{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ГОТОВНОСТІ ЖІНОК ДО РЕАЛІЗАЦІЇ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ","authors":"Ольга Леонідівна Мітіна","doi":"10.32782/cusu-psy-2024-1-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-14","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню проблеми готовності жінок до реалізації репродуктивної функції, яка в умовах демографічної кризи є вкрай актуальною. На основі теоретичного аналізу наукової літератури з’ясовано, що у психології зазначена проблематика здебільшого розглядається в межах формування усвідомленого материнства як життєвої позиції жінки, що включає відчуття потреби народити дитину, готовність прийняти на себе роль матері та нести відповідальність за виховання дитини. Показано, що суб’єктивна психологічна готовність до материнства є умовою формування усвідомленої вагітності, яка передбачає цілеспрямовану підготовку до зачаття й усвідомлене виношування дитини. Розглянуто готовність до реалізації репродуктивної функції в контексті репродуктивної поведінки особистості, що розкриває мотиваційний аспект готовності до народження або відмову від народження дитини, тенденцію «чайлдфрі» у жінок. Наголошується, що умовою психологічної готовності жінок до материнства є сформована репродуктивна настанова, яка стає домінантною та виражається в потребі народжувати та виховувати дитину, водночас без дітей жінка відчуває труднощі в самореалізації себе як особистості. Доведено, що репродуктивні настанови залежать від особливостей виховання в батьківській сім’ї, шлюбно-сімейних взаємин і гґендерної ідентичності особистості. Визначено, що перешкодою на шляху реалізації репродуктивної функції є деякі особистісні властивості жінок: інфантильність, викривлення образу «Я», неадекватна самооцінка; внутрішньоособистісні конфлікти; порушена статево-рольова ідентифікація; емоційна нестабільність; високий рівень тривожності; схильність до депресивних проявів, пригнічена агресія; низький рівень комунікативної компетентності. Підкреслена необхідність упровадження комплексного медико-психологічного підходу до вирішення даної проблеми, беруч до уваги основні складові частини готовності жінок до реалізації репродуктивної функції: фізіологічну, психологічну, поведінкову.","PeriodicalId":512144,"journal":{"name":"Наукові записки. Серія: Психологія","volume":"81 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140655452","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Микола Володимирович Саврасов, Олеся Володимирівна Чернякова, Олександр Дмитрович Гришко
{"title":"КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ СУБ’ЄКТА НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ЇЇ ДОСЛІДЖЕННЯ","authors":"Микола Володимирович Саврасов, Олеся Володимирівна Чернякова, Олександр Дмитрович Гришко","doi":"10.32782/cusu-psy-2024-1-20","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-20","url":null,"abstract":"У сфері виявлення особистісних чинників досягнення успіхів у навчально-професійній діяльності найбільш евристично цінним уважаємо суб’єктний методологічний підхід, у межах якого розглядаємо студентів суб’єктами як навчальної, так і професійної діяльності в різних комбінаціях їх поєднання. Отже, суб’єктом навчально-професійної діяльності називаємо людину, яка перебуває на найвищому рівні діяльності, комунікації, не втрачає водночас цілісності автономності й унітарності, із притаманним їй сталим прагненням до самовдосконалення в період життя, у всіляких сферах діяльності, зокрема й у процесі академічно-професійної діяльності тощо. Імовірним є те, що в досягненні суб’єктом навчально-професійної діяльності життєвого успіху вагому роль відіграє розвиток його креативності, що виступає до того ж сутнісною характеристикою суб’єкта та є вмотивованою здатністю до інноваційної діяльності, яка детермінована низкою нелінійних, багаторівневих характеристик. Припускається, що вербальна й образна креативність суб’єкта у своєму поєднанні на різних рівнях розвитку показників креативності утворюють психологічні типи креативності (кластери, які відображають усереднені рівні розвитку образної та вербальної креативності); з теоретичного погляду суб’єктними чинниками-регуляторами розвитку креативності можуть бути метакогнітивні регулятори, мотиваційні регулятори, вольові регулятори, емоційно-регуляторні механізми. Гіпотетичний взаємозв’язок і вплив рівнів розвитку креативності та зазначених чинників припускається у двобічному вигляді: профіль і етап навчання в закладі вищої освіти є зовнішніми чинниками, що впливають на розвиток креативності. Надалі плануються ґрунтовна емпірична валідизація та перевірка надійності висунутих гіпотез на різних рівнях фундаментальних і прикладних психологічних досліджень.","PeriodicalId":512144,"journal":{"name":"Наукові записки. Серія: Психологія","volume":"11 