Tehnologìï ta ìnžinìring最新文献

{"title":"ВОДОВІДШТОВХУВАЛЬНІ ТОНКОПЛІВКОВІ ПОЛІМЕРНІ КОМПОЗИТИ З ЧАСТИНКАМИ ЧЕРВОНОГО ШЛАМУ ЯК СТРУКТУРОУТВОРЮВАЧАМИ","authors":"О. В. МИРОНЮК, Д. В. БАКЛАН, Ч. ЛІ","doi":"10.30857/2786-5371.2023.3.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.3.6","url":null,"abstract":"Мета. Підтвердження можливості виготовлення тонкошарових водовідштовхувальних покриттів на основі частинок червоного шламу. 
 Методика. У даній роботі було використано червоний шлам для створення мікротекстури. Процес дезактивації проведено при температурі 950 °С для зниження рН. Гідрофобізаторами було використано стеаринову кислоту, метилтриетоксисилан та октилтриетоксисилан. У якості полімерного зв’язуючого було використано стиролбутилакрилатний полімер. Для отримання даних про розмір частинок було використано лазерний аналізатор частинок. Для отримання фотографій поверхні зразків було використано оптичний мікроскоп і цифрову камеру. Для підтвердження модифікації червоного шламу було використано ІЧ-спектроскопію з використанням таблеток KBr в якості інертного носія. Кути змочування водою було виміряно методом сидячої краплі з використанням гоніометра та цифрової камери. Визначення кутів змочування для гідрофільних матеріалів проведено методом тонкостінного капілярного просочення за Уошбурном.
 Результати. У роботі було розглянуто один з варіантів утилізації червоного шламу для отримання мікророзмірної основи для водовідштовхувальних покриттів. Показано, що найбільший кут змочування водою складає 143° і досягається при використанні стеаринової кислоти як модифікатора в тонкоплівкових композитах, що збіднені зв’язуючим. Встановлено, що червоний шлам можна розглядати як придатну основу для отримання ієрархічних систем з перспективою досягнення гідрофобного стану поряд із звичайними дисперсними наповнювачами. 
 Наукова новизна. Вперше показано що покриття з високими водовідштовхуючими властивостями можуть бути одержані на основі частинок червоного шламу. 
 Практична значимість. Розроблено методику обробки відходу алюмінієвого виробництва – червоного шламу, яка полягає в спіканні, розсіюванні та гідрофобізації та відповідний склад органо-мінерального покриття на основі підготовлених частинок, який має рівномірну водовідштовхуючу поверхню.","PeriodicalId":489714,"journal":{"name":"Tehnologìï ta ìnžinìring","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135742245","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВПЛИВ СВІТЛОСТАБІЛІЗАТОРІВ ТА НАНОРОЗМІРНИХ ЧАСТИНОК ДІОКСИДУ КРЕМНІЮ НА ШВИДКІСТЬ ДЕСТРУКЦІЇ ПОЛІМЕРНИХ ПОКРИТТІВ ПІД ДІЄЮ УФ-ВИПРОМІНЮВАННЯ","authors":"А. О. БІЛОУСОВА","doi":"10.30857/2786-5371.2023.2.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.2.7","url":null,"abstract":"Мета. Дослідження впливу введення до складу тонкошарових покриттів нанорозмірних добавок та ультрафіолетових стабілізаторів на процеси їх деструкції під дією ультрафіолетового випромінювання. Методика. В даній роботі в якості полімерного зв’язуючого використовувався стирол-акриловий співполімер. Як поглинач ультрафіолетового випромінювання було використано світлостабілізатор основного утрудненого аміну (HALS). Кремнезем використовувався як наповнювач та агент для блокування УФ-випромінювання. Покриття було нанесено на поліровані алюмінієві підкладки сплаву 6063 та на KBr скло методом пневматичного розпилення. Дослідження хімічних перетворень у складі покриття було здійснено за допомогою ІЧ спектрометрії. Для характеристики ступеня деградації полімеру було використано карбонільний індекс. Характеристика хімічних перетворень на поверхні була здійснена за допомогою вимірювання кута змочування. Результати. В роботі показано, що нанорозмірні частинки при вмісті 30 мас. % прискорюють окислення основного полімеру. При цьому вміст наночастинок 30–50 мас. % сповільнює втрату маси і товщини покриття на підкладці в 2,5–3 рази. Показано, що плівки на основі чистого стиролбутилметакрилата з вихідним кутом змочування водою 88° за годину експозиції значно підвищують гідрофільність: кут змочування знижується до 40°. Наукова новизна. У результаті роботи встановлено ступінь впливу наночастинок кремнезему на фізико-хімічні властивості покриття в системі плівкоутворювач – неорганічний наповнювач з додаванням УФ стабілізатора. Практична значимість. Виявлені закономірності показали, що нанорозмірні частинки кремнезему впливають на хід фотодеструкції тонкошарових покриттів на основі стиролбутилметакрилатного плівкоутворювача. З точки зору забезпечення стабільності водовідштовхування для систем, які призначенні до використання в атмосферних умовах, цей вплив є негативним. Питання підвищення стабільності потребує подальшого дослідження.","PeriodicalId":489714,"journal":{"name":"Tehnologìï ta ìnžinìring","volume":"155 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135740723","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВЛАСТИВОСТІ ГІБРИДНИХ ГІДРОГЕЛІВ З ДОДАВАННЯМ МОДИФІКОВАНОГО КРОХМАЛЮ ТА ГЛИНИ МОНТМОРИЛОНІТОВОГО ТИПУ","authors":"І. О. ЛЯШОК, В. П. ПЛАВАН, О. В. ІЩЕНКО, А. А. ГОДУНКО, В. В. ШВЕЦЬ","doi":"10.30857/2786-5371.2023.3.