{"title":"Історіографія впровадження та розвитку дистанційного навчання і його основні види","authors":"Данило Зварич","doi":"10.32405/2411-1317-2023-3-175-186","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-175-186","url":null,"abstract":"У цій статті висвітлюється процес виникнення та розвитку дистанційного навчання і його види у світі та Україні. При цьому із використанням системного і синергетичного підходів та таких методів, як аналізу і синтезу, індукції та дедукції, історичного, компаративного, порівняльного і контент-аналізу встановлено, що трактування віддаленого здобуття нових знань в Україні, Європі та світі в цілому аналогічні. Разом із цим динаміка економічних і соціальних процесів у сучасному суспільстві та кардинальні зміни у способах використання і поширення інформації зумовлюють істотну еволюцію освітніх технологій та сприяють дуже активному впровадженню онлайн-навчання як одного із основних напрямків реформування і стратегічного розвитку освітньої системи України. Водночас із цим в умовах її модернізації особливої актуальності набувають інформаційні технології у системі саме методологічної діяльності та визначення переваг і недоліків сучасних засобів дистанційного навчання та впровадження нових сучасних методів його здійснення із використанням нових підходів до його організації в умовах пандемії COVID‑19 і віроломного протиправного збройного вторгнення армії Росії у суверенну Україну, системний аналіз яких і став найосновнішим завданням цієї наукової розвідки.","PeriodicalId":489248,"journal":{"name":"Ukraïnsʹkij pedagogìčnij žurnal","volume":"51 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135817068","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Особливості освітнього процесу в умовах повномасштабних бойових дій","authors":"Марина Чикалова, Наталія Юхно","doi":"10.32405/2411-1317-2023-3-13-22","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-13-22","url":null,"abstract":"
 У статті автори акцентують увагу на специфіці ведення навчального процесу в умовах війни. Розкрито позитивні (віддалений доступ, гнучкий графік підготовки та виконання завдань, виховання самостійності та самодисципліни тощо) та негативні (насамперед: технічні проблеми, відсутність зв’язку, інтернету, брак живого спілкування, що часто переростає в ізольованість та відчуженість тощо) сторони дистанційного навчання; особлива увага зосереджена на доцільності проведення змішаного типу занять, які поєднують елементи традиційного навчання у закладах освіти (лекційні заняття, створення спільних проєктів, організація рактичних занять та самостійної роботи тощо) з використанням інформаційних технологій та онлайн-ресурсів (взаємодія з викладачем чи одногрупниками через віртуальні платформи та інструменти тощо). Проблема живого спілкування (комунікативний аспект) за роки дистанційного навчання постала доволі гостро не лише у загальноосвітніх закладах, але й у закладах вищої освіти. Адже лише дієва взаємодія між учнями/студентами та викладачами мотивує до спільного вирішення завдань та сприяє розвитку комунікативних навичок та активної позиції у здобутті знань. Проведено паралель надання освітніх онлайн-послуг учням гімназії та студентам університету. Наголошено на актуальності співпраці загальноосвітніх навчальних закладів та університетів у питаннях взаємоінтеграції в освітній простір. Виокремлено основні складові ефективної взаємодії з питань наукових досліджень, академічної мобільності, проведення культурних заходів тощо. Схарактеризовано рекомендації стосовно забезпечення якісної освіти в умовах форс-мажорних обставин, що зумовлюють онлайн-навчання. Визначено, що перспективи подальших наукових розвідок у сфері організації дистанційного навчання доцільно пов’язати з підготовкою викладацького складу до роботи у змішаному форматі та використанням інноваційних інтерактивних методів навчання.","PeriodicalId":489248,"journal":{"name":"Ukraïnsʹkij pedagogìčnij žurnal","volume":"38 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135815783","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Експериментальне дослідження сформованості каузального мислення здобувачів загальної середньої освіти","authors":"Юрій Жук, Лідія Ващенко, Світлана Науменко","doi":"10.32405/2411-1317-2023-3-63-78","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-63-78","url":null,"abstract":"Авторами запропоновано й апробовано методику оцінювання рівня сформованості каузального мислення, засновану на тестових технологіях. Методика полягає у використанні критеріально-орієнтованого тесту, що містить дві групи запитань, формулювання яких ініціює різну розумову діяльність учнів. В одній групі запитань запропоновані для вибору варіанти можливих причинно-наслідкових зв’язків між процесами, явищами чи подіями, що вивчаються в даній предметній галузі (каузально-орієнтована група запитань). Інша група запитань спрямована на знання раніше вивчених понять і явно не містить прохання вказати причинно-наслідкові зв’язки між ними (не каузально-орієнтована група запитань). Обидві групи запитань представлені тестовими завданням із вибором відповіді із низки запропонованих варіантів.