{"title":"РОЗРОБКА МЕТОДОЛОГІЇ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ СТАНДАРТУ ISO 27001","authors":"Євгеній Курій, Віталій Сусукайло, Іван Опірський","doi":"10.18372/2410-7840.25.17938","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2410-7840.25.17938","url":null,"abstract":"Даний науковий документ пропонує розробку методології оцінки відповідності організацій новій версії стандарту ISO 27001, яка була представлена в кінці 2022 року. Висока значущість інформаційної безпеки в сучасному світі вимагає від компаній адаптувати свої практики та політики до нових вимог стандарту. Автори аналізують останні дослідження у галузі впровадження стандарту ISO 27001 та недоліки релевантних матеріалів для оцінки відповідності. Методологія включає аналіз нових вимог стандарту, порівняння їх із зіставленням існуючих практик організацій, визначення «гепів» (розривів/невідповідностей) між ними, розробку плану впровадження змін та моніторингу відповідності. Запропоновані рекомендації допоможуть організаціям забезпечити ефективний перехід на новий стандарт, мінімізувати ризики і зберегти високий рівень інформаційної безпеки. Ця методологія є актуальним інструментом для організацій, що прагнуть адаптувати свої практики і політики до нової версії стандарту ISO 27001 та підтримувати безпеку своєї інформації на високому рівні. Дана розробка враховує унікальні потреби організацій та сприяє їхньому успішному впровадженню нових практик і вимог інформаційної безпеки. Ця стаття має на меті допомогти читачам зрозуміти складність та важливість проведення початкової оцінки на невідповідність перед впровадженням стандарту та висвітлити ефективність застосування детального чекліста під час проведення аналізу на невідповідності. Для підтримки дослідження був проведений детальний аналіз літератури та статей, що стосуються впровадження стандарту ISO 27001 в організаціях.","PeriodicalId":487611,"journal":{"name":"Ukrainian Information Security Research Journal","volume":"5 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135781739","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ БЕЗПЕКИ В ХМАРНИХ СЕРЕДОВИЩАХ ТА ВИРІШЕННЯ З ЗАСТОСУВАННЯМ ПІДХОДУ “БЕЗПЕКА ЯК КОД”","authors":"Олександр Вахула, Іван Опірський","doi":"10.18372/2410-7840.25.17936","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2410-7840.25.17936","url":null,"abstract":"“Безпека як код”- це підхід організації безпеки в хмарних середовищах, який полягає на методі інтеграції контролів безпеки, політик та кращих практик безпосередньо в процеси розробки та розгортання програмного забезпечення. Процес інтеграції включає трансформацію вимог безпеки та конфігурацій в програмний код, який в свою чергу вважається невід’ємною частиною повного життєвого циклу розробки програмного забезпечення. Вбудовуванням мір безпеки в код, скріпти, шаблони та автоматизовані робочі процеси, організація забезпечує, що є чітко визначені контролі безпеки, які консистентно та примусово будуть застосовані на всіх операційних фазах створення програмного забезпечення (розробка, тестування, впровадження, підтримка). В даній статті розглянуто основні проблеми побудови безпеки в хмарних середовищах та їх причини, також розглядає складові та принципи підходу «Безпека як код”, приклад реалізації з поясненням, переваги даного підходу, а також роль DevSecOps. Ця стаття має на меті допомогти читачам зрозуміти важливість підходу “Безпека як код”, як одного з найефективніших методів організації безпеки в хмарних середовищах. Так, як хмарні середовища продовжують розвиватися та поширюватися, а загрози стають все більш складними, підхід “Безпека як код” являє собою основну стратегію для про-активного захисту цифрових активів. Ця публікація слугує посібником для розуміння, впровадження та отримання переваг від підходу “Безпеки як код”, надаючи уявлення про майбутній ландшафт безпеки хмарних середовищ та важливу роль автоматизації та інтеграції у вирішенні сучасних викликів безпеки. Для підтримки дослідження було проведена широкий аналіз літератури та статей, які надають інформацію про підхід “Безпека як код” та