Farmatsevtichnii chasopis最新文献

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЕСТЕРІВ ІБУПРОФЕНУ В ПОЄДНАННІ З НИЗЬКОЧАСТОТНИМ УЛЬТРАЗВУКОМ НА МОДЕЛІ КАРАГЕНІН-ІНДУКОВАНОГО ЗАПАЛЕННЯ","authors":"B. V. Prystupa, I. Kravchenko, Ya. V. Rozhkovsky, S. I. Bogatu","doi":"10.11603/2312-0967.2021.4.12635","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12635","url":null,"abstract":"Мета роботи. Дослідження протизапальної активності м’якої лікарської форми з естерами ібупрофену в поєднанні з низькочастотним ультразвуком.\u0000Матеріали і методи.  Протизапальну дію синтезованих сполук оцінювали на моделі  карагенінового запалення шляхом субплантарного введення розчину карагеніну в задню кінцівку щурів. Для посилення проникності шкіри використовували низькочастотний ультразвук із частотою 20–25 кГц. У досліджені були використанні білі щури-самці лінії Вістар масою 180–220 г. Динаміку зміни запального процесу визначали за допомогою виміру товщини та об’єму уражених кінцівок. Як референс-препарат використовували 5 % мазь ібупрофену «Долгіт крем». Статистичні показники вираховували за допомогою програмного пакета Microsoft Excel.\u0000Результати  й  обговорення. За результатами дослідження об’єму уражених кінцівок встановлено, що від початку 4-ї доби лікування етиловий естер ібупрофену в поєднанні з низькочастотним ультразвуком демонструє кращу протизапальну активність, ніж референс-препарат. Аналогічна тенденція спостерігається при визначенні товщини ураженої кінцівки. Так, у групі тварин, яких лікували етиловим естером ібупрофену, товщина уражених кінцівок досягає меж фізіологічної норми на 6-й день лікування, тоді як у групі тварин, лікованих гексадециловим естером ібупрофену – на 7-й день.\u0000Висновки. Отримані результати свідчать про те, що використання синтезованих естерів  ібупрофену в поєднанні з низькочастотним ультразвуком приводить до підвищення їхньої протизапальної активності. Важливо зазначити, що вища протизапальна активність притаманна саме етиловому естеру ібупрофену.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43771032","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ТРАВИ МИКОЛАЙЧИКІВ ПЛОСКИХ","authors":"K. V. Gnatoyko, A. Grytsyk","doi":"10.11603/2312-0967.2021.4.12706","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12706","url":null,"abstract":"Мета роботи. Вивчити якісний і кількісний вміст жирних кислот у траві миколайчиків плоских (Eryngium planum L.).\u0000Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – трава миколайчиків плоских, заготовлена в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області в 2021 р. Якісний і кількісний вміст жирних кислот визначали методом газової хромато-мас-спектрометрії на приладі Agilent 6890N/5973inert (Agilent technologies, USA).\u0000Результати й обговорення. У траві миколайчиків плоских виявили та ідентифікувати 7 жирних кислот (2 ненасичені та 5 насичених). Кількісно переважають α-ліноленова, олеїнова та пентадеканова кислоти (37,6 %,29,5 % та 22,1 % відповідно). Також було виявлено стеаринову, бегенову, трикозанову, лігноцеринову кислоти, загальна сума яких складає 10,8 %.\u0000Висновки. В ході дослідження було встановлено якісний склад та кількісний вміст жирних кислот в траві миколайчиків плоских. Загалом ідентифіковано 7 жирних кислот, серед яких значно переважають α-ліноленова, олеїнова та пентадеканова кислоти.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41950772","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУЧАСНІ ВИМОГИ ПРОВІДНИХ ФАРМАКОПЕЙ ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ, КЛАСИФІКАЦІЇ ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ М’ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ","authors":"І. V. Blazhko, M. B. Chubka, B. Pavliuk, T. Hroshovyi","doi":"10.11603/2312-0967.2021.4.12633","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12633","url":null,"abstract":"Мета роботи.  