Pereiaslav Chronicle最新文献

{"title":"Рушники затоплених сіл Переяславщини кінця ХІХ – другої половини ХХ ст. у колекції НІЕЗ «Переяслав»","authors":"N. Zaika","doi":"10.31470/2518-7732-2019-1(15)-127-132","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-127-132","url":null,"abstract":"У статті аналізується фондова збірка рушників НІЕЗ «Переяслав», які датуються кінцем ХІХ – другою половиною ХХ ст. Мета даного дослідження полягає у висвітленні частини фондової колекції НІЕЗ «Переяслав», зокрема рушників із затоплених сіл Переяславщини, що становлять особливий пласт автохтонної культури. Методологічну основу становлять загальнонаукові принципи і методи дослідження. Серед них – пошуку, аналізу та синтезу, узагальнення, які дозволили дослідити дане питання та розкрити його. Серед фондового зібрання Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» виділяється група рушників із затоплених сіл Переяславщини – всього 89 одиниць. Розділ фондової колекції «Рушники затоплених сіл Переяславщини» почав формуватися з 1960 року. Найбільше надходження припадає на 1969–1973 рр. Колекція рушників сформована за матеріалами етнографічних експедицій Переяслав-Хмельницького історичного музею, які у 1963–1976 рр. працювали на території сіл Андруші, В’юнище, Городище, Зарубенці, Козинці, Комарівка, Підсінне, Циблі. У процесі аналізу матеріалів встановлено, що на даній етнографічній території поширеними були ткані та вишиті рушники. За технікою ткання домоткані рушники діляться на дві групи: двосторонні («дволичко») та односторонні («одноличко»). Для домотканих рушників Переяславщини ХІХ – початку ХХ ст. характерним є геометричні та геометризовані мотиви. Чільне місце в створенні орнаментальних композицій займають чотири та восьми пелюсткові «квіти-розети», з назвами «рожа», «вітрячок», «морока». У групі рушників із орнаментальним мотивом «дерево життя» традиція заповнення вільного поля стала перегукуватися з традицією заповнення поля вишитих рушників рушниковими швами ХVІІІ – початку ХІХ ст. Розглянуті домоткані рушники мали свої особливості в композиційній та орнаментальній побудові. Восновному місцевими майстринями ткання використовувалися геометричні мотиви з двохколірним заповненням.","PeriodicalId":104522,"journal":{"name":"Pereiaslav Chronicle","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114718489","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Історіографія наукового доробку ученого Анастасія Єгоровича Зайкевича","authors":"Svitlana Hordenko","doi":"10.31470/2518-7732-2019-1(15)-76-82","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-76-82","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано історіографію наукової, педагогічної та громадської діяльності Анастасія Єгоровича Зайкевича (друга половина ХІХ ст. – 1931 р.) дає підставу зробити висновок про те, що в радянській і сучасній історіографії немає досліджень, які б усебічно розглядали постать ученого. Метою роботи є узагальнення дослідження та вивчення багатогранної наукової, педагогічної й просвітницької діяльності професора Харківського університету А. Є. Зайкевича на тлі розвитку сільськогосподарської науки і освіти. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять принципи системності й історизму, котрі передбачають вивчення й узагальнення подій і явищ на основі науково-практичного аналізу різноманітних джерел і літератури стосовно предмета дослідження. При опрацюванні даної теми використані такі методи наукового пізнання: аналізу та синтезу, класифікації, хронологічний, порівняльно-історичний, ретроспективний та інші допоміжні методи. На основі історіографічного аналізу показано, що Анастасій Єгорович Зайкевич увійшов в історію агрономічної науки як ініціатор, організатор та один із перших теоретиків сільськогосподарської дослідної справи. Праці ученого з дослідної справи, землеробства, селекції, насінництва відзначаються фундаментальністю та практичною значимістю, свідчать про глибину мислення їх автора. Учений володів винятково широким діапазоном інтересів, дивовижною науковою інтуїцією, чудовим даром передбачення, заклав основи наукових напрямків, програм і концепцій, які є актуальними й становлять науковий і практичний інтерес сьогодні.","PeriodicalId":104522,"journal":{"name":"Pereiaslav Chronicle","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129184782","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Напрями наукового забезпечення аграрного виробництва Кіровоградської області (ХХ ст. – початок ХХІ ст.)","authors":"Galina Tomashina","doi":"10.31470/2518-7732-2019-1(15)-114-126","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-114-126","url":null,"abstract":"У