньою відстанню між групами галактик (10,6 млн. світлових років). Як і цикл 1,24 млн. років, цикл у 15 млн. років є характерним для всієї тектонічної історії Землі у фанерозої. І зворотний висновок: тектонічний цикл з періодом 15 млн. років може свідчити про те, що середня відстань між групами галактик дорівнює 10,6 млн. світлових років. Обґрунтовується також, що середня періодичність розкриття-закриття океанічних систем (Палеотетіс, Тетіс, сучасна) у фанерозої зі значенням ~ 400 млн. років (цикл Вільсона) пов'язана з просторовим періодом між місцевими скупченнями (надскупченнями) галактик зі значенням близько 90 мегапарсек світлових років. Відповідно сучасне значення відстані між скупченнями галактик дорівнює 421 млн світлових років.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126412198","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Зелений синтез наночастинок оксиду заліза з використанням водної витяжки листя капусти","authors":"Катерина Подмокова, Богдана Олефір, Ігор Фесич","doi":"10.46299/j.isjea.20230201.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230201.03","url":null,"abstract":"Запропоновано простий, надійний, недорогий і екологічно чистий технологічний спосіб синтезу наночастинок оксиду заліза – харчового барвника Е172. Використання принципів зеленої хімії для контрольованого синтезу наночастинок з різною дисперсністю базується на використанні рослинних екстрактів. В якості рослинної сировини для одержання нанопорошку оксиду заліза було обрано капусту білоголову, завдяки її доступності, легкості обробки, дешевизні. Показано, що наявність у складі водної витяжки листя капусти речовин, які проявляють відновні властивості, зокрема полісахаридів, органічних кислот, фенольних сполук, флавоноїдів, позитивно впливає на процеси фазоутворення та розмір частинок кінцевого продукту. Встановлено, що процес синтезу пігментного оксиду заліза в розчині ініціюється не лише температурою, а й завдяки окисно-відновній реакції, яка відбувається між нітрат-аніоном солі заліза та органічними компонентами у витяжці листя капусти. Проведено аналіз сухого залишку після упарювання та порошку після додаткової термообробки при 650 °С методами термогравіметрії (ТГ) і диференціального термічного аналізу (ДТА), ІЧ-спектроскопії та рентгенівської дифракції. За результатами диференційного термічного аналізу сухого залишку після упарювання розчину ферум (ІІІ) нітрату в присутності водного екстракту білоголової капусти було зафіксовано перехід Fe3O4→ γ-Fe2O3 → α-Fe2O3. Методами порошкової рентгенівської дифракції та ІЧ спектроскопії підтверджено, що досліджуваний зразок після прожарювання при 650 °С являє собою оксид заліза α-модифікації зі структурою гематиту. Встановлено, що в залежності від кількості (об’єму) взятої витяжки можна регулювати дисперсність порошку оксиду заліза і, як наслідок, контрольовано змінювати відтінок пігменту.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121168011","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Енергетичні втрати в переробному відділенні виробництва цукру","authors":"Володимир Нікульшин, Алла Денисова, Сергій Мельнік, Віктор Височин, А.С. Андрющенко","doi":"10.46299/j.isjea.20230201.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230201.02","url":null,"abstract":"Наведено основні енергетичні показники типової схеми виробництва цукру продуктивністю 3000 т цукру на добу. Проведено детальний аналіз споживання теплоти  переробним цехом, яка пов'язана з необхідністю підігріву сировинної стружки від початкової  температури до температури процесу дифузії. Витрата тепла при відборі дифузійного соку є регенераційними втратами, оскільки це тепло не відводиться з технологічного процесу, а лише переходить з дифузійного відділення у відділення сокоочищення. Але процес дифузії бажано проводити таким чином, щоб температура дифузійного соку була якомога нижчою, оскільки це дає можливість більш повно використовувати низькопотенційні вторинні джерела тепла (тепло пари, конденсатів і пари з сатураторів), а також дозволяє збільшити швидкість випаровування в МВУ. Найбільшу частину втрат можуть становити втрати тепла з сирою целюлозою. Вони досягають 75...85% тепла, яке було витрачено на нагрівання стружки до температури процесу дифузії. При відведенні сирої пульпи в пульпову яму все це тепло повністю втрачається, і для забезпечення необхідного температурного режиму процесу дифузії необхідно компенсувати ці втрати. Щоб зменшити ці втрати тепла, доцільно віджимати пульпу в пресах і повертати пресову воду жому в дифузний процес. Пресування доцільно як з технологічної точки зору, оскільки дає змогу зменшити втрати цукру в меззі, так і з термодинамічної, оскільки дає змогу в 1,5. .5 разів зменшити втрату тепла з мезгою, залежно від ступеня його здавлення. Найбільше надходження тепла в дифузний процес відбувається з живильною водою - 67...73% від загальної кількості, що відповідає майже третині всієї кількості пари, що надходить з ТЕЦ на цукровий завод.