Актуальні проблеми філософії та соціології最新文献

{"title":"ПРОБЛЕМА СПРИЙНЯТТЯ У ФІЛОСОФІЇ Т. АДОРНО","authors":"О. В. Солоділова","doi":"10.32837/apfs.v0i32.1036","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1036","url":null,"abstract":"Солоділова О. В. Проблема сприйняття у філософії Т. Адорно. – Стаття.У статті розглянуто особливості проблеми сприйняття у філософії Т. Адорно. Його творчість відбувалася на тлі великих суспільних й культурних перетворень в XX столітті. Будучи філософом, культурологом, соціологом, музикознавцем, Т. Адорно напрацював свою теорію «негативної діалектики», в межах якої диференціював індивідуальне й надіндивідуальне, особливе й загальне. У статті обґрунтовано, що основним здобутком Т. Адорно є його тлумачення витвору мистецтва, музич- ного, зокрема, як самостійного автономного суб’єкта, що має трансцендентний характер. Таким чином, раціональному позитивному мисленню – як суспільному, так і індивідуальному, що набуло своїх характерних рис у час розвитку авангардного мистецтва, народження Постмодерну, добу панування суспільства масового споживання й масової культури (поп-культури), яке певним чином стандартизує мислення, віддаючи перевагу масовим формам мистецтва й масовій музичній культурі, Адорнопротиставляє процес безпосереднього сприйняття слухачем й глядачем культури, музики на рівні об’єктивного існування витвору мистецтва, який водночас має автономну суб’єктивну природу. Окреслено, що основним мотивом цієї «безпосередності» стала (в теорії Адорно) спонтанність – як безпосередній вияв людиною своїх почуттів, як вияв раціональної й ідеологічної незаанга-жованості. Адорно мав на увазі паритет індивідуального й надіндивідуального, що мав би дати людині ширший простір у сенсі виявів свободи – соціальної, естетичноїй т. п. Також це давало змогу Адорно своєрідно підійти до актуального вирішення основної проблеми тогочасної (й, на нашу думку, нинішньої ) культури – співвідношення двох полюсів культури – «високої» елітарної й «низької» масової. Адорно заперечив обидві, висунувши тезу щодо необхідності вивільнення людської свідомості з кола будь-яких обмежень – соціальних, естетичних й т. ін. Доведено, що кінцевою метою такого вивільнення Адорно вважав досягнення певного рівня соціокультурної активності індивіда, який є здатним творчо переробити не тільки себе, але й суспільство, яке, з одного боку, стало супер раціональним, а з іншого – супервпливовим щодо свідомості людей, які стали заручниками тоталітарного способу мислення й життя, учасниками становлення нового «монополістичного» суспільства. Такі погляди Адорно цілковито відповідали настановам й орієнтаціям Франкфуртської школи. Разом із тим Адорно став стійким об’єктом критики – як із боку  авангардних інтелектуалів, так і з боку лівацьки налаштованих кіл, які стали основним конфронтаційним фоном тодішнього західного істеблішменту. Нині людство перейшло до життя в інформаційному глобальному візуалізованому цифровому суспільстві, де значно підваженими виглядають морально-ціннісні норми минулого, інтенсивно переглядаються естетичні настанови, орієнтації, смаки, зрештою, активно формуються новітня філософія, антропологія, філософія освіти й педагогіка, які мають дати відповідь на світоглядні й морально-","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125006208","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"TIME AS A CRITERION FOR THE MOVEMENT OF SOCIAL PHENOMENA IN SPACE. FEATURES OF PERSONAL PERCEPTION OF TIME MOVEMENT","authors":"P. Guyvan","doi":"10.32837/apfs.v0i32.1022","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1022","url":null,"abstract":"Гуйван П. Д. Час як критерій руху суспільних явищ у просторі. Особливості персональної перцепції часового руху. – Стаття .Стаття присвячена науковому дослідженню питання про сутність і зміст часового поступу в природі,який стосується як cуспільних взаємин, так і сферипі знання різних сторін буття, що нас оточує. Наголошується, що питання часу має досить вагоме світоглядне значення, адже час у людському сприйнятті є тим явищем, яке характеризується особливою емоційністю усвідомлення як фактор, що зумовлює тимчасовість нашого перебування на землі. Час є тим всеохопним чинником, який дозволяє виявити сутнісний зв’язокподій і явищ, що відбуваються в просторі, надавшиїм належної перцепції щодо місця в системі взаємодій різних явищ конкретної взаємодії в просторі. У роботіакцентується, що