{"title":"ДО ПРОБЛЕМИ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ: ГУМАНІТАРНИЙ АСПЕКТ","authors":"Борис Логвиненко","doi":"10.32782/lst/2024-2-10","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2024-2-10","url":null,"abstract":"Статтю присвячено проблемі реінтеграції тимчасово окупованих територій України у гуманітарному аспекті. Наголошено, що деокупація та реінтеграція тимчасово окупованих територій України потребує розробки дієвого механізму для його розв’язання. Зазначений механізм має враховувати політичні, правові, соціальні, гуманітарні, економічні та інші аспекти, що є тісно пов’язаними між собою. Звернуто увагу, що гуманітарний аспект реінтеграції тимчасово окупованих територій України має включати різноманітні заходи спрямовані на спрямованих на забезпечення прав і свобод осіб, які проживають на деокупованій території України з метою їхнього повернення та адаптації у суспільство. Зроблено висновок, що при формуванні механізму реінтеграції тимчасово окупованих територій доцільно виходити із розмежування державоцентристської (деокупація) та людиноцентристської (реінтеграція) складових. До основних напрямків, які мають бути враховані у механізмі реінтеграції в гуманітарному аспекті віднесені: 1) Відновлення та комплексний захист прав людини, починаючи від сприяння у їх реалізації до забезпечення доступу до правосуддя для постраждалих внаслідок бойових дій; 2) Забезпечення доступності медичної і фармацевтичної допомоги на всіх рівнях, зокрема, відновлення державних програм медичних гарантій, програм реімбурсації лікарських засобів тощо; 3) Надання психосоціальної підтримки постраждалим особам, сприяння у проходженні соціальної та медичної реабілітації; 4) Відновлення соціальної інфраструктури та кадрового потенціалу відповідних інституцій; 5) Трансформація ідеологічних засад та відновлення української ідентичності; 6) Залучення міжнародних організацій для сприяння у реалізації гуманітарної реінтеграції.","PeriodicalId":489271,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"71 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141662834","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ","authors":"Олег Мінько","doi":"10.32782/lst/2024-2-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2024-2-5","url":null,"abstract":"Метою статті визначено здійснення теоретичної характеристики інформаційного забезпечення діяльності органів публічної влади в Україні як стратегії розвитку держави. Встановлено, що належний рівень реалізації задачі із диджіталізації діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, здійснення функцій електронного урядування та інформаційного забезпечення діяльності владних суб’єктів реалізується в межах різноманітних соціальних механізмів, в тому числі шляхом впровадження адміністративно-правових засобів. Зазначено, що інформаційне забезпечення діяльності учасників суспільних правовідносин відбувається в межах закріплених правових механізмів. Зроблено висновок про те, що в наукових публікаціях відбувається певне ототожнення понять «інформаційне забезпечення здійснення функцій держави» та «електронне урядування». Аргументовано, що реалізація інформаційно-аналітичного забезпечення функцій держави часто передбачає створення публічних електронних реєстрів, що є базисом для здійснення задач електронного урядування. Підкреслено, що в сучасному суспільстві відбуваються важливі зміни, де інформаційне забезпечення все більше відіграє більш важливу роль. Оскільки технології та інформаційні процеси швидко розвиваються, термінологія у сфері інформаційного забезпечення органів публічної адміністрації справді може ставати більш складною. Обґрунтовано, що основними елементами інформаційного забезпечення органів публічної адміністрації включають: інформаційні технології (ІТ) для обробки та зберігання інформації, в тому числі електронні бази даних, хмарні технології, програмне забезпечення для автоматизації рутинних процесів; захист інформації через розробку та впровадження заходів безпеки для запобігання несанкціонованому доступу, втрати чи пошкодженню даних, в тому числі кіберзахист, захист від втрати даних, шифрування та інші технічні та організаційні заходи; нормативно-правове регулювання питань із обробки та захисту інформації в органах публічної адміністрації, що може включати в себе закони про захист персональних даних, доступ до інформації, кібербезпеку та інші аспекти; формування процедур та стандартів обробки інформації, зокрема, стандартів якості, забезпечення конфіденційності та доступності даних; навчання та розвиток персоналу та кадрового забезпечення того, щоб персонал органів публічної адміністрації мав необхідні навички та знання для ефективної роботи з інформацією, а також розуміння важливості безпеки даних.","PeriodicalId":489271,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"106 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141666093","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"РОЛЬ ОРГАНІВ РАДИ ЄВРОПИ У ЗАХИСТІ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ: НАПРЯМИ СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ","authors":"Зоя Іванцова","doi":"10.32782/lst/2024-2-1","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2024-2-1","url":null,"abstract":"Дане дослідження присвячене визначенню нових викликів в частині захисту конституційних прав людини в Україні та ролі органів Ради Європи у його дотриманні. Розглянуто термінологічні особливості окремих понять досліджуваної тематики з метою удосконалення існуючих в Україні термінологічних традицій, правильного використання термінологічного апарату. Водночас робота спрямована на висвітлення правової дійсності в Україні, сучасних наукових напрацювань та викликів практики правозастосування. В роботі, на підставі першоджерел, здійснено структурований доктринальний та практичний виклад обставин й першопричин досліджуваної проблематики. Здійснено аналіз первинних документів, сучасних реальних випадків необхідності захисту конституційних прав людини й відповідно запропоновано один з варіантів вирішення ситуації, що склалася із правом на ефективний засіб правового захисту. Виокремлено подальші напрямки подальшого емпіричного, порівняльного та деякою мірою критично аналітичного огляду правової дійсності в Україні. Вказано, що подальшому саме винятковий досвід України щодо захисту прав людини в умовах воєнного стану може стати у нагоді в разі появи схожих викликів на європейському континенті. Підсумовано, що ключовою визначається роль органів Ради Європи у можливостях захисту конституційних прав людини в Україні шляхом моніторингу дотримання прав людини, надання консультацій, розробки механізмів й інструментів їх захисту. Підлягає виокремленню роль важливості системного спостереження за ситуацією з правами людини, об'єктивної оцінки ситуації та можливості вжиття заходів для її покращення. У статті робиться висновок про те, що обрана проблематика дослідження є нагальною, комплексною та виправданою з огляду на необхідність удосконалення правових механізмів для забезпечення захисту конституційних прав людини в умовах сучасних викликів та загроз.","PeriodicalId":489271,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"56 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141663101","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПОНЯТТЯ СУБ’ЄКТИВНИХ ПУБЛІЧНИХ СЕРВІСНИХ ПРАВ","authors":"Станіслав Лифлянчик","doi":"10.32782/lst/2024-2-3","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2024-2-3","url":null,"abstract":"Метою наукової роботи визначено встановлення змісту категорії поняття суб’єктивних публічних сервісних прав. У статті визначено, що суб'єктивними публічними правами є права, які належать конкретній особі (суб'єкту) в рамках її взаємодії з державою чи іншими суб'єктами права, і які гарантовані чинним законодавством. До основних характеристик суб'єктивних публічних прав необхідно віднесено: створення та запровадження системи гарантій належності їх реалізації, що мають санкціонуватися державою, встановлюватися чинним законодавством держави; індивідуальність та особистий характер регламентації, що пов’язується із тим, що суб'єктивні публічні права призначені для окремих осіб чи груп осіб (мова йде може бути право на свободу слова, право на освіту, право на особисту недоторканність тощо); захист від необґрунтованого державного втручання, що маю забезпечуватись громадянам та іншим суб'єктам права захист від дій чи бездіяльності державних органів, які можуть порушувати ці права; співвідношення із загальнодержавними інтересами, що не повинні порушуватися внаслідок дій окремих осіб та не створювати перешкод для забезпечення соціального благополуччя та економічного сталого розвитку суспільства. Встановлено, що використання суб’єктивних публічних сервісних прав має корелюватися непорушністю прав та інтересів інших осіб, і суспільства в цілому. Наголошено, що використання суб'єктивних публічних прав пов'язане з відповідальністю перед законом, що означає, що обмеження чи порушення прав може призвести до встановлення взаємної юридичної відповідальності, до якої може бути притягнуто як посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, так і усвідомленням приватної особи своєї соціальної відповідальності перед державою, що має проявлятися у відсутності бажання зловживання наданими правами, зростанням рівня правової свідомості особи, її правової культури та правової активності. До прикладів суб'єктивних публічних сервісних вказано право на доступ до публічної інформації, право на отримання адміністративних послуг, право на соціальну освіту, право використання публічного майна тощо.","PeriodicalId":489271,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"69 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141662942","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ АЗАРТНИХ ІГОР: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ","authors":"Наталія Юдіна","doi":"10.32782/lst/2024-2-7","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2024-2-7","url":null,"abstract":"Метою статті визначено встановлення кола