Просторовоподібний світ та гравітаційні хвилі. Частина 2. Земля як антена гравітаційних хвиль Всесвіту

International Science Journal of Engineering & Agriculture Pub Date : 2023-02-01 DOI:10.46299/j.isjea.20230201.04

Іван Карпенко

{"title":"Просторовоподібний світ та гравітаційні хвилі. Частина 2. Земля як антена гравітаційних хвиль Всесвіту","authors":"Іван Карпенко","doi":"10.46299/j.isjea.20230201.04","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Обґрунтовується, що циклічність у шаруватості осадової товщі кори Землі, що вимірюється мільйонами, десятками мільйонів і сотнями мільйонів років, обумовлена впливом неоднорідних гравітаційних хвиль Всесвіту. Причина - швидкість занурення осадових басейнів у кору та мантію Землі в числі інших факторів визначається і сумарним значенням потенціалу гравітаційних хвиль. Тим самим, Земля може розглядатися як гравітаційна антена, а її осадова товща як своєрідна «магнітофонна» стрічка, на якій записані та збережені часові зміни гравітаційного потенціалу в точці Всесвіту, де знаходиться Земля. Проведено зіставлення відомих часових періодів тектонічної циклічності (Штілле, Вільсона та інших) з просторовими періодами дискретної структури будови Всесвіту (галактиками, групами галактик, скупченнями груп галактик, іншими). Показано, що 11-річний цикл зміни сонячної активності (зоряний цикл), як і 22-річна зміна полярності магнітного поля Сонця, пов'язані із середньою відстанню (7,84 світлових років) між зірками місцевої групи зірок Галактики. І, навпаки, за 11-річним сонячним циклом можна прогнозувати, що середня відстань між зірками місцевої групи зірок у нашій Галактиці дорівнює 7,84 світлових років. На прикладі тектонічних (Т) фаз у пліоценовий час показано, що існує зв'язок між середнім періодом Т-фаз (1,24 млн. років) та середнім значенням відстані (0,88 млн. світлових років) між галактиками місцевої групи галактик. Про це свідчить і періодичність зміни палеомагнітних епох у пліоцені, і середня довжина стадії (ярусу) у фанерозої (2,48 млн. років). З чого зроблено висновок, що циклічність із періодом 1,24 млн. років (галактична) є характерною не тільки для пліоцену, а й для всієї палеозойсько-кайнозойської історії розвитку Землі. І навпаки, значення середнього періоду Т-фаз, що дорівнює приблизно 1,24 млн. років у палеозойсько-кайнозойський час, свідчить на користь того, що середнє значення відстані між галактиками місцевої групи галактик дорівнює приблизно 0,88 млн. світлових років. На прикладі послідовності Т-фаз у кам'яновугільно-міоценовий час із середнім періодом 15 млн. років (цикл Штілле або метагалактичний) обґрунтовується зв'язок із середньою відстанню між групами галактик (10,6 млн. світлових років). Як і цикл 1,24 млн. років, цикл у 15 млн. років є характерним для всієї тектонічної історії Землі у фанерозої. І зворотний висновок: тектонічний цикл з періодом 15 млн. років може свідчити про те, що середня відстань між групами галактик дорівнює 10,6 млн. світлових років. Обґрунтовується також, що середня періодичність розкриття-закриття океанічних систем (Палеотетіс, Тетіс, сучасна) у фанерозої зі значенням ~ 400 млн. років (цикл Вільсона) пов'язана з просторовим періодом між місцевими скупченнями (надскупченнями) галактик зі значенням близько 90 мегапарсек світлових років. Відповідно сучасне значення відстані між скупченнями галактик дорівнює 421 млн світлових років.","PeriodicalId":120311,"journal":{"name":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"International Science Journal of Engineering & Agriculture","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.46299/j.isjea.20230201.04","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}