темпоральні питання завжди маютьрозглядатися у взаємовідношенні з просторовим, цявзаємодія завжди була важливим елементом вивчен-ня світу. Досліджене онтологічне бачення темпораль-них процесів, за яким матерія сприймається не черезокремі її властивості, а через загальний, всебічний та абстрактний характер своїх виявів. Це означає, що час,за цією теорією, має суб’єктивний вияв, що відтворюється у відчуттях та переживаннях конкретної людини щодо реальних матеріальних явищ, відображених увнутрішній тривалості, що і створює час зовнішньогосвіту. Визначено, що час є властивістю самого буття,його онтологічним атрибутом, якщо об’єкт переміщу-ється в просторі, то він, безумовно, також переміщу-ється в часі. У роботі зроблено висновок про наявність серйозних труднощів у процесі пізнання часу: час маєтісніший зв’язок із різноманітними чинниками, що зу-мовлюють існування тіл у просторі, ніж це постулюється. Зазначено, що дослідження темпоральних власти-востей історично відбувалося в межах уявлень про часяк абсолютне й однорідне явище, що має однакові па-раметри в усіх точках простору, що не зовсім точно від-творює реальну картину буття. Насправді, більшістьточних наук оперують поняттям реального часу, якийконцептуально обґрунтовується тезою А. Ейнштейна,що час є нерівномірним, багатонаправленим, багато-мірним та залежить від властивостей системи облікуй руху матерії. Виходячи з більшої простоти абсолютного Ньютонівського часу та зручності користування,пов’язаний із ним механізм доволі успішно використо-вується як найпростіша модель реального темпорального застосування.","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"253 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134233031","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"«МІСЦЯ ПАМ’ЯТІ» ЯК ЗАСІБ КОНСТРУЮВАННЯ КОЛЕКТИВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ","authors":"Я. А. Сичова","doi":"10.32837/apfs.v0i32.1038","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1038","url":null,"abstract":"Сичова Я. А. «Місця пам’яті» як засіб конструювання колективної ідентичності. – Стаття. У статті розглядається концепція «місць пам’яті» французького дослідника П. Нора як засіб конструю-вання колективної ідентичності, формування та захист якої актуалізуються в умовах глобалізаційних викликів і загроз для національних спільнот (розмивання автономії та суверенітету традиційної держави-нації на користь наднаціональних структур, політика мультикультуралізму тощо). Суперечність між національним та наднаціональним, а також неоднозначність впливів останнього на ідентичність індивідів і груп спричиняють «всесвітнє торжество пам’яті», пов’язане з надлишковим зверненням до подій минулого («меморіальна індустрія»). Це своєю чергою несе загрозу політизації та інструменталізації історії і, як наслідок, мнемонічних битв – конфліктів, пов’язаних із пам’яттю та інтерпретацією минулого. У дусі конструктивістської парадигми наголошується на сконструйованості ідентичності й пам’яті, формування яких може спиратися як на реальні факти, так і на вигадку. Розкривається сутність поняття «місця пам’яті», його зв’язок із речовою та нематеріальною спадщиною національних спільнот. Наголошується на відмінностях між універсальною історією та плюралістичними пам’ятями, позаяк кожна спільнота має власну пам’ять та підтримує і захищає її (політика ідентичності), що несе в собі загрозу спотворень і маніпуляцій. Обґрунтовуються причини «обов’язку пам’ятати», з-поміж яких – прискорення історії (ризик втрати самобутності в умовах глобальних трансформацій) та загальна демократизація (боротьба меншин за утвердження власного минулого). З’ясовуються мета та види «місць пам’яті» як засобів реконструкції минулого, зо-крема музеї, архіви, меморіали, бібліотеки, щоденники тощо. Висвітлюється значення символізму «місць пам’яті» шляхом «переробки історії» – її інтерпретації під певним кутом зору, з огляду на що важливого значення в процесі формування «місць пам’яті» набуває міфологічна оповідь.","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"108 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133149836","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СЕР ФРЕНСІС БЕКОН І ЗІТКНЕННЯ ДВОХ СИСТЕМ ПРАВА","authors":"Сергій Шевцов","doi":"10.32837/apfs.v0i32.1043","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1043","url":null,"abstract":"Шевцов С. П. Сер Френсіс Бекон і зіткнення двох систем права. – Стаття.