Mineral''ni resursi Ukraini最新文献

{"title":"Наукове обґрунтування просторового розподілу аномальних проявів водню для вирішення енергетичних та екологічних проблем","authors":"I. D. Bahrii, I. Vasileva, K. M. Starodubets, O. M. Malyshev, S. O. Kuzmenko","doi":"10.31996/mru.2022.1.24-28","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2022.1.24-28","url":null,"abstract":"Проблема водневої енергетики – найактуальніша в паливно-енергетичній галузі й геології зокрема. Сумарні запаси паливних ресурсів досить великі, до того ж щороку стають відомими нові поклади викопного палива. Перспективним напрямом у розвитку енергетики є використання водню як палива. Водень – висококалорійний газ, який може знайти застосування в багатьох сферах промисловості. Великою перевагою водню є те, що в разі його спалювання утворюється лише пара води. Отже, водень також є екологічно чистим паливом. Сучасні технології відкривають доступ до використання нетрадиційних джерел енергетики, що засвідчує: абсолютного дефіциту енергетичних ресурсів на планеті поки що немає. До важливих стратегічних напрямів геологічної науки належать прогнозно­пошукові системні технології комплексних досліджень, де складовою частиною комплексу методичних рішень уперше в пошуковій практиці використовується водень.Перехід до водневої енергетики перспективний ще й тому, що водень – універсальна енергетична сировина. Потреба в такому паливі дуже актуальна, якщо врахувати, що основне джерело забруднення повітря в містах – продукти неповного згоряння вуглевмісного природного палива. Важливе завдання науки – прогнозування, пошуки та розроблення економічно вигідних способів добування і використання водню. В Україні є водневі дегазаційні структури з великим потенціалом у відкладах протерозою та фанерозою. Комплексний аналіз геологоструктурних, гідролого­гідрогеологічних матеріалів, що виконується впродовж майже 30 років у межах наукових фундаментальних і прикладних досліджень на пошукових об’єктах з метою обґрунтування картування перспективних місць для закладення параметричних і промислових свердловин на питні й термальні води, вуглеводні (ВВ), дегазаційних свердловин у зонах розвитку газодинамічних явищ у шахтних виробках, дав змогу встановити просторово-кількісні характеристики вуглеводневих родовищ та їхніх еманаційних газових індикаторів: Rn, Tn, He, CO₂ та H. І як показала практика, такий підхід уже на попередньому етапі досліджень дає змогу не тільки аргументовано визначити ступінь зосередження перспективних площ нафтогазоносних областей, відбракувати майже непродуктивні ділянки, а й виявити аномальні площі концентрацій одного з головних енергетичних компонентів – водню як відновлюваного енергетичного джерела кругообігу речовини в природі і як детонатора геодинамічних явищ у шахтних виробках, що призводять до катастроф і людських жертв.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48309514","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Лейкогранулітова формація і зеленолевадівська світа побузького гранулітового комплексу (західна частина Українського щита). Стаття 2. Супутні й накладені явища, ізотопні датування та вік","authors":"V. P. Kyrylyuk, A. M. Lyssak","doi":"10.31996/mru.2022.1.4-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2022.1.4-16","url":null,"abstract":"Стаття продовжує дискусію довкола питання походження лейкогранулітової формації побузького гранулітового комплексу та можливості її виокремлення як самостійного стратиграфічного підрозділу – зеленолевадівської світи – у схемі розчленування нижнього докембрію Українського щита (УЩ). У попередній статті [19] наведено дані багаторічних досліджень, зокрема результати державного гео­логічного картування (ДГК-200), які свідчать про стратигенну природу лейкогранулітової формації. У цій статті розглянуто доводи, які використано в колективній публікації [29] для обґрунтування альтернативних уявлень про утворення лейкогранулітової формації в результаті глибинних процесів. Автори статті [29] вважають, що лейкогранулітова формація має динамометаморфічне походження і виникла внаслідок перетворення породних асоціацій іншого первинного складу. В її формуванні провідну роль відіграли розломи й пов’язані з ними супутні процеси діафторезу й метасоматозу, а вік формації становить 2,03 млрд років.