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114260594","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Обґрунтування факторів, що впливають на спрацювання поверхонь ґрунтообробних робочих органів","authors":"М.М. Корчак","doi":"10.46299/j.isjea.20230201.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230201.06","url":null,"abstract":"Обґрунтовано фактори, що впливають на спрацювання поверхонь ґрунтообробних робочих органів. Встановлено, що обробіток ґрунту бажано проводити  тоді, коли він знаходиться у «зрілому стані» та коли його вологість оптимальна і, відповідно зношуюча здатність низька. Впливати на  спрацювання  можливо лише за рахунок зменшення нормального питомого тиску і відносної швидкості руху скиби ґрунту по поверхні робочих органів. Забезпечити  вплив нормального питомого тиску і відносної швидкості переміщення ґрунту можливо зміною геометрії робочих органів. Одержані результати впроваджено в навчальний процес Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» та включено в навчально-методичний комплекс дисципліни «Механіко-технологічні властивості сільськогосподарських матеріалів». Отримано подальший розвиток досліджень стосовно спрацювання поверхонь ґрунтообробних робочих органів, що є важливим в подальшому для складання операційно-технологічних карт на виконання технологічних операцій з обробітку ґрунту.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115123187","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Темна матерія як енергія зв’язку речовини","authors":"Іван Карпенко","doi":"10.46299/j.isjea.20220105.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20220105.11","url":null,"abstract":"Проблема темної матерії або темної маси полягає в тому, що спостерігаючись в експериментах, вона не має теоретичного обґрунтування. Спроби її пояснення наявністю екзотичних матеріальних об'єктів, нових елементарних частинок або зміною формул тяжіння приводять до результатів, що не узгоджуються між собою. У роботі пропонується фізичне пояснення феномена існування темної маси. При цьому використовуються: відомий факт еквівалентності маси та енергії; теорія відкритих складних (або композитних систем), до яких віднесено галактику; теорія закритих систем (зірка, атомне ядро, нуклон, кварк, преон); гіпотеза про те, що первинна кінетична енергія частинок, що виникла при Великому Вибуху, є джерелом енергетичного поля зв'язку. Показано, що чорна маса – це не що інше, як поділена на квадрат швидкості світла енергія зв'язку речовини всередині галактики. Приблизно, щонайменше п'ятикратне перевищення маси галактики над сумою мас її зірок свідчить про те, що величина енергії зв'язку речовини галактики щонайменше у п'ять разів більша сумарної енергії спокою її зірок. Практична можливість вивчення енергії зв'язку всередині речовини галактики пов'язана з тим, що віднімання з маси спокою галактики, як відкритої системи, величини суми мас спокою зірок (закриті системи) не супроводжується відніманням відповідних значень енергій зв'язку. Це пояснюється тим, що вирази для енергій зв'язку у відкритій та закритій системах у відповідних формулах мають протилежні знаки. Тому, навпаки, віднімання з маси галактики суми мас зірок призводить до практично подвоєного значення енергії зв'язку (або темної матерії). Порівняння величин енергій зв'язку, пов'язаної з кінетичною енергією руху зірок, з енергією зв'язку всередині атома та атомного ядра, показують їх недостатність для пояснення величини темної маси, що спостерігається. Робиться припущення, що достатня для цього кількість енергії зв'язку знаходиться всередині кварків, що складаються з преонів, про що свідчать експериментальні значення імпульсів преонів. Визначення темної маси через енергію зв'язку речовини галактики пояснює, чому вона має тільки гравітаційні властивості, не бере участі в електромагнітній взаємодії, не світиться і не поглинає світло і, відповідно, недоступна прямому спостереженню.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122225644","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Навантаження та режими роботи колісних тракторів","authors":"Роман Антощенков, Сергій Богданович, Іван Галич, Галина Череватенко","doi":"10.46299/j.isjea.20220105.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20220105.13","url":null,"abstract":"Надзвичайною різноманітністю умов характеризується робота трактора у сільськогосподарському виробництві. Визначено, що найбільший вплив на режими роботи трактора мають ґрунтово-кліматичні умови, раціональність комплектування тракторних агрегатів, рівень культури землеробства, стан доріг у господарстві, обґрунтованість використання тракторів на тих чи інших роботах, кваліфікація водіїв та багато інших факторів. Тягове навантаження на гаку трактора є нестаціонарною випадковою функцією часу. Встановлено, що характеристики тягового навантаження залежать від складу агрегату, виконуваної роботи, неоднорідності фізичних властивостей ґрунту та мікрорельєфу поверхні поля або дороги. Визначено математичні очікування потужності, що витрачається двигуном при розгляді всього комплексу сільськогосподарських машин (Nд) = 48,75 к.