проблемних питань, що визначають вектор наукового пошуку автору у сфері адміністративно-правового регулювання здійснення діяльності у сфері грального бізнесу та проведення азартних ігор в Україні. З’ясовано, що належний рівень адміністративно-правового забезпечення здійснення діяльності, пов’язаної із гральним бізнесом та проведенням азартних ігор, має визнаватися як гарантія дотримання норм моралі у суспільстві та усунення негативного впливу, що може мати така діяльність на психіку, і особливо уразливу психіку малолітні та неповнолітніх дітей. Підкреслено, що розгляд адміністративно-правового регулювання здійснення діяльності, пов’язаної із проведенням азартних ігор, визначається як діяльність, пов’язана із проведенням будь-якої гри, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця. Обґрунтовано, що ознаками азартних ігор є залежність такої діяльності від рівня ймовірності таких процесів, залежності таких процесів від випадковості, ініціативності участі задля отримання матеріального збагачення. Зроблено висновок, що зміст азартних ігор та їх значення в суспільстві та державі розуміється як: певний вид дозвілля, що дозволяє людині розважитися, відволіктися від проблем сьогодення; як певний господарської діяльності; певний вид прибуткової частини Державного бюджету; сфера суспільних відносин, що вимагає додаткового адміністративно-правового регулювання у частині забезпечення контролюта нагляду задля запобігання формування у людей схильності та залежності від азартних ігор, що вимагає пошуку напрямів оптимізації впливу на такий бізнес з боку держави. Підкреслено, що важливим є забезпечення належного адміністративно-правового регулювання за діяльністю, пов’язаною із гральним бізнесом та азартними іграми, що дозволить використовувати таку сферу суспільних відносин як певний засіб економічного зростання країни, та сприятиме мінімізації протиправності та корумпованості такої діяльності та отримання ліцензії на її здійснення, що має сприяти підвищенню надходжень до Державного бюджету.","PeriodicalId":489271,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"42 15","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141663705","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ РЕЄСТР: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ЗНАЧЕННЯ","authors":"Наталія Булат","doi":"10.32782/lst/2024-2-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2024-2-2","url":null,"abstract":"18 листопада 2021 року був прийнятий Закон України «Про публічні електронні реєстри», який, зокрема, містить легальне визначення публічного електронного реєстру. Комплексне розуміння цього поняття є важливим для відмежування публічних електронних реєстрів від інших баз даних, які можуть функціонувати. З огляду на це необхідно визначити, яким ознакам має задовольняти інформаційно-комунікаційна система, щоб розглядатися як публічний електронний реєстр, та проаналізувати ці ознаки. Метою статті є проаналізувати поняття публічного електронного реєстру шляхом виділення та характеристики його ознак. Для досягнення мети спершу аналізуються ознаки публічного електронного реєстру, що безпосередньо слідують з його легального визначення. Надалі розкриваються аспекти публічності електронних реєстрів, які дозволяють відмежувати публічні електронні реєстри від інших інформаційно-комунікаційних систем. У дослідженні застосовуються прийоми формальної логіки (індукція, дедукція, аналіз, синтез, узагальнення, аналогія), завдяки яким аналізується поняття публічного електронного реєстру шляхом виділення та характеристики його ознак. Наукова новизна проявляється в тому, що стаття надає аналіз ознак публічного електронного реєстру – тих, що безпосередньо слідують з його легального визначення, а також тих, через які розкривається публічність електронних реєстрів. Автор робить висновок, що публічний електронний реєстр можна визначити як інформаційно-комунікаційну систему, що перебуває у власності держави, територіальної громади або саморегулівної організації, виконує функції зі збору, накопичення, захисту, обліку, відображення, оброблення та надання реєстрової інформації, яка є доступною, повною, актуальною та презюмується достовірною. Ознаками публічного електронного реєстру є такі: публічний електронний реєстр є інформаційно-комунікаційною системою; публічний електронний реєстр виконує функції зі збору, накопичення, захисту, обліку, відображення, оброблення та надання інформації; публічний електронний реєстр виконує такі функції щодо конкретно визначеної реєстрової інформації; публічний електронний реєстр перебуває у власності держави, територіальної громади або саморегулівної організації; створення публічного електронного реєстру пов’язано з нормотворчою діяльністю уповноважених органів і має відбуватися виключно з урахування об’єктивно існуючих потреб; значення публічного електронного реєстру проявляється в тому, що його реєстрова інформація є доступною, повною, актуальною та презюмується достовірною.","PeriodicalId":489271,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"63 