У статті розглядаються обставини звинувачення та відставки Френсіса Бекона з посади лорда-канцлера в 1621 році. Автор указує, що до початку XVII століття в Англії співіснували паралельно дві правові системи, які абсолютно відрізняються за нормами і процедурами, а також історією становлення, – загальне право і право справедливості. Наведено стислий опис історії формування обох систем і їх загальні характеристики.  Початок загального права історики відносять до XI століття, право справедливості виникає в XIV столітті. Формування загального права визначено створенням обмеженої кількості конкретних приписів, кожному з яких відповідає своя процедура. Право справедливості отримує оформлення значно пізніше, у її основі лежить вільне рішення лорда-канцлера. Історики права Англії розходяться в оцінках права справедливості та її ролі у формуванні сучасного англійського права. Цю відмінність оцінок автор статті вважає показовою. Кожна із систем прагнула зайняти чільне становище в Англії. Головним інститутом права справедливості був Канцлерський суд до свого скасування в 1873 році. На початок XVII століття випало кілька конфліктів міжсудами, у яких королівським указом пріоритет віддав праву справедливості. Особливе значення мало справа графа Оксфорда, саме за його результатами дві правові системи прийшли в повну суперечність і знадобилося втручання короля для вирішення конфлікту. Коротко викладається сюжет справи графа Оксфорда та перебіг конфлікту між судом загального права та права спра-ведливості у зв’язку з нею. Відзначається та роль, яку в цій справі відіграв Френсіс Бекон і його супротивник – суддя загального права Едвард Кок. Це був час певної правової кризи в Англії, посиленого зростанням абсолютизму королівської влади, корупції та зловживання серед знаті, королівського двору й чиновників. Проте прибічники загального права як найпоширенішого йдавнішого домоглися відставки Френсіса Бекона з посади лорда-канцлера, чим забезпечили відносну рівновагу правових систем. Ця справа значним чином визначила долю політичної кар’єри Френсіса Бекона.","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127455507","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КОНЦЕПТ СВОБОДИ В ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМІ Ж.-П. САРТРА","authors":"В. В. Лях","doi":"10.32837/apfs.v0i32.1027","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1027","url":null,"abstract":"Лях В. В. Концепт свободи в екзистенціалізміЖ.-П.Сартра: зміна онтологічних підстав. – Стаття.У статті розглядається еволюція поняття свободиу Сартра від його ранніх праць («Буття і Ніщо» й «Екзистенціалізм – це гуманізм») до праць із соціально-онтологічним виміром («Проблема методу», «Критикадіалектичного розуму»). Доведено, що починаючи із50-х рр. Сартр починає більш детально досліджуватизалежність людини від соціального, перебування її урізних колективних серіях, її практико-інертне існування. У цей період він припускає, що деякі люди,насамперед пригноблені та містифіковані, можуть незнати про свою свободу, і їм не так вже й легко усвідо-мити свою спроможність здійснювати вільний вибір.Тому в «Критиці діалектичного розуму» він наголошуєна впливові інших людей на особисте самопізнання тавизнає, що існують різні рівні прозорості в особистомусамоусвідомленні.Дослідник вказував на наявність певної колізії, уякій перебуває людина: з одного боку, вона змушенавідтворювати обставини, які фіксують її відчуження,а з іншого – вона має долати ці обставини, оскільки у неї закладений внутрішній імпульс до преображення.Сартр наголошував на тому, що у людині присутня докорінна потреба стати повноцінною людиною. Отже,оскільки людина – це буття, котре постійно перевер-шує наявні обставин, то в цьому рухові практики люди-на виходить за межі наявної ситуації та поступово про-сувається вперед у напрямку до справжньої людяності.Можна констатувати, що у працях останньогоперіоду Сартр намагався побудувати другу етику,яка у деяких аспектах радикально відмінна від пер-шої. Зокрема, тоді у його творчості відбувся перехідвід індивідуалістичної позиції до колективістської, і він вже радить людям об’єднуватися заради спільної мети – інтегральної людяності. Отже, якщо у першійетиці наголошувалося на абсолютній свободі індивідата його відповідальності за вибір чи невибір (і цей вибір зумовлений онтологічно), то метою другої етикистає інтегральна людяність, котра має реалізовуватися не лише онтологічно, а й історично та соціально.