{"title":"ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБІГУ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО МІСТИТЬ ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ","authors":"Г. М. Стріяшко, Ю. В. Осика","doi":"10.33244/2617-4154-4(13)-2023-71-79","DOIUrl":"https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(13)-2023-71-79","url":null,"abstract":"Стаття присвячена питанням процесуальних особливостей обігу інформації, що містить персональні дані. Наголошено, що на доктринальному та нормативно-правовому рівні варто визначити категорію «обіг персональних даних», що має охоплювати суспільні відносини не лише зі збирання, реєстрації, зберігання, використання та поширення інформації, що містять персональні дані, але й включати видалення персональних даних, їх знищення та псевдонімізацію. Під псевдонімізацією запропоновано розуміти глибоке (істотне) знеособлення персональних даних шляхом обробки персональних даних фізичної особи так, щоб їх більше неможливо було віднести до конкретного суб’єкта даних без використання додаткової інформації, і за умови, що така додаткова інформація зберігається окремо та щодо неї вжито технічних й організаційних заходів, що запобігають її віднесенню ідентифікованій фізичній особі. Також, зважаючи на комплексне регулювання суспільних відносин у сфері персональних даних, необхідно свідчити про процесуальні особливості обігу інформації, що містить персональні дані. Такі особливості зазначаються тим, що визначені у законодавстві про захист персональних даних принципи правового регулювання цих відносин мають бути відображені у процесуальних приписах окремих галузей права та міжгалузевих інститутах. До таких можна віднести процесуальні вимоги захисту персональних даних в адміністративно-управлінських, фінансово-податкових, митних, господарсько-цивільних, кримінально-процесуальних, трудових відносинах, відносинах у сфері соціального захисту, медичного забезпечення, проходження військової служби, оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності. Їх головна особливість полягає у необхідності забезпечення захисту чутливої інформації фізичної особи на основі балансу суспільних інтересів та інтересів особи шляхом неухильного дотримання законності, адекватності, точності, обмеженості та цілісності і конфіденційності персональних даних. Отже, у кожній сфері суспільних відносин мають бути розроблені відповідні процесуальні вимоги щодо обігу інформації, яка містить персональні дані на основі базових правових вимог, визначених у спеціальному законі та регламенті.","PeriodicalId":510731,"journal":{"name":"Ірпінський юридичний часопис","volume":"65 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140254976","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"СУБ’ЄКТИ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ","authors":"М. С. Мушій","doi":"10.33244/2617-4154-4(13)-2023-56-62","DOIUrl":"https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(13)-2023-56-62","url":null,"abstract":"Стаття присвячена питанням суб’єктному складу суспільних відносин у сфері доступу до публічної інформації. Наголошено, що публічна інформація є важливим елементом забезпечення відкритості та прозорості влади, а також засобом забезпечення можливості громадського контролю за діяльністю органів влади. Право на доступ до публічної інформації є однією із основних засад демократії та правової держави. Підкреслено, що запитувачами можуть бути не лише резиденти України, законодавство не робить прив’язки до статусу громадянства або обов’язкової реєстрації певної юридичної особи в Україні, а тому доходимо до висновку про можливість віднесення до запитувачів доступу до публічної інформації та іноземних громадян і юридичних осіб нерезидентів. Запитувачами публічної інформації також можуть бути суб’єкти, які здійснюють професійну діяльність у сфері використання отриманої публічної інформації та мають визначений законом обов’язок її збереження, забезпечення конфіденційності отриманої інформації, що дозволяє запропонувати надавати їм більш розширений доступ до інформаційних ресурсів, зокрема і до інформації, яка відзначається певними обмеженнями. Розпорядниками інформації є суб’єкти владних повноважень, які як учасники суспільних відносин у сфері доступу до публічної інформації виступають як суб’єкти адміністративного права, наділені властивостями здійснення публічного управління та адміністрування. Водночас спірним є включення окремого суб’єкта суспільних відносин у сфері доступу до публічної інформації як структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників, які не наділені окремим правовим статусом (правосуб’єктністю) для самостійної участі у відносинах доступу до публічної інформації. Правове регулювання у сфері забезпечення права на доступ до публічної інформації передбачає закріплення позитивних обов’язків органів влади та їх посадових осіб щодо поширення і захисту публічної інформації; визначення способів поширення такої інформації та меж її доступності; встановлення відповідальності за порушення правил про доступність інформації.","PeriodicalId":510731,"journal":{"name":"Ірпінський юридичний часопис","volume":"51 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-03-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140254819","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}