Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»最新文献

{"title":"ІСТОРІЯ РОЗВЕДЕННЯ МЕРИНОСОВИХ ОВЕЦЬ В АСКАНІЇ-НОВА","authors":"Андрій Миколайович Маслюк","doi":"10.53904/1682-2374/2023-25/22","DOIUrl":"https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/22","url":null,"abstract":"Наведено дані щодо походження асканійських мериносових овець та етапи розвитку тонкорунного вівчарства в Асканії-Нова. Розведення овець пережило багато злетів та падінь, що повʹязане з історичними подіями та кліматичною ситуацією. Завдяки створенню унікальних генотипів, пристосованих до суворих умов степу, мериносові вівці залишаються затребуваними і сьогодні. Висвітлено роль німецьких колоністів у розведенні овець в таврійських степах, завдяки чому наша країна отримала в спадок не лише високопродуктивних тварин, але і високу культуру ведення сільського господарства. Сформована колоністами основа тонкорунного вівчарства на півдні мала значний вплив на розвиток цього регіону і стала економічною базою (підґрунтям) для заснування в Асканії-Нова тодішнім власником маєтку Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном унікального природоохоронного обʹєкта, зоопарку і дендропарку. Тепер вони входять до складу Біосферного заповідника \"Асканія-Нова\" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН. Відмічено періоди надзвичайного розвитку та занепаду безперервного розведення тонкорунних овець в Асканії-Нова продовж 195 років.","PeriodicalId":516629,"journal":{"name":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139640421","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КАЛЕНДАР ДЕКОРАТИВНОСТІ БАГАТОРІЧНИКІВ З КВІТНИКОВОЇ КОЛЕКЦІЇ ДЕНДРОПАРКУ \"АСКАНІЯ-НОВА\"","authors":"О.Є. Белгородський","doi":"10.53904/1682-2374/2023-25/17","DOIUrl":"https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/17","url":null,"abstract":"Охарактеризовано терміни цвітіння багаторічних квітниково-декоративних рослин 345 таксонів з 44 родин при вирощуванні в умовах дендрологічного парку \"Асканія-Нова\" за підсумками досліджень у 2022 році. Складено календар цвітіння, що дозволяє оцінити правильність підбору асортименту багаторічників для створення композицій безперервного цвітіння у південному степу України, порівняти фенологію та виявити зміщення фенологічних фаз вивчених раніше видів у багаторічній динаміці та залежно від екотопічної приуроченості і конкретних умов зростання.","PeriodicalId":516629,"journal":{"name":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140500881","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МІКРОРІВНЕВІ ЗМІНИ ПЕЧІНКИ БІЛОГО АМУРА (СTENOPHARYNGODON IDELLA VALENCIENNES, 1844) У ПРИРОДНИХ І ЗМІНЕНИХ УМОВАХ ІСНУВАННЯ","authors":"Михайло Степанович Козій","doi":"10.53904/1682-2374/2023-25/11","DOIUrl":"https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/11","url":null,"abstract":"Вплив антропогенного чинника на гідросферу набув катастрофічних масштабів. Внаслідок цього відбувається скорочення чисельності популяцій водної біоти. Організм гідробіонтів є потужним фактором акумуляції хімічних речовин у водному середовищі. Відомо, що риби одні з перших реагують на антропогенне навантаження. Тому проведення гістологічного моніторингу з метою оцінки стану організму має вагоме значення. Мікроанатомічний аналіз ділянок печінки риб дозволив виявити такі реакції органів, як порушення циркуляції крові в капілярах, зміни дистрофічного характеру. Компенсаторні модифікації клітин печінки не відрізняються від типової адаптивної перебудови гепатоцитів. Модифікацією функціональної адаптації вважатиметься дедиференціювання клітин у нормальних умовах існування і під впливом пошкоджуючого чинника. Першою ознакою патологічних перебудов печінки є порушення мікроциркуляції. При тривалому впливі токсикантів виявляється венозна повнокровність та явище стазу. Печінка риб має властивість високої реактивності і має великий функціональний резерв. У трансформованих умовах існування функції органу порушуються. Підвищений вміст жиру у печінці риб є наслідком порушення обмінних процесів при дії токсикантів. Найбільш частою морфологічною ознакою цих порушень є різноманітні дистрофічні зміни. При патології паренхіми печінки риб спостерігається зерниста, гідропічна та жирова дистрофія клітин. При повільному перебігу жирової дистрофії характерне помірне зрушення клітинних параметрів та місцеве деформування гепатоцитів. У динаміці процесу виникає найважча форма жирової дистрофії – ліпофанероз. Прогресування зернистого варіанта провокує початок гідропічної дистрофії. Жирове переродження характеризується появою у цитоплазмі вакуолей із різними розмірами. Дрібні вакуолі зливаються з утворенням специфічних жирових кіст. Їхня поява вважається діагностичною