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140653618","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Вікторія Олександрівна Готич","doi":"10.32782/cusu-psy-2024-1-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-7","url":null,"abstract":"У статті надається опис емпіричних результатів дослідження посттравматичного зростання студентів в умовах війни, зокрема через аналіз кількісних і якісних емпіричних показників досліджуваного явища. Методами дослідження виступали надійні та валідні методики, а саме: Опитувальник посттравматичного зростання (Posttraumatic Growth Inventory), автори R. Тедескі та Л. Калхун, для кількісного оцінювання посттравматичного зростання; методика наративного психологічного аналізу кризових/травматичних подій В. Шебанової, для якісного дослідження психологічного аналізу травматичних подій, які відбулися на життєвому шляху людини, та наратив «Моя історія війни» – для якісного оцінювання посттравматичного зростання. Визначено за допомогою Опитувальника посттравматичного зростання загальний індекс посттравматичного зростання й індекс інтенсивності посттравматичного зростання за трьома напрямами, які поділяються на такі шкали: 1) зміни в самосприйнятті – нові можливості, сила особистості; 2) міжособистісні стосунки; 3) зміни у філософії життя – духовні зміни та життєві цінності. Досліджено інтроспекцію внутрішньої роботи студентів щодо особистісних трансформації цінностей і усвідомлення їх проявів за допомогою наративу «Моя історія війни». Детально описано та зіставлено отримані результати. Визначено, що після проведеного дослідження якісні показники прояву посттравматичного зростання студентів доповнюють і підтверджують попередньо отримані кількісні емпіричні показники. На підставі обговорення цих показників зроблено висновки про необхідність розвитку ефективних стратегій підтримки й інтервенції посттравматичного зростання для студентів, які пережили воєнний конфлікт. Дослідження такого роду є критично важливими для розуміння впливу воєнного конфлікту на молоде покоління та для розроблення програм, спрямованих на полегшення їхнього психологічного стану й адаптацію до умов війни.","PeriodicalId":512144,"journal":{"name":"Наукові записки. Серія: Психологія","volume":"34 13","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140655936","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Василь Васильович Галаган, Яна Миколаївна Раєвська
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ КОМЕРЦІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ","authors":"Василь Васильович Галаган, Яна Миколаївна Раєвська","doi":"10.32782/cusu-psy-2024-1-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-4","url":null,"abstract":"Стаття присвячена актуальній для сучасної психологічної науки проблемі психічного здоров’я працівників комерційних організацій, що пов’язано із впливом сьогодення на якість життя, професійну діяльність і відносини з оточенням. Виокремлено соціально-психологічні чинники психічного здоров’я працівників комерційних організацій: психофізіологічні, психоемоційні, соціальні, фінансові, ергономічні та професійні, які впливають на збереження або не збереження їхнього психічного здоров’я, а також можуть бути виміряними за допомогою психодіагностичних методик і опитувальників. Метою стало емпіричне дослідження стану психічного здоров’я працівників комерційних організацій через вимірювання показників, які визначають його соціально-психологічний компонент і його вплив на такі показники трудової діяльності, як: продуктивність праці, ефективність праці та мотивація до неї. Під час емпіричного дослідження вивчено соціально-психологічні чинники психічного здоров’я працівників корпоративного сектору в їхньому впливі на показники трудової діяльності. За допомогою методик були виміряні такі компоненти соціально-психологічних чинників психічного здоров’я: рівень нервово-психічного напруження, рівень психологічного стресу та рівень соціальної адаптації. За допомогою опитувальника трудової діяльності були виміряні такі показники трудової діяльності: продуктивність праці, ефективність праці, мотивація до праці, рівень абсентеїзму, рівень презентеїзму та рівень левеїзму. Емпіричним шляхом доведено, що чим вищий рівень нервово-психічної напруги та психологічного стресу, тим нижче падають продуктивність і ефективність праці. Також було простежено, що підвищення соціальної адаптованості працівників чинить зворотний вплив на показники продуктивності й ефективності, а саме: чим більш інтегрованим у колективі є працівник, тим нижчими стають його показники продуктивності праці. І навпаки, підвищення соціальної адаптованості сприяє підвищенню мотивації до роботи.","PeriodicalId":512144,"journal":{"name":"Наукові записки. Серія: Психологія","volume":"12 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140658846","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олена Віталіївна Кулешова, Олексій Володимирович Росолович
