Reports of Practical Oncology最新文献

{"title":"Аденокарцинома порожньої кишки при PMS2-асоційованому синдромі Лінча. Огляд літератури та клінічний випадок","authors":"V. Kropelnytskyi, I. Zaivelieva, B. M. Kondratenko","doi":"10.22141/2663-3272.6.1.2023.81","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.1.2023.81","url":null,"abstract":"Пухлини тонкої кишки — це рідкісна патологія. За даними українського канцер-реєстру, вони становлять 0,2 % усіх злоякісних новоутворень. Аденокарциноми становлять 40,9 % усіх пухлин цієї локалізації. Частіше вони виявляються у дванадцятипалій кишці, рідше у здухвинній, і найбільш рідкісна локалізація — порожня кишка (5,9 %). Аденокарцинома тонкої кишки може бути пов’язана із синдромом Лінча. Синдром Лінча — гетерогенна патологія, зумовлена гермінальними мутаціями у генах, що кодують білки MMR-системи: MLH1, PMS2, MSH2, MSH6, EPCAM. Частіше при цьому синдромі зустрічаються пухлини колоректальної зони, ендометрія, шлунка, проте рідше можуть виявлятися пухлини багатьох локалізацій, у тому числі тонкої кишки. Залежно від того, у якому саме гені відбулася мутація, прояви синдрому Лінча можуть варіювати. PMS2-асоційовані випадки характеризуються більш старшим віком виникнення пухлин, меншою пенетрантністю, меншою кількістю випадків колоректального раку та раку ендометрія. Це призводить до того, що такі пацієнти не підпадають під класичні клінічні критерії діагностики синдрому Лінча. Усі випадки пухлин при синдромі Лінча характеризуються мікросателітною нестабільністю. Наявність мікросателітної нестабільності впливає на прийняття рішення про післяопераційну тактику лікування. У нашій роботі наведено огляд літератури та клінічний випадок діагностики та лікування аденокарциноми порожньої кишки у пацієнта з PMS2-асоційованим синдромом Лінча. Пропонуємо тестувати усі випадки аденокарцином тонкої кишки на наявність мікросателітної нестабільності.","PeriodicalId":101072,"journal":{"name":"Reports of Practical Oncology","volume":"95 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76541990","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РІ3К-шлях клітинної регуляції при раку молочної залози: патофізіологія та значення в лікуванні","authors":"A.O. Kovbasiuk, O.Ye. Lobanova, O. Zotov","doi":"10.22141/2663-3272.6.1.2023.80","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.1.2023.80","url":null,"abstract":"У статті розглянуто доцільність використання алпелісибу при HR+/HER2– раку молочної залози за наявності мутації РІ3КСА на основі даних, наведених у дослідженнях BOLERO-3, SAFIR-2 та SOLAR-1. За результатами проведених клінічних досліджень було виявлено, що додавання до ендокринної терапії алпелісибу при HR+/HER2– РМЗ поліпшує виживаність без прогресування в 1,32 раза, на відміну від монотерапії гормональними препаратами та використання хіміотерапії, та не має сильних токсичних ефектів, які потребують відміни препарату. Окремо увагу слід звертати на пацієнтів із цукровим діабетом, оскільки особлива токсична дія алпелісибу проявляється у підвищенні рівня цукру в крові.","PeriodicalId":101072,"journal":{"name":"Reports of Practical Oncology","volume":"26 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75287348","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Системна хiмiотерапiя при нерезектабельнiй формi внутрiшньопечiнкової саркоматоїдної холангiокарциноми: клiнiчний випадок та огляд лiтератури","authors":"O.V. Hrуnenko, I. Zaivelieva, V. Kropelnytskyi, O. M. Ostapyshen, D. O. Fedorov","doi":"10.22141/2663-3272.6.1.2023.83","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.1.2023.83","url":null,"abstract":"Рак бiлiарного тракту (РБТ) є гетерогенною групою злоякiсних новоутворень, якi походять з епiтелiю жовчних проток i можуть локалiзуватися в рiзних вiддiлах жовчовивiдних шляхiв. Саркоматоїдна внутрiшньопечiнкова холангiокарцинома (сВХК) є надзвичайно рідкісним пiдтипом РБТ, що складається зi злоякiсних клiтин, які поєднують епiтелiальнi та мезенхiмальнi властивостi. На сьогоднi основною терапевтичною опцiєю сВХК є хiрургiчне лiкування. У цiй публiкацiї ми презентуємо результати обстеження та лiкування пацiєнтки з нерезектабельною формою сВХК та огляд сучасної лiтератури щодо наявних пiдходiв до лiкування цього захворювання.","PeriodicalId":101072,"journal":{"name":"Reports of Practical Oncology","volume":"106 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"80992550","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Нові