Усі явища, що їх наводять автори [29], вважаючи визначальними в утворенні лейкогранулітової формації, багато дослідників зазначало й раніше, але розглядали як результат вторинних, накладених процесів. У цій статті показано, що площі розвитку лейкогранулітової формації мають на більшій частині території її поширення нелінійні форми, які в структурному та генетичному плані не пов’язані з розломами. Їхні напрямки збігаються лише в межах Голованівського блока, у якому як складчасті, так і розривні структури мають загальне північно-західне простягання. Процеси діафторезу, що фіксуються переважно за перетвореннями в породах темноколірних мінералів, не могли суттєво змінити склад і вигляд лейкогранулітової формації, оскільки в ній домінують лейкократові гнейси. Пов’язані з формацією ультраметаморфічні гранітоїдні утворення мають здебільшого не алохтонну метасоматичну, а автохтонну кристалобластичну природу. З огляду на положення лейкогранулітової формації (зеленолевадівської світи) в розрізі побузького комплексу, її стратиграфічний вік не менший за 3,8 млрд років. Молодші ізотопні датування зумовлені тривалими процесами метаморфізму й ультраметаморфізму аж до 2,0–1,9 млрд років.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-05-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48997529","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Пошуки родовищ рідкісних металів у Східноукраїнській пегматитовій області – важливий складник геологорозвідувальних робіт в Україні","authors":"V. V. Sukach, L. V. Isakov, V. P. Bezvynnyi, V. O. Shpylchak","doi":"10.31996/mru.2021.4.6-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.4.6-15","url":null,"abstract":"Низка рідкіснометалевих елементів, як-от Ta, Nb, Li, Be, Sn, Y, TR, родовища яких безпосередньо пов’язані з пегматитами, входять до переліку критично важливих корисних копалин США, Канади, Австралії та ЄС. Це спонукає розвивати мінерально-сировинну базу вказаних елементів, а також указує на потребу переоцінення відомих і пошуку нових родовищ рідкіснометалевих пегматитів. Передувати витратному етапу геологорозвідувальних робіт має докладний усебічний науковий аналіз наявних матеріалів про пегматити досліджуваного регіону зі створенням дієвих критеріїв та ознак прихованого зруденіння. У статті розглянуто геолого-структурні умови розвитку пегматитів та особливості гранітоїдного магматизму Східноукраїнської пегматитової області (Середнє Придніпров’я і Західне Приазов’я), які визначають спеціалізацію пегматитових асоціацій і сформованих ними пегматитових полів та поясів. Виокремлено три пегматитогенерувальні етапи розвитку пегматитової області. Показано, що з третім – граніт-зеленокам’яним етапом пов’язуються всі рідкіснометалеві пегматити області. Також проаналізовано геологічну позицію та будову двох родовищ рідкісних металів (Шевченківське – літію; Крута Балка – літію, танталу, ніобію) та враховано структурну позицію наявних рудопроявів і точок мінералізації рідкіснометалевих пегматитів. На основі геологічної інформації щодо цих родовищ і рудопроявів із залученням результатів власних досліджень і даних з відкритих джерел, сформульовано найвагоміші пошукові критерії й ознаки рідкіснометалевих пегматитів Східноукраїнської пегматитової області. Відтак надано рекомендації на проведення наукового аналізу території зі складанням загальних прогнозних карт території і детальних карт перспективних структур у масштабі 1:10 000–1:25 000; рекомендовано першочергове виконання розшуково-оцінювальних робіт у межах вузлів рідкіснометалевих пегматитів – Воскресенського, Воскресенського-2, Мокроялинського, Блакитні Скелі, Садового в Західному Приазов’ї та Комендантівського й Жовтянського в Середньому Придніпров’ї, а також проведення детального картування Гуляйпільського пегматитового вузла на півдні Софіївської структури.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47072082","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Дослідження впливу параметрів роботи електровідцентрових насосів на продуктивність обводнених газових свердловин","authors":"S. Matkivskyi, L. I. Khaidarova","doi":"10.31996/mru.2021.4.30-35","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.4.30-35","url":null,"abstract":"Розглянуто основні особливості розробки газових і газоконденсатних родовищ в умовах активного надходження законтурних та підошовних вод у продуктивні поклади й видобувні свердловини. Охарактеризовано різні шляхи оптимізації умов експлуатації високообводнених свердловин на завершальній стадії розробки родовищ. На основі численних