26","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141663178","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"РОЛЬ ПРИНЦИПІВ ПРАВА У РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ","authors":"Олександр Петрович Бабіков","doi":"10.32782/lst/2024-2-8","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2024-2-8","url":null,"abstract":"Статтю присвячено питанням, пов’язаним із застосуванням принципів права під час організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Автор досліджує сутність та значення окремих принципів, вивчає їх природу та визначає ступінь впливу на організацію, проведення та використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інтересах кримінального судочинства. Складовими конституційного принципу верховенства людини як найвищої соціальної цінності, якими є: життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Попарність закріплення цих складових пояснюється високим ступенем їх взаємозумовленості та невід’ємності одна від одної. Визначальним в аспекті порушеного автором питання є принцип верховенства права та його значення для побудови всієї вітчизняної системи права. Відповідно до ст. 8 Конституції України: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу». Принципи права та їх роль у регламентації зазначеної сфери розглянуто в аспекті визначальних Рішеннь Конституційного Суду України та практики Європейського Суду з прав людини, зокрема в аспекті діяльності правоохоронних органів пов’язаної із втручанням у приватне життя особи, обмеженням таємниці спілкування, порушенням недоторканості житла та інших права і свобод людини. Проведеним дослідженням визначено значення принципів права для забезпечення балансу інтересів держави та суспільства та прав і свобод людини при застосуванні кримінального процесуального законодавства у цій сфері. Методологія. Зважаючи на комплексність та складність поставленого питання, використано так методологічні підходи, як діалектичний, порівняльний, системний, функціональний методи, метод узагальнення, аналізу, та інші загальнонаукові й спеціально-правові методи дослідження. Наукова новизна. Вивчення наукових джерел з питань проведення негласних слідчих (розшукових) дій вказує на те, що питання застосування принципів права під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та їх роль, уваги приділено надзвичайно мало. Метою статті є розробка та пошук провадження ефективної моделі системи принципів права, які б забезпечували дотримання прав і свобод особи під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Висновки. Автор статті висловлює думку, що в рішеннях Конституційного Суду України, ЄСПЛ, послідовно обстоюється юридична позиція, що реалізація принципів верховенства права, законності, домірності, юридичної визначеності стосується всіх аспектів діяльності правоохоронних органів, а не лише суб’єктів здійснення правосуддя, в тому числі під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, як заходу який найбільш суттєво може обмежити права і свободи під її кримінального переслідування.","PeriodicalId":489271,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"50 21","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141663125","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПУБЛІЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СЕРВІСІВ В УКРАЇНІ","authors":"Олег Мінько","doi":"10.32782/lst/2024-2-6","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2024-2-6","url":null,"abstract":"Метою наукової статті є визначення особливостей нормативно-правового регулювання забезпечення безпеки публічних інформаційних сервісів в Україні. Визначено, що побудова системи електронного урядування вимагає забезпечення прозорості та відкритості діяльності сучасної держави, яка відображається у доступності інформаційних ресурсів та підзвітності перед громадськістю. Наголошено, що прозорість та доступність інформації є ключовими аспектами для забезпечення реалізації та захисту прав громадян. Встановлено, що забезпечення безпеки публічних інформаційних сервісів стає важливим компонентом механізму національної безпеки. Акцентовано, що належний рівень адміністративно-правового забезпечення публічних інформаційних сервісів функціонально має гарантувати ефективність практичної реалізації прав кожної людини, зокрема, щодо отримання державних чи адміністративних послуг, доступу до публічних відомостей та інших адміністративних актів. Підкреслено, що вирішення проблеми встановлення специфіки адміністративно-правового забезпечення вимог національної безпеки публічних інформаційних сервісів та підвищення ефективності цього механізму є стратегічним завданням розвитку сучасної держави. Обґрунтовано, що створення ефективних заходів з захисту інформації у контексті національної безпеки відображає ключовий аспект управління державою в епоху інформаційних технологій. Підкреслено, що забезпечення цілісності, конфіденційності та доступності державної інформації стає стратегічно важливим завданням для збереження національної безпеки. Зроблено висновок, що