с. Для сільськогосподарських машин, що працюють без відбору потужності через вал відбору потужності (Nд) = 49 к.с. Експериментальна крива розподілу дійсних швидкостей руху агрегатів показує, що середня швидкість машин, що працюють без відбору потужності через вал відбору потужності, становить (nд) = 2,13 м/с (7,7 км/год). Встановлено, що при роботі з ґрунтообробними та збиральними машинами швидкість не перевищує 3,34 м/с (12 км/год). Середнє значення тягового зусилля для трьох серій експериментальних досліджень сівалки Вега-8 складало Рср = 18 кН. При швидкості руху u = 1,45 м/с розмах коливань тягового зусилля сівалки складав DР = 13269 Н, а з підвищенням швидкості до 2,3 м/с розмах коливань тягового зусилля підвищився до 18305 Н. Максимальне значення розмаху 20842 Н спостерігається на швидкості 4 м/с","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128391348","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Первинні та вторинні функції архітектури","authors":"К.Ю. Краснікова, Ганна Кононенко, Михайло Ізбаш","doi":"10.46299/j.isjea.20220105.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20220105.05","url":null,"abstract":"архітектура є знаковою системою, і кожна архітектурна споруда виконує первинні та вторинні функції, які з часом можуть трансформуватися, втрачатися та відновлюватися. Багато архітекторів та істориків приділяють увагу  аналітиці даної сфери, тому доцільно розглянути питання про сценарії еволюції архітектурних об'єктів та їх функції. Сучасне наукознавство і методологія науки мають у своєму розпорядженні великий арсенал засобів дослідження приватно-наукових методів Щоб скористатися ними для вивчення функцій історико-архітектурного дослідження, треба обґрунтувати вибір тих методів, які, з одного боку, відповідають нашому об'єкту дослідження, з другого боку – видавати максимально ефективний результат свого застосування. Зі спектру методів дослідження засобів наукового пізнання ми виділяємо комплексний та системний типи методологічного аналізу.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114447878","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Improving strength and deformation characteristics of concrete-filled steel tubular elements in bending","authors":"Mikhail Izbash, F. Kazimagomedov, Yuriy Izbash","doi":"10.46299/j.isjea.20220105.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20220105.07","url":null,"abstract":"The article is devoted to the investigation of the type of monolithic reinforced concrete structures, known as Concrete-Filled Steel Tubular (CFST) elements. They are mostly used in compression and rarely in bending, due to their high deformability. However, there is still a trend in the development of CFST structures with both compressed and bent elements. While bending the reactive lateral pressure transmits from the steel tube to the concrete core creating a favorable condition - volumetric stresses in the concrete, which increases the flexural strength of the material significantly. \u0000Experimental studies have been carried out to determine the bearing capacity and deformability of steel-reinforced concrete (composite) structures filled with fiber-reinforced concrete (FRC) of different compositions. The optimal composition of the concrete core for CFST elements in bending was selected, it helped to increase the strength and deformation characteristics of the element. To choose this optimal composition of the concrete core among others, a series of specimens were prepared and tested in compression, tensile and bending tests, and together with that, the modulus of elasticity and adhesion between the concrete core and the metal casing were studied. As the optimal solution for the concrete core – a mixture of concrete modifier (CM) and metal fibers were selected, due to an increase in the adhesion between the concrete core and the metal casing. \u0000As a result, of experimental studies, graphs of load-deflection dependencies were built and presented. The research results proved that with an increase in the physical and mechanical properties of concrete together with the degree of its adhesion to steel, transverse deformations decrease. For further research development, numerical modeling might be created to describe and foresee the behavior of such elements with different parameters in more detail, which will lead to a better understanding of the combined operation of the tube and core.