його застосування.","PeriodicalId":487611,"journal":{"name":"Ukrainian Information Security Research Journal","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135821036","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ СУМИ РИЗИКІВ КІБЕРБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ","authors":"Сергій Гончар, Олександр Потенко","doi":"10.18372/2410-7840.25.17941","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2410-7840.25.17941","url":null,"abstract":"Для визначення економічної доцільності застосування і вибору тих чи інших заходів по обробці ризику проекту у цілому, включаючи як організаційні, так і технічні, необхідно здійснити оціночне порівняння вартості таких заходів з максимальною величиною збитків в результаті дії декількох ризиків. В роботі запропонована методологія оцінки суми ризиків кібербезпеки інформаційної системи об’єктів критичної інфраструктури. Запропонована у статті методологія базується на застосуванні методів розрахунку суми ризиків і обчислення комплексного ризику. На підставі запропонованої в даній статті методології представлено структурні рішення обчислювальних систем оцінки ризику кібербезпеки інформаційних систем, що реалізують методи розрахунку суми ризиків та обчислення комплексного ризику, а також побудовані програмні системи. Отримані результати можуть бути використані при визначенні ризику складного проекту (може бути складна інформаційна система), що характеризується наслідками при реалізації даного проекту і ймовірністю цих наслідків.","PeriodicalId":487611,"journal":{"name":"Ukrainian Information Security Research Journal","volume":"67 1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135781749","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ МОДЕЛІ ОЦІНКИ ЗМІНИ ПАРАМЕТРІВ ОПТОВОЛОКОННОГО СЕРЕДОВИЩА ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ","authors":"Людмила Погребняк, Марія Романенко, Юлія Болотюк","doi":"10.18372/2410-7840.25.17934","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2410-7840.25.17934","url":null,"abstract":"На сьогодні, для передачі інформації між складовими мереж на основі засобів з вбудованим програмним забезпеченням використовується декілька фізичних середовищ, а саме: радіоканал, оптоволоконні та проводові лінії. В роботі розглядається можливість зміни основних параметрів оптоволоконної лінії від часу експлуатації. При цьому вважається що умови експлуатації цих ліній відповідають умовам встановленим виробниками. У процесі експлуатації, оптоволоконні лінії передачі інформації піддаються різним зовнішнім впливам (нагрів, охолодження, сонячна радіація, механічне та електричне навантаження). Допустима ступінь цих впливів визначається технічною та експлуатаційною документацією і залежать від конструкції оптоволоконних виробів, кліматичного виконання, способу, монтажу та прокладки. Параметрами, які використовуються для оцінки, можуть бути: експлуатаційні (вимірюються штатними приладами без виведення обладнання з експлуатації); параметри технічного стану (вимірюються зовнішнім устаткуванням із зупинкою обладнання, частковим або повним розбиранням). На основі проведеного аналізу існуючих методів оцінки зміни основних параметрів оптоволоконних ліній у часі, поглиблено розглядається один із методів для вирішення завдань технічної діагностики мереж із вбудованим програмним забезпеченням. У своїх працях автори розглядають безконтактний індукційний метод технічної діагностики для об'єкта контролю у вигляді програмно-апаратного комплексу на основі енерго-часового параметра діагностування. Даний параметр дозволяє, без втручання у роботу системи, вимірювати та кількісно оцінювати внутрішні фізико-хімічні процеси старіння складових частин об'єкта контролю. Запропоновані підходи можна застосовувати, у тому числі, для контролю фізичної цілісності об’єкта контролю.","PeriodicalId":487611,"journal":{"name":"Ukrainian Information Security Research Journal","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135781748","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"МЕТОДОЛОГІЯ МАСКУВАННЯ ТРАФІКУ У СПЕЦІАЛІЗОВАНІЙ МЕРЕЖІ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ","authors":"Сергій Клімович","doi":"10.18372/2410-7840.25.17935","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2410-7840.25.17935","url":null,"abstract":"У зв'язку зі зростаючими загрозами в кібербезпеці, існує необхідність в розробці нових підходів (нової методології) маскування трафіку для уникнення виявлення та аналізу трафіку з боку несанкціонованих осіб. Маскування трафіку дозволяє приховувати характеристики переданих даних, такі як джерело, призначення, тип та об'єм, шлях та інші метадані, що надають змогу ідентифікувати та аналізувати комунікацію. Це може бути особливо корисним у випадках, коли необхідно зберегти приватність користувачів або запобігти виявленню конфіденційної інформації. Сучасні методи аналізу трафіку постійно вдосконалюються, тому виникає потреба в розвитку нових підходів до маскування у відповідності до змін в технологіях аналізу даних. Актуальність роботи пов’язана з тим, що дії адміністратора спеціалізованої мережі щодо забезпечення безпеки її функціонування спрямовані на розв’язання двох взаємопов’язаних завдань, а саме: забезпечення скритного функціонування мережі і виявлення фактів стороннього втручання (виявлення дій сторонніх осіб). Обидва завдання суворо регламентовані керівними документами, но кінцевий результат залежить від глибини розуміння посадовою особою існуючої проблеми, ступеня володіння методологією забезпечення безпеки функціонування спеціалізованої мережі, наявних матеріальних (в тому числі фінансових) засобів та наявного часового ресурсу. В роботі проведено аналіз існуючих підходів до забезпечення маскування трафіку в мережі, наведено алгоритми (варіанти програмної реалізації) механізмів маскування та виявлення факту маскування трафіку в спеціалізованій мережі передачі даних.","PeriodicalId":487611,"journal":{"name":"Ukrainian Information Security Research Journal","volume":"57-58 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135821028","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ГЕНЕРАТОРІВ ПСЕВДОВИПАДКОВИХ ЧИСЕЛ ТА ПОСЛІДОВНОСТЕЙ В КІБЕРБЕЗПЕЦІ, МЕТОДИ ЇХ ПОБУДОВИ ТА ОЦІНКИ ЯКОСТІ","authors":"Марія Хомік, Олег Гарасимчук","doi":"10.18372/2410-7840.25.17940","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2410-7840.25.17940","url":null,"abstract":"У зв'язку з бурхливим розвитком обчислювальної і вимірювальної техніки, а також із впровадженням новітніх технологій значно розширилась сфера застосування генераторів псевдовипадкових чисел та псевдовипадкових послідовностей, що ставить нові вимоги до їх проектування та методів оцінки якості. Якісні псевдовипадкові послідовності, хоча і є за своєю суттю детермінованими, володіють проте практично всіма властивостями реалізацій істинно випадкових процесів і успішно їх замінюють, оскільки формування випадкових послідовностей надзвичайно складне. У зв'язку з різноманітністю і широким спектром завдань, які потребують використання псевдовипадкових числових послідовностей, постійно розробляються і вдосконалюються нові алгоритми, методи і засоби для отримання таких послідовностей. За допомогою генераторів псевдовипадкових послідовностей можна отримувати послідовності чисел, де кожен елемент практично незалежний від інших і відповідає певному заданому закону розподілу, найбільш поширеним з яких є рівномірний закон розподілу. Завдяки своїм статистичним властивостям та швидкості генерації генератори псевдовипадкових чисел та послідовностей є важливим інструментом для багатьох сфер діяльності: імітаційного моделювання (економічні, математичні, фізичні, медичні дослідження, військова справа), розробок комп’ютерних ігор (генерація 3D-моделей, текстур та світів, а також створення різноманітності та випадковості у поведінці персонажів та подій), вимірювальної техніки. Загалом важливо відзначити, що розробники генераторів псевдовипадкових послідовностей стикаються з низкою жорстких вимог, щодо певних характеристик результатів, які вони створюють за допомогою цих генераторів. Ці вимоги можуть варіюватися залежно від конкретного призначення генератора, і в разі використання