Фармакологія та лікарська токсикологія最新文献

{"title":"Порівняння впливу простатопротекторів на стан ендотелію судин у щурів з хронічним простатитом","authors":"Б. В. Приступа, С. І. Богату, І. Ю. Бойко, Л. М. Унгурян","doi":"10.33250/18.01.053","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/18.01.053","url":null,"abstract":"\u0000 \u0000 \u0000Порушення гемодинаміки та мікроциркуляції в тканинах передміхурової залози (ПЗ) внаслідок ендотеліальної дисфункції є одним з провідних патогенетичних механізмів розвитку хронічного простатиту. Тому лікувальна ефективність сучасних простатопротекторів значною мірою визначається їхньою здатністю коригувати подібні патологічні зміни в тканинах ПЗ за умов запалення. \u0000Мета дослідження – порівняльне вивчення впливу простатопротектора на основі лікарської рослинної сировини якірців сланких трібестану та комплексу регуляторних пептидів тваринного походження простатилену на стан ендотелію судин у щурів з хронічним простатитом (ХП). \u0000У досдідженні порівнювали вплив поширених простатопротекторів – трібестану та простатилену на стан ендотелію судин на моделі ХП у щурів. Модель ХП у щурів відтворювали одноразовим ректальним уведенням 1,0 мл суміші скипидару з 10 % димексидом у співвідношенні 1 : 4. Простатопротектори (трібестан і простатилен) застосовували одноразово щоденно протягом 30 діб після уведення тваринам флогогену. \u0000Показано, що за умов ХП у щурів розвивається ендотеліальна дисфункція: змінюється вміст S-нітрозотіолів (S-NO) й ендотеліну-1, співвідношення вазодилатаційно-вазоконстрикторного потенціалу, а також спостерігається дисбаланс маркерів ендотеліальної дисфункції – активності еNO-синтази та іNO-синтази. \u0000Дослідження показали, що трібестан в умовно-терапевтичній дозі 60 мг/кг за внутрішньошлунко- вого введення та простатилен у дозі 200 мкл/кг за внутрішньоочеревинного введення протягом 30 діб щурам з моделлю ХП з різною ефективністю стабілізують вміст S-NO й ендотеліну-1 у крові та коригують порушення функції ендотелію судин шляхом зменшення дисбалансу активності еNO-синтази й іNO-синтази. За умов експерименту трібестан характеризувався більш виразним ендотелій протекторним ефектом порівняно з простатиленом. \u0000 \u0000 \u0000","PeriodicalId":499183,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":" 13","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140995975","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Нова фармакологічна мішень XXI століття. G-квадруплекси нуклеїнових кислот: структура, властивості та біологія","authors":"О. І. Грицук, О.О. Нефьодов, А. О. Цісак, Лідія Еберле, І. М. Радаєва, О. Ю. Александрова, Ольга Устянська","doi":"10.33250/18.01.014","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/18.01.014","url":null,"abstract":"\u0000 \u0000 \u0000В огляді наведено історію відкриття та вивчення, а також сучасні дані про будову, властивості та функції квадруплексів (G4) – найвивченіших неканонічних вторинних структур нуклеїнових кислот. G4, що виявлені в геномах усіх трьох доменів живого (археї, бактерії/віруси та еукаріоти), розподілені невипадково та відіграють плейотропну роль у багатьох трансакціях ДНК і РНК. G4 не тільки інгібують та/або ініціюють експресію генів, але й контролюють стабільність геному, залежно від їхнього конкретного розташування. Обговорюються умови процесів фолдингу та розплетення G4, які в нормальних клітинах є тимчасовими та ефективно контролюються ферментами – хеліказами, мутації яких асоційовані з розвитком онкологічних, нейродегенеративних й інших захворювань. \u0000Структури G4-РНК, подібно до своїх G4-ДНК аналогів, дуже динамічні та відіграють важливу роль у безлічі молекулярних процесів, серед яких найзначущі функції мРНК – трансляція, сплайсинг, поліаденілювання та термінація. Цілком очевидно, що G4-РНК більш придатні до впливу фармакологічних агентів як молекули-мішені, оскільки вони відрізняються від G4-ДНК паралельною топологією, меншою гідратованістю, але