Psychology Travelogs最新文献

{"title":"ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ","authors":"Сніжана МАРЧУК","doi":"10.31891/pt-2023-3-15","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-3-15","url":null,"abstract":"У статті описані результати емпіричного дослідження особливостей перфекціонізму осіб юнацького віку. Актуальність проблеми зумовлена у потребі у вивченні детальніше перфекціонізму як психологічного феномену, оскільки колосальних досліджень в Україні не проводилося. Для проведення дослідження були вибрані опитувальник вираженості перфекціонізму у юнацтва за допомогою методики О. Лози «Шкала перфекціонізму» та «Переглянутої шкали перфекціонізму Р. Слені. У дослідженні враховувались такі дані: спеціальність за якою навчаються студенти; рік навчання. Обробку результатів емпіричного дослідження проводили шляхом розрахунку відсоткового співвідношення осіб за рівнями прояву виділених ознак з наступною якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням отриманих даних. За результатами методики О. Лози «Шкала перфекціонізму» загальна вибірка досліджуваних осіб юнацького віку характеризувалася переважанням представників з середнім (54 %) і високим (28%) рівнями особистісних стандартів діяльності й стосунків, низьким (45%) та середнім (43%) рівнями поляризації мислення, у яких основними формами вираження перфекціонізму є гіперперфекціонізм (18%) та конструктивний перфекціонізм (56%). З метою дослідження адаптивності – дезадаптивності юнацького перфекціонізму в досліджуваних осіб нами були розглянуті та проаналізовані результати, отримані за методикою Р. Слені «Переглянута шкала перфекціонізму». Більшій частині загальної вибірки досліджуваних осіб юнацького віку притаманні середній та високий рівні вираженості таких складових перфекціонізму, як «Високі стандарти» (43% - середній рівень та 36% - високий) та «Прагнення до порядку» (39% - середній рівень та 43% - високий), а також низький (39%) та середній (53%) рівні «Переживання невідповідності власним високим стандартам». Було визначено основні характеристики та рівні перфекціонізму у осіб юнацького віку. За результатами дослідження рівнів та форм вираженості серед досліджуваних осіб юнацького віку встановлено, що майбутнім психологам притаманний конструктивний перфекціонізм (за методикою О. Лози), що характеризується високим рівнем особистісних стандартів та низьким рівнем поляризації мислення. Найбільш характерною формою є адаптивний перфекціонізм (за методикою Р. Слені), для яких властивими є високі показники за шкалами «Високі стандарти» та «Прагнення до порядку».","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"2016 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135295556","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ТРИВОЖНОСТІ В СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ В УМОВАХ ВІЙНИ","authors":"Людмила МІХЕЄВА, Олена КУЛЕШОВА","doi":"10.31891/pt-2023-3-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-3-3","url":null,"abstract":"
 У статті висвітлено механізм переживання тривожності студентами-першокурсниками різної статі в умовах війни. Охарактеризовано психологічні основи понять «стать», «ґендер», «гендерні особливості» студентів та сфери, в яких вони проявляються. Авторами розкрито поняття «тривожність», визначено її види та рівні. Охарактеризовано концептуальні теорії та підходи до вивчення тривожності в осіб юнацького віку. Описано психологічні детермінанти виникнення тривожності та особливості її прояву в осіб юнацького віку. Проаналізовано гендерні особливості осіб юнацького віку з метою виявлення існуючого взаємозв’язку між гендерними відмінностями та проявом тривожності в юнацькому віці.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135295693","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО МИСЛЕННЯ ЯК РЕСУРСУ ПОДОЛАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ НЕСТІЙКОСТІ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ПРОФЕСІЇ","authors":"Ірина ЯКИМЧУК","doi":"10.31891/pt-2023-3-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-3-13","url":null,"abstract":"Статтю присвячено аналізу взаємозв’язку та особливостей професійного мислення та емоційної нестійкості у педагогів. Показано, що надситуативність мислення негативно корелює з емоційною нестійкістю, а ситуативність мислення – позитивно. Зазначено, що емоційна нестійкість яскравіше виражена у лікарів. За високої оперативності аналізу зменшується емоційна залученість у роботу, а за збільшення глибини аналізу посилюється емоційне вигорання. Отримані результати щодо парціального взаємозв’язку компонентів професійного мислення та показників емоційної нестійкості можуть бути використані як аргументи авторської позиції щодо можливості ефективного використання мислення як когнітивного ресурсу для розв’язання актуальних практичних завдань.