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЕМПАТІЇ В УЧИТЕЛІВ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Олена Віталіївна Кулешова, Олексій Володимирович Росолович","doi":"10.32782/cusu-psy-2024-1-11","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-11","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано проблему підвищення ролі емпатії в розвитку особистості, особливо в контексті професійних компетенцій учителів. Емпатія визначається як ключовий психологічний механізм, що сприяє розумінню й управлінню емоціями інших людей. Зазначено, що емпатійна педагогічна дія дозволяє кожній дитині розвиватися та самостійно розкривати свій потенціал, а педагогічна емпатія виступає як ціннісне утворення, що характеризується емоційним ставленням учителя до його учнів. Розглянуто роль емпатії вчителів у контексті воєнного конфлікту та його вплив на психосоціальний розвиток учнів. Зазначено, що розвиток емпатії вчителів у воєнних умовах є ключовим для створення емоційно підтримувального освітнього середовища, емоційна стійкість і саморегуляція вчителів є важливими для збереження якості навчання під час війни. Наведено ініціативи із психологічної підтримки вчителів у воєнних умовах, які сприяють їхньому професійному розвитку та збереженню якості освіти. Визначено особливості, що впливають на емпатійні здібності педагогів, зокрема: учителі стикаються зі стресовими ситуаціями, що вимагає високого рівня емоційної стійкості та саморегуляції; значна частина педагогічного колективу переживає емоційне виснаження через постійну експозицію до травматичних подій і страждань учнів і їхніх сімей; учителі втрачають можливість виявляти емпатію через власні внутрішні конфлікти та неспроможність адаптуватися до надзвичайних обставин; знижується здатність сприймати та віддавати перевагу потребам учнів; педагогічна система не досить забезпечує підтримку для вчителів. Отримані результати підкреслюють потребу впровадження цільових програм і заходів для розвитку емпатії вчителів у воєнних умовах, а також підтримки їхньої психологічної готовності до взаємодії з учнями, які можуть переживати травматичні події.","PeriodicalId":512144,"journal":{"name":"Наукові записки. Серія: Психологія","volume":"7 8","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140654653","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Любов Ярославівна Галушко, Ірина Володимирівна Євтушенко, Катерина В’ячеславівна Ткаченко, Інеса Олегівна Сергата, Дмитро Володимирович Бульченко
{"title":"ПСИХОДИНАМІЧНИЙ ПІДХІД ДО ГЛИБИННОГО ПІЗНАННЯ ПСИХІКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПСИХОМАЛЮНКІВ","authors":"Любов Ярославівна Галушко, Ірина Володимирівна Євтушенко, Катерина В’ячеславівна Ткаченко, Інеса Олегівна Сергата, Дмитро Володимирович Бульченко","doi":"10.32782/cusu-psy-2024-1-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-5","url":null,"abstract":"У статті стверджується, що використання у процесі функціонування груп активного соціально-психологічного пізнання (АСПП) візуалізованої самопрезентації психіки (за тематичної її диференціації) актуалізує дієвість пралогічного мислення. Вищесказане виявляється не лише в тому, що кожна людина (без винятку) легко візуалізує психіку, крізь призму тематичних психомалюнків, як і впорядковує їх послідовність для психоаналізу. У статті стверджується, що таке впорядкування є підлеглим механізму партиципації. Практика засвідчує, що немає різниці, чи підібрані малюнки з наявних, чи намальовані власноруч. Кожна людина здатна бездоганно впорядкувати послідовність психомалюнків для їх аналізу (ранжувати за їхньою психологічною значущістю). Респондент візуалізує психіку згідно з тематикою психомалюнків. Зміст статті доводить ефективність глибинного пізнання психіки за умов її тематичної візуалізації. У статті презентовано оновлений варіант «Моделі внутрішньої динаміки психіки» з доповненням її категорією «Зверх-Ід». Остання є значущим відкриттям у форматі розуміння сутності психодинамічної парадигми, яка стосується закономірності відступів від реальності земного світу у психомалюнках. У статті доведено активність впливу на психіку ще доедіпального періоду розвитку психіки, поза підкореністю «принципу реальності». У статті наводиться відповідний емпіричний матеріал, який доводить вплив на психіку сучасної людини архаїчного спадку, який не є підлеглим «принципу реальності». Емпіричний багаж статті доводить той факт, що візуалізована самопрезентація учасників групи активного соціально-психологічного пізнання є вкрай необхідною передумовою глибинного пізнання психіки.","PeriodicalId":512144,"journal":{"name":"Наукові записки. Серія: Психологія","volume":"33 43","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140657557","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ярослава Миколаївна Бугерко, Галина Степанівна Гірняк