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.3.5","url":null,"abstract":"Мета. Метою наукової роботи є розробка технології одержання гібридних гідрогелевих матеріалів на основі полімерної композиції полівінілового спирту з додаванням модифікованого крохмалю та глини монтморилонітового типу і вивчення їх сорбційних властивостей.
 Методика. Для створення основи гібридних гідрогелевих матеріалів використовували суміш 10% розчину полівінілового спирту (ПВС) та 5% розчину карбоксиметильованого крохмалю (КМК) у співвідношенні 1:1. В якості наповнювача гідрогелів використовували глину монтморилонітового типу у вигляді порошку в кількості від 1 до 10 об’ємних частин. Гібридні гідрогелі отримували шляхом однократного заморожування протягом 24 годин при температурі -15 оС, в результаті якого відбувалося кріоструктурування. Вологість гідрогелевих матеріалів визначали на аналізаторі вологості МА-50 R Radwag при температурі 70 оС. Для оцінки впливу кількості глини монтморилонітового типу в композиції ПВС/КМК на властивості гібридних гідрогелевих матеріалів досліджували гравіметричним методом сорбційні характеристики композицій.
 Результати. Розроблено технологію одержання гібридних гідрогелевих матеріалів методом кріоструктурування. В результаті аналізу сорбційних властивостей гібридних гідрогелевих матеріалів встановлено, що введення глини монтморилонітового типу призводить до повної зміни характеру кривих сорбції. Спостерігається колапс гідрогелевих систем, а сорбція падає з 1000% до 250% з досягненням рівноважного значення протягом 72 годин. При вмісті 1 об’ємної частини глини сорбція знижується на 270% і становить в рівноважному стані 720%. Максимальне зниження сорбції на 480% спостерігається для зразків, які містять 5 об’ємних частин глини і становить в рівноважному стані 300%. 
 При дослідженні десорбції гібридних гідрогелевих матеріалів було встановлено, що додавання глини монтморилонітового типу уповільнює процес десорбції гідрогелів на основі ПВС/КМК. Встано­вили, що полімерні композиції на основі ПВС з карбоксиметильованим крохмалем у співвідношенні 1:1 з додаванням глини у кількості 1–2 об’ємні частини можна рекомендувати для одержання кріогідрогелів з підвищеними сорбційними властивостями та уповільненою швидкістю висихання.
 Наукова новизна полягає у визначенні впливу додавання глини монтморилонітового типу у композицію на основі ПВС з КМК для одержання гідрогелів методом кріоструктурування. Встановлено, що додавання глини призводить до колапсу гібридних гідрогелевих матеріалів під дією води, та уповільненню десорбційних властивостей гібридних гідрогелів. 
 Практична значимість. Розроблено технологію одержання гібридних гідрогелевих матеріалів на основі суміші полівінілового спирту та карбоксиметильованого крохмалю з додаванням глини монтморилонітового типу методом кріоструктурування, визначено можливість регулювання сорбційних властивостей гідрогелів шляхом введення глини.","PeriodicalId":489714,"journal":{"name":"Tehnologìï ta ìnžinìring","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135741604","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"РОЗШИРЕННЯ ФУНКЦІОНАЛУ ОНЛАЙН КОМУНІКАЦІЇ МЕДИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМІ HELSI","authors":"О. І. ПАНАСЮК, В. Л. ПЛЕСКАЧ, Б. С. МОЛЧАНОВ","doi":"10.30857/2786-5371.2023.2.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.2.5","url":null,"abstract":"Мета. На основі порівняльного аналізу двох популярних СУБД MongoDB та Redis визначити кращу для розширення функціоналу існуючої. Створити новий сервіс для забезпечення комунікації в реальному часі через вебсокет з’єднання для медичної інформаційної системи HELSI. При створенні бази даних врахувати можливість високого навантаження та необхідність додати агрегування даних в наступних ітераціях функціоналу.
