{"title":"СТАН ЦЕНОПОПУЛЯЦІЇ NEOTTIANTHE CUCULLATA (L.) SCHLECHTER (ORCHIDACEAE) НА ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «КРЕМЕНЕЦЬКІ ГОРИ»","authors":"Микола ШТОГРИН, Андрій ШТОГУН, Ірина ЛЯШУК","doi":"10.32782/2786-5681-2023-4.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-4.05","url":null,"abstract":"Існує значна кількість видів, що знаходяться під загрозою зникнення або вже зникли з певних територій. Недостатня увага до Орхідних в останні десятиліття призвела до того, що оселища багатьох видів знищені, а репрезентативних територій для створення природоохоронних об’єктів стає все менше. У зв’язку з цим актуальним стає з’ясування сучасного стану популяцій цих видів, їх поширення та опрацювання методів охорони. Neottianthe cucullata (L.) Schlechter – вид родини Orchidaceae, що вважався зниклим на території національного природного парку «Кременецькі гори» (далі Парк). У 2018 році вперше було зафіксовано Neottianthe cucullata в урочищі Барабан, досі ця територія є єдиним місцезростанням виду на території Парку. Метою статті є висвітлення результатів моніторингу стану ценопопуляції Neottianthe cucullata (L.) Schlechter і методів збереження та охорони виду на території Парку. Методологія дослідження. В основу даної роботи покладено матеріали польових досліджень, проведених протягом 2019–2023 рр. в урочищі Барабан. За цей час перевірено місцезростання, що були відомі за літературними та гербарними даними, здійснено обліки та моніторинг. Використано загальноприйняті методи флористичних і фітоценотичних досліджень. Польові дослідження здійснювали щорічно з використанням маршрутно-експедиційних методів. Види рослин наведено за Catalogue of Life. Фенологічні спостереження проводили з методикою Бейдемана (1974). Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше описано місцезростання Neottianthe cucullata та результати моніторингових досліджень на території, запропоновані шляхи й заходи щодо збереження та відновлення виду. Висновки. Установлено, що Neottianthe cucullata росте в сприятливих умовах, розвиток їх популяцій задовільний, а здійснені природоохоронні заходи сприяють збільшенню чисельності даного виду.","PeriodicalId":490015,"journal":{"name":"Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти Серія «Екологія Публічне управління та адміністрування»","volume":"59 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135412874","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ОГЛЯД ОСОБЛИВОСТЕЙ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ","authors":"Віталій КУЧМЕНКО, Максим ШЛЯХОВ","doi":"10.32782/2786-5681-2023-4.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-4.15","url":null,"abstract":"У статті розглянуто практичний рух України до втілення ідеалів демократії та правової держави, який зумовлює надзвичайну важливість та підвищену актуальність проблем, що пов’язані як зі становленням та реформуванням системи публічного управління в Україні в цілому, так і змінами на окремих рівнях виконавчої влади. Виклики сучасності та суспільні перетворення в Україні вимагають поглиблення та інтенсифікації процесів трансформації публічного управління в Україні на основі принципів демократичності, транспарентності, підзвітності на підконтрольності системи публічного управління громадянському суспільству. Враховуючи повномасштабне вторгнення країни-агресора перед публічним управлінням виникає маса нових завдань, які потребують нестандартних рішень. Саме тому трансформаційні процеси публічного управління ми можемо прослідкувати завдяки тенденціям та напрямкам змін, які максимально наближені до європейської системи публічного управління, децентралізації влади, запровадження принципів демократичного врядування та нового публічного управління. Недостатня розробленість, низька дієвість механізмів регіональної політики сталого розвитку територій загострюють проблеми як соціально-економічного, так і екологічного розвитку. Головний акцент сучасного державотворення зосереджений на підтримці ефективної системи публічного управління держави, яка б сприяла становленню України як правової європейської держави з високим рівнем життя населення, демократії, політичної та соціальної стабільності, розроблення оптимального механізму функціонування органів публічної влади, що ґрунтується на відповідності сучасним умовам розвитку ринкової економіки, демократичним перетворенням у суспільстві та взаємодії з громадськістю. Однак ще й досі не вирішеними остаточно залишаються проблеми щодо формування нової державної політики в частині децентралізованої системи управління. Отже, складнощі, які притаманні одночасному трансформуванню системи публічного управління та реформування місцевого