Сіверянський літопис最新文献

{"title":"ПОЧАТКИ ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА МАЗЕПИ У ВИСВІТЛЕННІ НІМЕЦЬКОЇ ХРОНІКИ «ТЕАТР ЄВРОПИ»","authors":"Юрій Мицик, С.В. Павленко, В. Дятлов","doi":"10.58407/litopis.240104","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.240104","url":null,"abstract":"   У публікації перекладу з німецької мови тексту викладу деяких сюжетів хроніки «Театр Європи», що виходила в 1634–1738 рр., ідеться про події 1687–1688 рр. Хроніст оповідає про зміну влади в 1687 р. в Гетьманщині, перші справи нового володаря булави І. Мазепи, похід вояк Кримського ханства на українські землі, що були під владою Польщі. Особливо цінними є повідомлення анонімного автора цих заміток про великі масштаби знайдених скарбів гетьмана Івана Самойловича.","PeriodicalId":513412,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":"24 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140753935","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"«…Я НЕ ТРАЧУ НАДІЇ ПОТРАПИТИ ЯКОСЬ ДО КИЄВА»: АВТОБІОГРАФІЇ ІЄРЕМІЇ АЙЗЕНШТОКА (1931, 1946, 1949, 1975)","authors":"Оксана Пашко","doi":"10.58407/litopis.240116","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.240116","url":null,"abstract":"   У статті проаналізовано п’ять україномовних автобіографій українського літературознавця Ієремії Айзенштока (1931, 1946, 1949, 1975) та неопубліковані листи вченого до українських колег 1920–1970-х рр. Цей матеріал дозволяє досягти головної мети, а саме реконструювати маловідомі, а то й зовсім не відомі сторінки життя вченого. Йдеться про співпрацю з біографічним словником ВУАН, який робився під керівництвом Михайла Могилянського кін. 1920 – поч. 1930-х рр., трагічні події «самокритики» серед науковців 1930-х рр., а також спробу дослідника повернутися в Україну 1946–1947 рр. та захистити докторську дисертацію, боротьбу з «буржуазними націоналіста-ми та космополітами» (1946–1949). Методологія. У статті авторка спирається на культурно-історичний підхід до вивчення літератури. Наукова новизна полягає у введені до наукового обігу невідомої раніше автобіографії І. Айзенштока, аналізі великого комплексу листування вченого з українськими радянськими літературознавцями. Зроблена в статті реконструкція історико-культурного контексту написання україномовних автобіографій І. Айзенштока дозволяє виявити важливі події наукового життя вченого та зробити висновки про те, що деякі епізоди своєї наукової кар’єри він свідомо замовчував. Насамперед йдеться про процеси «самокритики» 1930-х рр., «чистки» наукових установ та знищення літературознавчих шкіл в Україні, репресії кінця 1940-х рр. Приклад І. Айзенштока демонструє, як в 1940-х рр., у період «боротьби з буржуазним націоналізмом та космополітизмом», вивчення компаративістики замінювалося виконанням партійних директив.","PeriodicalId":513412,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":"78 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140751940","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РУСЬ НА СТОРІНКАХ КНИГИ МАРКО ПОЛО","authors":"Ю. В. Лущай","doi":"10.58407/litopis.240101","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.240101","url":null,"abstract":"   Мета статті – дослідити життя населення Русі, зображене в різних редакціях книги Марко Поло та в порівнянні з даними інших джерел. Використані науково-історичні методи: принципи наукового об’єктивізму, комплексності, системності та історизму, порівняльно-історичного аналізу. Новизна: зроблено спробу докладніше дослідити всі відомості про Русь у книзі Марко Поло в залежності від редакцій джерела, у тому числі в службовій частині книги, географічних даних тощо, а також розширення автором статті гіпотез, які наводилися в інших його роботах. Висновки: у книзі Марко Поло показується в цілому реальна картина життя населення Русі XIII–XIV ст. у порівнянні з відомостями інших джерел, але місцями прикрашена з долею перебільшення.","PeriodicalId":513412,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":"26 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140753915","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"БОРИСОГЛІБСЬКИЙ СОБОР М. ЧЕРНІГОВА У 1618–1648 РР. (до 900-річчя Борисоглібського собору)","authors":"Ольга Травкіна","doi":"10.58407/litopis.240110","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.240110","url":null,"abstract":"   Метою статті є висвітлення історії Борисоглібського собору (поч. ХІІ ст.) м. Чернігова у 1618–1648 рр., коли Чернігово-Сіверщина перебувала у складі Речі Посполитої. Наукова новизна. На основі комплексного підходу з використанням писемних джерел і результатів архітектурноархеологічних досліджень Борисоглібського собору проаналізовано перебудови стародавнього храму в пер. пол. XVII cт. та його функціональне використання. \u0000   Висновки. Ченці Домініканського ордену, якому був переданий собор, провели роботи стосовно укріплення його конструктивних елементів: були зведені нові кам’яні склепіння храму та велика гранчаста абсида, що могло забезпечити Борисоглібському собору більш надійну збереженість. Відбулися зміни і в декоративних елементах та конструктивних деталях в оздобленні фасадів собору у формах, характерних для барокових католицьких костелів. Собор міг бути місцем, де проводилися депутатські сеймики, він став усипальнею для меценатів – шляхти та духовних осіб.","PeriodicalId":513412,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":"16 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140753844","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПЕЧЕРИ КИЇВСЬКОЇ ЛАВРИ ЯК «РАЙСЬКІ РІЧКИ» І «ВОГНЯНА РІЧКА» СТРАШНОГО