引用次数: 0

Abstract

Обґрунтовується, що циклічність у шаруватості осадової товщі кори Землі, що вимірюється мільйонами, десятками мільйонів і сотнями мільйонів років, обумовлена впливом неоднорідних гравітаційних хвиль Всесвіту. Причина - швидкість занурення осадових басейнів у кору та мантію Землі в числі інших факторів визначається і сумарним значенням потенціалу гравітаційних хвиль. Тим самим, Земля може розглядатися як гравітаційна антена, а її осадова товща як своєрідна «магнітофонна» стрічка, на якій записані та збережені часові зміни гравітаційного потенціалу в точці Всесвіту, де знаходиться Земля. Проведено зіставлення відомих часових періодів тектонічної циклічності (Штілле, Вільсона та інших) з просторовими періодами дискретної структури будови Всесвіту (галактиками, групами галактик, скупченнями груп галактик, іншими). Показано, що 11-річний цикл зміни сонячної активності (зоряний цикл), як і 22-річна зміна полярності магнітного поля Сонця, пов'язані із середньою відстанню (7,84 світлових років) між зірками місцевої групи зірок Галактики. І, навпаки, за 11-річним сонячним циклом можна прогнозувати, що середня відстань між зірками місцевої групи зірок у нашій Галактиці дорівнює 7,84 світлових років. На прикладі тектонічних (Т) фаз у пліоценовий час показано, що існує зв'язок між середнім періодом Т-фаз (1,24 млн. років) та середнім значенням відстані (0,88 млн. світлових років) між галактиками місцевої групи галактик. Про це свідчить і періодичність зміни палеомагнітних епох у пліоцені, і середня довжина стадії (ярусу) у фанерозої (2,48 млн. років). З чого зроблено висновок, що циклічність із періодом 1,24 млн. років (галактична) є характерною не тільки для пліоцену, а й для всієї палеозойсько-кайнозойської історії розвитку Землі. І навпаки, значення середнього періоду Т-фаз, що дорівнює приблизно 1,24 млн. років у палеозойсько-кайнозойський час, свідчить на користь того, що середнє значення відстані між галактиками місцевої групи галактик дорівнює приблизно 0,88 млн. світлових років. На прикладі послідовності Т-фаз у кам'яновугільно-міоценовий час із середнім періодом 15 млн. років (цикл Штілле або метагалактичний) обґрунтовується зв'язок із середньою відстанню між групами галактик (10,6 млн. світлових років). Як і цикл 1,24 млн. років, цикл у 15 млн. років є характерним для всієї тектонічної історії Землі у фанерозої. І зворотний висновок: тектонічний цикл з періодом 15 млн. років може свідчити про те, що середня відстань між групами галактик дорівнює 10,6 млн. світлових років. Обґрунтовується також, що середня періодичність розкриття-закриття океанічних систем (Палеотетіс, Тетіс, сучасна) у фанерозої зі значенням ~ 400 млн. років (цикл Вільсона) пов'язана з просторовим періодом між місцевими скупченнями (надскупченнями) галактик зі значенням близько 90 мегапарсек світлових років. Відповідно сучасне значення відстані між скупченнями галактик дорівнює 421 млн світлових років.

查看原文本刊更多论文

研究证实，地壳沉积厚度的分层周期性（以百万年、千万年和亿年为单位）是由于宇宙不均匀引力波的影响造成的。其原因是，沉积盆地沉入地壳和地幔的速度，除其他因素外，取决于引力波势的总值。因此，地球可以被视为一个引力天线，其沉积地层则是一种 "录音机"，记录并存储地球所在宇宙点的引力势的时间变化。我们将已知的构造周期（斯蒂尔、威尔逊等人）与宇宙离散结构（星系、星系群、星系团等）的空间周期进行了比较。研究表明，太阳活动变化的 11 年周期（恒星周期）以及太阳磁场极性的 22 年变化与银河系本星系群恒星之间的平均距离（7.84 光年）有关。反过来，根据 11 年的太阳周期，可以预测银河系本星系群恒星之间的平均距离为 7.84 光年。我们以上新世的构造（T）相为例，说明 T 相的平均周期（124 万年）与本星系群各星系之间的平均距离（88 万光年）之间存在联系。上新世古地磁纪变化的周期性和新生代阶段（层）的平均长度（248 万年）也证明了这一点。由此得出结论，周期为 124 万年（银河系）的周期性不仅是上新世的特征，也是整个古生代-新生代地球历史的特征。相反，古生代-新生代时间中平均 T 相周期的数值约为 124 万年，这表明本星系群中星系之间的平均距离约为 88 万光年。以石炭纪-中新世时期平均周期为 1500 万年的 T 相序列（斯蒂尔周期或元古宙周期）为例，证实了星系群之间平均距离（1060 万光年）的联系。与 1.24 百万年周期一样，15 百万年周期是整个新生代地球构造史的典型周期。而相反的结论是：1500 万年周期的构造周期可能表明星系群之间的平均距离为 1060 万光年。还有证据表明，新生代大洋系统（古特提斯洋、特提斯洋、现代洋）开闭的平均周期值约为 4 亿年（威尔逊周期），与当地星系团（超星系团）之间的空间周期值约为 9000 万光年。因此，目前星系团之间的距离值为 4.21 亿光年。

本文章由计算机程序翻译，如有差异，请以英文原文为准。

求助全文

约1分钟内获得全文求助全文

来源期刊

International Science Journal of Engineering & Agriculture

自引率

0.00%

发文量