самоврядування потребують уточнення, а гармонізація державних інтересів з інтересами громадянського суспільства є важливим критерієм успішного функціонування системи публічного управління в Україні, що й викладено в статті.","PeriodicalId":490015,"journal":{"name":"Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти Серія «Екологія Публічне управління та адміністрування»","volume":"26 7","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135413442","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"СТРУКТУРНО-КОМПОНЕНТНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЛІДЕРСТВА В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ","authors":"Надія ВАСИЛЕНКО, Олександр МАТОХНЮК","doi":"10.32782/2786-5681-2023-4.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-4.09","url":null,"abstract":"У статті проведено теоретико-методологічне дослідження професійної компетентності публічного службовця, який ефективно та успішно функціонує в професійній сфері в сучасних умовах як лідер. Протрактовано сутність навчальних, інформаційно-комунікаційно-цифрової грамотності, соціальних, управлінських та особистісних навичок, які є необхідними для сучасного лідера. Розглянуто та проаналізовано лідерські вміння, які будуть потрібні сучасному публічному фахівцеві в майбутньому, а саме: здатність взаємодіяти з людьми, вести переговори, нести відповідальність за досягнутий результат, управляти людьми, використовувати креативність у широкому сенсі, а також здатність комплексного багаторівневого рішення проблем. Окремо досліджено навички критично мислити, застосовувати емоційний інтелект, використовувати гнучкість розуму, формувати власну думку, приймати рішення, клієнтоорієнтованість, а також навички для запровадження цифрової грамотності Встановлено, що до компетенцій лідерства відносяться вміння мотивувати до ефективної професійної діяльності, знання та вміння формувати ефективну організаційну культуру державної служби, уміння сприяти всебічному розвиткові особистості та делегувати повноваження, управляти результатами діяльності. Було уточнено наступні поняття, такі як «рефлексія», «ефективна діяльність». Узагальнено теоретичні результати наукових досліджень та законодавчі документи, які дозволили представити теоретичну модель розвитку лідерства публічного службовця, яка розглядається як єдність та взаємозв’язок таких чотирьох компонентів: мотиваційний, когнітивний, особистісний та діяльнісний.","PeriodicalId":490015,"journal":{"name":"Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти Серія «Екологія Публічне управління та адміністрування»","volume":"27 10","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135412733","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ У СИСТЕМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ","authors":"Олег БІЛИК","doi":"10.32782/2786-5681-2023-4.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-4.06","url":null,"abstract":"У статті висвітлено теоретичні та практичні аспекти реалізації сучасних підходів до впровадження електронного документообігу у систему державного управління в Україні. Визначено їх переваги й недоліки. Розглянуто сучасні інформаційні технології, які можуть бути застосовані для оптимізації роботи з документами в управлінні підприємством. Охарактеризовано відомі системи електронного документообігу, виокремлено основні вимоги до систем електронного документообігу. Окреслено принципи побудови і функціонування системи електронного документообігу. Закцентовано увагу на можливостях, котрі надає впровадження електронного документообігу у систему державного управління. Метою статті визначено аналіз шляхів впровадження електронного документообігу у систему державного управління та умови їх ефективного поєднання. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні таких методів, як аналіз, синтез та узагальнення. Автор зауважує, що методами проведення дослідження можуть бути: тестування; опитування (анкетування, інтерв’ювання); спостереження за умовами впровадження електронного документообігу у систему державного управління; одержання інформації без залучення учасників тощо. Наукова новизна роботи полягає в тому, що автор розглядає питання впровадження електронного документообігу у систему державного управління через систему нормативно-правового забезпечення та реалізації завдань електронного документообігу, а саме: підтримки бази даних документів, завдання руху документів, їх створення та реєстрації, пошуку та генерації. Коротка характеристика наведених систем дає розуміння їх спрямування та цільового призначення. Висновки. Аналіз шляхів впровадження електронного документообігу у систему державного управління дозволяє визначити умови їх ефективного поєднання, вимагає ретельного відстеження ситуації і здійснюється у формі постійної або періодичної перевірки. Розвиток інформаційних технологій дозволяє замінити схеми паперового документообігу на електронний, що економить час, дозволяє уніфікувати систему та підвищити ефективність роботи підприємства.","PeriodicalId":490015,"journal":{"name":"Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти Серія «Екологія Публічне управління та адміністрування»","volume":"58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135412877","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Тетяна ШКУРА, Марина ДЯЧЕНКО-БОГУН, Людмила ГОМЛЯ, Олексій ОРЛОВСЬКИЙ, Вікторія РОКОТЯНСЬКА
