Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)最新文献

{"title":"Розвиток комунікативної компетентності керівників закладів освіти як умова адаптивного управління формальними і неформальними комунікаціями в організації","authors":"Віктор Григораш, Таліна Хлєбнікова","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-01","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-01","url":null,"abstract":"Анотація. Суттєві зміни нормативно-правових засад у галузі освіти в останні роки зумовлюють удосконалення управлінської діяльності, зокрема розвиток комунікативної компетентності керівників закладів освіти. Діджиталізація суспільного життя відбивається на організації освітньої діяльності, що, у свою чергу, вимагає змін комунікаційних процесів у системі управління закладом освіти. Такі зміни та нововведення актуалізують проблему комунікативної компетентності керівника закладу освіти. \u0000Стаття присвячена окремому аспекту професійної компетентності керівника – управлінню комунікаціями в організації в умовах адаптаційних змін, яке має забезпечити розвиток комунікативної компетентності керівника закладу освіти. \u0000Зазначено, що в умовах суттєвих нововведень у системі освіти, зокрема адаптації освітнього процесу до умов карантину, збільшення долі дистанційного навчання в системі змішаної форми організації освітнього процесу, зростають вимоги до рівня комунікативної компетентності керівника закладу освіти. Сучасний директор закладу освіти має не тільки користуватися сучасними засобами комунікацій, але й має бути здатним організовувати комунікаційні мережі, які забезпечать достатню ефективність освітнього процесу й оптимальний рівень управління закладом освіти. \u0000Уточнено сутність і структуру комунікативної компетентності керівника закладу освіти, розкрито шляхи її розвитку. \u0000Наведено кваліметричну модель оцінки рівня розвитку комунікативної компетентності керівника закладу освіти, що містить три фактори (комунікативні знання, комунікативні вміння, комунікативні здібності) та відповідні їм критерії. \u0000Звернено увагу на організаційні форми комунікацій у закладі освіти, вимоги до комунікаційного процесу. Особлива увага приділена процесам організації формальних і неформальних комунікацій у закладі освіти, схарактеризовано форми таких комунікацій. \u0000Для розвитку комунікативної компетентності керівника закладу освіти також запропоновано тематику спецкурсу «Комунікативна компетентність управлінця». \u0000У статті зазначено, що подальші дослідження стосуватимуться розвитку системи управління комунікаціями в закладах освіти. \u0000Ключові слова: комунікативна компетентність, кваліметрична модель, комунікації в організації, адаптивні процеси.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"49 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116370234","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Формування культури безпеки праці у майбутніх інженерів-педагогів","authors":"А.В. Антонова","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-03","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-03","url":null,"abstract":"Анотація. Комплекс глобальних проблем, викликаних стрімким технічним, економічним і соціальним розвитком людства, актуалізував на сьогоднішній день дилему - вижити або загинути. Науково-технічна революція відкрила широкі можливості для всебічного розвитку людини і, відповідно, зумовила зростання ролі людського фактора в житті суспільства. Вже сьогодні, в процесі трудової активності людини відбувається зміна декількох поколінь техніки. Ускладнення техніки вимагає від працівників постійного підвищення їх кваліфікації та оволодіння новими знаннями для подальшого вдосконалення. А це, в свою чергу, обумовлює необхідність гармонійного поєднання в кожному індивідуумі професійної компетентності з науковим світоглядом, соціальною відповідальністю і загальнолюдськими моральними цінностями. Ключовим в цьому процесі є формування гуманістичної, орієнтованої на загальнокультурні цінності світогляду особистості або так званого «безпечного типу людини». Все це пред'являє високі вимоги до рівня знань і компетентності сучасного здобувача вищої освіти, які можуть бути задоволені вдосконаленням системи підготовки фахівців і модернізації навчально-виховного процесу. \u0000Стрімкий розвиток технологій вимагає відповідного удосконалення методик навчання безпеки професійної діяльності здобувачів вищої освіти і складу освітніх програм, які повинні враховувати не тільки сучасні вимоги науки і техніки, а й перспективи їх розвитку. Особливу увагу необхідно приділити змісту навчання і характеру встановлення міждисциплінарних зв'язків між загальноосвітніми, технічними і спеціальними дисциплінами. Культура безпеки повинна використовуватися як дієвий проект пробудження інтересу і виховання психофізіологічної і психосоціальної надійності кожної людини в процесі її індивідуальної життєдіяльності. В даний час важливо не тільки формування у здобувачів вищої освіти розуміння головних аспектів безпечної діяльності, а й прищеплення стійких навичок безпечних прийомів праці, формування культури безпеки на всіх рівнях виробничого процесу. \u0000Життя є головною цінністю кожної особистості, а існування і розвиток людства є головною загальнолюдською цінністю, які неможливі