{"title":"МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ЗМІНИ ШВИДКОСТІ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЗМІНИ ДОВЖИНИ СЕГМЕНТУ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ЦИФРОВОЇ МЕРЕЖІ DEVICENET НА БАЗІ ТОВСТОГО КРУГЛОГО КАБЕЛЯ","authors":"Сергій БАБЧУК, Ірина БАБЧУК","doi":"10.31891/2219-9365-2023-75-13","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-13","url":null,"abstract":"DeviceNet є цифровою спеціалізованою мережею, яка забезпечує взаємодію між промисловими контролерами та пристроями введення-виведення, надаючи користувачам економічно ефективну мережу для зчитування даних з давачів та керування виконавчими механізмами. В мережі DeviceNet один кабель використовується для передачі даних та для підведення напруги живлення до елементів мережі. Спеціалізовану цифрову мережу DeviceNet можна використовувати в системах автоматизації різних промислових підприємств. Спочатку було досліджено яка математична залежність буде найкраще відображати характер зміни швидкості передачі даних, що встановлена виробником мережі DeviceNet на сегментах даної мережі різної довжини. Встановлено, що з лінійної, степеневої, експоненціальної, поліномінальної, логарифмічної залежностей найкраще відображає характер зміни швидкості передачі даних від довжини сегменту спеціалізованої мережі DeviceNet на базі товстого круглого кабеля поліномінальна залежність. Встановлено математичну модель залежності швидкості передачі даних від довжини сегменту спеціалізованої мережі DeviceNet на базі товстого круглого кабеля, яка відображає залежність зміни швидкості передачі даних в мережі DeviceNet на базі товстого круглого кабеля від довжини сегменту з похибкою до 0,85%. Встановлена математична модель залежності зміни швидкості передачі даних від довжини сегменту спеціалізованої мережі DeviceNet на базі товстого круглого кабеля сприятиме ефективнішому проектуванню систем контролю та керування на базі мережі DeviceNet.","PeriodicalId":478050,"journal":{"name":"Vimìrûvalʹna ta občislûvalʹna tehnìka v tehnologìčnih procesah","volume":"46 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135296703","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПРОЕКТУВАННЯ ТА ВИГОТОВЛЕННЯ МІКРОДЗЕРКАЛ ДЛЯ ВОЛОКОННО-ОПТИЧНОГО ДАВАЧА ПРИСКОРЕННЯ З ІМПУЛЬСНОЮ МОДУЛЯЦІЄЮ ОПТИЧНОГО ПОТОКУ","authors":"Михайло СТЕПАНОВ, Радомир ДЯЧЕНКО","doi":"10.31891/2219-9365-2023-75-12","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-12","url":null,"abstract":"У даній статті розглядаються три типи мікродзеркал для оптичних системи волоконно-оптичного давача прискорення з імпульсною модуляцією інтенсивності оптичного потоку. Мікродзеркало, створене лазерним гравіюванням; випукле мікродзеркало, отримане шляхом полірування металевого стержня; та циліндричне увігнуте мікродзеркало, створене за допомогою відбитка оптичного волокна. Дослідження фокусується на аналізі якості відбиття світла кожним типом дзеркала та їх практичної придатності в оптичних системах. Висновки базуються на експериментальних даних та аналізі характеристик отриманих сигналів.","PeriodicalId":478050,"journal":{"name":"Vimìrûvalʹna ta občislûvalʹna tehnìka v tehnologìčnih procesah","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135297509","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ДОСЛІДЖЕННЯ АЛГОРИТМІВ ПОВЕДІНКИ ЗГРАЙ У ПРИРОДІ ДЛЯ МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ В ГРУПОВИХ ПОЛЬОТАХ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ","authors":"Олег БАРАБАШ, Артемій КИР’ЯНОВ","doi":"10.31891/2219-9365-2023-75-4","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-4","url":null,"abstract":"У статті було проведено докладний аналіз алгоритмів поведінки груп природних утворень, таких як зграї бджіл, риб і птахів, які спроможні діяти як єдине ціле в природному середовищі. Досліджено здатність окремих особин успішно координувати свої дії в групах. Однією з ключових особливостей цих природних систем є їх здатність до координації і співпраці. Зграї бджіл, косяки риб та зграї птахів можуть виконувати складні колективні дії, такі як пересування, полювання, збирання їжі, та вирішувати різноманітні завдання як єдина інтегрована система. На основі аналізу природних механізмів, що лежать в основі алгоритмів взаємодії, розглянуто можливість застосування у різних