{"title":"РОЛЬ НАВЧАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ «БОТАНІЧНИЙ САД» ФАКУЛЬТЕТУ ПРИРОДНИЧИХ НАУК ТА МЕНЕДЖМЕНТУ В ЗБЕРЕЖЕННІ ФЛОРИСТИЧНОЇ РІЗНОМАНІТНОСТІ ТА КОНТРОЛЮ ЗА СТАНОМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА","authors":"Тетяна ШКУРА, Марина ДЯЧЕНКО-БОГУН, Людмила ГОМЛЯ, Олексій ОРЛОВСЬКИЙ, Вікторія РОКОТЯНСЬКА","doi":"10.32782/2786-5681-2023-4.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-4.04","url":null,"abstract":"У роботі описано роль та значення навчальної лабораторії «Ботанічний сад» факультету природничих наук та менеджменту Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка в збереженні флористичної різноманітності та контролю за станом навколишнього середовища. Навчальна лабораторія є парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення й нині функціонує в якості найвизначнішого та найціннішого зразка паркового будівництва з метою охорони та використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях Полтавського регіону. На території виконують комплекс наукових завдань, а також вона виступає в ролі рекреаційної, природоохоронної локації міста Полтави. Ландшафтні композиції саду розкривають найцікавіші природні компоненти навколишнього краєвиду, якнайкраще вирішують архітектурно-планувальні зв’язки на його території, а також репрезентують декоративні та художньо-естетичні властивості рослин. Нині на цій території проведено перші етапи щодо створення колекції-саду «Сад субтропічних плодових культур» та заплановане формування інтродукційного центру, закладання каркасної колекції. Метою дослідження є з’ясування ролі навчальної лабораторії «Ботанічний сад» факультету природничих наук та менеджменту в збереженні флористичної різноманітності та контролю за станом навколишнього середовища Полтавського регіону. Проведено аналіз розподілу території. З’ясовано роль та перспективи біоіндикаційних досліджень на цій території для оцінки ступенів забруднення навколишнього середовища. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні таких методів, як аналіз, синтез та узагальнення теоретичних відомостей щодо проблематики дослідження. Наукова новизна. Проведені дослідження дали змогу визначити провідну роль навчальної лабораторії в збереженні фіторізноманітності, формуванні дослідницьких компетентностей щодо з’ясування стану навколишнього середовища, розвитку творчості, культури, екологічного просвітництва, змістовного проведення дозвілля, психологічного та фізичного релаксу відвідувачів.","PeriodicalId":490015,"journal":{"name":"Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти Серія «Екологія Публічне управління та адміністрування»","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135413588","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Тетяна ГАЛИЧ, Світлана ЖАРАЯ, Володимир ЗАЯЧКОВСЬКИЙ, Лариса КИЄНКО-РОМАНЮК
{"title":"ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГУМАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ВИКЛИКИ ТА ВІДПОВІДІ","authors":"Тетяна ГАЛИЧ, Світлана ЖАРАЯ, Володимир ЗАЯЧКОВСЬКИЙ, Лариса КИЄНКО-РОМАНЮК","doi":"10.32782/2786-5681-2023-4.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-4.10","url":null,"abstract":"Метою статті є аналіз підходів до забезпечення гуманізації професійної підготовки майбутніх керівників у системі вищої освіти, означення викликів та пропозиції відповідей на виклики. Загальним призначенням нашого дослідження є покращення якості професійної підготовки майбутніх керівників, створення її більш гуманною та відповідною сучасним потребам суспільства. Методологія нашого дослідження ґрунтується на тому, що забезпечення гуманізації професійної підготовки майбутніх керівників у системі вищої освіти потребує комплексного підходу та дослідження різних аспектів. Предметом дослідження є практичні підходи для вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх керівників у системі вищої освіти. Об’єкт – процес впровадження гуманістичних принципів у навчальний процес закладу вищої освіти. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше зазнали впорядкування та комплексно представлені практичні підходи для удосконалення системи професійної підготовки майбутніх керівників у системі вищої освіти. Висновки. Ось деякі вектори наших розвідок і відповіді на виклики. 1. Розробка гнучких навчальних програм (сучасні навчальні програми повинні бути гнучкими й адаптованими до змін у соціально-економічному середовищі; сучасні методи та інструменти можуть швидко впроваджувати зміни в навчальний процес). 2. Розвиток міжособистісних навичок і лідерських якостей (гуманізація в освіті робить акцент на розвиток м’яких навичок: співпраця, комунікація та лідерські якості; ефективні методи викладання та оцінки цих навичок). 3. Інклюзивна освіта (забезпечення доступу до вищої освіти для всіх студентів, серед них – людей із особливими потребами, і це є одним із основних аспектів гуманізації освіти; стратегії та практики інклюзивної освіти). 4. Інноваційні підходи до навчання (використання нових технологій, включаючи віртуальну реальність та штучний інтелект, покращить якість навчання і зробить його більш доступним). 5. Етична освіта і громадянська відповідальність (методи викладання етики та громадянської відповідальності, які допоможуть майбутнім керівникам бути більш свідомими та відповідальними лідерами).","PeriodicalId":490015,"journal":{"name":"Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти Серія «Екологія Публічне управління та адміністрування»","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135413593","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олександр МУДРАК, Олександр МАЄВСЬКИЙ, Алла ПАРФЕНЮК, Євгенія ТКАЧ, Ольга ТЕРТИЧНА
{"title":"ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОРУШЕННЯ ГОМЕОСТАЗУ ОРГАНІЗМУ ССАВЦІВ В УМОВАХ ДІЇ ОТРУТИ VIPERA BERUS BERUS ТА VIPERA BERUS NIKOLSKII","authors":"Олександр МУДРАК, Олександр МАЄВСЬКИЙ, Алла ПАРФЕНЮК, Євгенія ТКАЧ, Ольга ТЕРТИЧНА","doi":"10.32782/2786-5681-2023-4.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-4.01","url":null,"abstract":"Вивчення еколого-біологічних аспектів порушення гомеостазу організму ссавців в умовах дії отрути плазунів мають значний вплив на утворення і перебіг різних форм зв’язків у екосистемах. Вона є важливим біотичним чинником середовища та виконує декілька екологічних функцій. Вченими встановлено, що найкраще вивченими отруйними тваринами є змії, де з понад 3800 різних видів яких дуже отруйними є лише певна кількість. Родина Гадюкові (Viperidae) нараховує 101 вид отруйних змій. В Європі Vipera ammodytes, Vipera aspis, Vipera berus, Vipera latastei, Vipera seoanei та Vipera ursinii є найнебезпечнішими видами, їхні укуси викликають важкі отруєння. В Україні рід Vipera представлений гадюкою степовою (Vipera renardi (Cristoph, 1861)) та двома підвидами гадюки звичайної (Vipera berus (Linnaeus, 1758)) – Vipera berus berus і гадюкою Нікольського (Vipera berus nikolskii, Vedmederja Grubant et Rudaeva, 1986). Тому вивчення еколого-біологічних аспектів порушення гомеостазу організму ссавців в умовах дії отрути гадюки звичайної і гадюки Нікольського в межах нашої країни є складним і багатогранним процесом, що охоплює різні наукові напрями. Наразі залишаються відкритими механізми ураження різних органів і систем тварин і людини під дією специфічних компонентів їх токсинів. Тому дослідження механізмів дії отрути гадюк, а також розробка i впровадження комплексу заходів щодо зменшення негативного впливу їхньої отрути на організм ссавців залишаються актуальними. Мета дослідження – виявити ознаки ураження тонкої кишки щурів за умов дії отрути гадюки звичайної (Vipera berus) і Нікольського (Vipera berus nikolskii). Експеримент проводили на 20 білих щурах-самцях. Під час дослідження щурів їх розділили на дві групи – контрольну i дослідну. Отруєння моделювали введенням отрути гадюки звичайної і Нікольського щурам дослідної групи внутрішньочеревно в дозі ЕД50 0,972 мкг/г. Гістологічні препарати досліджували на світловому мікроскопі SEO SCAN, обробку знімків проводили за допомогою камери Vision CCD з наявною системою виведення зображень на монітор комп’ютера. У ході дослідження встановлено, що важка інтоксикація організму отрутою Vipera berus berus і Vipera berus nikolskii викликає обширні деструктивно-дистрофічні зміни у стінці порожнього кишечника, поряд зі значними стромально-судинними порушеннями. Отруйні гемотоксини підвищують проникність судинної стінки, змінюючи процеси внутрішньосудинного згортання крові, що призводить до дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (синдром ДВС) і незворотної дегенерації структур тонкої кишки в експерименті.","PeriodicalId":490015,"journal":{"name":"Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти Серія «Екологія Публічне управління та адміністрування»","volume":"12 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135413750","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ТА УПРАВЛІННЯ ПРИРОДООХОРОННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ","authors":"Олена СОРОЧИНСЬКА","doi":"10.32782/2786-5681-2023-4.