без забезпечення необхідного і достатнього рівня безпеки. \u0000Ключові слова: культура безпеки, небезпека, безпека, діяльність, техносфера, людський фактор, безпечна життєдіяльність. \u0000 ","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127837484","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Instrumental Competencies Оf Higher Education Seekers As A Factor Оf Professional Training","authors":"Алла Харківська, Валентина Малихіна","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-09","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-09","url":null,"abstract":"Abstract. The article is carried out an analysis of the competence-based approach, which is characterized by the broader boundaries of research and development, because it reflects best practices, takes into account the future requirements of the labor markets. Ways of targeting the learning process on the development of student's personality, the formation of its instrumental competencies are examined in the article. For example, the study of \"General course of Physics\" attempts to explain the formation of competencies of future teachers. At the present stage the national education system is one of the priorities of our country development strategy The democratic basis of the reforms has identified the degree of higher education development, which enables to detect the degree of the autonomy of the higher educational institutions, educational and personnel policy, implement the system of education in new stages of national education development that has the aim to train new formation specialists who know how to apply the knowledge and technologies in different spheres of activity motivated by the constant self-education. Competence approach requires the inculcating and developing in students a set of core competencies that define its successful adaptation in society. In addition competencies include the purely professional knowledge and skills that characterize the qualification of such qualities as initiative, cooperation, the ability to work in a group, communication skills, ability to learn, evaluate, think logically, and use the information. Competence is manifested in student-oriented activities. So the manifestation of competence is assessed on the basis of the total graduate`s skills formedness (that integratively reflects this competence) and its behavioral (psychological) reactions that are manifested in a variety of situations. Availability of the prevailing instrumental competencies of future teachers is a major factor in their professional training. \u0000Keywords: competence approach, competency, competence, instrumental competencies.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"143 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122348155","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості формування професійної компетентності майбутнього вчителя музики","authors":"Ганна Юріївна Кравченко, Мейхуань Лю","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-11","url":null,"abstract":"Анотація. Вивчення й аналіз педагогічних надбань теоретиків і практиків освіти уможливлює розуміння базових категорій компетентнісного підходу. Одним зі стратегічних напрямів сучасної мистецької освіти є впровадження компетентнісного підходу. Саме орієнтація на досягнення певного освітнього результату, пошук нових форм і методів мистецького навчання в останні десятиліття визначає ключові тенденції сучасної професійної підготовки майбутніх фахівців мистецької освітньої галузі. У змісті статті розкрито значення поняття професійної компетентності вчителя музики. Встановлено, що поняття професійної компетентності вчителя музики разом із близькими йому категоріями фахової, методичної компетентності, а також деякими предметними компетенціями музиканта-педагога останнім часом міцно увійшло до наукового обігу музично-педагогічної теорії і практики. \u0000У статті розглянуто погляди науковців на зміст поняття «професійна компетентність майбутнього вчителя музики» та «професійна компетентність викладача музики». Особливу увагу приділено розкриттю їх сутнісних характеристик із позицій підготовки студентської молоді в університетах Китаю. Враховуючи особливості характеристик змісту зазначених понять визначено: базові здібності, які спираються на фізіологічну здатність, що є основою для всіх видів професійної діяльності вчителів музики; професійні здібності, які передбачають професійну якість як основу різноманітних професійних знань, вмінь та навичок; здібності до викладання, що забезпечуються наявністю сучасних професійних знань, в основу яких покладено міжпредметні інтеграційні зв’язки, оволодіння якими допомагає вчителю збуджувати в учнів естетичні здібності та удосконалити власні освітні методи навчання та виховання; інноваційні здібності передбачають якісну музичну освіту, що змінює статус викладачів та забезпечує реалізацію їх власних творчих ідей; лідерські здібності забезпечують активну позицію викладача та суб’єкт-суб’єктну взаємодію викладача й студента в освітньому середовищі. \u0000Ключові слова: компетенція, компетентність, професійна компетентність вчителя музики, здібності, заклад вищої освіти.