Ми мусимо допомагати іншим у досягненні їхньогосамоздійснення, бо наше власне самоздійснення залежить від тих, хто також працює над досягненням цієїспільної мети.","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"74 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125867592","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНОГО ЛАНДШАФТУ ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО МІСТА В РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД","authors":"П. І. Коряга","doi":"10.32837/apfs.v0i32.1026","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1026","url":null,"abstract":"Коряга П. І. Київський метрополітен як чинникформування культурного ландшафту великогоукраїнського міста в радянський період. – Стаття.У статті проаналізовано поняття культурного ланд-шафту, який відображає матеріальну єдність природ-них і культурних об’єктів та має визначальний впливна формування людського світогляду. Визначено особ-ливості формування культурного ландшафту в радянський період, його вплив на становлення радянськоїлюдини. Окреслено поняття урбанізації як характерної риси розвитку людської цивілізації; простежено історич-ний розвиток урбаністичних аспектів генези людства,установлено прямий зв’язок урбанізації та міста з по-няттям культурного ландшафту. Вивчено феномен містаяк репрезентанта культурного ландшафту, з огляду нате, що тут зосереджуються більшість надбань діяльно-сті людини. До культурного ландшафту міст фактичноналежить усе, що розташоване і відбувається в ньому,зокрема: архітектура, образотворче мистецтво, музика,кінематограф, побутова культура та все інше, що створене людиною. З цього погляду розглянуто історичний роз-виток громадського транспорту, починаючи з розглядуперших його видів у ХІХ столітті – кінних автобусів татрамваїв, запуску першої лінії метрополітену в Лондонідо появи ліній метрополітену в Радянському Союзі. Осо-бливий акцент у дослідженні зроблено на історичномуаналізі будівництва станцій Київського метрополітену.Виявлено характерні риси архітектурного, мистецькогооформлення станцій, з’ясовано, які ідеологічні меседжіпропаганди були закладені в їхньому оздобленні, який цемало вплив на культурний ландшафт міста. Досліджено особливості мистецтва в Радянському Союзі, його безпосередній зв’язок із радянською ідеологією, зокрема і засоби, які пропаганда застосовувала за допомогою мисте-цтва. З’ясовано сутнісні відмінності між архітектурнимистилями (конструктивізм, артдеко, авангардизм, ста-лінський неокласицизм) крізь призму ідеологічної скла-дової частини Комуністичної партії Радянського Союзу.","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131396760","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФЕНОМЕН ПРИЧЕТНОСТІ ЯК СКЛАДОВА СТАНУ ЕВДЕМОНІЇ У ФІЛОСОФІЇ СТОЇЦИЗМУ","authors":"А. В. Скляр","doi":"10.32837/apfs.v0i32.1035","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1035","url":null,"abstract":"Скляр А. В. Феномен причетності як складова стану евдемонії у філософії стоїцизму. – Стаття.У статті розглядається феномен причетності та розкривається залежність цього феномену від стану евдемонії у філософії стоїцизму. Виявлено, що духовність – це певна вдячність за спільне буття, що наповнене любов’ю, прагнення до причетності, а причетність – це духовний зв’язок з іншою людиною за наявності сміливості залишатися самим собою – мудрим, відважним, скромним, справедливим та людинолюбним. Показано, що причетність до чеснот призводить людину до стану евдемонії. Досліджено 4 головні чесноти-причетності у філософії стоїцизму, які роблятьлюдину щасливою. Розглянуто мудрість як причетність до правильних думок (вміння відокремлювати те, чим людині дано керувати (категорія влади), від того, що не в її владі (категорія байдужого)), причетність до речей, які вона здатна контролювати та вдосконалювати (цінності, бажання, прагнення). Розглянуто відвагу як причетність до самого себе та правильних намірів (закликає людину до сміливості та активних дій; це мужність бути собою, впевненість, життєлюб-ність, боротьба зі страхами). Скромність розглядається як причетність до правильних бажань (вибірковістьуваги, контроль бажань, самовладання, стриманість, вдячність за сьогодення, усвідомлення, прийняття та любов до життя). Справедливість розглядається як людинолюбство та причетність до інших (розуміння того, що любов здатна поєднати усіх людей в світі, все живе народжене