представленій статті, на основі дотримання принципів історизму та об’єктивності, проаналізовано зміну напрямів наукового забезпечення сільськогосподарського виробництва Кіровоградської області, форм та методів популяризації наукових досягнень і шляхів їх освоєння виробництвом протягом останнього століття. Встановлено, що у ХХ ст. - на початку ХХІ ст. провідними науково-дослідними установами, що впливали на розвиток аграрного сектору в зоні північного Степу України були: Аджамська сільськогосподарська дослідна станція, Українська науково-дослідна станція олійних культур, Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція, Кіровоградське НВО «Еліта», Кіровоградський інститут агропромислового виробництва НААН, що в ході ряду реорганізацій стали основою сучасного Інституту сільського господарства Степу НААН. Аналіз методів поширення наукових досягнень у сільськогосподарське виробництво регіону від початку ХХ ст. до сьогодення, дозволив встановити, що основними з них були: публікація результатів досліджень у спеціалізованих виданнях; семінари, наради, на яких інформували про досягнення аграрної науки; огляд на науково-демонстраційних полігонах нових сортів рослин та технологій їх вирощування; реклама наукової продукції у ЗМІ та ін. На території сучасної Кіровоградщини, протягом періоду, що досліджувався, першочерговими закладами із випробування та впровадження наукової продукції сільськогосподарського спрямування були: «колективні досліди», опорно-показові пукти, дослідні господарства. У періоди активізації заходів із популяризації, поширення та впровадження наукових досягнень у с.-г. виробництво Кіровоградської області спостерігалося досягнення високих показників виробничої продуктивності та економічної ефективності в агарній сфері регіону. Зменшення активізації наукового забезпечення с.-г. виробництва відповідало періодам із найнижчим рівнем основних виробничо-фінансових показників аграрного сектору Кіровоградської області.","PeriodicalId":104522,"journal":{"name":"Pereiaslav Chronicle","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"131477292","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Культурно-масове життя сільського населення Західної України в умовах суспільних трансформацій 1939−1941 років","authors":"Volodymyr Starka","doi":"10.31470/2518-7732-2019-1(15)-21-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-21-31","url":null,"abstract":"Сучасне культурно-масове життя західноукраїнського селянства є унікальним симбіозом звичаїв, що своїм корінням сягають часів Австро-Угорщини, із вкрапленнями польської міщанської та радянської пролетарської культур. Дослідження явищ і процесів, що істотно впливають на культурне життя сільських мешканців, як однієї із найконсервативніших частин суспільного організму може дати сучасникам розуміння, в якому спектрі буде розвиватися сучасне культурне життя села. В цьому вбачаємо актуальність нашого дослідження. Використання попередніх напрацювань українських істориків, із залученням нового джерельно-документального комплексу, дозволило по-новому проаналізувати культурно-масове життя селянства досліджуваного періоду. Методологічні підходи написання дослідження ґрунтуються на аналізі різноманітних моделей культурно-масового життя селянства, у конкретно-історичних обставинах, в умовах радянського тоталітарного режиму. Матеріал публікації структурований за проблемно-хронологічним принципом. Теоретичні узагальнення здійснено з використанням методів індукції та дедукції. У процесі аналізу культурного життя західноукраїнського села встановлено, що запропоновані радянської владою перетворення в культурній сфері носили характер національний за формою та соціалістичний за змістом. Увесь комплекс культурних заходів радянської влади мав долучити західноукраїнських селян до надбань радянської культури та виробити в них відчуття радянської людини. Зауважимо, що характерною рисою регіону є тотальна набожність та стійке дотримання релігійно-обрядового календаря у повсякденних практиках населення. Зазвичай, західноукраїнське селянство сприймає будь-які новації з точки зору порушують чи не порушують вони усталеного способу життя. Відзначимо, що більшість громадян регіону, на початку з цікавістю поставилися до запроваджуваних новацій і навіть стала приймати активну участь у їх поширенні. Потрібно наголосити, що доволі впливова у Західній Україні греко-католицька церква, поставилася до запроваджуваних культурних новацій із певними засторогами і закликала своїх прихожан не долучатися до заходів, що суперечать