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"32 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128595375","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Дефінітивно-структурна характеристика іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків","authors":"Р. М. Горбатюк, Наталія Білан","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-07","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-07","url":null,"abstract":"Анотація. У статті розглянуто зміст та структуру іншомовної компетентності як невід’ємного складника професійної майстерності сучасних фахівців енергетичної галузі. \u0000Проведено аналіз наукових праць, який свідчить, що серед дослідників не існує однозначного тлумачення сутності поняття «іншомовна компетентність», що зумовлено особливостями майбутньої професії здобувачів вищої освіти та можливостями використання іноземної мови у вирішенні фахових завдань. Подано авторську дефініцію іншомовної компетентності майбутніх інженерів-енергетиків та охарактеризовано її структуру. \u0000Виокремлено особистісний, комунікативний та професійний компоненти іншомовної компетентності здобувачів енергетичної спеціальності. Визначено, що особистісно-професійні якості, індивідуальні особливості, комунікативні здібності, навчальні та професійні мотиви здобувачів вищої освіти є складовими особистісного компонента. Встановлено, що основу для комунікативного компонента закладають лінгвістична, мовленнєва, соціокультурна, прагматична компетенції. Обґрунтовано, що професійний компонент формують фахова, проєктувальна та інформаційна компетенції. Проаналізовано кожну із виділених компетенцій. \u0000На основі педагогічного експерименту, визначено рівні сформованості структурних компонентів іншомовної компетентності здобувачів спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»: комунікативний компонент – високий рівень, особистісний компонент – середній рівень, професійний компонент – низький рівень.  Експериментальна робота ґрунтувалася на проєктній та інтерактивних технологіях навчання. В якості навчального матеріалу використовувалися проєктні завдання, інтерактивний курс «Nicos Weg». \u0000За результатами дослідження встановлено, що іншомовна компетентність майбутніх інженерів-енергетиків є інтегральною ознакою особистості, а сформованість її структурних компонентів залежить від мотиваційної сфери, практичних умінь та навичок інтегрувати іншомовні та фахові знання у комунікативних ситуаціях професійного характеру. \u0000Дефінітивно-структурну характеристику іншомовної компетентності здобувачів ОС «Магістр» спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» здійснено з урахуванням особливостей фахової підготовки та специфіки професійної діяльності майбутніх інженерів-енергетиків. \u0000Ключові слова: іншомовна компетентність, майбутні інженери-енергетики, іноземна мова, здобувач вищої освіти, компетенція.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128779635","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Formation Offuture pilots’ Adaptive Competence In The Process Of Their Professional Training: Characteristics Of Basic Concepts","authors":"А.Ю. Брацлавська","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-06","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-06","url":null,"abstract":"Abstract.The study of the formation of adaptive competence of future pilots in the training process is relevant given the active integration of Ukrainian aviation into the world community, development of relations and increasing interoperability of Ukrainian military aviation with the NATO Air Forces, in accordance with the Military Doctrine of Ukraine and the Strategic defense bulletin, as well as the urgent need to use the rules of the International Civil Aviation Organization (ICAO), the International Air Transport Association (IATA) and the European Aviation Safety Agency (EASA), which cooperate with ICAO, when using the common airspace. Recently, civil and military aviation have been working closely together, and military pilots are increasingly involved in evacuating the population during emergencies abroad, multinational military exercises, etc. \u0000Pilots of civil and military aviation of Ukraine should adapt to the requirements of the new environment as soon as possible, and higher education institutions that train pilots should adjust the training process in accordance with the new requirements. The issue of adaptive competence in general and in particular, the adaptive competence of future pilots has not been sufficiently studied yet in the modern scientific literature and therefore needs further consideration. The article aims to define and characterize the basic concepts of formation of adaptive competence of future pilots in the process of their training, which will be followed by scientific substantiation, creation of structural-functional model of formation of adaptive competence of future pilots, and creation and approbation of author's technology at the educational institutions which train pilots. \u0000 The article considers and investigates the concepts of adaptation and its types; professional adaptation of the pilot; adaptability; competencies and competency; professional competency of the future pilot, its components and criteria of its formation; concepts and features of adaptive competency of future pilots. It also describes and characterizes the features of the future activities of pilots and certain requirements for the training of pilots in civil and military aviation. \u0000Key words: adaptation, adaptability, competence, adaptive competence, professional training.