врахування принципів безпеки в інформаційному середовищі є важливим для забезпечення функціонування сучасної держави та виконання нею своїх завдань.","PeriodicalId":489271,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"36 26","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141663872","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"АЛЬТЕРНАТИВНІ (ПОЗАСУДОВІ) СПОСОБИ ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОВИХ СПОРІВ: ГЕНЕЗА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ","authors":"Анастасія Закопай","doi":"10.32782/lst/2024-2-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2024-2-9","url":null,"abstract":"Метою наукової статті визначено здійснення генези наукових досліджень альтернативних (позасудових) способів врегулювання правових спорів. Зазначено, що врегулювання правових спорів з давніх часів розвитку людства є одним із головних завдань функціонування держави. Підкреслено, що способи врегулювання спорів залежать як від наявних у суб’єкта економічних, соціальних можливостей задоволення його інтересів та потреб, так і від визначення об’єктивних факторів, що обумовлюють обрання того чи іншого способу захисту. Визначено, що врегулювання правових спорів часто пов’язується із застосуванням звернення особи до відповідних юрисдикційних органів, якими є судові органи, адміністративні органи, правоохоронні органи. Зроблено висновок, що належний рівень ефективності таких способів врегулювання спорів, вони характеризуються як необхідністю володіння більш значним процесуальним часом для вирішення конфліктів, так і необхідністю застосування додаткових фінансових витрат, пов’язаних із справлянням судового збору, оплати послуг юридичної допомоги та консультацій тощо. Зроблено висновок, що здійснення наукових досліджень встановлення сутності та системи альтернативних (позасудових) спорів здійснюється в межах розгляду окремих їх різновидів, що не дозволяє встановити їх структуру на основі комплексності. На підставі узагальнень наукових публікацій зроблено висновок, що способи захисту порушених прав та врегулювання правових спорів розуміються як певні прийоми, методи, дії, реалізація яких досягає компромісного чи імперативного вирішення юридичної справи. Підкреслено, що способи захисту порушених прав та інтересів особи реалізуються в межах позасудової та судової форм діяльності. До альтернативних (позасудових) способів захисту прав особи та врегулювання спорів віднесено: адміністративний порядок розгляду скарги; арбітраж; третейський суд; медіація; самозахист.","PeriodicalId":489271,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"75 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141664611","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ЦІННІСНЕ ЗНАЧЕННЯ ГАЛУЗІ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА У СИСТЕМІ ПРАВА УКРАЇНИ","authors":"Жанна Мандриченко","doi":"10.32782/lst/2024-2-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.32782/lst/2024-2-4","url":null,"abstract":"У статті підкреслено, що у важких історичних умовах завжди активізуються ціннісні пошуки, і юридична наука не є виключенням. Зараз в Україні, в умовах повномасштабного вторгнення, відкриваються нові аспекти таких традиційних для юридичної науки питань, як сучасне розуміння справедливості, рівності та інших важливих категорій, що неодмінно приводить до опрацювання питання цінностей. Сформульовано, що ціннісне значення галузі адміністративного права України для системи права України обумовлюється кількома чинниками. По-перше, адміністративне право встановлює правові основи для функціонування органів виконавчої влади, визначає їхні повноваження та компетенцію, що забезпечує ефективність та належне виконання державних функцій. Це сприяє організації та регулюванню відносин між державою і особистістю, забезпечуючи порядок і стабільність у суспільстві. По-друге, адміністративне право виконує важливу роль у захисті прав і свобод особистості. Воно надає інструменти для контролю за діяльністю органів публічної влади, забезпечує можливість оскарження неправомірних рішень та дій посадових осіб. Це підвищує рівень відповідальності органів публічної влади у цілому та зміцнює довіру громадян до окремих систем цих органів (наприклад, до системи правосуддя). По-третє, адміністративне право сприяє реалізації принципів законності, прозорості та підзвітності у державному управлінні. Воно забезпечує нормативну базу для таких рішень і дій органів виконавчої влади, які відповідають вимогам законодавства та публічним інтересам. По-четверте, адміністративне право України сприяє інтеграції національної системи права до європейського правового простору. Впровадження європейських стандартів адміністративного права підвищує ефективність публічного управління та захист прав особистості, що відповідає стратегічним цілям розвитку України.","PeriodicalId":489271,"journal":{"name":"Law. State. Technology","volume":"41 19","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141663606","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}