З метою дослідження властивостей тесту в його структурі використовувалися опції «складність» та «вагаюся». Отримані в результаті експерименту дані дозволяють зробити висновок, що запропонована структура тесту показала достатню здатність диференціювати результати педагогічних вимірювань щодо каузально-орієнтованих та не каузально-орієнтованих запитань, що, своєю чергою, дає можливість порівняти в учнів рівні засвоєння навчального матеріалу та сформованості каузального мислення під час використання одного тесту. Короткий формат тесту уможливлює його використання безпосередньо під час реального освітнього процесу. Складання тестових завдань доволі просто реалізувати вчителеві самостійно відповідно до цілей контролю контекстного навчання.","PeriodicalId":489248,"journal":{"name":"Ukraïnsʹkij pedagogìčnij žurnal","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135816301","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Феномен декаплінгу як важлива умова організації сталого розвитку національної системи освіти","authors":"Тамара Пушкарьова","doi":"10.32405/2411-1317-2023-3-123-131","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-123-131","url":null,"abstract":"У представленій до обговорення науковцями та практиками статті надано тлумачення феномену декаплінгу. Наведено узагальнене визначення означеного явища та специфічні особливості його проявів у структурній розбудові сучасної української школи. Обговорено методологічну відповідність залучення поняття «декаплінг» до категоріального апарату педагогічноїнауки та охарактеризовано коло організаційних і методичних питань, які є дотичними до проявівдекаплінг ефекту під час провадження освітньої діяльності. Проаналізовано результативні ознаки, що супроводжують прояви декаплінгу в умовах реформування системи національної освіти,в аспекті узгодження, з одного боку, якісного рівня послуг, а з іншого боку, кількісного заощадження ресурсів, які задіяні у функціонально-організаційнійконструкції освітньої галузі.","PeriodicalId":489248,"journal":{"name":"Ukraïnsʹkij pedagogìčnij žurnal","volume":"70 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135815511","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Вивчення уявлень учителів про власну медіа-інформаційну грамотність","authors":"Антоніна Гривко","doi":"10.32405/2411-1317-2023-3-79-92","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-79-92","url":null,"abstract":"У статті актуалізовано проблему медійно-інформаційної грамотності (МІГ) учителів. Теоретично обґрунтовано необхідність оцінювання МІГ учителів у рамках внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти та пошуку (розроблення) відповідного інструменту. Розглянуто різні наукові підходи до визначення дефініційної рамкита структурної концепції МІГ.Запропоновано результати апробації двовимірного опитувальника (особистісний і професійний вимір) для самооцінювання МІГ вчителів для подальшого розроблення рекомендацій щодо можливого вдосконалення і використання його в системі внутрішнього контролю закладів загальної середньої освіти.На прикладі апробаційно-розвідувального дослідження, у якому взяли участь 349 учителів закладів загальної середньої освіти, з’ясовано придатність використовуваного опитувальника для самооцінювання МІГ учителів у межах внутрішньошкільного оцінювання якості освіти. Показано можливості аналізу та інтерпритації результатів опитування. Застосування двовимірної анкети дало можливість порівняти оцінку педагогів власної особистісної та педагогічної МІГ; за результатами кластерного та факторного аналізу визначити значущі групи компонентів МІГ учителів (відповідно до уявлень реципієнтів), побудувати актуальну для досліджуваної вибірки модель МІГ (що дало змогу визначити в її структурі знання та навички, які потребують найбільшої уваги/розвитку). Показано можливість зіставлення результатів самооцінювання МІГ учителів, згрупованих за різними ознаками, наприклад, за приналежністю до закладів освіти за типом населеного пункту, за спеціалізацією – належністю до певної освітньої галузі. У процесі дослідження з’ясовано загальні тенденції розвитку МІГ учителів, зокрема потреби педагогів щодо вдосконалення певних навичок у її структурі. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на визначення та методичне обґрунтування заходів для їх задоволення.","PeriodicalId":489248,"journal":{"name":"Ukraïnsʹkij pedagogìčnij žurnal","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135815513","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Застосування інновацій у процесі організації освітнього процесу здобувачів вищої освіти в умовах магістратури","authors":"Віталій Кучер, Тетяна Рожнова","doi":"10.32405/2411-1317-2023-3-155-162","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-155-162","url":null,"abstract":"У статті розглянуто ключові аспекти інноваційного підходу до організації освітнього процесу та підготовки здобувачів вищої освіти другого рівня навчання, а також описано методи використання новітніх технологій у процесі організації освітнього процесу, а саме: використання інтерактивних технологій, віртуальних лабораторій, спеціальних програмних засобів та вебсерверів, електронних платформ, створення електронної бази та ін.