досліджень обґрунтовано доцільність і геолого-технологічні умови застосування механізованих способів експлуатації обводнених свердловин. Використовуючи програмний комплекс PipeSim компанії “Schlumberger” проведено дослідження впливу параметрів електровідцентрових насосів (ЕВН) на продуктивні характеристики обводнених газових свердловин. На основі результатів досліджень встановлено величину водного фактора, вище якого припиняється фонтанна експлуатація газової свердловини. Для відновлення продуктивності свердловини підібрано ЕВН типу REDA DN3100 та досліджено вплив різної його робочої частоти на вибійний тиск, дебіти рідини й газу. Побудовано графічні залежності дебітів газу, рідини й вибійного тиску від робочої частоти ЕВН. Встановлено, що дебіти газу й рідини зростають зі збільшенням робочої частоти ЕВН. На основі результатів проведених розрахунків здійснено порівняльний аналіз технологічних параметрів експлуатації обводненої свердловини як з використанням ЕВН типу REDA DN3100, так і без його використання. Виведено залежності, які дають можливість прогнозувати технологічні параметри експлуатації обводненої свердловини. Підтверджено високу технологічну ефективність використання ЕВН для інтенсифікації розробки нафтогазових родовищ в умовах інтенсивного обводнення продуктивних покладів і видобувних свердловин.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864795","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Індекси доступності критичної мінеральної сировини для “зеленої” енергетики","authors":"M. M. Kurylo, I. V. Virshylo, S. K. Kosharna","doi":"10.31996/mru.2021.4.16-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.4.16-20","url":null,"abstract":"У межах дослідження запропоновано методику визначення та розрахунок доступності 17 видів мінеральної сировини, які є критичними для переходу до “зеленої” енергетики з огляду на десять основних технологій. Розрахунок індексів доступності ґрунтується на ранжуванні металів за такими параметрами: 1 – абсолютна кількість металу, використаного в поточному періоді; 2 – прогнозований попит на метал в енергетиці у 2050 році; 3 – кількість технологій, де є потреба в окремому металі; 4 – кумулятивні викиди CO₂, пов’язані з виробництвом металу; 5 – період наявності запасів; 6 – кількість країн, які продукували більш як 1 % світового виробництва металу; 7 – країни з максимальною річною продуктивністю щодо виробництва металу. Відповідно до цих характеристик метали ранжовано за двома сценаріями. Визначено індекс доступності кожного виду сировини. Розрахунок індексу доступності для кожного металу було розширено за допомогою моделювання лінійного тренду та техніки нечіткої логіки. Враховано два сценарії товарних систем “попит-пропозиція” з попередньо розробленим прогнозом до 2050 року: ймовірність базового незалежного параметра та збалансована нечітка сума. Обидва сценарії дали зіставні результати розрахунку, але другий підкреслив важливість ланцюга постачання. Найнижчі значення індексу доступності (до 0,15) розраховано для кобальту, графіту й літію, які є ключовими для виробництва акумуляторів. Низькі показники (до 0,20) також отримано для заліза, нікелю та хрому. Модель нечіткої логіки допомогла розкрити два сценарії до 2050 року й виявити високий рівень невизначеності для прогнозу на 2050 рік.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864829","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Науково-методичні і нормативні чинники актуалізації результатів геолого-економічних оцінок родовищ корисних копалин","authors":"H. I. Rudko, O. V. Netskyi, S. F. Lytvyniuk","doi":"10.31996/mru.2021.4.36-40","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.4.36-40","url":null,"abstract":"Розглянуто основні аспекти актуалізації результатів геолого-економічних оцінок родовищ корисних копалин, науково-методичні й нормативні чинники проведення цієї роботи, спрямованої на підвищення рівня інформаційної вивченості родовищ корисних копалин як основи Державного балансу запасів корисних копалин України, системи управління ресурсами й запасами корисних копалин, інвестиційного планування. Принцип періодичності проведення геолого-економічної оцінки відповідає міжнародним практикам щорічного розкриття звітності про запаси і ресурси корисних копалин перед фондовими біржами. Загалом проведення періодичних (повторних) геолого-економічних оцінок актуалізує техніко-економічні й фінансові показники господарської діяльності користувачів надр для цілей інвестиційного планування та оподаткування.