псевдовипадкових послідовностей у сферах кібербезпеки та захисту інформації, вони можуть бути особливо високими і вимогливими. Наприклад, для криптографічних застосувань вимоги є надзвичайно суворими і часом навіть протирічать одна одній. Для перевірки відповідності згенерованої послідовності заданим критеріям та вимогам необхідно провести оцінювання її якості, під час якого проводиться оцінювання за різними ознаками та параметрами. Оскільки при розробці генераторів псевдовипадкових послідовностей прагнуть досягти того, щоб вони були схожі на послідовності чисел, що розподіляються дійсно випадково, то в основі будь-якого оцінювання генераторів лежить порівняння статистичних характеристик згенерованої послідовності з характеристиками істинно випадкових послідовностей. З цією метою використовуються різноманітні тести, які дозволяють виявляти наявні статистичні закономірності і, таким чином, виявляти низьку якість згенерованих псевдовипадкових послідовностей.","PeriodicalId":487611,"journal":{"name":"Ukrainian Information Security Research Journal","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135781738","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Сергій Євсеєв, Юрій Тимонін, Сергій Веретюк, Тетяна Войтко, Дмитро Оленюк
{"title":"СИНТЕЗ МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНИХ САНКЦІЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ВІРТУАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ В УМОВАХ АНТАГОНІСТИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА","authors":"Сергій Євсеєв, Юрій Тимонін, Сергій Веретюк, Тетяна Войтко, Дмитро Оленюк","doi":"10.18372/2410-7840.25.17939","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2410-7840.25.17939","url":null,"abstract":"Швидка інтеграція віртуальних комунікацій у суспільне життя актуалізує потребу у створенні безпечного й комфортного середовища для комунікації користувачів віртуальних спільнот. Метою дослідження є підвищення рівня інформаційної безпеки соціальних віртуальних груп шляхом обґрунтування та формалізації особливостей застосування інструментів соціального контролю для управління динамікою віртуальної спільноти в інформаційному просторі. На основі моделей Моно та популяційної динаміки формалізовано процес еволюції віртуальної спільноти в умовах антагоністичного середовища, а також функціонал управління та забезпечення стійкістю віртуальної спільноти в соціальних інтернет-сервісах. Параметрами моделі визначено вплив частки деструктивних публікацій, які становлять загрозу інформаційній безпеці соціальній спільноті; глибина комунікації акторів досліджуваної спільноти з учасниками антагоністичної спільноти; показники якості контенту. У дослідженні набули подальшого розвитку компоненти соціального контролю в соціальних інтернет-сервісах та класифікація порушників інформаційної безпеки.","PeriodicalId":487611,"journal":{"name":"Ukrainian Information Security Research Journal","volume":"69 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135821033","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ЗАСОБІВ І МЕТОДІВ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ","authors":"Андрій Давидюк","doi":"10.18372/2410-7840.25.17937","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2410-7840.25.17937","url":null,"abstract":"Наявні методи та засоби забезпечення кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, розроблені на основі міжнародних стандартів та кращих практик, є досить ефективними в умовах мирного часу, проте не враховують гібридний характер війни, за якого з’являються нові загрози, зокрема такі як фізичне знищення, захоплення противником, відсутність можливості постійного моніторингу та контролю, обмеження в ресурсах захисту та наявному персоналі, проблеми в поставках обладнання для відновлення, перебої в процесах обміну інформацією, потреба у частій зміні умов функціонування, динамічне зростання кількості та якості кібератак тощо, через що їх ефективність значно спадає. З огляду на це виникає потреба у розробці нових та удосконалення існуючих методів та засобів кіберзахисту з метою підвищення рівня кібербезпеки