більшою компактністю та термодинамічною стабільністю. \u0000Невеликі молекули-ліганди, природного та/або штучного походження, що стабілізують G4 структури, розглядаються як перспективні фармакологічні агенти, що здатні ефективно впливати на численні внутрішньоклітинні процеси як у людини, так і в патогенів. \u0000 \u0000 \u0000","PeriodicalId":499183,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":" 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140997370","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь у механізмах причинно-наслідкового зв’язку посттравматичного стресового розладу з метаболічним синдромом як потенційна мішень фармакотерапії","authors":"В. М. Коваленко","doi":"10.33250/18.01.029","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/18.01.029","url":null,"abstract":"\u0000 \u0000 \u0000Унаслідок травматичних подій часто розвивається посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – складний соматичний, когнітивний і поведінковий стан, який характеризується повторюваністю надзвичайно травматичного досвіду та може призвести до значної професійної та міжособистісної дисфункції. Хоча ПТСР вважається переважно психіатричним станом, внаслідок неврологічних та ендокринних порушень він також характеризується супутніми соматичними захворюваннями, зокрема такими, як метаболічний синдром (МС). Аналіз проспективних досліджень лонгітюдного зв’язку між симптомами ПТСР і МС свідчить, що складність ПТСР пропорційна подальшому збільшенню тяжкості МС. Отже, постає питання щодо основних біологічних регуляторних механізмів, які спільно спричиняють ПТСР і МС і можуть бути враховані при розробці фармакотерапевтичних підходів до лікування ПТСР і пов’язаних з ним метаболічних дисфункцій. \u0000 \u0000 \u0000 \u0000Мета дослідження – аналіз та узагальнення даних наукової літератури щодо сучасних поглядів на механізми порушення регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової (HPA) осі, що лежать в основі розвитку ПТСР, а також залучені до метаболічних дисфункцій. \u0000Частота коморбідності, яка виникає між МС і ПТСР, передбачає наявність внутрішніх неврологічних та ендокринних змін, а також змін у метаболізмі. Цей складний фенотип виникає в результаті взаємодії між генетичними й іншими біологічними та навколишніми факторами. Висунуто гіпотезу, що ПТСР розвивається за умов пошкодження природної здатності адаптуватися до стресу. На відміну від гострого стресу за ПТСР існує складна модуляція основних медіаторів реакції HPA на стрес і тривогу, що беруть участь у регуляції центральної та вегетативної нервових систем, включаючи посилення гальмівних систем зворотного зв’язку та пригнічення HPA осі. Внаслідок модифікації чутливості рецепторів до нейромедіаторів і/або профілю експресії ключових генів може виникати дисбаланс рівнів рецепторів, відповідальних за ініціацію стресових реакцій або, навпаки, за відновлення гомеостазу. \u0000Зміни деяких характерних властивостей МС, що спостерігаються в осіб з ПТСР, підкреслюють схожість між цими двома розладами – обидві патології зазнають спільного впливу трьох метаболічних медіаторів: кортизолу, нейропептиду Y та окситоцину. Однак є деякі розбіжності: кортизол і нейропептид Y, сприяючи зниженню тяжкості ПТСР, водночас посилюють ожиріння, а опосередковане стресом вивільнення окситоцину одночасно знижує тяжкість обох станів. Наразі накопичено достатньо експериментальних даних, які свідчать про антидепресантні властивості антигіперглікемічних засобів з одного боку, а також про позитивний вплив селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну на контроль рівня глюкози в крові пацієнтів з порушеннями метаболізму глюкози та масу тіла осіб з ожирінням. \u0000Підкреслено актуальність поліфармакологічної стратегії для підвищення ефективності лікарських засобів за лікування коморбідних ментальних і фізичних розладів. ","PeriodicalId":499183,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":" 