Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio最新文献

{"title":"ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ","authors":"Оксана Дишкантюк, Карина Власюк, Анастасія Валеріївна Марковська","doi":"10.32782/2786-5843/2023-2-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5843/2023-2-4","url":null,"abstract":"У контексті інтенсивної конкуренції та постійного розвитку технологій, штучний інтелект (ШІ) розглядається як ключовий елемент для покращення ефективності та конкурентоспроможності в ресторанній індустрії. Проаналізовано застосування ШІ у різних аспектах: оптимізація обслуговування та управління персоналом, персоналізовані послуги, автоматизація управління запасами та вплив на кулінарну майстерність. Метою дослідження є обґрунтування основних інструментів інноваційних технологій штучного інтелекту, необхідних для ефективного функціонування ресторанного бізнесу. Розглянуто прогнозування попиту, автоматизацію замовлень, моніторинг персоналу, аналіз замовлень і відгуків гостей. Особлива увага приділяється впливу ШІ на новаторство у кулінарії, включаючи аналіз смакових тенденцій та розробку персоналізованих рецептів. Використання ШІ в ресторанному бізнесі може значно підвищити ефективність, відповідати зростаючим вимогам споживачів та сприяти формуванню конкурентних переваг. Підкреслено потенціал ШІ для автоматизації рутинних задач та фокусування персоналу на стратегічних аспектах діяльності. Особливу увагу приділено ролі ШІ у персоналізації обслуговування, від виявлення індивідуальних переваг споживачів до надання рекомендацій щодо страв. Відзначено використання ШІ для аналізу великих даних та удосконалення систем управління запасами, забезпечуючи ефективну логістику та мінімізацію витрат. Визначається, що ШІ є важливим інструментом для адаптації ресторанного бізнесу до сучасних викликів, забезпечуючи ефективність та конкурентні переваги.","PeriodicalId":518108,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio","volume":"59 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140529832","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТУРИСТИЧНІ КЛАСТЕРИ У ПРИФРОНТОВИХ ГРОМАДАХ УКРАЇНИ","authors":"О.Г. Корнус, Вікторія Сергіївна Пацюк, Н.С. Венгерська","doi":"10.32782/2786-5843/2023-2-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5843/2023-2-7","url":null,"abstract":"В Україні перед війною значна увага приділялася розвитку туризму шляхом активізації кластерної взаємодії. З початку повномасштабного російського вторгнення прифронтові регіони України понесли значні втрати туристичного потенціалу та руйнування туристичної інфраструктури. Вивчення перспектив створення та/або продовження функціонування туристичних кластерів у прифронтових громадах України (Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Харківської, Донецької областей) не було розкрито, що і визначило мету нашої статті. Дослідження особливостей функціонування туристичної сфери в прифронтових громадах Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Харківської та Донецької областей проводилося у рамках естонсько-українського науково-дослідницького проєкту «Розвиток українських прифронтових громад і туристичного бізнесу в умовах війни та стратегії на майбутнє» (29.12.2022-28.03.2023 роки). Основним методом дослідження було анкетування власників туристичного бізнесу, працівників закладів туристичної інфраструктури та атракцій, представників громадських організацій туристичного спрямування та виконавчої влади, яка координує туристичну діяльність на прифронтових територіях України. Загальна вибірка складала 144 особи з 5 регіонів України: Дніпропетровська – 45 (31,3%), Донецька – 18 (12,5%), Запорізька – 15 (10,4%), Сумська – 29 (20,1%), Харківська – 37 (25,7%) осіб. За результатами дослідження було встановлено, що одним із пріоритетних напрямів розвитку туризму є співпраця в рамках туристичних кластерів, яка, на думку респондентів, дасть можливість отримати кращий доступ до ресурсів, досягти переваг у маркетингу та у розробці туристичного продукту. Саме організація туристичних кластерів туризму має багато переваг, які полягають у інфраструктурному розвитку територій, збільшенні продуктивності виробництва, залученні інвестицій, стимулюванні інновацій тощо. Громади, розвиваючи туризм, мають можливості для зростання своїх доходів і збільшення бюджету, створення нових робочих місць, стимулювання попиту на їхню продукцію, популяризації культурної спадщини, реінкарнації в новому форматі та з новим іміджем.","PeriodicalId":518108,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio","volume":"249 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140529157","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РАДІОАКТИВНИЙ ФОН СЕРЕДОВИЩА ТА СУЧАСНІ РУХИ КОРИ В ЗАКАРПАТСЬКОМУ ВНУТРІШНЬОМУ ПРОГИНІ: СЕЙСМІЧНИЙ АСПЕКТ","authors":"Василь Васильович Ігнатишин, Тібор Йосипович Iжак, Д Стефан Стефанович Молнар","doi":"10.32782/2786-5843/2023-2-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5843/2023-2-5","url":null,"abstract":"Закарпатський