галузях, таких як галузь інформатики та робототехніки. В інформатиці, використання аналогії з поведінкою зграї може мати важливе значення для оптимізації комп'ютерних мереж, розробки алгоритмів маршрутизації даних, а також для вирішення завдань розподілених обчислень. У робототехніці ці алгоритми можуть бути використані для створення безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які здатні працювати як частинки зграї. Застосування зазначених алгоритмів дозволить розробити БПЛА, які можуть ефективно координувати свої дії, виконувати пошук та рятування, моніторинг або інші завдання у груповому режимі. Це може мати суттєве значення для застосування в сферах, таких як цивільна авіація, безпека, моніторинг навколишнього середовища та багато інших. Досліджено застосування цих алгоритмів в управлінні елементів транспортних системам. Великі зграї бджіл, косяки риб та зграї птахів демонструють здатність до ефективного руху та координації в умовах обмеженого простору та ресурсів. Проведено порівняльний аналіз алгоритмів взаємодії частинок зграй та надано практичні рекомендації щодо застосування того чи іншого алгоритму в різних умовах групового польоту БПЛА. Отримані результати досліджень можна застосувати при розробці систем управління окремими безпілотними літальними апаратами, які виконують завдання особисто та в групі.","PeriodicalId":478050,"journal":{"name":"Vimìrûvalʹna ta občislûvalʹna tehnìka v tehnologìčnih procesah","volume":"18 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135297656","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"МЕТОДИ БУСТИНГОВОГО МАШИННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ НЕСТАЦІОНАРНИХ ЧАСОВИХ РЯДІВ","authors":"Христина ЛІП’ЯНІНА-ГОНЧАРЕНКО, Христина ЮРКІВ","doi":"10.31891/2219-9365-2023-75-2","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-2","url":null,"abstract":"Методи бустингового машинного навчання представляють собою потужний інструмент для ефективного прогнозування нестаціонарних часових рядів. Вони дозволяють створити сильну модель, яка виявляється значно точнішою, ніж окремі слабкі моделі. Один із найвідоміших методів бустингу для нестаціонарних часових рядів - це XGBoost, який використовує інноваційні характеристики, такі як градієнтний спуск з адаптивним темпом навчання та регуляризація, для досягнення високої точності. Ця стаття розглядає переваги використання методів бустингу для прогнозування нестаціонарних часових рядів, включаючи високу точність, стійкість до перенавчання та універсальність в застосуванні до різних завдань. Проте, слід враховувати, що методи бустингу також мають певні недоліки, такі як складність і висока вартість навчання. Незважаючи на ці обмеження, методи бустингового машинного навчання залишаються потужним інструментом для вирішення різноманітних завдань прогнозування нестаціонарних часових рядів, включаючи прогнозування цін на акції, погоди та продажів.
","PeriodicalId":478050,"journal":{"name":"Vimìrûvalʹna ta občislûvalʹna tehnìka v tehnologìčnih procesah","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135296702","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ярослав ОСАДЧУК, Олександр ОСАДЧУК, Володимир ОСАДЧУК
{"title":"МІКРОЕЛЕКТРОННІ АВТОГЕНЕРАТОРНІ ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ТОВЩИНИ МАТЕРІАЛІВ","authors":"Ярослав ОСАДЧУК, Олександр ОСАДЧУК, Володимир ОСАДЧУК","doi":"10.31891/2219-9365-2023-75-9","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-9","url":null,"abstract":"Запропоновано і досліджено основні характеристики приладів вимірювання товщини матеріалів з частотним вихідним сигналом, конструкція яких будується на основі транзисторних структур з від’ємним диференційним опором. В якості первинних перетворювачів вимірювання товщини виступають конденсатори з прямокутними та круглими обкладинками, які є пасивними елементами автогенераторів, що спрощує конструкцію приладів вимірювання товщини. Розроблено математичні моделі приладів на основі принципу перетворення енергії постійного електричного поля в енергію змінного електричного поля, що дозволило розрахувати функції перетворення і чутливості приладів без використання складного методу отримання рівнянь Кірхгофа з еквівалентних схем перетворювачів та їх розрахунку чисельними методами на сучасних комп’ютерах. Показано, що основний внесок у зміну