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-4.02","url":null,"abstract":"Із кожним роком питання екологічної соціальної відповідальності стають усе більш актуальними як за кордоном, так і в Україні, що пов’язано з глобалізацією, зростанням загроз техногенних та екологічних катастроф, актуалізацією здорового способу життя, соціалізацією трудових відносин тощо. На сьогодні на забудованих територіях одним з основних джерел забруднення довкілля є транспортні засоби, з яких найменш вивченими в плані негативного впливу на навколишнє середовище є залізничний транспорт. У зв’язку із зазначеним необхідно було дослідити та проаналізувати вплив на довкілля залізничного транспорту, що допоможе комплексному вирішенню екологічних завдань. Методологія дослідження. Дослідження та оцінку екологічних ризиків, що можуть виникати під час функціонування транспортної інфраструктури, зокрема залізничного транспорту, було проведено шляхом обробки літературних джерел та статистичних матеріалів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на основі проведеного дослідження було сформовано основні екологічні ризики, що можуть виникати на підприємствах залізничного транспорту, та сформульовано основні управлінські заходи, що передбачають покращення екологічного управління; розробку екологічної стратегії АТ «Укрзалізниця», обґрунтування чітких екологічних цілей, впровадження системи екологічного менеджменту. Висновки. Однією з найважливіших основ забезпечення сталого розвитку залізничного транспорту є побудова ефективної системи управління екологічною діяльністю, що реалізує сучасні міжнародно визнані принципи та механізми в цій сфері. Новий підхід повинен, у першу чергу, передбачати кардинальний перехід від боротьби з наслідками шкідливого впливу на навколишнє середовище до запобігання цим впливам, мінімізації шкоди навколишньому середовищу, залучення до переробки раніше накопичених у навколишньому середовищі відходів із використанням екологічно безпечних способів.","PeriodicalId":490015,"journal":{"name":"Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти Серія «Екологія Публічне управління та адміністрування»","volume":"27 5","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135413755","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ МЕХАНІЗМИ СТІЙКОСТІ PLANORBARIUS CORNEUS L. ДО ВПЛИВУ ХІМІЧНИХ СТРЕСОРІВ ВІЙНИ","authors":"Ілля ЦИГАНЕНКО-ДЗЮБЕНКО, Ганна КІРЕЙЦЕВА","doi":"10.32782/2786-5681-2023-4.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-4.03","url":null,"abstract":"Російсько-українська війна, яка почалась у 2014 році, та яка й досі триває, має численні наслідки не лише з гуманітарної, політичної та економічної точок зору, але і з точки зору впливу на різнотипні екосистеми, у тому числі водні. Основні аспекти цього впливу включають забруднення, фізичне пошкодження, втрату біорізноманіття, міграцію видів, зміну якості води. Бойові дії призвели до руйнування інфраструктури, у результаті чого у водойми потрапили нафтопродукти, хімічні речовини та інші забруднювачі. Таке забруднення може шкодити місцевим водним організмам, змінюючи хімічний склад води й призводячи до гибелі риб та інших водних істот. Бомбардування та інші військові дії можуть призвести до фізичного пошкодження річок, озер та інших водойм. Зміна русла річки або знищення прибережних зон може порушити природні процеси та створити перепони для нормальної життєдіяльності водних екосистем. Забруднення та фізичне пошкодження можуть призвести до гибелі різноманітних видів, що знижує біорізноманіття водних екосистем. Несприятливі умови в деяких районах можуть змушувати риб та інші водні організми мігрувати в інші місця, шукаючи кращих умов для життя. До найбільш розповсюджених забруднювачів війни та військових дій можна віднести сполуки важких металів. Коли дані сполуки потрапляють у водойми, вони можуть взаємодіяти з різними компонентами екосистем. Важкі метали можуть бути токсичними для риб, молюсків, ракоподібних та інших водних організмів. Це може призвести до зниження популяцій деяких видів і зміни екологічних балансів. Деякі важкі метали можуть накопичуватися в тканинах організмів. Така біоакумуляція може призвести до накопичення токсичних рівнів металів у верхівках харчового ланцюга, включаючи риб, які потім споживаються людьми. Якщо