{"title":"СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ","authors":"Ярослава Миколаївна Бугерко, Галина Степанівна Гірняк","doi":"10.32782/cusu-psy-2024-1-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-2","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано особливості професійного становлення майбутніх фахівців в умовах навчання в закладах вищої освіти (ЗВО). Професіоналізація розглядається водночас як процес і як результат пошуку та набуття суб’єктом своєї моделі професійної діяльності. Розглянуто підходи зарубіжних і українських дослідників, які акцентують увагу на складності та багатокомпонентності структури професійного самовизначення майбутнього фахівця. Результати дослідження показали, що важливою умовою професійного самовизначення є активність особистості, спрямованої на знаходження смислів і цінностей у своїй професійній діяльності, що передбачає рефлексивну роботу, спрямовану на осмислення власних професійних уподобань і можливостей їх реалізації. Освіта об’єктивно містить значні резерви та потенціали для активізації особистісного зростання здобувачів. Під час навчання в закладах вищої освіти відбувається формування професійно важливих якостей майбутнього спеціаліста, становлення структури його професійних цінностей, закладається вектор особистісного та професійного саморозвитку. Відбувається складний процес опосередкованого пізнання себе як професіонала, починаючи від поодиноких ситуативних взірців до цілісного самоуявлення. Проведений аналіз дав змогу виокремити ключові психологічні чинники професійного самовизначення майбутніх фахівців і згрупувати їх за принципом учинковості так: професійна спрямованість, навички професійної рефлексії та саморегуляції, афективно-оцінкове ставлення до себе як до професіонала, професійна свідомість (образ Я-у-професії). З’ясовано, що включення студентів у процес цілеспрямованого здобуття інтегрованого знання засобами-джерелами, які відображають професійний контекст, сприяє формуванню професійної самосвідомості студентів, розвитку їхньої здатності до самоаналізу, самоконтролю, професійної рефлексії та саморегуляції, набуттю цілісного образу себе як професіонала.","PeriodicalId":512144,"journal":{"name":"Наукові записки. Серія: Психологія","volume":"25 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140657933","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Едуард Олександрович Помиткін, Любов Віталіївна Помиткіна
{"title":"ПОКРАЩЕННЯ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ","authors":"Едуард Олександрович Помиткін, Любов Віталіївна Помиткіна","doi":"10.32782/cusu-psy-2024-1-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-16","url":null,"abstract":"У статті подані результати теоретико-емпіричного дослідження відчуття суб’єктивного благополуччя студентів в умовах військових дій, спричинених російською агресією; проаналізовані праці сучасних учених і дослідників щодо методів покращення суб’єктивного благополуччя; продемонстровані результати розробленої та впровадженої програми психологічного тренінгу щодо покращення основних характеристик суб’єктивного благополуччя молоді. Метою статті є висвітлення результатів апробації програми психологічного тренінгу підвищення рівня суб’єктивного благополуччя студентської молоді. Методики: «Модифікована шкала суб’єктивного благополуччя BBC» (адаптація Л. Карамушки, К. Терещенко, О. Креденцер); «Когнітивні особливості суб’єктивного благополуччя (КОСБ-3)» (О. Калюк, О. Савченко); «Шкала суб’єктивного благополуччя» Г. Перуе-Баду (в адаптації М. Соловйової). У процесі емпіричного дослідження вивчалися такі складники суб’єктивного благополуччя: психологічне благополуччя (упевненість у своїх думках і переконаннях, можливість власного розвитку як особистості тощо), фізичне здоров’я (якість сну, здатність працювати та здійснювати свою повсякденну життєву активність, заняття спортом і відпочинком, відсутність депресії, тривоги тощо), стосунки з іншими (наявність друзів, референтного оточення), когнітивні аспекти (задоволеність власним життям, розчарування в житті), емоційні аспекти (напруженість, чутливість, депресія, зміни настрою тощо). Результати: у процесі емпіричного дослідження були визначені низькі показники суб’єктивного благополуччя студентів, що засвідчило нагальну потребу в розробленні та реалізації психологічної програми покращення характеристик відчуття суб’єктивного благополуччя. Упровадження тренінгової програми засвідчило її ефективність.","PeriodicalId":512144,"journal":{"name":"Наукові записки. Серія: Психологія","volume":"34 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140655937","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ОСОБЛИВОСТІ СПРЯМОВАНОСТІ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ У СКЛАДНИХ ПРОФЕСІЙНИХ СИТУАЦІЯХ","authors":"Яна Ігорівна Гончарова","doi":"10.32782/cusu-psy-2024-1-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-6","url":null,"abstract":"У статті представлений теоретичний і емпіричний аналіз проблеми готовності поліцейських обирати стратегії поведінки для подолання професійних труднощів. Науковці повідомляють, що копінг-поведінка є ключовою професійною характеристикою, яка, окрім розв’язання проблеми, сприяє мобілізації ресурсної бази фахівців. Професійна діяльність поліції зумовлена великою кількістю стресових подій, які мають суттєвий вплив на їхню особистість і вимагають миттєвого реагування. Мета дослідження полягає в емпіричному вивченні особливостей спрямування дій у складних професійних ситуаціях у поліцейських, які мають різний стаж роботи в поліції. Вибірку становлять 126 працівників поліції. Групи були розподілені згідно зі стажем роботи в поліції. Першу груп становили поліцейські зі стажем до 5 років, у кількості 40 осіб. Другу групу сформували поліцейські, у яких стаж коливається від 6 до 10 років, у кількості 48 осіб. Третя група налічувала 33 поліцейських, які мають стаж роботи в поліції понад 10 років. У дослідженні було застосовано опитувальник «Типи орієнтацій у важких ситуаціях». Математико-статистична обробка результатів здійснювалася за допомогою t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок. Під час емпіричного дослідження було встановлено, що поліцейські зі стажем роботи в поліції до 5 років спрямовані на уникнення труднощів у професійній діяльності. Поліцейські зі стажем роботи в поліції 6–10 років характеризуються готовністю до максимального й оптимального використання всіх своїх можливостей із метою розв’язання проблеми. Поліцейські, які працюють у поліції понад 10 років, схильні до реалізації копінгів, які орієнтовані на зближення із проблемою. Тобто цим досліджуваним труднощі надають можливість випробувати себе, мобілізувати сили та ресурси. Вони ретельно підходять до аналізу важких ситуацій, воліють спланувати свої подальші дії. Можемо резюмувати, що досліджувані з більшим стажем роботи схильні оцінювати складні умови як обставини, що дозволяють підтвердити свої професійні навички, тоді як поліцейські, що мають менший стаж роботи, можуть сумніватися у своїх можливостях долати труднощі.","PeriodicalId":512144,"journal":{"name":"Наукові записки. Серія: Психологія","volume":"31 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140656094","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ЦІЛІСНИЙ ПІДХІД СУПРОВОДУ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЙ «ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» ТА «КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ОСОБИСТОСТІ У ШВИДКОЗМІННИХ УМОВАХ» ЯК ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНО- ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ ТА САМОРОЗВИТКУ ФА","authors":"Віра Петрівна Чудакова","doi":"10.32782/cusu-psy-2024-1-23","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-23","url":null,"abstract":"У публікації представлено результати досліджень «Формування психологічної готовності до інноваційної діяльності» та «Формування психологічних компетентностей конкурентоспроможності особистості у швидкозмінних умовах». Представлено загальний зміст і результати впровадження двох психолого-організаційних технологій: «Технологія № 1» − «Технологія формування психологічної готовності до інноваційної діяльності» (автор В. Чудакова, 2008–2016 роки), що складається із 2-х частин (4-х моделей): 1.1. Моделі експертизи та корекції організаційно-інноваційного середовища організацій (зовнішні умови); 1.2. Моделі експертизи та корекції внутрішньої психологічної готовності персоналу до інноваційної діяльності (внутрішні умови); «Технологія № 2» − «Психолого-організаційна технологія формування психологічних компетентностей конкурентоспроможності особистості в умовах інноваційної діяльності організацій» (автор В. Чудакова, 2016–2024 роки), що складається із 2-х моделей: 2.1. Моделі експертизи психологічних компетентностей конкурентоспроможності особистості; 2.2. Корекційної моделі рефлексивно-інноваційного тренінгу, коучингу «Сучасні психотехнології формування психологічних компетентностей конкурентоспроможності особистості». Розкрито історію створення та результати дослідження «інтегрального показника інноваційності», за методикою «Експрес-діагностика «інноваційності» особистості» (автор В. Чудакова, 2016 рік), оцінюються: рівень інноваційності (позитивний, нульовий, негативний) і тенденція інноваційності (теоретико-інтелектуальна, емоційно-практична). У її валідизації брали участь 1 677 респондентів.","PeriodicalId":512144,"journal":{"name":"Наукові записки. Серія: Психологія","volume":"46 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140655569","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}