СУДУ","authors":"Мар’яна Нікітенко","doi":"10.58407/litopis.240108","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.240108","url":null,"abstract":"   У статті досліджене середньовічне сприйняття печер Київської лаври «райськими річками» і «вогняною річкою Страшного суду». Наведено та проаналізовано приклади поховань під підлогою печер – у дерев’яних колодах. Зроблено висновки про вплив на «водну символіку» печер Таїнства хрещення й чернечого постригу, а також християнської ідеї смерті та воскресіння, як перепливання на інший бік річки. Показано, що ідея «райських річок» і «вогняної річки Страшного суду», втілена в печерах Київської лаври, була інспірована ототожненням печер із християнським храмом, в якому «водна стихія» посідала значне місце.","PeriodicalId":513412,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":"127 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140752824","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СУДОВА СПРАВА ПИСАРЯ ГРУНСЬКОЇ СОТНІ ГАДЯЦЬКОГО ПОЛКУ ЯКОВА ЧЕМКАЛЬСЬКОГО","authors":"Ірина Петренко, Олександр Сірий, Ю.В. Михайлюк","doi":"10.58407/litopis.240105","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.240105","url":null,"abstract":"   Метою студії є спроба на прикладі писаря Грунської сотні Гадяцького полку Якова Чемкальського дослідити деякі фрагменти особистого життя козацької еліти Гетьманщини XVIII ст., визначити причини конфліктних ситуацій в повсякденному житті, з’ясувати основні суспільні цінності козацької еліти. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності та системності. Стаття підготовлена на основі антропологічного підходу. Застосовані методи: проблемно-хронологічний, історико-генетичний, аналітичний. Новизна дослідження. З’ясовано, що побутові взаємовідносини сотенної козацької старшини Гетьманщини першої половини XVIII ст. допомагають скласти уявлення про відносини, норми, світоглядні орієнтири, поведінку сотенної козацької старшини. На прикладі писаря Грунської сотні Гадяцького полку Якова Чемкальського показано, як високо цінувалися козацька честь і гідність у тогочасному соціумі. \u0000   Висновки. У статті на основі застосування мікроісторичного підходу розглянуто побутові взаємовідносини сотенної козацької старшини Гетьманщини в першій половині XVIII ст. Аспекти досліджуваної справи допомагають скласти уявлення про відносини, суспільні норми, світоглядні орієнтири, поведінку сотенної козацької старшини на прикладі Грунської сотні Гадяцького полку.","PeriodicalId":513412,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":"12 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140753887","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЛЬ РАДІО У ПОШИРЕННІ РАДЯНСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ В ПЕРІОД «ЗАСТОЮ»","authors":"O. Ostapchuk, Оleksandr Kurok","doi":"10.58407/litopis.230614","DOIUrl":"https://doi.org/10.58407/litopis.230614","url":null,"abstract":"   Мета статті полягає в дослідженні ролі радіо в поширенні радянської пропаганди і його впливу на суспільство та культуру в період «застою» (1970-ті – п.п. 1980-х рр.). Основними завданнями є виявлення та аналіз механізмів поширення ідеологічних, пропагандистських наративів за допомогою радіомовлення, спрямованих на формування світоглядних настанов населення СРСР та створення позитивного іміджу радянської країни в зарубіжної аудиторії. У статті розглядаються факти зростання мережі радіоточок і приймачів упродовж означеного періоду як необхідної умови масштабування впливу радіопропаганди на суспільство; висвітлюється система контролю та цензури за змістом радіомовлення; доводиться, що радіо, попри ідеологічну заангажованість, було важливим джерелом нової різнопланової інформації та засобом урізноманітнення дозвілля для радянських громадян. Методологічною основою дослідження є принципи історизму та об’єктивності. Використані методи історичного аналізу, оптимізації обсягу інформації та ін. Наукова новизна статті полягає у введенні в науковий обіг як фактів для проведення аналізу і формулювання висновків записів ефірів різних передач радянського радіо періоду «застою», зокрема таких, як: «В робочий полудень», «Піонерська зорька», «Ровесники», «Земля і люди» та інших. Це дозволило детально проаналізувати методи, використовувані для радянської пропаганди, та зрозуміти масштаби її поширення, зважаючи на цільову аудиторію. Використання цих записів створює можливість наочного вивчення контексту, мовленнєвих засобів та риторичних методів, які використовувалися в радіопрограмах того часу. Цей підхід сприяє глибшому розумінню ролі радіо в поширенні радянської пропаганди та впливу радіомовлення на суспільство та культуру в період застою. Висновок: аналізуючи дані дослідження, можемо стверджувати, що радіо, як інформаційний ресурс, мало в СРСР, загалом, і в УРСР, зокрема, величезний вплив на суспільство, його культуру та світогляд людей. Масштабування впливу радіомовлення на населення досягалося завдяки інтенсивному розвитку радіоінфраструктури. Основним завданням радіо було поширення комуністичних ідеологічних наративів, спрямованих на формування духовно-культурної монолітності радянського суспільства. Радіомовлення контролювалося безпосередньо партійними структурами, підлягало цензуруванню, оскільки розглядалося як дієвий засіб партійно-комуністичного пропагандистського впливу на суспільство.","PeriodicalId":513412,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":"50 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-11","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140510483","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}