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140994540","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Analysis of local anesthetics side effects and determination of ways for their minimization","authors":"К. Г. Щокіна, О. В. Ткачова, Г. В. Бєлік, М. В. Савохіна","doi":"10.33250/18.01.072","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/18.01.072","url":null,"abstract":"\u0000 \u0000 \u0000According to the World Health Organization (WHO), the development of side effects of drugs is one of the serious medical problems.The relevance of this problem is proven by numerous statistical data obtained in different countries of the world. \u0000The aim of the study was to determine the assortment of local anesthetics (LAs) on the pharmaceutical market of Ukraine, to analyze the evidence base of the effectiveness and safety of modern LAs, to monitor the side effects (SEs) of LAs in Kharkiv and Kharkiv region for the period 2018–2021, and to provide recommendations for their minimization. \u0000The methods of passive pharmacovigilance, method of spontaneous reports, method of system approach and system analysis were used in the study. To analyze the clinical effectiveness and conditions of rational use of LAs, well-known data bases were used: Cochrane Library, Trip Database, and PubMed. These databases contain systematized primary or secondary information on a specific clinical issue: the effectiveness and safety of various medical technologies. \u0000The results of the analysis of the assortment of LAs on the pharmaceutical market of Ukraine showed that in 2023, based on 9 international non-patented names of LAs, 65 trade names were presented. Bupivacaine and procaine drugs (16 trade names each) and articaine drugs in combinations (13 trade names) are market leaders. \u0000The results of the analysis of notification cards with cases of SEs for 4 years revealed that the majority of them in the form of dizziness, weakness, changes in blood pressure, heart rate, edema, itching, hyperemia at the site of application were recorded when using lidocaine drugs, which are the most in demand and popular among doctors. \u0000According to the data of systematic reviews, the main directions for reducing the side effects of LAs have been established, such as administration under ultrasound control, the use of the least toxic modern anesthetics ropivacaine and levobupivacaine (not available on the Ukrainian market), the addition of substances with vasoconstrictive properties to the anesthetic solution, the use of combinations of long-acting and short-acting anesthetics. \u0000The results obtained can be used by practicing doctors and health care organizers to optimize LAs. \u0000 \u0000 \u0000","PeriodicalId":499183,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":" 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140997969","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Особливості супрамолекулярної взаємодії 6,7,8,9-тетрагідро-5Н-[1,2,4]-тріазоло[4,3-а] азепінів з ізоформами циклооксигенази","authors":"О. Є. Ядловський, Л. С. Бобкова, О. І. Баглай, А. М. Демченко, Т. А. Бухтіарова","doi":"10.33250/18.01.060","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/18.01.060","url":null,"abstract":"\u0000 \u0000 \u0000Відповідно до сучасних уявлень підходи, що засновані на пошуку нових інгібіторів СОХ, є одним з пріоритетних напрямів цілеспрямованого пошуку нових препаратів для контролю болю та запалення. Особливості міжмолекулярної взаємодії відомих нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) з ізоформами циклооксигенази є важливим елементом системи оцінки біологічних ефектів у медичних технологіях спрямованого пошуку нових біологічно активних речовин. \u0000Мета дослідження – вивчення та порівняльний аналіз особливостей супрамолекулярних взаємодій похідних тріазоло-азепіну з циклооксигеназою (СОХ-1 і СОХ-2), визначення їхніх перспектив як потенційних НПЗП. \u0000Особливості супрамолекулярної взаємодії тріазоло-азепінів