Порівняльні дослідження вимог провідних фармакопей щодо визначення, характеристики м’яких лікарських форм (МЛФ) та показників, за якими контролюється їх якість. \u0000Матеріали і методи. Фармакопейні статті та показники якості на МЛФ, наведені у Державній Фармакопеї України (ДФУ) та в деяких зарубіжних фармакопеях. При виконанні досліджень використано методи інформаційного пошуку, аналізу літературних джерел, порівняння та узагальнення. \u0000Результати й обговорення. Проведено порівняльний аналіз фармакопей провідних країн та ДФУ щодо характеристики, класифікації та показників якості МЛФ. У декількох фармакопеях (ДФУ, Ph. Eur., BP, ГФРБ) МЛФ розглянуто у загальних фармакопейних статтях “М’які лікарські засоби для нашкірного застосування”, у Фармакопеях США, Японії та Росії (USP, JP, ГФРФ) м’які форми охарактеризовано у загальній статті на лікарські форми (ЛФ). На підставі вивчення відповідних монографій розглянуто підходи до класифікації МЛФ (за видом ЛФ, типом дисперсних систем, спорідненістю до води). Вивчені підходи ДФУ та зарубіжних фармакопей до МЛФ, що виготовлені в умовах аптек. Проаналізовано вимоги фармакопей щодо показників якості, за якими повинні контролюватися МЛФ, залежно від способу їх застосування. Основними показниками якості, які визначаються для різних МЛФ, є опис, ідентифікація (АФІ, антимікробних консервантів, інших ДР при потребі), однорідність дозованих одиниць (окрім, ЛЗ рослинного походження), рН або кислотне та перекисне число, консистенція, в’язкість, герметичність контейнера, мікробіологічна чистота або стерильність, кількісне визначення. \u0000Висновки. Отримані результати аналізу показують деякі відмінності досліджуваних фармакопей щодо МЛФ та показників їх якості, що свідчить про доцільність гармонізації фармакопейних вимог до МЛФ з метою уніфікації підходів до підтвердження їх якості.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46887771","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНТИМІКРОБНА АКТИВНІСТЬ НАСТОЙОК ТА РІДКИХ ЕКСТРАКТІВ З КОРЕНІВ ЛОПУХА ВЕЛИКОГО, ЛОПУХА МАЛОГО ТА ЛОПУХА ПАВУТИНИСТОГО","authors":"T. Oproshanska, T. P. Osolodchenko, O. P. Khvorost","doi":"10.11603/2312-0967.2021.4.12512","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12512","url":null,"abstract":"Мета роботи – дослідити антимікробну активність настойок та рідких екстрактів з коренів лопуха великого, лопуха малого та лопуха павутинистого.\u0000Матеріали і методи. Настойки та рідкі екстракти з сировини готували класичним методом мацерації при кімнатній температурі, екстрагент 50 % спирт етиловий. Вивчення антимікробної активності настойок та рідких екстрактів проводили методом дифузії в агар та методом серійних розведень. Для оцінки активності препаратів використовували референс-штами Staphylococcus aureus ATCC 25923, Esсherichia coli ATCC 25922, Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853, Bacillus subtilis ATCC6633,Proteus vulgaris ATCC 4636 та Candida albicans ATCC 885-653. Були визначені мінімальна інгібуюча (МІК) та мінімальна бактерицидна концентрація (МБцК) рідких екстрактів.\u0000Результати й обговорення. Рідкі екстракти з коренів лопуха великого, лопуха малого, лопуха павутинистого проявили значнішу антимікробну активність, ніж настойки, по відношенню до усіх штамів, що застосували у дослідженнях. Найбільш чутливими всі штами мікроорганізмів були по відношенню до рідкого екстракту з кореня лопуха малого. Настойки та рідкі екстракти проявили досить високу активність по відношенню до мікроорганізмів Basillus subtilis АТСС 6633 і Staphylococcus aureus АТСС 25923. Вивчено МІК та МБцК рідких екстрактів з коренів лопуха великого, лопуха малого, лопуха павутинистого значення яких у рідких екстрактів з коренів лопуха великого та лопуха малого по відношенню до Escherichia coli АТСС 25922 (по 125 мг/мл і 250 мг/мл відповідно), рідкого екстракту з кореня лопуха малого по відношенню до Proteus vulgaris ATCC 4636 (250 мг/мл і 500 мг/мл відповідно) і рідкого екстракту з коренів лопуха великого по відношенню до Basillus subtilis АТСС 6633 (125 мг/мл і 250 мг/мл відповідно) були на рівні МІК і МБцК хлорофіліпту по відношенню до цих штамів мікроорганізмів.