Вплив куркуміну та кверцетину на патогенез раку молочної залози шляхом зниження регуляції miR-632 та miR-137

Abstract

Актуальність. Куркумін і кверцетин виявилися дуже ефективними проти раку молочної залози. Однак повністю їх протипухлинні механізми невідомі. У цьому дослідженні вивчено вплив куркуміну та кверцетину на ріст лінії клітин раку молочної залози людини MCF-7 та MDA-MB-231 шляхом регуляції miR-632 та miR-137. Матеріали та методи. Клітини MCF-7 і MDA-MB-231 обробляли куркуміном і кверцетином у різних розведеннях протягом 24 і 48 годин. Життє­здатність клітин оцінювали за допомогою MTT-аналізу. Кількісна полімеразна ланцюгова реакція в реальному часі була використана для виявлення експресії miR-632 і miR-137 у клітинах MCF-7 і MDA-MB-231, оброблених куркуміном і кверцетином. Результати. Наші результати показали, що ­50-мкМ розведення куркуміну та кверцетину протягом 24 годин було більш ефективним щодо пригнічення росту клітин MCF-7 та MDA-MB-231. У групах, які отримували куркумін і кверцетин, експресія miR-137 і miR-632 була знижена порівняно з конт­рольними групами. Експресія miR-137 у клітинній лінії ­MCF-7 була нижчою, ніж у клітинній лінії MDA-MB-231. Висновки. Використання куркуміну і кверцетину зменшувало ріст лінії клітин раку молочної залози людини MCF-7 і MDA-MB-231 шляхом зниження регуляції miR-137 і miR-632. Цей висновок показав, що куркумін і кверцетин можуть бути використані як терапевтичний засіб, а також що miR-137 і ­miR-632 застосовуються для діагностики, оцінки ефективності лікування та прогнозу при раку молочної залози.