як інгібіторів СОХ визначали за вільною енергією зв’язування, геометричними характеристиками лігандів та особливостями оточення досліджених молекул залишками амінокислот в активному сайті зв’язування кожної з ізоформ. Використання молекулярного докінгу для оцінки можливого механізму біологічної дії гетероциклічних сполук – похідних тріазоло-азепіну дозволило виявити особливості їхнього комплексоутворення з СОХ-1 і СОХ-2. \u0000Похідні тріазоло-азепіну розміщуються в активному сайті зв’язування СОХ-1 і СОХ-2, який є характерним для молекул целекоксибу з СОХ-2 та диклофенаку, мофезолаку, целекоксибу з СОХ-1 відповідно. Досліджені тріазоло-азепіни в активному сайті зв’язування циклооксигенази (СОХ-1 і СОХ-2) розташовані в оточенні залишків амінокислот, які притаманні оточенню відповідних препаратів порівняння. Ключовою ліганд-ферментною взаємодією тріазоло-азепінів є позиція ліганду та його взаємодія в окремій області зі залишком Arg499, як це властиво для целекоксибу. Вільна енергія зв’язування досліджених комплексів співставна з такою препаратів порівняння. \u0000Наявність характерної додаткової зони, що представлена залишками Arg499, Ala502, Ile503, Phe504 в їхніх комплексах з ЦОГ-2, дозволяє передбачати, що один з механізмів протизапальної дії досліджених сполук може бути опосередкований через взаємодію з COX-2. \u0000 \u0000 \u0000","PeriodicalId":499183,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":" 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140997250","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив антикоагулянтів прямої дії на процеси метастазування","authors":"О. М. Пуськов, М. А. Мунько, Т. А. Карацуба","doi":"10.33250/18.01.043","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/18.01.043","url":null,"abstract":"\u0000 \u0000 \u0000В огляді відображено теперішній стан досліджень антиметастатичної активності антикоагулянтів прямої дії, зокрема нефракціонованого гепарину (НФГ) і низькомолекулярних гепаринів (НМГ). \u0000Детально розглянуто антиметастатичні ефекти таких НМГ, як тинзапарин, дальтепарин, надропарин, еноксапарин, ревіпарин, беміпарин, окремий розділ присвячено узагальненню механізмів антиметастатичних впливів зазначених антикоагулянтів. \u0000Мета дослідження – аналіз та узагальнення даних літератури щодо антиметастатичної активності антикоагулянтів прямої дії (НФГ і НМГ). \u0000Розглянуті експериментальні дані свідчать, що НФГ і НМГ запобігають метастазам і зменшують ріст первинної пухлини, збільшують виживання на моделях метастазуючих пухлин у тварин. Клінічні дані щодо використання НФГ і НМГ у хворих з онкопатологією, зокрема за метастазування, виявились менш вагомими. Крім того в разі застосування НФГ і НМГ у хворих на злоякісні новоутворення існує небезпека виникнення кровотеч. \u0000Конструювання комплексних препаратів, що містять цитостатик і НМГ, є багатообіцяючим шляхом створення антиметастатичних засобів. Моделлю, що найчастіше використовувалась для вивчення антиметастатичної дії НФГ і НМГ in vitro та на тваринах, була меланома B16F10. Серед механізмів антиметастатичної активності антикоагулянтів прямої дії найвагомішими, на наш погляд, є пригнічення лімфангіогенезу, інгібування гепаранази та P-селектину, гальмування ангіогенезу. \u0000Зважаючи на те, що серед антикоагулянтів прямої дії з’являються нові, більш безпечні засоби, доцільне подальше вивчення їхнього впливу на процеси метастазування. \u0000 \u0000 \u0000","PeriodicalId":499183,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"102 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"140994798","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Порівняльний аналіз особливостей протеїн-лігандових взаємодій нестероїдних протизапальних препаратів як інгібіторів циклооксигенази","authors":"Л. С. Бобкова, Т. А. Бухтіарова, О. В. Середенко, О. Є. Ядловський","doi":"10.33250/18.01.003","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/18.01.003","url":null,"abstract":"\u0000 \u0000 \u0000Сьогодні в усьому світі ведеться активний пошук шляхів потенціювання протизапального та знеболювального ефектів нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), а також підвищення їхньої безпечності. Відомо, що більшість НПЗП зворотно пригнічує активність циклооксигенази з різною селективністю щодо двох ізоформ. Особливості структури активного сайту обох ізоформ (подібність і специфічність), складність супрамолекулярних взаємодій НПЗП у сайті зв’язування та пов’язані з ними очікувані можливості безпеки НПЗП нового покоління залишаються актуальними й надалі вимагають нових пошуків і досліджень. Особливості міжмолекулярної взаємодії НПЗП як інгібіторів циклооксигенази є важливим елементом системи оцінки біологічних ефектів у медичних технологіях спрямованого пошуку нових біологічно активних речовин. \u0000В активному сайті зв’язування циклооксигенази були визначені зони амінокислотних залишків, які є важливими для позиції ліганду. Загалом, за результатами дослідження виявлено, що в активному сайті зв’язування COX-1 і COX-2 такі амінокислотні залишки, як «Arg120, Val349, Leu352, Tyr355, Leu359» та «Tyr385, Trp387», «Phe518, Ile523», оточують молекули традиційних НПЗП. Вони є спільни- ми ознаками, що важливі для трьох визначених зон залишків: на вході до каналу (неселективного сайту зв’язування), каталітичного центру (сайту конкурентного інгібування) та сайту гідрофобних взаємодій поруч зі залишками Phe518/Ile523 (при закритому доступі до вторинної внутрішньої ніші в активному сайті зв’язування COX-1).Особливою ознакою активного сайту зв’язування COX-2 є зона з відкритим доступом до вторинної внутрішньої ніші зі залишком Arg499 (целекоксиб) або Arg513 (SC558 та еторикоксиб), яка забезпечує ліганд-ферментну взаємодію специфічних інгібіторів COX-2. Важлива ознака деяких лігандів (молекул НПЗП) полягала в інверсії їхньої позиції в COX-1 проти позиції в COX-2, що пояснює особливості їхніх фармакологічних властивостей. \u0000 \u0000 \u0000","PeriodicalId":499183,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"227 S719","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-08","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141001704","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"In silico аналіз молекулярних механізмів фармакологічної дії кверцетину","authors":"Л. С. Бобкова, Т. А. Бухтіарова, З. С. Суворова, О. Є. Ядловський","doi":"10.33250/17.06.359","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/17.06.359","url":null,"abstract":"\u0000 \u0000 \u0000Сьогодні дослідження механізмів біологічної дії флавоноїдів, таких як кверцетин, рутин, гесперитин, лютеолін та інших, їхніх фармакологічних властивостей є актуальними. У реалізації цього напряму важливе місце має in silico молекулярний докінг, який дає можливість теоретичного передбачення механізму та спектра фармакологічної дії як окремої сполуки, так і ряду сполук, визначити мішень-орієнтовані сполуки-хіти, означити пріоритети цільового пошуку мультитаргетних препаратів тощо. \u0000Мета дослідження – огляд in silico досліджень з молекулярних механізмів фармакологічної дії кверцетину як потенційного мультитаргетного препарату. \u0000В огляді наведено сучасні дані щодо найпоширеніших in silico досліджень кверцетину – його міжмолекулярних комплексів з різними білками-мішенями. Означено терапевтичний потенціал кверце- тину як протитуберкульозного, протималярійного, протизапального, протипухлинного засобу, а також засобу проти ожиріння та для лікування хвороби Альцгеймера порівняно зі стандартними лікарськими засобами. Представлено результати молекулярного докінгу кверцетину та його аналогів як інгібіторів протеїнів BAX, iNOS, SGK-1, ZnF26, ADM (протипухлинна дія), а також протеїнів COX-2, MSX2, HOXA10, HOXA5, MAPK14 (протизапальна дія). Спрямований пошук потенційних інгібіторів COX-2 в ряду похідних кверцетину є новим напрямом у розробці протизапальних речовин, які важливі при запальних процесах нормальних, а також