\u0000Висновки. Одержані результати визначення спектру антимікробної активності настойок та рідких екстрактів з коренів лопуха великого, лопуха малого, лопуха павутинистого по відношенню до 6 музейних штамів мікроорганізмів та визначено МІК і МБцК рідких екстрактів. Рідкі екстракти проявили вищу антимікробну активність, ніж настойки. Отримані дані будуть використанні у подальших дослідження настойок та рідких екстрактів.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46118471","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИВЧЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ХМЕЛЮ ШИШОК","authors":"L. V. Vronska","doi":"10.11603/2312-0967.2021.4.12669","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12669","url":null,"abstract":"Мета роботи. Вивчення амінокислотного складу сухого екстракту хмелю шишок.\u0000Матеріали і методи. Сухий екстракт хмелю шишок отримували із вітчизняної сировини (ПРАТ «ЛІКТРАВИ») методом дробної мацерації, застосовуючи етанол (80–70 %, об/об) як екстрагент. Якісний і кількісний склад сухого екстракту досліджували, застосовуючи високоефективну рідинну хроматографію (хроматограф Agilent 1200, флуоресцентний детектор G1315A, автосамплер 1313A, колонка Zorbax Eclipse AAA 4,6х150 мм (3 мкм) («Agilent technologies», США)). Первинні амінокислоти дериватизувалися з о-фталевим альдегідом (OPA, Agilent 5061-3335), вторинні – з 9-флуоренілметилхлорформіатом (FMOC, Agilent 5061-3335), застосовували стандартні суміші амінокислот PN 5061-3334, PN 5062-2478 («Agilent technologies», США).\u0000Результати й обговорення. Дослідження трьох серій сухого екстракту хмелю шишок, отриманих із різних зразків сировини, вказує на однорідність якісного складу – 15 амінокислот у вільному і 15 – у зв’язаному стані. Серед вільних амінокислот найвищим є вміст аспарагінової кислоти, аргініну і проліну. Домінуючими представниками серед зв’язаних амінокислот є аспарагінова і глутамінова кислоти, аланін, гліцин і серин. Склад і вміст амінокислот необхідно враховувати при вивченні біологічної активності та стандартизації сухого екстракту, при дослідженні умов зберігання екстракту та визначенні терміну його придатності.\u0000Висновки. Хроматографічним методом (ВЕРХ) вивчено склад амінокислот у вільному і зв’язаному стані в сухому екстракті хмелю шишок. Загальний вміст амінокислот коливається у межах 3,2–3,5 %, з яких – 1,0–1,2 % у вільному стані.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-02-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48209736","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"PELARGONIUM SIDOIDES, HEDERA HIBERNICA ТА ORIGANUM VULGARE В СКЛАДІ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ПРЕДСТАВЛЕНИХ НА РИНКАХ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ","authors":"O. R. Bryda, N. Y. Stadnytska","doi":"10.11603/2312-0967.2021.3.12395","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.3.12395","url":null,"abstract":"Мета роботи. Провести аналіз асортименту лікарських препаратів фармацевтичних ринків України та Польщі, які містять в своєму складі субстанції коренів пеларгонії очиткової (Pelargonium Sidoides), трави материнки звичайної (Origanum vulgare) та листя плюща звичайного (Hedera Hibernica). На підставі одержаних результатів визначити доцільність розробки нового багатокомпонентного препарату з їхнім вмістом.\u0000Матеріали і методи. Аналіз фармацевтичних ринків проводили згідно з даними Державного реєстру лікарських засобів України та Польщі (станом на липень 2021 року). Робота виконана з використанням логічного, статистичного та графічного методів.