 Методика. При реалізації функціоналу використовувалась мова C# 10.0, фреймворк ASP.NET Core 6.0, і база даних MongoDB.
 Результати. Проведено аналітичне дослідження і порівняння СУБД MongoDB та Redis за характеристиками продуктивності, безпечності, типом системи зберігання даних і видом внутрішньої мови. Запропоновано використання комбінації бібліотеки SignalR Core для платформи .NET 6 разом з СУБД MongoDB для забезпечення управління підключеннями по протоколу Websocket у високонавантаженій медичній інформаційній системі при проведені онлайн чату між пацієнтом і лікарем. Розроблено новий сервіс для забезпечення комунікації в реальному часі через вебсокет з’єднання для медичної інформаційної системи HELSI.
 Наукова новизна. Розроблено теоретичні та методологічні підходи до порівняльної оцінки характеристик сучасних NoSQL СУБД і застосуванні гібридних підходів поєднання технологій, які використовують при розроблення прикладного програмного забезпечення при побудові програмних систем. 
 Практична значимість. За допомогою мови програмування C# 10.0 та платформи .NET 6 і бази даних MongoDB розширено функціонал існуючої прикладної медичної інформаційної системи HELSI можливістю чату між лікарем і пацієнтом пі час онлайн прийомів. Сспроектовано базу даних для зберігання інформації пов’язаної з даним функціоналом. Підготовлено супутню документацію для розробки інтерфейсу щодо створеного функціоналу.","PeriodicalId":489714,"journal":{"name":"Tehnologìï ta ìnžinìring","volume":"33 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135740328","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ТЕХНОЛОГІЇ ОТРИМАННЯ ВИСОКОРОЗЧИННИХ ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ З АКТИВНИМИ ФАРМАЦЕВТИЧНИМИ ІНГРЕДІЄНТАМИ","authors":"В. М. ЛІСОВИЙ, В. В. ЛИЖНЮК, В. Г. КОСТЮК, І. О. ПАЩЕНКО, Р. О. СМІШКО, А. М. ГОЙ, І. О. ПОВШЕДНА, О. В. ІЩЕНКО, В. В. ЯРЕМЕНКО, В. І. БЕССАРАБОВ","doi":"10.30857/2786-5371.2023.3.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.3.3","url":null,"abstract":"Мета. Аналіз літературних джерел щодо основних аспектів перспективних технологій отримання високорозчинних твердих дисперсних систем, які можна ефективно використовувати для значного підвищення розчинності різних активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ).
 Методика. Аналітичний огляд наукової, хіміко-технологічної, медичної та фармацевтичної літератури за останні 20 років.
 Результати. Проаналізовано основні аспекти перспективних технологій отримання високорозчинних полімерних композиційних матеріалів із вмістом активних фармацевтичних інгредієнтів. Встановлено, що екструзія гарячого розплаву успішно може бути використана для підвищення розчинності АФІ з низькою температурою плавлення, метод випаровування розчинника корисний для підвищення розчинності АФІ з високою температурою плавлення, відцентрове формування волокон дозволяє підвищити розчинність АФІ з низькою температурою плавлення без використання розчинників і з меншим ризиком деградації матеріалу у порівнянні з методом екструзії. Такий спектр технологій отримання високорозчинних форм АФІ дозволяє обирати методику в залежності від фізико-хімічних характеристик полімерних носіїв та АФІ і при цьому домогтися не тільки значного підвищення розчинності, але знизити вживання надмірних доз та зменшити ризики побічних ефектів, а також гарантувати швидкий потенційний ефект.
 Наукова новизна. Показано, що інноваційна технологія відцентрового формування волокон може стати основою розробки полімерних твердих дисперсних систем для підвищення розчинності різних активних фармацевтичних інгредієнтів.
 Практична значимість. Проведені дослідження доводять, що до перспективних методів утворення твердих дисперсних систем, що дозволяють забезпечити значне покращення розчинності малорозчинних АФІ належать добре прогнозовані та доступні методи, такі як випаровування розчинника і екструзія гарячого розплаву, а також інноваційна технологія відцентрового формування волокон. Такі технології можуть бути перспективними для створення вітчизняних лікарських засобів з регульованим вивільненням АФІ.","PeriodicalId":489714,"journal":{"name":"Tehnologìï ta ìnžinìring","volume":"48 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-13","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135742243","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}