{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЕТИКИ АНТРОПОНІМІВ У ПРОЦЕСІ ШКІЛЬНОГО ВИВЧЕННЯ РОМАНУ ПАНАСА МИРНОГО ТА ІВАНА БІЛИКА «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»","authors":"N. Мykhalchuk, Т. Rudiuk","doi":"10.31654/2663-4902-2023-pp-2-89-95","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2023-pp-2-89-95","url":null,"abstract":"Статтю присвячено вивченню ономастичної системи соціально-психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?, зокре- ма одній із груп онімів – літературно-художнім антропонімам. У центрі наукового зацікавлення авторів – особливості функціонування власних художніх наймену- вань літературних персонажів у творчості реалістів Панаса Мирного та Івана Білика. Функціонування власних назв, зокрема літературних антропонімів, у текстах шкільної програми потребує спеціального дослідження та розробки алгоритму навчальних дій для вчителя української літератури й учнів. У статті описано лише загальні зауваги до окремих елементів макроструктури (сформульовано орієнтовні теми занять для вивчення образів-персонажів із залученням їхніх власних назв) та мікроструктури (запропоновано види навчальної діяльності з використанням власного найменування як засобу характеристики героїв) уроків із вивчення образів-персонажів художнього твору. Дослідження пропонує залучення літературно-художніх антропонімів до процесу характеристики образів-персонажів крізь призму різних варіантів пообразного шляху аналізу художнього твору, зокрема таких, як вивчення персонажів за рисами внутрішнього світу, за розвитком сюжету, за системою «виклик-відгук», осмислення ціннісно-цільової програми, психології вчинків героїв, статусно- рольова характеристика та концептуально-образний аналіз. У цілому наукове дослідження спрямовано на вирішення питання концептуаль- ного значення найпродуктивніших літературно-художніх найменувань – антро- понімів (особових імен, прізвищ та прізвиськ) – у процесі цілісної характеристики образів-персонажів реалістичного соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Запропоновано базові підходи до роботи з особовими назвами персонажів у межах пообразного та словесно-образного шляхів аналізу художнього твору, а саме: словникове опрацювання значень власних наймену- вань, ужитих у літературних текстах, з подальшим порівнянням із їхньою текстуальною функцією.","PeriodicalId":489772,"journal":{"name":"Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135968822","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ФОРМУВАННЯ СПОСОБІВ МИСЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ В КОНТЕКСТІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО НАВЧАННЯ","authors":"Y. Bondarenko","doi":"10.31654/2663-4902-2023-pp-1-22-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2023-pp-1-22-31","url":null,"abstract":"Реалізація компетентнісного підходу до шкільного навчання української літератури потребує розуміння його складників та особливостей їх дисциплінарного застосування. Автор статті звертає увагу на формування в учнів способів мислення, пов’язаних із опрацюванням різних видів літературного матеріалу (художніх творів та історико-літературних джерел). Він вважає, що способи мислення школярів значною мірою зумовлені шляхами аналізу літературних текстів, адже саме з їх допомогою учитель-словесник установлює процесуальні алгоритми інтелектуальної діяльності на уроках літератури. У зв’язку із цим поданий науковий матеріал спрямований на те, щоб у загальному вигляді окреслити мисленнєві механізми під час застосування подієвого, композиційного, хронотопного, пообразного, словесно-образного, проблемно-тематичного, ідеаційно-концептуального, філософського, структурно-стильового та жанрового (для художніх джерел), хронологічного та тематико-фактографічного шляхів аналізу (для історико-літературних матеріалів). З іншого боку, способи мислення зумовлені операціями, які в принципі властиві інтелектуальній діяльності людини. Автор статті розглядає конкретизацію, уявлення, оперування, аналіз, синтез, інтерпретацію, теоретизування, висунення суджень та міркувань, їх місце у сфері діяльності здобувачів літературної освіти. Він показує особливості їх використання в процесі опрацювання навчальних матеріалів філологічного змісту й тим самим оприявнює інтелектуальні дії, спрямовані на вивчення літературних джерел. У такий спосіб продемонстровано зв’язок загальнопсихологічних та методико-літературних підходів до організації навчальної діяльності, конкретизовано мисленнєвий потенціал дослідницької роботи школярів під час опрацювання художніх та історико-літературних текстів.","PeriodicalId":489772,"journal":{"name":"Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135454533","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ У ЗДО","authors":"N. Pykhtina","doi":"10.31654/2663-4902-2022-pp-4-71-78","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2022-pp-4-71-78","url":null,"abstract":"У статті, завдяки аналізу досліджень проблеми дидактичної гри у ЗДО і висновків фахівців-практиків, представлений педагогічний потенціал дидактичних ігор та особливості їх використання на заняттях у ЗДО. Обґрунтована сутність дидактичної гри як сучасного і визнаного методу навчання і виховання дітей, що інтегрує освітню, розвивальну і виховну функції в ігровій ситуації та дозволяє розв’язувати різноманітні освітні завдання.