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"116972717","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Активізація адаптивних процесів у ході підготовки магістрів управління інтелектуальною власністю","authors":"Вікторія Бруєва","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-16","url":null,"abstract":"Анотація. Стаття присвячена доцільності виявлення та активізації адаптивних процесів при підготовці магістрів спеціальності 073 «Менеджмент», спеціалізації «Управління інтелектуальною власністю». Піднімається актуальне питання суттєвої трансформації кадрової політики у галузі інтелектуальної власності, як необхідної умови для зрощування покоління інтелектуалізованих керівників та створення особливої економічної зони. Проведено аналіз освітніх програм підготовки магістрів управління інтелектуальною власністю, диференційовано дисципліни за п’ятьма напрямами – право, економіка, управління, технологія (інженерія), винахідництво. Акцентується увага на необхідності розроблення адаптивної технології шляхом залучення в освітній процес всіх зацікавлених сторін. Запропоновано адаптивну технологію включити у зміст підготовки, у форми, методи, прийоми, підходи взаємовідносини і взаємодію в системі «викладач-студент-роботодавці». \u0000Зазначається що адаптивна технологія та адаптивні процеси сприятимуть формуванню інтегрованих компетентностей у магістрів. У змісті розкривається суть адаптивної технології та адаптивних процесів. Звертається увага на розроблення та впровадження контекстно-концентричного підходу при підготовці магістрів як невід’ємної складової адаптивної технології. Запропонований алгоритм адаптивних процесів допоміг виокремити та сформувати у магістрів управління інтелектуальною власністю компетентності: загальні (базові); інтегральні та провести їх декомпозицію за напрямами підготовки. Деталізовано програмні результати підготовки магістрів після впровадження контекстно-концентричного підходу. Запропоновано удосконалити процес підготовки магістрів управління інтелектуальної власності через розроблену цифрову платформу партнерства «магістр-заклад вищої освіти-роботодавці», яка дозволяє всім зацікавленим сторонам взаємодіяти, презентувати себе та свої переваги (можливості), користуватися банками даних роботодавців, магістрів, випускників магістратури, наповнювати і використовувати законодавчі, освітні та наукові фонди за всіма напрямами галузі інтелектуальної власності, бути співавторами методичного забезпечення за всіма дисциплінами. Сформовано перспективи подальших наукових розвідок. \u0000Ключові слова: магістр, адаптивна технологія, ринок інтелектуальної власності, інтегровані компетентності, контекстно-концентричний підхід.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"35 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133247350","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Теоретичні і методичні засади проєктного менеджменту в управлінні закладом позашкільної освіти","authors":"Ганна Юріївна Кравченко","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-19","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-19","url":null,"abstract":"Анотація. Вивчення й аналіз педагогічних надбань теоретиків і практиків системи позашкільної освіти обґрунтовують значення впровадження проєктного менеджменту в управління закладом позашкільної освіти. Саме орієнтація теорії позашкільної освіти розкриває закономірності діяльності організації, визначає сутність, принципи, зміст, форми та методи освітнього процесу, що визначає ефективність впровадження проєктного менеджменту. \u0000У змісті статті чітко визначені завдання позашкільної освіти та пріоритетні напрями роботи у закладах позашкільної освіти, а саме: розвиток і впровадження сучасних інформаційних та інноваційних технологій навчання; оновлення змісту навчання та виховання; впровадження методів проєктування та моделювання освітнього процесу; впровадження  нових підходів до управління виховним процесом на основі гуманізації та демократизації; постійне вдосконалення педагогічної майстерності та управлінської діяльності тощо. \u0000Виходячи з цього розкрито поняття основних термінів статті: «проєкт», «метод проєктів», «моделювання» і «проєктування». Подано та охарактеризовано зміст життєвого циклу управління проєктами. Зосереджено увагу на науково-методичній роботі в закладі позашкільної освіти. Зазначено, що проєктний підхід суттєво впливає на саме трансформаційні процеси, які відбуваються в науково-педагогічному колективі та формує професійну культуру науково-педагогічних працівників. \u0000Враховуючи особливості впровадження проєктного менеджменту в діяльність закладу позашкільної освіти наведено фрагмент факторно-критеріальної моделі визначення результативності управління науково-методичною роботою в закладі позашкільної освіти на основі проєктної діяльності. До основних факторів моделі визначення результативності освітнього процесу в управлінні науково-методичною роботою в закладі позашкільної освіти віднесено: організаційно управлінській; кадровий; науково-методичний; освітньо технологічний: ресурсний та громадський. Отримана загальна оцінка результативності дозволить визначити передумови та основні напрямки діяльності адміністрації щодо подальшого вдосконалення освітнього процесу під час впровадження проєктного менеджменту. \u0000Ключові слова: проєктний менеджмент, метод проєктів, заклад позашкільної освіти, факторно-критеріальна модель.