функцій перетворення і чутливості вносить зміна товщини вимірювального матеріалу, що викликає зміну еквівалентної ємності і від’ємного диференційного опору в коливальній системі автогенераторів, що, у свою чергу, змінює вихідну частоту приладів. Чутливість приладів вимірювання товщини змінюється від 0,4 кГц/мкм до 1,775 кГц/мкм в діапазоні товщин від 0 до 500 мкм. Розраховані аналітичні вирази функцій перетворення і чутливості наочно демонструють вплив кожного елемента первинних перетворювачів і елементів автогенераторів на вихідну частоту приладів. Прилади для вимірювання товщини з частотним виходом не потребують аналого-цифрових перетворювачів і підсилювальних пристроїв при подальшій обробці інформаційних сигналів, що здешевлює інформаційно-вимірювальну апаратуру. При роботі приладів у надвисоких частотах можлива передача інформації на відстань.","PeriodicalId":478050,"journal":{"name":"Vimìrûvalʹna ta občislûvalʹna tehnìka v tehnologìčnih procesah","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135296830","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"УДОСКОНАЛЕНИЙ МЕТОД РОБОТИ З МЕТРИКАМИ ПОКРИТТЯ КОДУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ","authors":"Павло ОЛІЙНИК","doi":"10.31891/2219-9365-2023-75-16","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-16","url":null,"abstract":"Стаття присвячена питанню вимірювання та аналізу тестового покриття коду в контексті оцінювання якості програмного забезпечення. У ній розглядається удосконалений метод роботи з метриками покриття коду, що забезпечує більш ефективне та автоматизоване оцінювання результатів тестування. Наукова стаття пропонує вдосконалений метод оцінювання метрик покриття коду як ключового аспекту процесу тестування програмного забезпечення. Розглянутій програмній системі доручено автоматизувати цей процес та підвищити ефективність оцінювання результатів тестування. Надано детальний опис методології, включаючи архітектуру програмної системи, інфраструктуру та процес збору даних про покриття коду та виконання тестів.","PeriodicalId":478050,"journal":{"name":"Vimìrûvalʹna ta občislûvalʹna tehnìka v tehnologìčnih procesah","volume":"62 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135296704","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олександр КЛЕЙН, Вадим МЕЛЬНИК, Павло ЖУКОВСЬКИЙ, Петро ВІЖЕВСЬКИЙ
{"title":"МОДЕЛЮВАННЯ, АРХІТЕКТУРА ТА ЗАСТОСУВАННЯ КІБЕРФІЗИЧНИХ СИСТЕМ ДЛЯ КОМП’ЮТЕРНОГО ЗОРУ","authors":"Олександр КЛЕЙН, Вадим МЕЛЬНИК, Павло ЖУКОВСЬКИЙ, Петро ВІЖЕВСЬКИЙ","doi":"10.31891/2219-9365-2023-75-5","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-5","url":null,"abstract":"Для виявлення аномалій в зображеннях розроблено багато методів. Важливим напрямом є задачі, в яких потрібно виявити аномалії, коли об’єкти перебувають в русі. З розвитком більш досконалого обміну даними інфраструктури, такої як Інтернет речей з’явилась можливість отримання таких зображень в реальному часі з відеокамер в статичному і динамічному режимах та подальшої їх обробки. Таку систему можна реалізувати як кіберфізичну. В ній стало б можливим отримувати зображення, використання відеозасобів для збору зображень як статичних так і динамічних, а також їх обробка і подальше уточнення за потреби. Інтелектуальні системи комп’ютерного зору є одним з основних компонентів інтелектуального аналізу даних. Ці системи повинні мати можливість приймати рішення з мінімальною людською взаємодією або навіть без будь-яких людських взаємодій. Системи аналізу зору повинні розуміти місце події шляхом класифікації та відстеження об'єктів, а також вивчення їх поведінки. Однією з найважливіших частин візуального аналізу є виявлення аномалій. 
 Розроблена архітектура кіберфізичної системи комп’ютерного зору згідно розробленого методу. Кіберфізична система є централізованою системою та контролює загальний процес. Автономність агента обмежується заходами безпеки для забезпечення безпечного загального процесу. В результаті, запропоновано гібридну архітектуру системи, яка здатна масштабувати рівень автономності для кожного завдання на вимогу та інтегрувати експертні знання в систему.З розробленою кіберфізичною системою було проведено моделювання її роботи з метою визначення можливості застосування на практиці. Отримані результати підтверджують ефективність запропонованого рішення.