 Охарактеризовані наступні функції дидактичних ігор: активізація навчально- пізнавальної діяльності дітей, їх пізнавальної сфери; розвиток позитивної мотивації дітей до навчання, підвищення працездатності.
 Розгляд педагогічних можливостей дидактичної гри здійснено з врахуванням її структури, обов’язковими компонентами якої є: навчальне і виховне завдання, ігрові дії, правила, результат.
 Проаналізовані освітні функції ігрових правил, ігрових дій, контролю за їх виконанням, кінцевого результату. Доведена важливість єдності структурних компонентів дидактичної гри як умови оптимізації пізнавальної та практичної діяльності дітей.
 Визначені критерії класифікації дидактичних ігор, з урахуванням керівництва грою педагогом та особливостями організації діяльності дітей.
 Встановлена відсутність єдиної, чіткої і вичерпної класифікації дидактичних ігор.
 Здійснений аналіз існуючих класифікацій за навчальним змістом, пізнавальною діяльністю дітей, ігровими діями і правилами, організацією і взаєминами дітей, за роллю вихователя; фіксованими і прихованими правилами.
 Розглянуті етапи реалізації дидактичних ігор: підготовка до проведення дидактичної гри, її проведення, аналіз. Обґрунтована необхідність дотримання їх послідовності та особливостей реалізації, що забезпечує високу ефективність освітнього процесу у дошкільному закладі.
 Досліджені можливості використання різних видів дидактичних ігор у повсякден- ному житті та на заняттях.
 Сформульовані перспективи подальших наукових пошуків щодо використання дидактичної гри у самостійній ігровій діяльності дітей з метою формування у них соціальної компетентності.
 
","PeriodicalId":489772,"journal":{"name":"Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя","volume":"72 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135276378","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПРИЙОМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ НА УРОКАХ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»","authors":"Т. Hordienko, N. Bilousova","doi":"10.31654/2663-4902-2022-pp-3-30-37","DOIUrl":"https://doi.org/10.31654/2663-4902-2022-pp-3-30-37","url":null,"abstract":"Діяльнісний підхід в освіті означає спрямованість всього освітнього процесу на розвиток і формування наскрізних умінь і ключових компетентностей учнів, передбачає використання теоретичних знань в практичній діяльності та формування умінь командної роботи, інтеграції в соціум, самоосвіти та самореалізації. В статті піднято проблему необхідності переходу від знанняорієнтованої парадигми навчання до діяльнісної через застосування педагогічних прийомів і технологій, розкрито сутність діяльнісного підходу та основних його положень та висвітлено особливу форму організації освітного процесу в НУШ – діяльнісний підхід, який являє собою таку організацію освітного процесу, коли більше уваги приділяється продуктивній, різнобічній, активній, самостійній діяльності молодших школярів зокрема на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Також розглянуто питання діяльнісного підходу до формування ключових компетентностей молодших школярів, що сприяє особистісній реалізації потенціалу кожного учня. Уточнено дефініцію поняття «діяльнісний підхід», де саме діяльність є засобом і умовою розвитку особистості та є таким способом організації освітнього процесу, коли основною є різнобічна, активна, продуктивна, самостійна навчально-пізнавальна діяльність дитини. Виділено п’ять ознак діяльнісного підходу: значущу, радісну, соціальну, мотивуюча, активну, та розкрито їх сутність. Виділено критерії, яким мають відповідати педагогічні технології реалізації діяльнісного підходу: показувати вищі результати навчання на відміну від традиційної організації навчання; створювати умови для самореалізації; не допускати фізичного і психологічного перевантаження. Запропоновано ряд прийомів, які б могли стати у нагоді вчителю початкової школи на різних етапах уроку інтегрованого курсу «Я досліджую світ» в початковій школі.","PeriodicalId":489772,"journal":{"name":"Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-04-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134952066","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}