ракових клітин, здатних модулювати відповідь на хіміотерапію. Фермент iNOS став новою мішенню в пошуку інгібіторів серед деяких протипухлинних речовин (зокрема, кверцетину та його похідних) через свою важливість у спричиненні пухлинної хвороби. Так, підвищений рівень експресії iNOS був виявлений у різних злоякісних пухлинах. У результаті докінгу похідних кверцетину (з відомою протипухлинною дією) було виділено три сполуки – хіти, які показали найкращу взаємодію з ензимом iNOS порівняно з кверцетином. Для кверцетину як мультицільового ліганду були визначені потенційні мішені протипухлинної (SGK-1) та протизапальної дії (MAPK14). У цілому отримані результати вказують, що кверцетин може здійснювати протизапальну та протипухлинну дію шляхом впливу на сигнальний шлях NF-kB. \u0000 \u0000 \u0000","PeriodicalId":499183,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"91 ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139836222","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Вплив Атерофітону на гістоструктуру печінки за експериментального метаболічного синдрому в сирійських золотавих хом’яків","authors":"К. О. Калько, М. А. Мірзебасов","doi":"10.33250/17.06.402","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/17.06.402","url":null,"abstract":"\u0000 \u0000 \u0000Дисліпідемія є однією з детермінант метаболічного синдрому, яка патогенетично пов’язана з розвитком спочатку стеатогепатиту, а згодом неалкогольної жирової хвороби печінки. \u0000Мета дослідження – вивчення впливу дієтичної добавки (ДД) «Атерофітон» на морфологічний стан печінки за умов експериментального метаболічного синдрому (ЕМС) у сирійських золотавих хом’яків. \u0000ЕМС у сирійських золотавих хом’яків викликали утриманням тварин на дієті, збагаченій фруктозою. У дослідженні використано 30 сирійських золотавих хом’яків віком 12 тижнів, вагою 150–185 г по 6 особин у кожній експериментальній групі. Об’єктом дослідження була печінка сирійських золотавих хом’яків наступних експериментальних груп: І група – інтактний контроль, хом’яки споживали збалансований за набором білків, жирів, вуглеводів, необхідних мікроелементів і вітамінів харчовий раціон; ІІ група – ЕМС, хом’яки протягом 24 днів отримували харчовий раціон, щ обув на 60 % збагачений фруктозою; III, IV та V групи – хом’яки, яким відповідно застосовували Атерофітон (таблетки виробництва НВФК «ЕЙМ») у добовій дозі 255 мг/кг; метформін («Сіофор» таб. 500 мг No 60, виробництва Берлінхемі, Німеччина), 60 мг/кг і збір «Арфазетин» («Арфазетин», пакетики по 1,5 г ПрАТ «Ліктрави», Україна), 16 мл/кг настою на добу. Досліджувану ДД «Атерофітон» і препарати порівняння вводили внутрішньошлунково, починаючи з 15 дня моделювання ЕМС протягом 10 днів. \u0000Встановлено, що в тканині печінки сирійських золотавих хом’яків з моделлю метаболічного синдрому розвивалися порушення місцевого кровообігу (розширення міжчасточкових та внутрішньочасточкових вен, стаз еритроцитів у венах і артеріях портального тракту, нерівномірне виразне звуження просвіту синусоїдальних кровоносних капілярів), спостерігалися явища дифузної білкової дистрофії та великовогнищевого стеатозу. \u0000Застосування Атерофітону на тлі ЕМС протягом 10 днів у дозі 255 мг/кг на добу сприяло позитивній зміні гістоструктури клітин печінки, системи синусоїдальних кровоносних капілярів, зменшенню ознак зернистої дистрофії гепатоцитів у більшості піддослідних тварин (60 %). У 40 % хом’яків дистрофія зберігалася, але була менше виражена порівняно з групою контрольної патології. Гепатопротекторна дія ДД «Атерофітон» обумовлена складом досліджуваної фітокомпозиції, отриманої інноваційним методом кріотехнологічної обробки лікарської рослинної сировини, який забезпечує максимальне збереження біологічно активних речовин, які здатні чинити антиоксидатну, протизапальну та ліпідокоригуючу дію. \u0000 \u0000 \u0000 \u0000Таким чином, отримані результати свідчать про перспективність застосування ДД «Атерофітон» як допоміжного фітозасобу в