можливості лікування раку підшлункової залози","authors":"I. Zaivelieva","doi":"10.22141/2663-3272.6.1.2023.79","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.1.2023.79","url":null,"abstract":"Онкологічні захворювання залишаються частою причиною смерті населення. Зокрема, незважаючи на порівняно невеликий рівень захворюваності на рак підшлункової залози, рівні смертності, на жаль, не зменшуються. Останні 30 років ознаменовані пошуком нових ефективних засобів для лікування даного захворювання. Серед останніх нововведень — пегільовані форми хіміопрепаратів, що показали протипухлинну ефективність з помірною токсичністю. Цього року отримані обнадійливі дані клінічних досліджень щодо комбінованих програм хіміотерапії.","PeriodicalId":101072,"journal":{"name":"Reports of Practical Oncology","volume":"47 1-2 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"77915714","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Критерії вибору пацієнток з поширеним раком яєчника для циторедуктивного хірургічного втручання (огляд літератури)","authors":"K. V. Kharchenko, O.V. Postupalenko, E.E. Temirov","doi":"10.22141/2663-3272.6.1.2023.86","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.1.2023.86","url":null,"abstract":"Оптимальний підхід до лікування пацієнток із пізніми стадіями раку яєчників — головне питання онкогінекології. Сучасні рекомендації вказують на важливість досягнення повної або оптимальної циторедукції, а також доцільність призначення передопераційної хіміотерапії пацієнткам з низькою імовірністю її виконання. Загальноприйняті критерії відбору пацієнток для виконання первинної циторедукції та неоад’ювантної хіміотерапії відсутні. У цій статті систематизовані наявні дані про прогнозування результатів хірургічного лікування пацієнток на підставі низки клініко-інструментальних факторів.","PeriodicalId":101072,"journal":{"name":"Reports of Practical Oncology","volume":"6 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"78905596","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Новітні методики біопсії сторожового лімфатичного вузла при раку молочної залози","authors":"M.O. Bilych","doi":"10.22141/2663-3272.6.1.2023.85","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.1.2023.85","url":null,"abstract":"Одним із головних етапів встановлення діагнозу первинного раку молочної залози (РМЗ) є оцінка статусу лімфатичних вузлів (ЛВ). Даний показник великою мірою впливає на тактику лікування та має важливе прогностичне значення, однак через низьку специфічність ультразвукового та цитологічного досліджень хірургічне стадіювання пахвових ЛВ залишається невід’ємним етапом хірургічного лікування РМЗ. За допомогою регіонарної лімфодисекції можливо вірогідно виключити наявність ознак метастатичного ураження пахвових ЛВ. Зважаючи на високий ризик розвитку післяопераційних ускладнень з боку верхньої кінцівки після даної процедури, близько 20 років назад було впроваджено більш диференційований підхід щодо хірургічного стадіювання пахвових ЛВ — інтраопераційну біопсію сторожового лімфатичного вузла (БСЛВ), яка передбачає подвійне маркування сторожового лімфатичного вузла за допомогою радіоізотопу та синього барвника. Попри високу діагностичну точність комбінованого методу БСЛВ, використання радіоактивної речовини пов’язане з низкою труднощів організаційно-технічного характеру, а синій барвник може викликати низку небажаних побічних явищ у вигляді пігментації шкіри у місці його введення та розвитку алергічних реакцій. Недоліки техніки подвійного маркування ЛВ є обмежуючими факторами для широкого впровадження БСЛВ у рутинну клінічну практику в усьому світі, що стало підґрунтям для розробки нових технік її виконання. У цьому огляді було проаналізовано опубліковані дані щодо двох новітніх методик БСЛВ — маркування ЛВ за допомогою суперпарамагнітних наночастинок оксиду заліза (СПОЗ) та за допомогою флюоресцентної лімфографії з використанням індоціаніну зеленого (ІЦЗ). Кількість публікацій на цю тему щороку зростає, і все більше даних свідчить на користь високого потенціалу БСЛВ за допомогою СПОЗ та БСЛВ за допомогою ІЦЗ та їхні шанси доповнити список стандартних методів хірургічного стадіювання пахвових ЛВ у пацієнток з РМЗ з клінічно негативними ЛВ. Було розглянуто аспекти практичного застосування кожного методу — техніка виконання, діагностична цінність, переваги та недоліки та економічна ефективність.","PeriodicalId":101072,"journal":{"name":"Reports