для того, щоб любити інших, своє життя, сьогодення). Доведено, що усі ці чесноти об’єднує внутрішній контроль, який допомагає концентрувати увагу на важливому, тобто це володіння людиною самою собою та причетність до тих речей, якими вона можете керувати, що є шляхом до щасливого життя. Виявлено, що чесноти стоїцизму здатні вирішувати проблему нелюбові до самого себе, людей, своїх цінностей та правди. Показано, що причина негативного та агресивного мислення людини – це особливі хвороби розуму, які можна вилікувати за допомогою причетності до певних чеснот. Відзначено, що до щастя веде усвідомлення чіткого розподілу між тим, що людина може контролювати, а що ні, а також розуміння того, що є речі, які від людини залежать або не залежать. Показано, що реакція на те, що відбувається навколо, формується за допомогою причетності до чеснот. Зазначено,що прагнення до виділених чеснот має змогу допомогти кожній людині досягти психологічного благополуччя, тобто стану задоволення, спокою, самодостатності та впевненості. Зроблено висновок, що філософія стоїцизму допомагає вирішити проблему дегуманізму сучасного суспільства, веде до регуманізації. \u0000 ","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131712158","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ЗМІН У СУСПІЛЬСТВІ НА СИСТЕМУ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ УЧЕНОГО","authors":"В. В. Готинян-Журавльова","doi":"10.32837/apfs.v0i32.1021","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1021","url":null,"abstract":"   Готинян-Журавльова В. В. Вплив соціокультурних змін у суспільстві на систему ціннісних орієнтацій ученого. – Стаття. \u0000   У статті розглядається вплив змін, які відбуваються в суспільстві, на зміну пріоритетів сучасної науки та систему ціннісних орієнтацій і роботу вченого.Зміни, які останнім часом відбулися в суспільстві, немогли не відбитися на роботі вченого. Так, за останні сто років науковці почали займатися прикладними дослідженнями. Фундаментальна наука відійшла на другий план. Більшість прикладних досліджень ма-ють замовників, спонсорів, які фінансують ці проєктиі мають певні права на результати досліджень. А замовник не вважає за необхідне ділитися результатами досліджень, оскільки вони є його власністю та засобом для дослідження іншої мети. Сучасній науці властива ситуація, коли вчені перестають ділитися результата ми власних досліджень, оскільки вони їм не належать.Статті пишуться так, щоб «сказати» якомога менше,надати неповну інформацію, яку не можна було б повторити в інших лабораторіях, іншими вченими. Гонитва за грантами, грошовими винагородами, роботана замовника надає певну фінансову стабільність ученому, але при цьому він втрачає можливість вільного спілкування, обміну інформацією і розповсюдження результатів власних досліджень. Така ситуація була неприпустимою для вчених ХІХ та ХХ століть. Таким чином, зміни, які відбуваються в суспільстві, неодмінно приводять до змін у науці, що відбивається на зміні ціннісних орієнтацій ученого, на його ставленні до роботи, настрою, емоційному стані. Перед ученим постає вибір: працювати в межах фундаментальної науки і вільно розпоряджатися результатами досліджень або працювати на замовника, отримуючи значно більший дохід, але обмежуючи власну можливість розпоряджатися результатами досліджень. А тому уявляти наукуяк щось об’єктивне, незалежне від суб’єктів, учених,на нашу думку, є дуже спрощеною, примітивною точкою зору.","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"56 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128622714","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТРАТЕГІЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНФРАСТРУКТУРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ З ПОЗИЦІЙ НОРМАТИВІЗМУ","authors":"Володимир Ліпкан","doi":"10.32837/apfs.v0i32.1039","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1039","url":null,"abstract":"Ліпкан В. А. Стратегія державної інфраструктурної політики України з позицій нормативізму. – Стаття. Діапазон наукової проблеми обраної теми статті зумовлює використання різноманітних мето-дів дослідження. Логіка дослідження передбачає встановлення в межах неокантіанської традиції дуалізму категорій суще і належне, з’ясування потенціалу нормативізму для додаткового обґрунтування принципу верховенства права, а також обґрунтування категорій дієвість, значимість і справедливість. На підставі концепції нормативізму аналізуються сучасні політичні тенденції, які впливають на формування геостратегії сучасної України, зокрема на стратегію розроблення державної інфраструктурної політики.