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"123 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135295715","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВІДЧУЖЕННЯ ВІД НАВЧАННЯ ТА ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ OFF-LINE НАВЧАННЯ","authors":"Борис ЯКИМЧУК","doi":"10.31891/pt-2023-3-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-3-7","url":null,"abstract":"У статті представлено результати дослідження характеру зв’язку між вподобаннями студентами дистанційної або традиційної форм навчання із відчуженням від нього та емоційним вигоранням з врахуванням суб’єктивної оцінки успішності навчання, самоконтролю та академічного контролю. Зазначається, що вподобання у виборі дистанційної чи традиційної форм навчання відображають мотиваційно-смислові та регуляторні особливості навчальної діяльності студентів. Перехід до дистанційного навчання у ЗВО для більшості студентів виглядає малопривабливою альтернативою традиційному навчанню, що загрожує якості освіти, тоді як змішане навчання оцінюється значно позитивніше. Це надає підстави констатувати, що використання змішаної форми навчання у ЗВО видається більш виправданим.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135295699","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНИЙ САМОЗАХИСТ ЯК МАРКЕР ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСНОГО СТИЛЮ ОСОБИСТОСТІ","authors":"Олександр САФІН","doi":"10.31891/pt-2023-3-21","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-3-21","url":null,"abstract":"У статті визначено місце психологічного самозахисту у структурі індивідуального захисного стилю особистості. Зокрема, зазначається, що реальна захисна поведінка являє собою єдину систему різних за своєю природою і функціями захисних компонентів, які формують індивідуальний захисний стиль особистості. Захисний стиль інтегрований у більш ґлобальні особистісні структури і може бути описаний через параметри, які за своєю природою не є захисними, проте відображають інтегративні особистісні властивості. Зв'язаність параметрів між собою формує стійкі патерни, які визначають загальну конфігурацію захисної поведінки особистості і формують цілісність її індивідуального захисного стилю.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"29 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135295917","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"EMOTIONAL INTELLIGENCE IN THE STRUCTURE OF PERSONALITY SELF-REGULATION","authors":"Inokentii KORNIIENKO, Maria ALEKSANDROVICH, Beata BARCHI","doi":"10.31891/pt-2023-3-14","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-3-14","url":null,"abstract":"Emotional intelligence as the ability to develop potential, empathize, cooperate, motivate, and develop others cannot be separated from the system of effective activity and human resource management. The article raises the question of the growing acceptability of emotional intelligence as the main factor in the structure of personality self-regulation. It has been emphasized that interpersonal relationships require a mutual understanding of others' emotions, what they feel or think, what motivates them, how they react, their views on various topics, strengths or weaknesses, approaches to work, etc. The understanding of true emotional intelligence has been substantiated. The research in the field of development of the emotional sphere of the individual self-regulation has been characterized. The authors have done the theoretical discourse of the leading models of emotional intelligence by R. Bar-On, J.D. Mayer-P. Salovey-D. Caruso and D. Goleman. A theoretical analysis of four areas of emotional intelligence has been given, namely, the detection of emotions; the use of emotions; understanding emotions; management of emotions. Prospects for further research have been outlined as an empirical study of an individual emotional intelligence and its role as a factor of self-regulation of the personality.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"249 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135295555","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДВИЩЕННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ","authors":"Валентина КУПЧИШИНА, Олександр ЯНЦАЛОВСЬКИЙ, Ольга ЗАВОДНА","doi":"10.31891/pt-2023-3-17","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-3-17","url":null,"abstract":"У статті здійснено теоретичний аналіз феноменів «стрес», «стресостійкість» та висвітлено основні наукові підходи до визначення їх змісту. Встановлено, що стрес – це сильний, несприятливий, негативний на організм людини вплив. Стресостійкість – це властивість особистості, яка є структурно-функціональною, динамічною та інтегративною.