of Practical Oncology","volume":"56 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"75693011","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Звернення головного редактора","authors":"Alexey Zotov","doi":"10.22141/2663-3272.6.1.2023.77","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.1.2023.77","url":null,"abstract":"No abstract","PeriodicalId":101072,"journal":{"name":"Reports of Practical Oncology","volume":"82 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"73222774","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Пухлиноінфільтруючі лімфоцити: нові виклики імунотерапії солідних пухлин","authors":"O.Yu. Nikolaieva","doi":"10.22141/2663-3272.6.1.2023.84","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.1.2023.84","url":null,"abstract":"Пухлиноінфільтруючі лімфоцити (tumor infiltrative lymphocytes, TIL) — це лімфоцити, що локалізуються у пухлинній тканині. Після ізоляції, скринінгу та ампліфікації in vitro вони вводяться назад в організм пацієнта і мають специфічний знищуючий ефект на пухлини. Оскільки TIL не були генетично модифіковані та походять з організму пацієнтів, побічних реакцій зазвичай виникає відносно мало, що є перевагою лікування за допомогою TIL. Останніми роками терапевтична дія TIL на солідні пухлини почала привертати все більше уваги онкологів. Однак через обмеження імунного мікрооточення та мутації антигенів розвиток TIL-терапії сповільнився. У статті розглядається загальний прогрес дослідження TIL, біологічні характеристики, методи посилення терапевтичного ефекту пухлиноінфільтруючих лімфоцитів, їх роль у різних пухлинах, дані останніх клінічних досліджень та перспективи цього виду терапії.","PeriodicalId":101072,"journal":{"name":"Reports of Practical Oncology","volume":"13 4 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"83429461","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив куркуміну та кверцетину на патогенез раку молочної залози шляхом зниження регуляції miR-632 та miR-137","authors":"Elgin Türköz Uluer, Muhammet Yusuf Pekmezci, Hilal Kabadayi Ensarioğlu, Mahmut Kemal Özbilgin","doi":"10.22141/2663-3272.6.1.2023.78","DOIUrl":"https://doi.org/10.22141/2663-3272.6.1.2023.78","url":null,"abstract":"Актуальність. Куркумін і кверцетин виявилися дуже ефективними проти раку молочної залози. Однак повністю їх протипухлинні механізми невідомі. У цьому дослідженні вивчено вплив куркуміну та кверцетину на ріст лінії клітин раку молочної залози людини MCF-7 та MDA-MB-231 шляхом регуляції miR-632 та miR-137. Матеріали та методи. Клітини MCF-7 і MDA-MB-231 обробляли куркуміном і кверцетином у різних розведеннях протягом 24 і 48 годин. Життє­здатність клітин оцінювали за допомогою MTT-аналізу. Кількісна полімеразна ланцюгова реакція в реальному часі була використана для виявлення експресії miR-632 і miR-137 у клітинах MCF-7 і MDA-MB-231, оброблених куркуміном і кверцетином. Результати. Наші результати показали, що ­50-мкМ розведення куркуміну та кверцетину протягом 24 годин було більш ефективним щодо пригнічення росту клітин MCF-7 та MDA-MB-231. У групах, які отримували куркумін і кверцетин, експресія miR-137 і miR-632 була знижена порівняно з конт­рольними групами. Експресія miR-137 у клітинній лінії ­MCF-7 була нижчою, ніж у клітинній лінії MDA-MB-231. Висновки. Використання куркуміну і кверцетину зменшувало ріст лінії клітин раку молочної залози людини MCF-7 і MDA-MB-231 шляхом зниження регуляції miR-137 і miR-632. Цей висновок показав, що куркумін і кверцетин можуть бути використані як терапевтичний засіб, а також що miR-137 і ­miR-632 застосовуються для діагностики, оцінки ефективності лікування та прогнозу при раку молочної залози.","PeriodicalId":101072,"journal":{"name":"Reports of Practical Oncology","volume":"29 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"83582240","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Overall survival of patients with hepatocellular carcinoma of different etiologies","authors":"","doi":"10.31917/2401071","DOIUrl":"https://doi.org/10.31917/2401071","url":null,"abstract":"Key words: hepatocellular carcinoma, overall survival, prognostic factors, etiology","PeriodicalId":101072,"journal":{"name":"Reports of Practical Oncology","volume":"11 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-03-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"85828052","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}