усталеній моральній традиції. Власне, здійснювана новою владою політика ревізії фонді сільських бібліотек, надмірна політизація культурного дозвілля, поруч із активною антирелігійною кампанією, привели до різкого неприйняття місцевими культурних новацій нової влади. Відвертий «культурний» конфлікт місцевих із радянською владою зупинив початок німецько-радянської війни у червні 1941 року.","PeriodicalId":104522,"journal":{"name":"Pereiaslav Chronicle","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122452012","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Дослідження в галузі санітарної статистики в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ століття): історіографія","authors":"N. Kotsur","doi":"10.31470/2518-7732-2019-1(15)-66-76","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-66-76","url":null,"abstract":"У статті проведено аналіз історіографічних розвідок у галузі санітарної статистики в Україні в другій половині ХІХ – початку ХХ століття. У дослідженні використано методи джерелознавчого та історіографічного аналізу і синтезу, структурно-системний підхід, періодизація. Як один із наукових методів дослідження запропонована періодизація, щодозволила виявити закономірності та особливості розвитку санітарно-статистичних досліджень у кожному часовому вимірі. Історіографічний аналіз досліджуваної проблеми проведено за трьома періодами: перший період – друга половина ХІХ – початок ХХ ст.; другий – радянський період (1917–1990 рр.); третій – сучасний, період незалежності України, з 1991 р. З’ясовано, що в другій половині ХІХ ст. домінували праці земських лікарів, представників наукових медичних товариств. Розкрито внесок земських лікарів у проведенні санітарно-статистичних досліджень. Чільне місце в масиві публікацій із проблем санітарної статистики належало вченим провідних університетів – Київського, Харківського, Новоросійського. Встановлено, що для другого історіографічного періоду (1917–1990 рр.) було характерно наявність значного масиву наукових розвідок як за рівнем теоретичних узагальнень, так і авторством публікацій. У цей період з’являються нові напрями розвитку гігієни, зокрема соціальної, фундаментальні дослідження в галузі санітарної статистики тісно поєднуються з її прикладними аспектами. Дослідження здійснюються як на університетських кафедрах, так і в спеціалізованих установах ВУАН. Для сучасного історіографічного періоду характерно більш об’єктивне висвітлення історії становлення і розвитку санітарної статистики. До наукового обігу повернулися з спецсховищ архівів праці вчених-лікарів, які були репресовані тоталітарним режимом. Санітарна статистика стала досліджуватися як на рівні макро, так і мікроісторії, відбулося повернення в лабораторію творчого пошуку забутих імен учених-лікарів, подвижників медичної справи на теренах України.","PeriodicalId":104522,"journal":{"name":"Pereiaslav Chronicle","volume":"55 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115709669","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Аналіз фінансової політики Російської імперії в історико-економічних дослідженнях П. П. Мігуліна","authors":"N. Pasichnyk, R. Rizhniak","doi":"10.31470/2518-7732-2019-1(15)-44-54","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-44-54","url":null,"abstract":"У статті досліджуються основні етапи життєдіяльності та наукова спадщина професора Харківського університету П. П. Мігуліна (1870–1948). Метою статті є аналіз наукових і публіцистичних напрацювань професора Мігуліна дожовтневого періоду, присвячених фінансовій політиці Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. та визначення його авторських підходів підвищення ефективності цієї політики, що актуальні й на сучасному етапі. Для досягнення визначеної мети використано спеціальні методи, характерні для дослідження історії науки та соціально-економічної історії: наративний, порівняльно-історичний, історико-біографічний, статистичний, а також методи, поширені в історико-економічних дослідженнях – організаційний підхід та процесний аналіз. Окреслено основні етапи біографії науковця. Проаналізовано основні наукові праці професора Мігуліна, де він комплексно досліджував фінансову політику Російської імперії за різноманітними напрямами (бюджетна, податкова, грошово-кредитна, інвестиційна, боргова та ін.), пропонуючи заходи щодо підвищення її ефективності. Науковець відзначав, що бюджетна політика реалізуються з ігноруванням інтересів населення, реальних можливостей країни і без розрахунку наслідків прийнятих рішень. Основні ідеї П. П. Мігуліна щодо підвищення ефективності податкової політики