внутрішній прогин – сейсмогенеруюча геологічна структура. На території Закарпаття щорічно реєструються сотні місцевих підземних поштовхів, серед яких виділяються потужніші землетруси, що відчуваються людьми та є індикатором підвищення напружено-деформованого стану порід. В роботі проведено вивчення впливу сучасних горизонтальних рухів кори в регіоні на прояви місцевої та регіональної сейсмічності, аналіз відгуку на них геофізичних полів, зокрема варіацій радіоактивного фону середовища в центральній частині Закарпаття. Сучасні горизонтальні рухи кори в зоні Оашського глибинного розлому за 2022 рік, отримані на пункті деформометричних спостережень «Королеве», представлені розширеннями порід величиною :+1261 нстр. За цей період на території Карпатського регіону зареєстровано 50 місцевих землетрусів різної магнітуди та глибини. Вказано на існування зв'язку інтенсивних рухів кори та інтервалів підвищеної сейсмічності: землетруси реєструються в періоди інтенсивного стиснення порід, зокрема в зоні Оашського глибинного розлому. Геомеханічні процеси викликають зміни фізичних характеристик верхніх шарів земної кори, які проявляються в змінах параметрів досліджуваних геофізичних полів, параметрів радіоактивного фону середовища, зокрема гама-випромінювання. Ці події в часовому інтервалі корелюються, радіоактивний фон середовища в період динамічних геомеханічних процесів проявляється через реєстрацію аномальних величин, що може бути застосовано при побудові моделі геодинамічних та сейсмічних процесів в екологічно небезпечних регіонах. Отримані дані доповнюватимуть результати інших досліджень геофізичних процесів та факторів впливу на них при вивченні процесів підготовки та прояву місцевої сейсмічності. Важливо проведення подібних досліджень в північно-західній частині та південно-східній частині Закарпатського внутрішнього прогину, які розкриють нам характер рухів кори в як у вертикальних так і горизонтальних напрямах.","PeriodicalId":518108,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio","volume":"30 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140529465","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ДЕГУСТАЦІЙНИЙ БІЗНЕС ЯК ЧАСТИНА ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ: СЕГМЕНТАЦІЯ РИНКУ ТА ПРОФІЛЬ СПОЖИВАЧА","authors":"Галина Петрівна Щука, Олена Олександрівна Меліх, Ірина Семенівна Калмикова","doi":"10.32782/2786-5843/2023-1-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5843/2023-1-7","url":null,"abstract":"Стаття присвячена питанням удосконалення маркетингової стратегії міських дегустаційних залів у сучасних умовах невизначеності. Метою статті є сегментація ринку дегустаційних послуг в індустрії гостинності. Розроблена класифікація дегустаційних залів залежно від концепції закладу, адаптованої до різних гастрономічних інтересів; специфіки закладу, яка визначається самостійністю або залежністю його функціонування; цільової аудиторії. За критерієм специфіки функціонування дегустаційних залів запропоновано віднести їх до двох типів (монадного і сателітного) і чотирьох видів (міського, при виробництві, при готелі, при ресторані). Встановлено, що Одеса має великий потенціал і достатні ресурси для розвитку дегустаційного бізнесу, в місті працює більше десятка закладів ресторанного господарства, в яких надаються дегустаційні послуги. Інтерв’ю з низкою менеджерів дегустаційних залів показали їх недостатнє розуміння важливості маркетингових стратегій для розвитку дегустаційного бізнесу. Оскільки стратегія розвитку дегустаційних залів повинна бути спрямована на підвищення конкурентоспроможності шляхом розширення пропозицій дегустаційного залу і налагодження відносин зі споживачами, то для вирішення цих завдань було проведено маркетингове дослідження на базі ресторану-енотеки «Old Oak» (Одеса). Дослідження полягало в опитуванні респондентів за допомогою анкети з метою виявлення особливостей попиту споживачів на дегустаційні послуги. Було опитано 351 особу з числа відвідувачів дегустацій ресторану «Old Oak», у тому числі членів винного клубу «Вінтаж». Проведено сегментацію ринку дегустаційних послуг за географічним, демографічним, психографічним та поведінковим підходами та створено профіль відвідувача дегустаційного залу, а також надано рекомендації з розширення асортименту послуг дегустаційного залу за рахунок майстер-класу зі створення гастрономічних пар вино/їжа. За допомогою методу шаблону маріонетки зібрано персоналізовану інформацію про туристів, які зупиняються в готелях типу апартаменти (без надання послуг харчування), які є потенційними клієнтами ресторану-енотеки «Old Oak». Зібрану базу даних планується використовувати у майбутніх маркетингових дослідженнях щодо приваблення потенційних клієнтів.","PeriodicalId":518108,"journal":{"name":"Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio","volume":"144 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140531464","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}