ознакою ступеня ураження печінки при хронічному екзотоксикозі. Функціональна недостатність органу супроводжується збільшенням кількості ретикулярної тканини у паренхімі. Збільшення вмісту колагенових волокон відповідає морфологічній картині фіброзу. Численні трансформації структури печінки є свідченням інтоксикації організму, провокують виникнення цирозу і служать специфічним біоіндикатором стану довкілля. Екологічна ситуація в Азово-Чорноморському басейні розцінюється як несприятлива для відтворення гідробіонтів.","PeriodicalId":516629,"journal":{"name":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140499706","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ НА ФОРМУВАННЯ СОРТОВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ РОСЛИН РОМАШКИ ЛІКАРСЬКОЇ (MATRICARIA RECUTITA L.) В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ","authors":"В. І. Овчарук, Т. О. Падалко","doi":"10.53904/1682-2374/2023-25/18","DOIUrl":"https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/18","url":null,"abstract":"У статті представлено результати оцінки впливу кліматичних змін на формування сортової продуктивності ромашки лікарської в умовах Правобережного Лісостепу України. Для дослідження було використано показники можливих змін клімату RCP 6.0 на період до 20 років за методикою А.М. Польового. В роки проведення експериментальних досліджень (2017–2022) різних сортів ромашки лікарської вивчено їх екологічну стійкість, оцінено лікарську сировину та перспективи використання. За результатами досліджень встановлено, що за сприятливих погодно-кліматичних умов для формування генеративних органів рослини між сортами спостерігалася істотна різниця, найбільш високорослі особини (65,12 см) відмічено в сорту 'Перлина Лісостепу' за підзимового строку сівби при широкорядному способі 45 см. Кількість суцвіть на одній рослині становила в межах 6,99–12,19 штук з масою до 5,24 г, варіабельність яких мала істотні дані. Впродовж шести років досліджень виявлено ритмологічні та морфобіологічні особливості рослин, що дає можливість підібрати сорти з різними строками сівби для найефективнішого вирощування та отримання лікарської сировини впродовж року. При цьому, вивчались питання біології, екології, онтогенезу рослини з урахуванням елементів сучасної агротехніки, також проведено оцінку мінливості очікуваного волого-температурного режиму вегетації ромашки лікарської. Встановлено закономірну різницю міжфазних періодів та періоду вегетації культури в цілому.","PeriodicalId":516629,"journal":{"name":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140499600","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРО ЗНАХІДКИ ВИДІВ ЛИШАЙНИКІВ, ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ, В НАЦІОНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ \"ВЕРХОВИНСЬКИЙ\"","authors":"А.М. Зітенюк, О.Є. Ходосовцев","doi":"10.53904/1682-2374/2023-25/1","DOIUrl":"https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/1","url":null,"abstract":"За результатами досліджень нами було відмічено три види лишайників: Solorina saccata, Tuckneraria laureri та Usnea florida, – занесених до Червоної книги України. Solorina saccata є аркто-альпійським лишайником, котрий відомий лише з девʹяти локалітетів у високогірʹях Карпат. Лишайник відмічався у семи локалітетах до 1940 року і лише двічі у середині 50-х років. Наше місцезнаходження є першим підтвердженням про його існування в Карпатах після 50-х років минулого століття. Лишайник має статус \"вразливий\" у Червоній книзі України. Зменшення його локалітетів, ймовірно, повʹязано як з глобальним потеплінням, так і з рекреаційним навантаженням. Лишайник Tukneraria laureri відомий з численних історичних і сучасних місцезнаходжень у Чивчинських горах та Карпатах в цілому. Вид має статус \"рідкісний\" в Червоній книзі України. В Карпатах відомо 11 історичних та сучасних локалітетів Usnea florida. Лишайник має статус \"вразливий\" в Червоній книзі України і зникає внаслідок експлуатації лісів. Виявлене місцезнаходження U. florida є першим в межах Національного природного парку \"Верховинський\".","PeriodicalId":516629,"journal":{"name":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140500158","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ТА ПРИЧИН ВИБУТТЯ ОЛЕНЯЧИХ (СERVIDAE) В УМОВАХ НАПІВВІЛЬНОГО УТРИМАННЯ У БІОСФЕРНОМУ ЗАПОВІДНИКУ \"АСКАНІЯ-НОВА\"","authors":"О. С. Жулінська","doi":"10.53904/1682-2374/2023-25/21","DOIUrl":"https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/21","url":null,"abstract":"У статті подано інформацію щодо динаміки чисельності впродовж 2013–2022 років оленя благородного (ОБ), оленя плямистого (ОП) та лані європейської (ЛЄ), яких розводять у Біосферному заповіднику \"Асканія-Нова\". Представлено результати аналізу основних причин вибуття тварин досліджуваних видів зі стад. Частка виявлених травмованих тварин (серед вибракуваних та загиблих) в середньому за 10-річний період складає: для ОБ – 41,8, для ОП – 47,1, для ЛЄ – 44,8%. Частка тварин, знайдених у вигляді решток, – 40,0, 44,7, 42,5% відповідно. Частка тварин, у яких встановлено ознаки захворювання, наступна: для ОБ – 18,2, для ОП – 8,2, для ЛЄ – 12,6%. Співвідношення самців і самок серед випадків травмування тварин має вигляд: для ОБ ♂ – 65,2, ♀ – 34,8%, для ОП – 56,4 і 43,6%, для ЛЄ – 65,9 і 34,1% відповідно. Загибель самок у період з травня по липень є найбільшою і може сягати більше половини загиблих протягом року самок. Фіксували таке явище як травматичний шок, внаслідок якого у певні роки при сортуванні та перегонці для реалізації гинуло 57–100% оленя плямистого та 25–50% лані європейської від річної кількості загиблих та вибракуваних дорослих особин. Половина самців Оленячих гине у період гону, у холодну пору року частка загиблих самців становить 33,3 (ОБ), 31,3 (ОП) і 45,4% (ЛЄ). Найбільше молодняк Оленячих гине у період масового отелення у стаді – 71,4, 79,5 та 60,0% відповідно. Зроблено висновок про величину частки тварин, запланованих до реалізації за рік.","PeriodicalId":516629,"journal":{"name":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140500653","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИДОВА ІДЕНТИФІКАЦІЯ, ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОПУЛЯЦІЙ БІЛОЗУБОК (MAMMALIA, SORICIDAE) У БІОСФЕРНОМУ ЗАПОВІДНИКУ \"АСКАНІЯ-НОВА\"","authors":"І.К. Поліщук","doi":"10.53904/1682-2374/2023-25/8","DOIUrl":"https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/8","url":null,"abstract":"Досвід визначення ссавців родини мідицевих (Soricidae) – білозубок малих Crocidura suaveolens Pallas, 1811 і великих C. leucodon Hermann, 1780, добутих в Асканії-Нова, показав, що надійно розділити обидва види візуально вельми проблематично. Для встановлення видової приналежності звірків запропоновано краніометричний метод безрозмірної середньої. Для ідентифікації білозубок нами використана колекція черепів тварин, добутих у 1992–2009 рр. та решток черепів, вилучених з погадок сов вухатих Asio otus (Linnaeus, 1758) у 1990–2013 рр. Встановлено, що частка черепів з ознаками білозубок великих не перевищує 2%, тобто вид є нечисленним і стан його популяції, у порівнянні з літературними даними за минулі роки, не змінився. Зʹясовано, що C. suaveolens є широко розповсюдженим видом, а питання поширення C. leucodon залишається відкритим.","PeriodicalId":516629,"journal":{"name":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140499776","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ІНТРОДУКЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДІВ РОДУ ABIES MILL. У ДЕНДРОПАРКУ \"АСКАНІЯ-НОВА\"","authors":"І.В. Михайлецька","doi":"10.53904/1682-2374/2023-25/13","DOIUrl":"https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/13","url":null,"abstract":"Висвітлено результати інтродукційних досліджень видів роду Abies Mill. в дендропарку \"Асканія-Нова\", проведених у 2016–2020 рр. Дана оцінка стійкості видів до абіотичних факторів середовища: зимо- та посухостійкість. Наведено біометричні показники генеративних органів (шишок, насіння) та морфометричні параметри пилкових зерен. Охарактеризовано якість пилку (життєздатність, фертильність), показано вплив віку та життєвого стану рослин на відсоток аномалій у його будові. Досліджено потенціійну та реальну продуктивність шишок, їх коефіцієнт продуктивності, що, в залежності від виду, змінюється в межах 50–79%. Визначено якість, лабораторну та ґрунтову схожість насіння. Встановлено, що його виповненість краща у видів A. alba Mill., A. nordmanniana (Stev.) Spach., A. pinsapo Boiss. і складає 20, 30 та 35% відповідно. Випробувано різні способи і терміни посіву насіння. Найоптимальнішим визначено висівання восени у контейнери, які утримуються 1–2 роки у парникових ямах. Обстежено куртини парку на предмет виявлення самосіву ялиць. Враховуючи результати комплексного вивчення інтродуцентів, дано інтегральну оцінку перспективності використання та складено асортимент видів Abies для озеленення в умовах півдня України. Рекомендовано використання 5 видів ялиць в зеленому будівництві у південному Степу: для масового використання – A. nordmanniana та A. pinsapo, для обмеженого – A. alba, A. concolor та A. cephalonica.","PeriodicalId":516629,"journal":{"name":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140500045","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"NEPHROMA BELLUM (SPRENG.) TUCK. ТА N. LAEVIGATUM ACH. (NEPHROMA-TACEAE, PELTIGERALES) В УКРАЇНІ ТА ЇХ СОЗОЛОГІЧНИЙ СТАТУС","authors":"Евеліна Химич, О.