комплексній фармакологічній корекції метаболічного синдрому. \u0000 \u0000 \u0000 \u0000 \u0000 \u0000","PeriodicalId":499183,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"9 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139775270","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"Визначення вмісту важких металів (As, Cd, Hg, Pb) у присутності Al, Са, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою","authors":"Василь Миколайович Брицун, С. Е. Межов, М. Г. Лєвін, Ірина Суворова, Н. В. Останіна","doi":"10.33250/17.06.420","DOIUrl":"https://doi.org/10.33250/17.06.420","url":null,"abstract":"\u0000 \u0000 \u0000Мета дослідження – вивчення впливу катіонів Al, Са, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn у концентраціях \u00001 мкг/л – 1000 мг/л на точність кількісного визначення методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ІЗП-АЕС) важких металів (As, Cd, Hg, Pb) за концентрацій на рівні меж, дозволених нормативною документацією. \u0000Дослідження здійснювались на оптико-емісійному спектрометрі з індуктивно зв’язаною плазмою Agilent 5800 ICP-OES (потужність генератора плазми – 1200 Вт, потік небулайзера – 0,65 л/хв, час стабілізації – 20 с, час зчитування – 30 с, аксіальний огляд плазми, моніторингова лінія Ar 420,067 нм). \u0000Вимірювання вмісту металів проводили шляхом порівняння емісії досліджуваних розчинів з емісією стандартних розчинів на довжинах хвиль: As 188,980 нм, Cd 226,502 нм, Hg 184,887 нм, Pb 220,353 нм. Інжектувались розчини As, Cd, Pb, Hg без сторонніх металів, потім – розчини As, Cd, Pb, Hg такої самої концентрації з добавками сторонніх металів (Al, Ca, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn) у суміші або окремо. \u0000Для оцінки отриманих результатів були взяті вимоги ДФУ: відношення «знайдено/введено» для кількісних визначень методом ІЗП-АЕС повинно знаходитися в межах 90–110 %, а для мікроелементів – 80–120 %. \u0000Вивчено вплив домішок металів (Al, Са, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn) у концентраціях 1 мкг/л – 1000 мг/л на точність визначення важких токсичних металів за гранично допустимих нормативною документацією концентрацій (As 20 мкг/л, Cd 10 мкг/л, Pb 50 мкг/л і Hg 12 мкг/л – прийнято за 100 %) методом ІЗП-АЕС. \u0000Використовувались як однокомпонентні розчини домішкових металів Al, Са, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn, так і розчини з сумішшю сполук 8 вказаних металів. \u0000Встановлено, що солі Al, Са, Cu, K, Mg, Na, Zn (концентрації 1 мкг/л – 100 мг/л) і Cu, K, Na, Zn (1000 мг/л) не впливають на точність визначення As, Cd, Pb і Hg. \u0000Найчутливішим до однокомпонентних домішок важким металом є Cd: точність визначення погіршується за наявності в розчині Fe (у разі концентрацій Fe 10, 100 і 1000 мг/л – знайдено вміст Cd 110,1 %, 170,0 % і 666,8 % відповідно), Ca (Ca 1000 мг/л – вміст Cd 120,8 %), Al (Al 1000 мг/л – вміст Cd 130,5 %). Pb також чутливий до наявності Fe (при концентраціях Fe 100 і 1000 мг/л вміст Pb відповідно 121,0 % і 236,9 %). На точність визначення Pb впливає також Ca (Ca 1000 мг/л – знайдено вміст Pb 88,1 %) і Al (Al 1000 мг/л – знайдено вміст Pb 80,5%). Визначенню As заважає Al (1000 мг/л) – погіршується точність (знайдено As 130,5 %). Визначення Hg має значну похибку за тестування з однокомпонентними розчинами солей Fe 1000 мг/л (знайдено 61,0 % Hg), Mg 1000 мг/л (знайдено 72,4 % Hg), Al 1000 мг/л (знайдено 183,7 % Hg). \u0000У разі тестування розчинів As, Cd, Pb і Hg з сумарними домішками Al, Са, Cu, Fe, K, Mg, Na, Zn (за концентрацій окремих/сумарних домішок від 1/8 мкг/л до 1000/8000 мг/л) найчутливішим виявився Cd. У разі сумарної концентрації домішок 80 мг/л – концентрація Cd завищується до 129,5 %. При збільшенні сумарних концентрац","PeriodicalId":499183,"journal":{"name":"Фармакологія та лікарська токсикологія","volume":"2 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139774247","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}