\u0000Результати й обговорення. Більшість проаналізованих засобів фармацевтичних ринків України та Польщі із вмістом пеларгонії очиткової, материнки звичайної, плюща звичайного представлені у формі сиропів. В основному, це однокомпонентні лікарські засоби (73,33 % в Україні та 91,7 % в Польщі). В обох країнах найбільший відсоток досліджуваних препаратів вироблені на вітчизняних фармацевтичних підприємствах, на другому місці препарати імпортовані з Німеччини. Найчастіше лікарські препарати із вмістом Origanum vulgare, Hedera Hibernica, Pelargonium Sidoides – це засоби, що застосовуються у разі кашлю та застудних захворювань (78,21 %).\u0000Висновки. Розробка нового багатокомпонентного лікарського засобу із вмістом трави материнки, листя плюща і пеларгонії є перспективною оскільки аналогів такого препарату  на проаналізованих фармацевтичних ринках немає.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"46966776","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ФАРМАКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМБІНОВАНОГО ГЕЛЮ НА ОСНОВІ ЕКСТРАКТІВ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДЕРМАТОЗІВ","authors":"O. Y. Koshova, V. Myrhorod, O. G. Bashura, S. Bobro, O. Yeromin","doi":"10.11603/2312-0967.2021.3.12438","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.3.12438","url":null,"abstract":"Мета роботи. Фармакологічне дослідження комбінованого гелю на основі екстрактів лікарських рослин (фітокомплекс екстрактів листя горіха волоського, кропиви дводомної та чабрецю повзучого) для лікування дерматозів на моделях запалення різного генезу. \u0000Матеріали і методи. На першому етапі проводили визначення протизапальної активності зразків комбінованого гелю на моделі гострого термічного запалення лапи в мишей. Дослідження фармакологічної активності найефективніших зразків, за результатами попереднього досліду, проводили на моделі неалергічного контактного дерматиту, препаратом порівняння слугувала мазь «Вундехіл», виробництва ТОВ «ЕЙМ» (Харків, Україна). \u0000Результати й обговорення. На моделі термічного запалення лапи у мишей встановлено, що найбільшу протизапальну активність чинить зразок  № 4 із вмістом горіха листя екстракту сухого з сумою танінів у перерахунку  на галову кислоту та суху речовину 30 мг/100 г гелю, кропиви екстракту сухого з сумою гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту та суху речовину 20 мг/100 г гелю, чабрецю екстракту сухого з сумою флавоноїдів у перерахунку на рутин та суху речовину 35 мг/100 г гелю, який за ефективністю переважає зразок з окремими рослинними компонентами  № 1, 2, 3 та зразки № 5 та 6, в яких вміст сухих екстрактів був збільшений у двічі та у тричі відповідно. Активність зразку № 4 була на рівні 80 %, зразки № 5 та 6 виявили протизапальну активність на рівні 73 % та 71 %. \u0000На моделі неалергічного контактного дерматиту у щурів, модельованого 2,5 % розчином 2,4-ДНХБ, зразок  № 4 виявив виражену ефективність, що підтверджувалося зменшенням клінічних ознак неалергічного контактного дерматиту: зниженням набряку, інтенсивності ураження шкіри та рівня лейкоцитів у крові. За ефективністю зразок  № 4 не поступався препарату порівняння мазі «Вундехіл» та переважав таку однокомпонентних зразків  № 1, 2, 3. \u0000Висновки. Проведені дослідження на моделях запалення різного ґенезу показали, що комбінований гель на основі екстрактів лікарських рослин чинить більш виражену протизапальну дію, ніж його окремі компоненти. Отримані результати обґрунтовують доцільність використання екстрактів листя горіха, кропиви та чабрецю у складі засобу та перспективність подальших фармакологічних досліджень гелю з метою створення ефективного засобу для лікування захворювань шкіри запального генезу.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"41809212","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСВІТНЬО-НАУКОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ","authors":"A. Kotvitska, I. Kubarieva, M. Beketova","doi":"10.11603/2312-0967.2021.3.12389","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.3.12389","url":null,"abstract":"Мета роботи. Визначення актуальних напрямків імплементації в освітній процес питань організації та надання паліативної допомоги шляхом аналізу сучасного рівня знань та навичок у фармацевтичних працівників у зазначеному сегменті охорони здоров'я.\u0000Матеріали і методи. У дослідженні з визначення рівня теоретичних знань та практичних навичок з питань організації та надання паліативної допомоги хворим, взяли участь 387 респондентів – фармацевтичних працівників з фаховою освітою різного освітнього рівня. У роботі використано соціологічний метод дослідження, математичні та статистичні методи обробки даних. З метою наочного представлення результатів застосовано графічні прийоми аналізу.\u0000Результати й обговорення. За середнім показником результатів проведеного опитування фармацевтичних фахівців з питань організації та надання паліативної допомоги, встановлено, що 67% анкетованих продемонстрували середній рівень поінформованості; 34% опитаних мали високий рівень знань; 21% опитаних низький рівень знань, відповідно. Детальний аналіз відповідей респондентів дозволив визначити, що у фармацевтичні фахівці володіють окремими аспектами паліативної допомоги. Респонденти продемонстрували належний рівень знань у питаннях основних потреб паліативних хворих та складових фармацевтичних послуг при наданні паліативної допомоги. Також виявлено низку питань, в яких фармацевтичним фахівцям бракує знань. Зокрема, знання положеннь основних законодавчих актів щодо регулювання обігу та застосування лікарських засобів у паліативній допомозі, переліку захворювань які потребують надання паліативної допомоги. Залежності рівня знань респондентів щодо організації паліативної допомоги від набутого освітнього рівня фармацевтичної освіти не встановлено.\u0000Висновки. У статті обгрунтовано доцільність упровадження заходів освітньо-наукового спрямування з метою підвищення ефективності надання паліативної допомоги в Україні з урахуванням світових тенденцій розвитку охорони здоров'я  та  напрямків розвитку вітчизняної паліативної допомоги.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44909925","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНАТОМІЧНА БУДОВА ПІДЗЕМНИХ ОРГАНІВ КАТРАНУ КОКТЕБЕЛЬСЬКОГО (CRAMBE KOKTEBELICA (JUNGE) N. BUSCH)","authors":"S. Marchyshyn, O. Y. Skrynchuk, D. Rakhmetov, O. L. Demydiak","doi":"10.11603/2312-0967.2021.3.12439","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.3.12439","url":null,"abstract":"Мета роботи: визначення мікроскопічних діагностичних ознак підземних органів катрану коктебельського (C. koktebelica (Junge) N. Busch). \u0000Матеріали і методи. Мікропрепарати кореня готували зі свіжозібраної, фіксованої в суміші етанол-гліцерин-вода очищена (1:1:1) та висушеної, а потім розмоченої сировини. Анатомічну будову вивчали на препаратах із поверхні та поперечних зрізах, які робили за загальноприйнятою методикою. Використовували світловий мікроскоп «БІОЛАМ ЛОМО» (Росія) при збільшенні у 80, 120, 160, 400, 600 та 800 разів. Отримані дані фіксували цифровою фотокамерою OLYMPUS SH – 21. Фотографії обробляли за допомогою комп’ютерної програми «Adobe Photoshop CS3». \u0000Результати й обговорення. Анатомічна будова кореня. Корінь на поперечному зрізі округлої форми. Перидерма представлена 2–4 шарами паренхімних клітин. Добре розвинута корова паренхіма, яка утворена паренхімними тонкостінними клітинами. У коренях другого і наступних років серед клітин корової паренхіми зустрічаються невеликі скупчення склереїд, які відсутні