Є. Ходосовцев, Л.П. Попова","doi":"10.53904/1682-2374/2023-25/2","DOIUrl":"https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/2","url":null,"abstract":"Авторами було проведено критичне вивчення лишайників комплексу Nephroma laevigatum s. lat. на основі зразків лишайників, що зберігаються в гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Крім того, в роботі використані матеріали ліхенологічних досліджень з Національного природного парку \"Зачарований Край\" (Закарпатська область, Хустський район). Встановлено, що в Україні існують два види комплексу – N. bellum та N. laevigatum. Лишайники близькі між собою, проте відрізняються кольором серцевини та її реакцією на 10% розчин КОН. Nephroma bellum має білу серцевину з негативною реакцією на КОН, тоді як N. laevigatum має жовтувату серцевину, що червоніє від 10% розчину КОН. Підтверджено існування в Карпатах N. bellum. Ймовірно, що всі історичні повідомлення у першій половині 20 століття, 15 локалітетів, під назвою N. laevigatum відносяться до N. bellum. Останній раз N. bellum в Україні колекціонувала М.Ф. Макаревич у 1948 році (KW). В Україні, вперше за останні 75 років N. bellum був зареєстрований нами у Національному природному парку \"Зачарований Край\". Існування N. laevigatum s. str. в Україні підтверджено єдиним зразком з Криму, зібраним у 1950 році (KW). В Карпатах зростання цього виду поки не підтверджено гербарними зразками. За критеріями МСОП для N. bellum та N. laevigatum в Україні пропонується статус \"у критичній небезпеці\" та \"регіонально вимерлий\" відповідно. За існуючими критеріями Червоної книги України N. bellum та N. laevigatum можна віднести до категорії \"зникаючі\" та \"неоцінені\" відповідно та пропонувати до внесення у її нове видання.","PeriodicalId":516629,"journal":{"name":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140499979","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МОРФО-СТРУКТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ ВИДІВ РОДУ SEDUM L. ПРОТЯГОМ СЕЗОННОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ КРИВОРІЖЖЯ)","authors":"Т.Ф. Чипиляк, О.О. Лінкевич","doi":"10.53904/1682-2374/2023-25/6","DOIUrl":"https://doi.org/10.53904/1682-2374/2023-25/6","url":null,"abstract":"В статті розглядаються особливості формування кореневої системи видів роду Sedum протягом сезонного розвитку в кліматичних умовах Криворіжжя. Матеріалом дослідження слугувала коренева система рослин S. aizoon, S. album, S. reflexum та S. spurium. Дослідження проводилися у Криворізькому ботанічному саду НАН України, природно-кліматичні умови території якого характеризуються загальними для степової зони показниками, що обмежують ріст рослин – нестача вологи в повітрі і ґрунті, аномально високі літні температури повітря. Особливості розміщення кореневої системи по горизонтах ґрунту досліджували зважаючи на характер фізіологічних функцій коренів – ростова та живильна частина. Визначали довжину додаткових і контрактильних коренів, інтенсивність галуження бічних коренів. Протягом сезонного розвитку рослини S. album, S. reflexum, S. spurium і S. aizoon відзначалися збільшенням кількості живильних коренів – додаткових та бічних на них, які в фазу завершення формування поверхневої вегетативної сфери (травень) галузяться до другого порядку, тоді як в фазу завершення вегетації (жовтень) – до третього. Наприкінці активного сезонного розвитку у рослин S. album, S. reflexum живильна частина кореневої системи розташовується ближче до поверхні і набуває широкого латерального розповсюдження. У рослин S. spurium живильні корені заглиблюються в ґрунт, у S. aizoon – не змінюють розташування. Розвиток ростової частини кореневої системи відзначався збільшенням довжини якірних та контрактильних коренів, незначним збільшенням їх кількості та поглибленням в ґрунті. Основний обʹєм живильних коренів (до 65%) має латеральне розташування у верхньому шарі ґрунту 0–10 см, окрім S. spurium, для рослин якого це шар ґрунту 0–15 до 20 см. Корені, що виконують механічні функції, у досліджених видів досягають в глибину 20–30 см і тільки у S. reflexum ці корені ростуть в глибину до 15 см. Додаткові корені у S. album, S. reflexuт і S. spurium формуються в міжвузлях плагіотропних наземних пагонів, які згодом виконують функції кореневища. Для S. aizoon характерне відростання додаткових коренів тільки в базальній частині вегетативних пагонів, що перешкоджає активному розповсюдженню рослин.","PeriodicalId":516629,"journal":{"name":"Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова»","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-22","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140499872","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}