Досліджено та охарактеризовано можливості інформатизації освітнього простору та вказано на необхідність введення інноваційного підходу щодо організації освітнього процесу підготовки здобувачів вищої освіти другого рівня навчання. Розкрито доцільність використання новітніх технологій у процесі організації навчання у закладах вищої освіти, зокрема описано доцільність створення електронної бази даних.Описано використання нових інформаційних технологій при підготовці та організації освітнього процесу у закладах вищої освіти на прикладі Житомирського державного університету імені Івана Франка. Проведено аналіз електронної системи документообігу «Е‑портфоліо» у цьому ж університеті.","PeriodicalId":489248,"journal":{"name":"Ukraïnsʹkij pedagogìčnij žurnal","volume":"2013 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135815514","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Концепція базової фізичної освіти: основні положення та умови реалізації","authors":"Микола Головко","doi":"10.32405/2411-1317-2023-3-54-62","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-54-62","url":null,"abstract":"У статті висвітлюються основні положення Концепції базової фізичної освіти, розробленої науковими співробітниками відділу біологічної, хімічної та фізичної освіти Інституту педагогіки НАПН України. Наголошується, що Концепція є важливим складником процесу імплементації Державного стандарту базової середньої освіти третього покоління в освітню практику та розвиває ідею переходу від стандарту змісту до стандарту обов’язкових результатів навчання. Її запровадження сприятиме утвердженню компетентнісної парадигми формування та реалізації змісту фізичного складника природничої освітньої галузі, пріоритетом якої є розвиток у здобувачів базової освіти здатності використовувати набуті знання на практиці. Відтак освітній процес із фізики орієнтується не на розширення та поглиблення змісту навчання, а, насамперед, на вдосконалення в учнів умінь і навичок досліджувати явища природи, аналізувати та інтерпретувати результати як основу формування дослідницької компетентності та ключової компетентності в галузі природничих наук.Обґрунтовуються теоретичні підходи, покладені в основу Концепції, їх відповідність сучасному стану психолого-педагогічної науки, дидактики та методики навчання фізики, світовим тенденціях розвитку освітньої практики. Акцентується увага на механізмах, що забезпечують можливість реалізації у шкільній практиці варіативних моделей базового курсу фізики залежно від особистісних уподобань здобувачів, умов конкретного закладу освіти та методичної майстерності педагогів.Аналізуються шляхи та визначаються умови реалізації Концепції як системи положень, що визначають освітню стратегію реалізації фізичного складника природничої освітньої галузі, спрямовану на формування та розвиток у здобувачів базової освіти умінь досліджувати навколишній світ та гармонійно й відповідально взаємодіяти з природою та суспільством.","PeriodicalId":489248,"journal":{"name":"Ukraïnsʹkij pedagogìčnij žurnal","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135815508","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Підготовка майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у закладі професійної (професійно-технічної) освіти","authors":"Лілія Уклеїна","doi":"10.32405/2411-1317-2023-3-101-113","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-101-113","url":null,"abstract":"У статті охарактеризовано організацію проведення експериментальної роботи, доведено ефективність моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О шляхом представлення результатів дослідження та наведено методичні рекомендації щодо практичного її впровадження в освітню практику.Метою дослідження є розробка та апробація моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів.Педагогічний експеримент було здійснено у період з 2018 до 2021 рік включно. Він містив три взаємозумовлених та повязаних етапи: констатувальний, формувальний, узагальнювальний. До проведення експериментального дослідження було залучено однаковий кількісно-якісний склад респондентів з урахуванням стажу роботи, кваліфікації, форми навчання, що забезпечило вичерпне відображення генеральної сукупності, сформувало вибіркову сукупність та забезпечило її репрезентативність для проведення статистичної обробки даних.","PeriodicalId":489248,"journal":{"name":"Ukraïnsʹkij pedagogìčnij žurnal","volume":"24 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135815668","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Особливості підготовки майбутніх учителів до впровадження інтегративного підходу в освітній процес","authors":"Тетяна Підгорна, Ігор Твердохліб","doi":"10.32405/2411-1317-2023-3-132-143","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-132-143","url":null,"abstract":"У статті на основі аналізу науково-педагогічних джерел визначено та охарактеризовано етапи розвитку поняття інтеграції в освіті. Констатовано, що на різних етапах відбувається не переродження розуміння поняття, а його збагачення і доповнення новими характеристиками. Розглянуто особливості запровадження інтегративного підходу в сучасних умовах широкого використання цифрових освітніх ресурсів. Було доведено, що застосування інтегрованого навчання сприяє формуванню в учнів цілісної наукової картини світу, розумінню місця знань з того чи іншого навчального предмета в сучасному технологічному, інформаційному суспільстві. Також у статті подано вимоги до підготовки вчителів, якими вони мають володіти для можливості успішно реалізовувати освітній процес з врахуванням особливостей інтегрованого навчання та активного використання цифрових технологій в освітній діяльності. Авторами розроблено і подано в статті технологічну схему реалізації інтегрованого навчання, відповідно до якої визначено етапи підготовки вчителя до проведення інтегрованого уроку. За цією схемою спочатку визначається об’єкт вивчення, а потім предмети, на які можна розділити розглядуваний об’єкт. На наступному етапі визначаються освітні цілі інтегрованих навчальних предметів та інтегрована освітня мета. Далі добираються зміст, засоби, методи, організаційні форми навчання з відповідних предметів. Запропоновану в дослідженні технологічну схему організації інтегрованого навчання доцільно застосовувати вчителям у процесі підготовки до проведення інтегрованих уроків, а наведені теми для вивчення майбутніми вчителями сприятимуть формуванню і розвитку знань студентів педагогічних спеціальностей щодо різних електронних освітніх ресурсів, розумінню особливостей методики здійснення освітнього процесу на різних етапах уроків з педагогічно виваженим використанням електронних освітніх ресурсів на засадах інтегрованого навчання.","PeriodicalId":489248,"journal":{"name":"Ukraïnsʹkij pedagogìčnij žurnal","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135815663","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Розвиток професійної майстерності спеціалістів медсестринства через організацію післядипломного освітнього процесу","authors":"Зоя Шарлович","doi":"10.32405/2411-1317-2023-3-93-100","DOIUrl":"https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-93-100","url":null,"abstract":"Організація освітнього процесу післядипломної підготовки спеціалістів медсестринства здійснюється на підставі законодавчих актів, нормативних документів і спрямована на виконання навчальних планів і навчальних програм відповідно до циклів спеціалізації і удосконалення. Для досягнення навчальних цілей, необхідним є використання сучасних організаційних підходів, новітніх освітніх і цифрових технологій, що забезпечить потреби слухачів в оновленні, отриманні нових знань; формуванні практичних умінь, оволодінні навичками, формуванні загальних і професійних компетенцій, які б відповідали міжнародним медсестринським стандартам і протоколам. Тісна співпраця закладів післядипломної медичної освіти і закладів практичної хорони здоров’я забезпечує можливість досягнення потреби суміжних галузей у безперервному навчанні спеціалістів медсестринства та розвитку їх професійної майстерності.Зазначено, що для досягнення мети щодо розвитку професійної майстерності спеціалістів медсестринства необхідно опиратися на законодавчу і нормативну базу, яка регулює діяльність у сфері післядипломної освіти. Водночас у закладах медичної освіти та їх структурних підрозділах, які надають післядипломні послуги, необхідно вивчати попит закладів практичної охорони здоров’я; швидко реагувати, постійно оновлювати і доповнювати навчальні плани і навчальні програми, відповідно до вимог часу та інтенсивних змін і розвитку медицини; удосконалювати практичну складову на доклінічному етапі з розгортанням сучасних, добре обладнаних доклінічних симуляційних кабінетів і центрів; залучати до викладання фахівців, які мають досвід практичної роботи на медсестринських посадах в закладах практичної охорони здоров’я.Ефективна організації післядипломного навчання спеціалістів медсестринства, створення інноваційного освітнього простору, спрямування на пошук продуктивних форм, методів і засобів організації безперервної професійної освіти, сприятиме розвитку професійної майстерності спеціалістів медсестринства.","PeriodicalId":489248,"journal":{"name":"Ukraïnsʹkij pedagogìčnij žurnal","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135815667","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}