 Напрямами подальших досліджень є удосконалення архітектури кіберфізичної системи та методу розпізнавання зображень.","PeriodicalId":478050,"journal":{"name":"Vimìrûvalʹna ta občislûvalʹna tehnìka v tehnologìčnih procesah","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135297357","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ілля ПЯТІН, Юлій БОЙКО, Віталій ГАВРОНСЬКИЙ, Дмитро ПАНАСЮК
{"title":"АНАЛІЗ ЗАВАДОСТІЙКОСТІ ЗАХИЩЕНОЇ СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ 5G З ПОЛЯРНИМ КОДУВАННЯМ","authors":"Ілля ПЯТІН, Юлій БОЙКО, Віталій ГАВРОНСЬКИЙ, Дмитро ПАНАСЮК","doi":"10.31891/2219-9365-2023-75-18","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-18","url":null,"abstract":"Передача інформації у мобільних телекомунікаціях через канал зв’язку супроводжується виникненням помилок. Полярні коди забезпечують гарне виправлення помилок при низькій складності декодування для використовуваних на практиці довжин блоків у поєднанні з більш досконалими алгоритмами декодування. Полярне кодування здійснює операцію поляризації каналу зв’язку. Метою роботи є дослідження системи зв’язку з декодером послідовного виключення, реалізація полярного кодера і декодера на FPGA System-on-Chip (SoC) Intel DE10-Standard Development Kit. Проведене дослідження кількості бітових помилок від відношення сигнал-шум для системи зв’язку з модуляцією BPSK і різною довжиною кодового блоку, циклічним надлишковим кодом і реверсуванням бітів, різним розміром списку послідовного виключення і різною кодовою швидкістю.","PeriodicalId":478050,"journal":{"name":"Vimìrûvalʹna ta občislûvalʹna tehnìka v tehnologìčnih procesah","volume":"81 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-09-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135297510","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Мирослав КОМАР, Христина ЛІП’ЯНІНА-ГОНЧАРЕНКО, Іван КІТ, Роман МАДАРАШ, Христина ЮРКІВ
{"title":"ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ МЕТОД ВИЯВЛЕННЯ ДЖЕРЕЛ МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНОЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ","authors":"Мирослав КОМАР, Христина ЛІП’ЯНІНА-ГОНЧАРЕНКО, Іван КІТ, Роман МАДАРАШ, Христина ЮРКІВ","doi":"10.31891/2219-9365-2023-74-31","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-74-31","url":null,"abstract":"У сучасному світі проблема дезінформації набуває особливої актуальності, адже фейкові новини можуть мати серйозний вплив на громадську думку та політичні процеси. У даній статті представлено розроблений інтелектуальний метод виявлення джерел мультилінгвальної дезінформації, що публікуються в інтернеті. Метод базується на застосуванні алгоритмів машинного навчання та технологій обробки природної мови для аналізу тексту, векторизації, визначення схожості текстів та класифікації. Особливістю методу є його здатність працювати в режимі реального часу, адаптуватися до нових форматів дезінформації та проводити аналіз текстів на різних мовах. В статті детально описані основні етапи розробленого методу, його структура та порівняння з існуючими аналогами. Результати роботи можуть бути корисними для вчених, що займаються проблемами виявлення дезінформації, а також для розробників систем моніторингу та аналізу контенту в соціальних мережах та інших платформах.","PeriodicalId":478050,"journal":{"name":"Vimìrûvalʹna ta občislûvalʹna tehnìka v tehnologìčnih procesah","volume":"10 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135155891","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ОЦІНКА ЯКОСТІ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ НЕШТАТНИХ СИТУАЦІЙ","authors":"Тетяна СОРОКОПУД, Олексій ПИСАРЧУК","doi":"10.31891/2219-9365-2023-74-30","DOIUrl":"https://doi.org/10.31891/2219-9365-2023-74-30","url":null,"abstract":"В роботі наведено результати апробації багатокритеріальної моделі ідентифікації нештатних ситуацій за сукупністю ознак на об’єктах критичної інфраструктури.
 Основним фактором якості побудованої моделі є оцінка результативності її показників, щодо виявлення та вирішення задачі ідентифікації нештатних ситуацій на об’єктах критичної інфраструктури.
 Отримані результати демонструють, що запропонована модель за показниками ефективності може бути впроваджена в діючі об’єкти критичної інфраструктури.","PeriodicalId":478050,"journal":{"name":"Vimìrûvalʹna ta občislûvalʹna tehnìka v tehnologìčnih procesah","volume":"26 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"135154948","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}