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123954659","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Просторовоподібний світ та гравітаційні хвилі. Частина 1. До природи утворення гравітаційних хвиль","authors":"Іван Карпенко","doi":"10.46299/j.isjea.20220105.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20220105.12","url":null,"abstract":"Досліджується гравітаційне   поле в процесі його розсіювання на дискретно організованих матеріальних об’єктах Всесвіту (сукупностях галактик, зіркових системах, групах зірок) та утворенням неоднорідних гравітаційних хвиль з структурою просторовоподібного (ПП) континууму. Демонструється вплив низькочастотних складових гравітаційного поля Всесвіту на тектонічну циклічність будови осадової товщі Землі з періодами мільйони – сотні мільйонів років. А також те, що  неоднорідні гравітаційні хвилі утворюють локальний ПП-континуум (простір-час) з притаманними йому можливістю суміщення двох подій у часі і неможливості суміщення у просторі. Обґрунтовується гравітаційно-хвильова гіпотеза сил довгооперіодного тектогенезу у наступній послідовності викладу проблемних питань: 1) механізм утворення гравітаційних хвиль; 2) розсіювання гравітаційних хвиль на дифракційних ґратках (решітках) дискретно організованих космічних систем з утворенням неоднорідних гравітаційних хвиль; 3) доказ існування кореляційного зв'язку періодів неоднорідних хвиль із періодами тектонічних процесів Землі; 4) доказ того, що в процесі розсіяння гравітаційних хвиль в об’ємі 3-мірної дифракційної решітки утворюється ПП-континуум. Розглянуто гіпотезу природи гравітаційних хвиль, що ґрунтується на відомому з квантової механіки принципі дуалізму де Бройля. Тіло, що рухається з постійною швидкістю, розглядається як гравітаційна хвиля, що сприймається нерухомим спостерігачем. При цьому хвиля де Бройля характеризується не як гармоніка, а як білий шум з амплітудою, що дорівнює величині сталої Планка та верхньою частотою рівною частоті де Бройля. Обґрунтовується, що частина маси-енергії, яка обумовлена рухом тіла, тобто його кінетичною енергією, може розглядатися в якості енергії дебройлівської хвилі - енергії гравітаційного хвильового поля рухомого тіла. Встановлено залежність періоду неоднорідних хвиль, що утворюються на решітках, від середньої відстані між космічними утвореннями (зірками, галактиками, тощо). Земля сприймається як гравітаційна антена, а її осадова товща як своєрідна «магнітофонна» стрічка, де записані і збережені часові зміни гравітаційного потенціалу у точці Всесвіту, де знаходиться Земля. Показано, що неоднорідні хвилі, утворені розсіюванням гравітаційних хвиль на групах зірок, відповідають за 11-річну періодичність активності Сонця. Хвилі, утворені розсіюванням на найближчих галактиках, ініціюють тектонічний процес із періодичністю 1,24 млн. років (галактичний цикл), на групах галактик – з періодичністю 15 млн. років (цикли Штілле), на скупченнях галактик (комірчастій структурі Всесвіту) - з періодичністю 400 млн. років (цикли Вільсона).","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129439238","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Aesthetics of the architectural form of community centers - the appearance of multifunctional interior spaces","authors":"A. Munteanu, Diana Andronovici","doi":"10.46299/j.isjea.20220105.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20220105.02","url":null,"abstract":"The article contains a theoretical study, which reflects the importance of the studied theme from the perspective of the education of a prosperous society of a successful city. The main aim is for the modern architecture of multifunctional and attractive centers from the point of view of the built aesthetic form, of multiple interior spaces where the members of a society will gather: children, young people, and the elderly, interiors that provide the needs and basic comfort of living, development of a developing society. \u0000The study focuses on the conscious development of the aesthetic form of the building, followed by being designed with the whole community in mind for: youth, children, and the elderly, not just for a specific group. The paper pursues two directions for analysis. First, the multifunctional community complex provides a space for people to gather, to interact between generations. Where in the second place, the spaces must be filled with colors, provided with enough natural light, and furnished for various ages and activities, to encourage interaction between generations, where the old can teach the young, as well as the young, can teach the old. However, the author concludes that this project concept will improve the urban and rural community, through aesthetic architectural form, a variety of modes of educational interaction, and social and healthy relationships.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122463860","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}