Втрати держави внаслідок послаблення контролю за станом запасів корисних копалин і раціональним використання надр сукупно важко оцінити, проте вони однозначно вагомі й значущі.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864862","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Моделювання тампонажного каменю на цементно-зольній основі","authors":"V. M. Orlovskyi, V. S. Biletskyi, A. V. Melezhyk","doi":"10.31996/mru.2021.4.41-45","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.4.41-45","url":null,"abstract":"У цій праці автори мають на меті одержати статистичну математичну модель цементно-зольного тампонажного каменю з функцією відгуку – міцність каменю. Зокрема, сформульовано задачу щодо встановлення впливу на міцність тампонажного каменю домішки у вигляді кислої золи-виносу теплових електростанцій (пуцоланова домішка). Методи дослідження. Для одержання статистичної моделі використано ротатабельний центральнокомпозиційний план експерименту. Результати оброблено із застосуванням методу комп’ютерного математичного моделювання за допомогою системи STATGRAPHICS Plus for Windows. Наукова новизна. З’ясовано, що гіперповерхня G (X₁, X₂) має точку екстремуму. Це дає змогу оптимізувати за факторами X₁, X₂ склад тампонажної суміші.Практична значущість. Отримані результати дають можливість прогнозувати міцнісні характеристики каменю на основі цементно-зольного складу.Результати. Одержано статистичну математичну модель цементно-зольного каменю на основі цементу загальнобудівельного призначення марки ПЦІ-500-Н. За отриманими Парето-графіком, гіперповерхнями й контурними кривими визначено характер і ступінь впливу кожного з членів полінома на цільову функцію – міцність цементного каменю G (X₁, X₂, X₃). Найбільшу статистичну значущість мають фактори моделі Х₁, Х₃, фактор Х₂ є статистично найменш значущим. Результати моделювання підтверджують, що водосумішеве співвідношення не має значного впливу на міцність тампонажного каменю в заданому діапазоні рецептур. Максимальна міцність тампонажного каменю G = 13,582 МПа має місце в точці оптимуму з координатами: Х₁ = 0,689; Х₂ = −0,295; Х₃ = 1,105.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864914","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Лейкогранулітова формація і зеленолевадівська світа побузького гранулітового комплексу (західна частина Українського щита). Стаття 1. Загальні відомості, склад, будова, стратиграфічне положення","authors":"V. P. Kyrylyuk, A. M. Lyssak","doi":"10.31996/mru.2021.4.21-29","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.4.21-29","url":null,"abstract":"У статті продовжено обговорення походження лейкогранулітової формації побузького гранулітового комплексу й можливості її виокремлення як самостійного стратиграфічного підрозділу – зеленолевадівської світи – у схемі розчленування нижнього докембрію Українського щита (УЩ). Цю тему було несподівано порушено в статті колективу авторів [24] після тривалого активного використання названих підрозділів у науковій літературі й геологічній практиці. Автори висловили думку, що лейкогранулітова формація не є стратигенним утворенням, а виникла в результаті динамометаморфізму та супутніх процесів діафторезу й кварц-польовошпатового метасоматозу. Саме тому вони вважають, що зеленолевадівську світу треба вилучити зі стратиграфічної схеми докембрію УЩ. Аргументи, які наводять автори опублікованої статті, не видаються переконливими. Зеленолевадівська світа і гранітоїди, які її заміщують, мають значне поширення в південно-західній частині УЩ й охоплюють приблизно половину її території. Саме тому уявлення про походження та структурну позицію цих утворень мають важливе значення для геологічного картування цього регіону й розуміння його геологічної будови та еволюції. Тож у цій публікації наведено відомі раніше й нові свідчення на користь початкових пріоритетних висновків про стратигенне походження лейкогранулітової формації (зеленолевадівської світи) [17]. Показано, що лейкогранулітова формація складена здебільшого лейкократовими двопольовошпатовими гнейсами та підпорядкованими їм різноманітними супутніми породами. На підставі відмінностей у складі супутніх порід формація чітко поділяється на дві частини: нижню з магнетитумісними породами і верхню з переважанням лейкократових гнейсів, часто перетворених у різноманітні на вигляд гранітоїди. У стратиграфічній схемі УЩ ці частини лейкогранулітової формації позначені як самостійні підрозділи – павлівська (нижня) і зеленолевадівська (верхня) товщі.