уряду охоплювали: рівномірний розподіл податків, перекладання податкового тягаря на заможні версти населення, звільнення від сплати податків окремих малозабезпечених суб’єктів, перерозподіл податків між загальнодержавним та місцевими бюджетами. Історико-економічний аналіз П. П. Мігуліна щодо грошово-кредитного регулювання за значний історичний період (із 1769 по 1907 рр.) приводить дослідника до висновку про наявність системних порушень у грошово-кредитній сфері протягом досліджуваного періоду та неефективність державного кредиту в Російській імперії. Значну увагу П. П. Мігулін приділяє грошовим реформам, які здійснювалися впродовж ХІХ ст. У межах даної статті подано лише якісний аналіз проведення грошової реформи 1895–1897 рр.","PeriodicalId":104522,"journal":{"name":"Pereiaslav Chronicle","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124371764","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Дослідженнях академіка В. В. Фролькіса з вікової фармакології: наукові пошуки засобів продовження життя","authors":"Olga Palienko, Tamara Ericheva","doi":"10.31470/2518-7732-2019-1(15)-102-107","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-102-107","url":null,"abstract":"Метою статті є з’ясування внеску академіка В. В. Фролькіса в розвиток і становлення вікової фармакології в Україні 40 – 90-х рр. ХХ ст. У результаті дослідження з’ясовано, що вчений здійснив значний внесок у розвиток і становлення вікової фармакології в Україні. Зокрема, дослідження академіка В. В. Фролькіса, були спрямовані на визначення вікових передумов розвитку патології старіючого організму, можливості її прогнозування, розробку спеціальних засобів впливу на організм. Вчений довів, що найбільш надійним і універсальним засобом попередження вікової патології може стати вплив на процеси старіння. З цієї точки зору вчений велику увагу приділяв розробці геріатричних препаратів, здатних нормалізувати обмінні процеси, підвищувати адаптаційні можливості організму. Він покладав свої надії та очікування на позитивний результат у вирішенні проблеми старіння на гормональні препарати, нейромедіатори, інгібітори біосинтезу білка, генну терапію тощо. Ці сподівання узгоджуються з уявленнямигеронтологів про локалізацію фундаментальних механізмів старіння. Вчений у пошуках засобів продовження життя, дотримувався виведеного ним самим правила, що засоби продовження життя повинні впливати не лише на кількість, а й на його якість.","PeriodicalId":104522,"journal":{"name":"Pereiaslav Chronicle","volume":"86 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126246758","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Cтановлення освіти у селі Комарівка Переяславського повіту в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття (за матеріалами Полтавських єпархіальних відомостей)","authors":"Natalia Revega","doi":"10.31470/2518-7732-2019-1(15)-132-138","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-132-138","url":null,"abstract":"У статті розкривається перехід від церковно-парафіяльної школи до школи грамоти та початкового училища у селі Комарівка Переяславського повіту в другій половині ХІХ на початку ХХ століття. Мета даного дослідження полягає у розкритті започаткування освіти у селі Комарівка Переяславського повіту в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття та її результатів за звітами про стан церковних шкіл Полтавської єпархії, які друкувались у Полтавських єпархіальних відомостях. Для досягнення цієї мети автор визначив наступні завдання: здійснити дослідження Полтавських єпархіальних відомостей; систематизувати отриману інформацію про освіту села Комарівка. Під час дослідження застосовано метод пошуку, опису та узагальнення. Встановлено, що у селі Комарівка Переяславського повіту церковно-парафіяльна школа відкрилась у 1883 році, з 1899 по 1913 рік зазначається, як школа грамоти, а з 1914 року – початкове училище підпорядковане земству. Комарівська школа грамоти неодноразово була відзначена, як одна серед найкращих шкіл Переяславського повіту з організації навчально-виховного процесу та благоустрою. Законовчителями школи призначалися священики місцевої Миколаївської церкви. З 1883 по 1914 рік відомо про три приміщення де розташовувалась школа – громадська хата, спеціально облаштований громадою будинок під школу та побудована земством двокомплектна будівля.","PeriodicalId":104522,"journal":{"name":"Pereiaslav Chronicle","volume":"243 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-08-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"124681028","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}