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134107662","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Реалізація функційно-структурної системи змішаного навчання студентів-філологів","authors":"Тетяна Собченко","doi":"10.33296/2707-0255-11(21)-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-11(21)-12","url":null,"abstract":"Анотація. Статтю присвячено реалізації функційно-структурної системи змішаного навчання студентів-філологів у закладах вищої педагогічної освіти. Акцентовано увагу на стані розробленості окресленої проблеми, її актуальності у сучасному цифровому суспільстві. Зазначено чинники, які спонукають студентів-філологів підвищувати цифрову компетентність. \u0000Метою статті визначено теоретичне обґрунтування реалізації функційно-структурної системи змішаного навчання студентів-філологів. \u0000У змісті статті звернено увагу на нормативні документи, які регламентують використання комп’ютерних та цифрових освітніх технологій у закладах вищої педагогічної освіти. \u0000Представлено функційно-структурну систему змішаного навчання студентів-філологів з такими трьома блоками: концептуально-цільовий (мета, методологічні підходи, принципи), змістовно-операційний (компоненти, форми роботи), аналітико-результативний (рівні та підрівні цифрової компетентності, прогностичний результат). \u0000Узагальнено, що врахування вмісту всіх блоків запропонованої функційно-структурної системи змішаного навчання забезпечує ефективність процесу формування цифрової компетентності студентів-філологів в умовах та отримання прогностичного результату. \u0000Зазначено, що подальші розвідки досліджень будуть спрямовані на узагальнення результатів реалізації функційно-структурної системи змішаного навчання студентів гуманітарних спеціальностей у закладах вищої педагогічної освіти. \u0000Ключові слова. Змішане навчання, система, здобувач, цифрова компетентність.","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-05-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127735093","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Громадсько-державне управління закладом загальної середньої освіти: практичний аспект","authors":"Людмила Лузан","doi":"10.33296/2707-0255-10(19)-27","DOIUrl":"https://doi.org/10.33296/2707-0255-10(19)-27","url":null,"abstract":"Анотація: проаналізовано практичний досвід Комунального закладу «Пересічанський ліцей» Харківського району Харківської області  щодо громадсько-державного управління в закладі загальної середньої освіти. Визначено сутність поняття «управління» та розглянуто компоненти управління: мета, об’єкт, предмет, продукт, етапи управлінської діяльності. Здійснено огляд наукових праць стосовно питання громадсько-державного управління в в закладі загальної середньої освіти.  Закцентовано увагу на тому, що в закладі загальної середньої освіти має право діяти батьківське самоврядування, метою якого є захист прав та інтересів учнів, організація їх дозвілля та оздоровлення, громадського нагляду (контролю) в межах повноважень, визначених Законом «Про повну загальну середню освіту та статутом закладу освіти. Зазначено, що батьки мають повне право розглядати й приймати рішення щодо освітнього процесу, крім тих, що належать до компетенції інших органів управління чи органів громадського самоврядування закладу освіти. Окреслено шляхи в комунікації всіх членів освітнього процесу: учнівського, педагогічного та батьківського колективів. Показано на прикладі освітнього закладу тісний взаємозв’язок, співпрацю, постійний діалог і взаємодію державного (адміністративного) і громадського суб’єктів управління, що надасть можливість створення ефективної системи спільної роботи сім’ї та освітнього закладу, що сприятиме розвиткові особистості дитини, формування в неї патріотизму, загальнолюдських цінностей, громадськості, умінню гармонійно жити. Закцентовано увагу на тому, що в час децентралізації, громадсько-державне управління має стати пріоритетним, активно впроваджуватися в освітянське життя, новоутворені громади мають добровільно вибудувати участь у реалізації освітньої політики, управлінні закладом освіти на засадах демократичних процедур самоуправління та співуправління, перейти від  висування жорстоких вимог по відношенню до «підпорядкованих організацій» до горизонтальних управлінських структур у таких формах, як: піклувальні ради, ради закладів освіти, асоціації, шкільні фонди, громадські організації. \u0000Ключові слова: управління, компоненти управління, громадсько-державне управління, рівні державного управління, заклад загальної середньої освіти","PeriodicalId":117263,"journal":{"name":"Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics)","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-11-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115606723","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}