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864661","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Регулювання процесу обводнення газоконденсатних покладів шляхом циклічного нагнітання діоксиду вуглецю","authors":"S. Matkivskyi","doi":"10.31996/mru.2021.3.28-32","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.3.28-32","url":null,"abstract":"Результати численних досліджень засвідчують високу ефективність регулювання процесу надходження пластової води в продуктивні поклади через нагнітання невуглеводневих газів поблизу початкового контуру газоносності. Для вдосконалення наявних технологій розробки газоконденсатних родовищ за водонапірного режиму досліджено ефективність циклічного нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивні поклади. Розрахунки проведено для різної тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю з використанням основних інструментів гідродинамічного моделювання Eclipse та Petrel компанії “Schlumberger”. За результатами розрахунків встановлено, що збільшення тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю призводить до зменшення тривалості періоду розробки покладу до моменту прориву діоксиду вуглецю. Швидкий прорив невуглеводневого газу до видобувних свердловин призводить до їхнього відключення для забезпечення кондиції видобувного газу галузевим стандартам. Це також призводить до зниження технологічних показників розробки продуктивних покладів. Однак, аналізуючи результати досліджень, варто зазначити, що нагнітання діоксиду вуглецю в поклад на початковому газоводяному контакті сповільнює надходження пластової води в газонасичені горизонти. За результатами оброблення розрахункових даних оптимальне значення тривалості циклу нагнітання діоксиду вуглецю в поклад становить 7,89 місяця. Кінцевий коефіцієнт газовилучення для оптимального значення тривалості циклу нагнітання становитиме 64,14 %, а під час розробки на виснаження – 54,31 %. Результати проведених досліджень свідчать про технологічну ефективність нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивний поклад на межі початкового газоводяного контакту для регулювання процесу надходження законтурних вод у газонасичені горизонти та збільшення кінцевого коефіцієнта вилучення газу.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864639","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Морфологічні особливості залишково-карбонатних чорноземів на елювії щільних карбонатних порід Малого Полісся","authors":"O. S. Shchur","doi":"10.31996/mru.2021.3.37-42","DOIUrl":"https://doi.org/10.31996/mru.2021.3.37-42","url":null,"abstract":"Актуальність наукового дослідження визначається недостатньою вивченістю питань, пов’язаних з морфологічними особливостями залишкових карбонатних чорноземів, а також браком наукових публікацій, що якісно висвітлюють різні аспекти складу ґрунтів Малого Полісся. У цій праці маємо на меті, ґрунтуючись на основі морфології залишково-карбонатних чорноземів на елювії щільних карбонатних порід Малого Полісся визначити головні особливості складу ґрунтів цього регіону і його місце в єдиній системі родючих ґрунтів країни загалом. В основі методології дослідження – поєднання методів системного наукового аналізу складу ґрунтів регіону Малого Полісся, що дає змогу визначити закономірності поширення ґрунтів і з’ясувати їхній морфологічний склад, а також морфологічні особливості залишково-карбонатних чорноземів на елювії щільних карбонатних порід Малого Полісся. Дослідження свідчить про істотну важливість вивчення процесів ґрунтоутворення і вивітрювання ґрунтів з погляду перспектив сільськогосподарського використання та збереження ґрунтового ресурсу країни. Результати та висновки цієї праці мають істотне наукове, теоретичне й прикладне значення для подальшого вивчення якості складу ґрунтів України загалом і Малого Полісся зокрема, для розуміння структури ґрунтового покриву досліджуваних регіонів і доцільності наукового розроблення методів їхнього використання для потреб народного господарства.","PeriodicalId":52937,"journal":{"name":"Mineral''ni resursi Ukraini","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-11-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69864766","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}