Контекст статті усіляко просякнутий концепцією Realpolitik, яка реально збільшує синергетичний потенціал теоретичних знань та підвищує праксеологічний рівень політологічної науки. В умовах трансформації під впливом глобалізаційних і регіональних чинників сучасної міжнародної системи та формування нового світового порядку стратегія державної інфраструктурно політики України презентована крізь політико-безпековий і правовий дискурс.Відповідно подається три напрями дослідження: 1) стратегія як політична практика; 2) стратегія як нормативно-правовий акт; 3) стратегія як безпековий напрям діяльності держави. Подана модель виступає інтегральним результатом екстраполяції методів політичного аналізу, правового регулювання, безпекознавства та моделювання на сферу процесів в інфраструктурній сфері на засадах методології побудови геостратегії сучасної Української держави.Науково обґрунтовано використання сили, іншого сучасного та інноваційного інструментарію, в тому числі стратегічних комунікацій, гібридних війн, чітко визначеними політичними інститутами,які формують та реалізують стратегію державної інфраструктурної політики для формування гаратованих Конституції України і забезпечених інфраструктурним потенціалом умов для безпосередньоїреалізації стратегічних національних інтересів. Науково доведено, що нормативізм, в органічному поєднанні із лінгвістичною та логічною методологіями, має залишатися в практичній юриспруденції і може бути корисним як для наукового коментування законодавчих чи підзаконних актів, так і для формування обріїв та горизонтів дієвості і практичної їх значимості та справедливості. \u0000 ","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"71 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127486869","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТРАНСФОРМАЦІЯ РОЗУМІННЯ ТЕХНІКИ В ДОСЛІДЖЕНННЯХ МАРТІНА ГАЙДЕҐҐЕРА","authors":"Г. Л. Коростильов","doi":"10.32837/apfs.v0i32.1025","DOIUrl":"https://doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1025","url":null,"abstract":"Коростильов Г. Л. Трансформація розуміннятехніки в дослідженнях Мартіна Гайдеґґера. – Стаття.У статті розглядається питання про трансформацію розуміння Техніки з боку М. Гайдеґґера. Питання складне і не може бути обмеженим тільки однією або двома роботами. Розгляд пропонується робити на основі історико-філософського аналізу його відомих праць. Підкреслено, що нормативність існування Техніки і технічного прив’язано до таких категорій, як Істина,Природа, Dasein, людина та її екзистенція. У статті доведено, що шлях розуміння Техніки розглядається ні-мецьким мислителем у контекстах його основних тем іорганічно вписується в його екзистенційні та феноменологічні уподобання.Розуміння Техніки і технічного йде від інструментального характеру, потім думки розгортаютьсянавколо антропологічного з виходом на її онтологіч-ний вимір. У пізніх працях М. Гайдеґґер проводитьпаралель між зв’язком людини із природою і зв’яз-ком Техніки із природою, що дає йому можливість окреслити екзистенційний спосіб існування і людини,і Техніки. Сутнісною ознакою Техніки і технічного стає процедура виведення «Потаємного» у «Непри-ховане» завдяки їхньому співіснуванню із природою.Саме така логічна лінія розуміння Техніки дає йомуможливість перейти від інструментального її сприйняття до онтологічного. Досліджуючи онтологічнуприроду Техніки, М. Гайдеґґер здійснив рефлексію«виводу» Техніки з категорії «суб’єктивної інтерпре-тації», що притаманно інструментальним і антропологічним підходам, і надав вагу «об’єктивній інтерпретації», зробивши питання про Техніку, її сутністьта зв’язок із людиною та її Буттям первинним філо-софським питанням.Також автор статті підкреслює тезу М. Гайдеґґерапро те, що розуміння техніки та технічного тісно пов’я-зане з історичною епохою та розвитком науки. Це даєзмогу зробити висновки, по-перше, про постійну трансформацію розуміння Техніки та технічного. По-друге,наслідком такого зв’язку є особливе ставлення людинидо Природи, а зосередженість на проблемі Буття з урахуванням сучасного розвитку Техніки та технічногостає особливою філософською рефлексією.","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127033111","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}