забруднена вода використовується для пиття або іригації, важкі метали можуть отруїти людей або потрапити до продуктів харчування. Унаслідок викидів і забруднень якість води може погіршитися, що призведе до проблем із водопостачанням, та зросте ризик здоров’ю людей. Хоча припинення війни дозволить природі почати самовідновлення, деякі наслідки будуть довготривалими. Повне відновлення водних екосистем потребуватиме великих зусиль, включаючи спеціалізовані екологічні проєкти та залучення науковців для моніторингу та відновлення екосистем. Методологія дослідження. Для реалізації дослідження було застосовано стандартні гідрохімічні та гідробіологічні методи та методики. Для постановки еколого-токсикологічного експерименту керувались уже існуючими працями вітчизняних та зарубіжних науковців. Наукова новизна. Проведені багатоетапні дослідження щодо визначення передових хімічних забруднювачів водних об’єктів, які мають військове походження та подальше встановлення фізіолого-біохімічних механізмів стійкості гідробіонтів до їх впливу, мають системний та інноваційний характер, а також беззаперечне практичне значення для подальшого відновлення постраждалих гідроекосистем. Висновки. Забруднення гідроекосистем унаслідок військової ","PeriodicalId":490015,"journal":{"name":"Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти Серія «Екологія Публічне управління та адміністрування»","volume":"58 12","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135412731","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"УПРАВЛІНСЬКІ ПРИНЦИПИ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В СУСПІЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"Віра БУДЗИН","doi":"10.32782/2786-5681-2023-4.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-4.08","url":null,"abstract":"У статті визначено, що основним джерелом фінансування охорони здоров’я в більшості країн є внески на обов’язкове медичне страхування, що відраховуються на паритетній основі роботодавцями та найманими працівниками. Дефіцит фондів обов’язкового та приватного медичного страхування покривається за рахунок державних кредитів, на фінансування охорони здоров’я спрямовуються також кошти від добровільного медичного страхування за рахунок роботодавців. Розглянуто управлінські підходи, які ґрунтуються на тому, що диференціація відповідальності за надання медичної допомоги полягає в тому, що загальні питання розвитку охорони здоров’я вирішуються центральними органами управління, а організація та планування діяльності медичних установ на місцях знаходяться у віданні місцевих органів влади. Основною особливістю бюджетної моделі фінансування охорони здоров’я є рівний доступ до медичної допомоги всіх громадян, тому зазначена обставина перешкоджає формуванню соціальної нерівності щодо доступу населення до послуг охорони здоров’я. З’ясовано, що основними характеристиками системи бюджетного фінансування охорони здоров’я є загальне охоплення населення послугами охорони здоров’я, фінансування з державного бюджету, контроль з боку парламенту та управління урядовими органами. У більшості країн із бюджетною моделлю фінансування охорони здоров’я обов’язок визначення політики у сфері охорони здоров’я населення та відповідальність за забезпечення доступу до медичної допомоги покладаються на центральні органи виконавчої влади в галузі охорони здоров’я. Доведено, що бюджетна модель охорони здоров’я, на відміну від страхових систем, характеризується більшою економічністю, що проявляється на нижчому рівні адміністративних витрат. Це обумовлено тим, що держава може стримувати зростання витрат на охорону здоров’я за допомогою макроекономічних важелів. При бюджетному фінансуванні охорони здоров’я стимули до стримування витрат і здатність це робити об’єднані в одному органі, що дозволяє зберігати засоби та виключати дублювання функцій. Обґрунтовано, що, на відміну від зарубіжних бюджетних систем охорони здоров’я, більшість яких було сформовано на кілька десятиліть пізніше, система охорони здоров’я України характеризувалася головною роллю держави в організації охорони здоров’я та надмірною централізацією управління. Саме тому бюджетні моделі охорони здоров’я, як правило, обходяться суспільству дешевше, ніж страхові, а зворотною стороною контролю держави за станом охорони здоров’я є політичні інтереси, тому витрати, що виділяються на бюджетну систему охорони здоров’я, залежать від них.","PeriodicalId":490015,"journal":{"name":"Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти Серія «Екологія Публічне управління та адміністрування»","volume":"27 3","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135413589","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}