 Звертається увага на те, що представники зрілого віку – це люди, які мають вже чіткі уявлення про життя, чітку життєву позицію, сформований світогляд та систему цінностей. В психологічній науці термін «зрілість» дуже часто заміщують терміном «дорослість».
 З’ясовано, що проблемні питання, які пов’язані з підвищенням стресостійкості осіб зрілого віку, багато з дослідників вивчають через застосування різноманітних напрямків, методів й прийомів. Одним із таких напрямків є тілесно-орієнтована терапія, яка представлена різноманітними методами та техніками. Представлено результати застосування однієї з методик щодо визначення стресостійкості у жінок і чоловіків.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"4 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135295717","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО РЕАГУВАННЯ НА ВІЙНУ","authors":"В’ячеслав ГАВРИЛЬКЕВИЧ, Маріна ОЛІЙНИК","doi":"10.31891/pt-2023-3-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-3-10","url":null,"abstract":"Дослідження присвячене проблемі гендерних особливостей емоційного реагування на війну, а також виявленню гендерних особливостей та відмінностей у переживанні різноманітних психічних проблем, які є наслідками та проявами емоційного реагування. Метою статті є теоретичний аналіз гендерних відмінностей емоційного реагування на війну. Для досягнення цієї мети проаналізовано праці вітчизняних та закордонних дослідників.
 В статті здійснено огляд таких емоційних реакцій та станів у чоловіків та жінок під час війни як: стрес, тривога, роздратування, страх, гнів, посттравматичний стресовий розлад.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135295525","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ ЖІНКАМИ ТА ЇХ СТРЕСОСТІЙКІСТЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ","authors":"Євген ПОТАПЧУК, Оксана Міщенко","doi":"10.31891/pt-2023-3-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-3-9","url":null,"abstract":"У статті здійснено теоретичний аналіз понять стресостійкості, а також проблема вибору оптимальних стратегій подолання стресу сучасними жінками в умовах воєнного стану в Україні. Встановлено, що стресостійкість є динамічним системним процесом, який забезпечує здатність особистості відновлюватися, як після негативних подій, зокрема негараздів, конфліктів і невдач, так і ситуацій позитивного характеру, прогресу і стану підвищеної відповідальності, водночас, забезпечуючи успішну адаптацію людини до загроз і життєвих негараздів. Визначено складові стресостійкості особистості, зокрема: когнітивну, психофізіологічну, емоційно-комунікативну, ціннісно-вольову. З’ясовано типи стратегій подолання стресу жінками в умовах воєнного стану: орієнтовані на вирішення проблеми, орієнтовані на регулювання емоцій та не адаптивні стратегії. Згідно мети статті, здійснено емпіричне визначенні особливостей стратегій подолання стресу жінками. Запропоновано перспективи подальших наукових досліджень, які полягають у вивченні мотиваційної структури особистості жінки та особливостей їхніх когнітивних функцій в період воєнного стану та розробці програм тренінгових занять з використанням технік арттерапії, елементів тілесно-орієнтованої терапії та методу групової дискусії. 
 Ключові слова:адаптація, воєнний стан, стрес, стратегії подолання стресу, стресостійкість.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135295691","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МІЖОСОБИСТІСНА ІНТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО СОЦІАЛЬНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРЯННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ","authors":"Олександр САФІН","doi":"10.31891/pt-2023-3-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/pt-2023-3-5","url":null,"abstract":"З`ясовано, що чим вищим є рівень міжособистісної інтолерантності до соціальної невизначеності у педагогічних працівників, тим вищими є рівні їхнього емоційного виснаження та деперсоналізації через те, що комунікативна закритість і відчуженість, притаманна проявам міжособистісної інтолерантності до соціальної невизначеності, призводить до виснаження їхньої нервової системи та скорочення кількості партнерів зі спілкування у професійному середовищі, що перешкоджає професійному зростанню та отриманню задоволення при виконанні професійних функцій. Неприйняття ними змін сприяє виробленню обмеження діапазону та інтенсивності включення емоцій у професійне спілкування, знецінення власних професійних досягнень.","PeriodicalId":499078,"journal":{"name":"Psychology Travelogs","volume":"81 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135295700","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}