в коренях першого року. Тип будови центрального циліндра безпучковий. Камбій добре помітний. Запасною речовиною кореня картану коктебельського є крохмаль, а в оболонках судин первинної та вторинної ксилеми – білок. \u0000Анатомічна будова видозміни кореня (стеблекорінь, каудекс). Осьовий орган на поперечному зрізі округлої форми. Покривна тканина – багатошарова епідерма, клітини якої паренхімні, товстостінні. Опушення рідке, представлене простими одноклітинними волосками. Добре розвинена корова паренхіма, яка складається з паренхімних тонкостінних клітин. У коровій частині зустрічаються луб’яні волокна. Центральний осьовий циліндр безпучкової будови, камбій добре виражений. Домінуюча тканина ксилеми – лібриформ. Серцевина виражена, виповнена. \u0000Клітини корової паренхіми та серцевини накопичують крохмаль у вигляді простих крохмальних зерен, оболонки клітин судин та деяких клітин серцевини – білок. \u0000Висновки. Досліджено анатомічну будову підземних органів катрану коктебельського (коренів і стеблокореня) та виявлено основні мікроскопічні діагностичні ознаки, які будуть використані для розробки методів контролю якості на нову лікарську рослинну сировину. \u0000 Діагностичними ознаками кореня є: \u0000 \u0000скупчення склереїд у коровій паренхімі кореня другого, третього та наступних років; \u0000прості крохмальні зерна з тріщинкою, або з вираженими денними і нічними шарами; \u0000білок у клітинах ксилеми. \u0000 \u0000 Діагностичними ознаками стеблокореня є: \u0000 \u0000покривна тканина – багатошарова епідерма; \u0000рідке опушення простими одноклітинними волосками; \u0000наявність луб’яних волокон у коровій паренхімі; \u0000 \u0000домінування у ксилемі механічної тканини.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45741995","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЖОВТЕЦЬ ЇДКИЙ (Ranunculus acris L.): АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ПОШИРЕННЯ, ХІМІЧНОГО СКЛАДУ, БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ТА МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ","authors":"V. R. Karpiuk, S. L. Yuzkiv, L. R. Zhurakhivska, Y. Т. Konechnyi, R. Konechna","doi":"10.11603/2312-0967.2021.3.12476","DOIUrl":"https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.3.12476","url":null,"abstract":"Мета. Аналіз джерел наукової літератури щодо ареалу розповсюдження, вмісту біологічно активних речовин та спектра потенційного використання у фармації жовтецю їдкого (Ranunculus acris L.).\u0000 Матеріали та методи. Аналіз та узагальнення наукової інформації, що стосується поширення, хімічного складу, фармакологічної активності та потенціалу медичного застосування Ranunculus acris.  \u0000Результати і обговорення. Ranunculus acris – багаторічна трав'яниста рослина родини Жовтецевих (Ranunculaceae), яка поширена в Україні у дикорослому стані. Рослина неофіцинальна; вона використовується в народній медицині різних країн, оскільки виявляє антимікробні, антивірусні,  протизапальні, антитоксичні, епітелізуючі та протитуберкульозні властивості. До основних біологічно активних речовин рослини відносять алкалоїди (до 0,1 %), дубильні речовини (більше 2 %), сапоніни, γ-лактони (ранункулін, анемонін, протоанемонін), флавоноїди (кемпферол, кверцетин), дубильні речовини та серцеві глікозиди.\u0000Висновки. Враховуючи значний досвід використання Ranunculus acris у народній медицині та дані експериментальних досліджень щодо вмісту біологічно активних речовин і досить широкого спектра його фармакологічної активності, надземні органи рослини можна розглядати як перспективну сировину для наукових досліджень у фармації з метою одержання та виробництва фітопрепаратів.","PeriodicalId":53000,"journal":{"name":"Farmatsevtichnii chasopis","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49321095","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}