критичної інфраструктури. Від забезпечення кібербезпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури як невід’ємної частини об’єктів критичної інфраструктури залежить безпека населення, виконання бойових завдань військами.","PeriodicalId":487611,"journal":{"name":"Ukrainian Information Security Research Journal","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-19","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135781737","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"АНАЛІЗ ВПЛИВУ ІНОЗЕМНОГО ІТ БІЗНЕСУ НА ЛАНДШАФТ ЗАГРОЗ КІБЕРБЕЗПЕЦІ ДЕРЖАВИ","authors":"Юлія Хохлачова, Андрій Давидюк, Віталій Зубок","doi":"10.18372/2410-7840.25.17672","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2410-7840.25.17672","url":null,"abstract":"Розвиток ІТ індустрії сприяє масштабуванню бізнесу з надання цифрових сервісів. Зростає рівень автоматизації процесів в державних та приватних організаціях. Зростає попит на обчислювальні ресурси. Бізнес в сфері центрів обробки даних починає масштабуватися щоб задовольнити потреби не тільки користувачів однієї країни, а й інших. Водночас користувачі з різних країн світу не обмежені у виборі надавача цих послуг. Вони будують власний ІТ бізнес з використанням ресурсу центрів обробки даних інших держав. Система таких транскордонної взаємодії будується вже багато років і її вплив на внутрішні економічні та соціальні процеси в різних державах зростає також. В наш час доцільно виокремити поняття мережі даних, що можна визначити як сукупність бізнес зв’язків між громадянами різних країн в сфері надання цифрових сервісів та зв’язків центрів обробки даних між собою. На сьогоднішній день відсутній контроль за розвитком мереж даних, зокрема відсутні підходи до вимірювання впливу ризиків кібербезпеки іноземного ІТ бізнесу на економічні та соціальні процеси в державі. Таким мережам притаманний синергетичний розвиток. Війна в Україні показала, що наявність російського ІТ бізнесу сприяла ряду кібератак з метою порушення функціонування об’єктів критичної інфраструктури, державних органів влади та бізнесу. Тому, звісно, не можна заперечувати причетність державних спецслужб до розгортання власної мережі даних для впливу на інші країни. Дана робота присвячена аналізу впливу іноземного ІТ бізнесу на кібербезпеку держави.","PeriodicalId":487611,"journal":{"name":"Ukrainian Information Security Research Journal","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135055791","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Валерій Дудикевич, Галина Микитин, Володимир Насилевський, Володимир Фігурняк
{"title":"ДО ПИТАННЯ БЕЗПЕЧНОЇ БАГАТОФАКТОРНОЇ АУТЕНТИФІКАЦІЇ У ВЕБ-ЗАСТОСУНКАХ","authors":"Валерій Дудикевич, Галина Микитин, Володимир Насилевський, Володимир Фігурняк","doi":"10.18372/2410-7840.25.17675","DOIUrl":"https://doi.org/10.18372/2410-7840.25.17675","url":null,"abstract":"Розглянуто основні сегменти інфраструктури “розумного міста” із застосуванням автентифікації за вектором безпеки технологій Індустрії 4.0. Проаналізовано підходи до безпечної автентифікації, зокрема у ВЕБ-застосунках. Проведено порівняння способів автентифікації у ВЕБ-застосунках за вимогами та рівнем захищеності даних. Проаналізовано загрози автентифікації, механізми та технології захисту і, на цій основі, створено системну модель безпечної багатофакторної автентифікації у ВЕБ-застосунку на основі концепції “об’єкт – загроза – захист” за структурою “ВЕБ-сторінка – ВЕБ-сервер – база даних”. Розроблено алгоритмічно-програмну реалізацію системи безпечної багатофакторної автентифікації у ВЕБ-застосунку на основі застосування криптографічної хеш-функції SHA-1 та симетричного алгоритму шифрування повідомлень AES засобами мови програмування JavaScript. Наведено практичну реалізацію покрокового алгоритму багатофакторної автентифікації у ВЕБ-застосунках за факторами – логін та пароль, відбиток пальця, смартфон.","PeriodicalId":487611,"journal":{"name":"Ukrainian Information Security Research Journal","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135055784","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}