{"title":"ПРОБЛЕМИ ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ СВІДКІВ ЗА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ","authors":"Volodymyr Lohoyda","doi":"10.36695/2219-5521.2.2023.37","DOIUrl":"https://doi.org/10.36695/2219-5521.2.2023.37","url":null,"abstract":"Стаття присвячена окремим проблемам відшкодування (компенсації) витрат свідка у кримінальному провадженні на явку до органу досудового розслідування або суду для давання показань. На прикладі процесуальної практики органів досудового розслідування автор аналізує недоліки нормативного регулювання збереження за свідком середньої заробітної плати за час виконання своїх кримінально-процесуальних обов’язків та оплати за відрив від звичайних занять. Також автором критикуються підходи органів досудового розслідування до порядку визначення розміру добових витрат свідка при участі у процесуальних діях поза межами населеного пункту його постійногомісця проживання. Відзначено, що такі витрати повинні нараховуватися по календарних датах прибуття / відправлення транспортного засобу до/з місця постійного проживання свідка, а не за фактично витрачені свідком години на явку за викликом слід чого. У результаті зроблено висновок про те, що в цілому прогресивні норми чинного КПК України значною мірою нівелюються недосконалою підзаконною нормативно-правовою базою, яка все ще містить неактуальні та/або суперечливі норми і не забезпечує повного дотримання процесуальних прав свідків. Насамперед потребує суттєвого доопрацювання та значної деталізації основний нормативний акт у цій сфері – Інструкція, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 01.07.1996.","PeriodicalId":500143,"journal":{"name":"Časopis Kiïvsʹkogo unìversitetu prava","volume":"140 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136368447","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПРЯМА ДІЯ НОРМ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ","authors":"Anatolii Vahin","doi":"10.36695/2219-5521.2.2023.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.36695/2219-5521.2.2023.07","url":null,"abstract":"У статті проаналізовано загальні підходи до розуміння прямої дії конституційних норм, і наведено обґрунтування кожного з них. Підкреслено хибність зведення прямої дії норм конституції до їх виключно інструментального застосування. Наведено основні випадки прямої дії конституційних норм, а саме відсутність відповідного нормативно-правового акта чи норми законодавства, неналежна якість закону або окремого припису закону, колізія законодавчих приписів. Зазначено правові позиції Конституційного Суду України щодо недопустимості прийняття законів єдиним законодавчим органом, які суперечать Конституції України, неможливість повторного прийняття неконституційного регулювання, та важливість гарантування прямої дії рішень Конституційного Суду України.","PeriodicalId":500143,"journal":{"name":"Časopis Kiïvsʹkogo unìversitetu prava","volume":"140 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136368563","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"КОНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВА НА ПІДПРИЄМНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА ЕСТОНІЇ, ЛАТВІЇ, ЛИТВИ ТА УКРАЇНИ","authors":"Angelica Krusyan","doi":"10.36695/2219-5521.2.2023.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.36695/2219-5521.2.2023.10","url":null,"abstract":"Стаття присвячена порівняльному дослідженню конституційного регулювання права на підприємницьку діяльність у Естонії, Латвії, Литві та Україні. Проведений аналіз вказує, що домінуючим трендом у правовому регулюванні підприємницької діяльності в досліджуваних країнах є конституціоналізація права на підприємницьку діяльність. Цей тренд набув втілення в конституціях Естонії, Литви та України. Латвія є єдиною державою, в якій право на підприємницьку діяльність на конституційному рівні прямо не закріплене. За результатами проведеного порівняльного дослідження конституційного регулювання права на підприємницьку діяльність в Україні та країнах Балтії можна стверджувати, що українське регулювання порівняно з регулюванням у досліджуваних державах є більш комплексним. Це насамперед стосується положень щодо державного захисту конкуренції в підприємницькій діяльності.","PeriodicalId":500143,"journal":{"name":"Časopis Kiïvsʹkogo unìversitetu prava","volume":"79 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136369197","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"РОЛЬ САМІТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У ПРОЦЕСІ РОЗШИРЕННЯ","authors":"Ihor Dir","doi":"10.36695/2219-5521.2.2023.46","DOIUrl":"https://doi.org/10.36695/2219-5521.2.2023.46","url":null,"abstract":"У статті узагальнено представлена роль ключових самітів, які відбувалися на теренах Євросоюзу у 1990-х роках і які ознаменували новий етап у процесі розширення альянсу. Зокрема, проаналізовано саміти, на яких ухвалювалися ключові положення, що стосувалися розширення. Так, особливу увагу було присвячено самітам у Копенгагені та Мадриді, за результатами яких були прийняті так звані Копенгагенські та Мадридські критерії членства у Євросоюзі. Серед них особливу роль відіграють критерії, що стосуються розвитку ринкової економіки, налагодження роботи адміністративних структур і створення стабільного економічного та монетарного середовища у державах-кандидатах. Крім того, у статті йдеться й про інші саміти Євросоюзу, серед яких – саміт у Люксембурзі та Гельсінкі, де було представлено детальну оцінку прогресу виконання критеріїв щодо членства у державі-кандидаті.","PeriodicalId":500143,"journal":{"name":"Časopis Kiïvsʹkogo unìversitetu prava","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136369330","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}