Вісник Кримінологічної асоціації України最新文献

{"title":"КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ НА ҐРУНТІ НЕНАВИСТІ: ПОНЯТТЯ ТА КРИМІНОЛОГІЧНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ","authors":"О.Є. Марченко","doi":"10.32631/vca.2024.1.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.13","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню феномену кримінальних правопорушень на ґрунті ненависті. На підставі комплексного аналізу розуміння ненависті у психології та філософії, лінгвістиці запропоновано визначення цих кримінальних правопорушень як передбачених законом про кримінальну відповідальність агресивно-насильницьких проявів дискримінації, обумовлених гостро емоційним, негативним, афілійованим груповою приналежністю почуттям ворожості до представників певних соціальних груп, опозиційністю до них й нестерпністю співіснування з ними. У широкому значенні кримінальних правопорушень на ґрунті ненависті – персоніфіковані та/або афілійовані чи змішані (персоніфіковано-афілійованих) агресивні та/або аутоагресивні кримінальні практики дискримінації чи саморуйнації, детерміновані контрідентичністю, ресентиментом, страхом та/або комплексом вини. Вони мають складну феноменологічну, екзистенціальну природу, вмонтовані в механізм самодетермінації злочинності, а тому вимагають системної реакції з боку громад, держави та міжнародних організацій.","PeriodicalId":471994,"journal":{"name":"Вісник Кримінологічної асоціації України","volume":"32 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141044099","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"В.К. Зінкевич","doi":"10.32631/vca.2024.1.31","DOIUrl":"https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.31","url":null,"abstract":"У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених, норм чинного законодавства та практики його реалізації, окреслено проблемні аспекти взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Виділено п’ять ключових напрямів вдосконалення відповідної взаємодії: нормативно-правовий; організаційно-управлінський; кадровий; фінансовий. Виділено нормативно-правовий напрямок покращення взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, в рамках якого вбачається необхідним гармонізувати положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Законів України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні». Акцентовано увагу на необхідності створити належні умови для правової підтримки діяльності обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Акцентовано увагу на тому, що координація взаємодії між органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями є критично важливою, особливо в умовах воєнного стану. Встановлено, що в межах кадрового напрямку покращення взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану необхідним є: а) спрощення бюрократичних процедури працевлаштування працівників військових адміністрацій населених пунктів, зокрема колишніх службовців ОМС; б) проведення спільних тренінгів та навчань для працівників місцевих державних адміністрацій та представників органів місцевого самоврядування з метою підвищення їхньої готовності до дії в умовах воєнного стану та надання їм необхідних знань і навичок; в) забезпечення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування необхідними матеріальними, фінансовими та людськими ресурсами для ефективного виконання своїх обов'язків під час воєнного стану.","PeriodicalId":471994,"journal":{"name":"Вісник Кримінологічної асоціації України","volume":"32 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141031483","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КРИМІНОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ ЛЮСТРАЦІЇ В КОНЦЕПЦІЇ ПЕРЕХІДНОГО ПРАВОСУДДЯ ДЛЯ УКРАЇНИ","authors":"Ю.В. Орлов","doi":"10.32631/vca.2024.1.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.14","url":null,"abstract":"Стаття присвячена кримінологічному моделювання концепту люстрації як елементу перехідного правосуддя. Виявлено та емпірично засвідчено наявність соціального запиту на люстрацію в контексті інституціональних перетворень при реалізації перехідного правосуддя. З предметної точки кримінологічна модель люстрації перебуває на порубіжжі конституційного, адміністративного, трудового, кримінального права, міжнародного права прав людини. Люстрація в контексті перехідного правосуддя для України постає триплексним феноменом, поєднує у собі кримінально-правовий, політико-правовий та політичний сегменти. Надається характеристика кожному з них.","PeriodicalId":471994,"journal":{"name":"Вісник Кримінологічної асоціації України","volume":"32 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141036806","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"КІБЕРАТАКИ НА ОБ’ЄКТИ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ: КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ","authors":"К.О. Черевко, Д.В. Пашнєв","doi":"10.32631/vca.2024.1.15","DOIUrl":"https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.15","url":null,"abstract":"В ході військової агресії проти України ворог широко використовує комп’ютерні технології для вчинення воєнних злочинів шляхом здійснення кібератак на об’єкти критичної інфраструктури. Отже актуальним є вивчення питань кваліфікації таких кримінальних діянь, починаючи із основних понять з технічної сфери, розуміння яких є критичним для вирішення питання щодо достатності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності. Стаття присвячена визначенню та вивченню понять, що є визначними для складу даного виду кримінальних правопорушень: поняття «критичної інфраструктури» та віднесення певного об’єкту до критичної інфраструктури, а також поняття «кібератака».","PeriodicalId":471994,"journal":{"name":"Вісник Кримінологічної асоціації України","volume":"79 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141038485","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"THE IMPACT OF THE PROBLEMS OF DETERMINING JURISDICTION IN THE VIRTUAL SPACE ON THE PROVISION OF HUMAN RIGHTS AND FREEDOMS","authors":"E. Humbatov","doi":"10.32631/vca.2024.1.44","DOIUrl":"https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.44","url":null,"abstract":"In many cases, the existing legal regulations are not adequate to solve the legal problems created by the Internet. Solving the legal problems created by the Internet with existing positive regulations is a situation specific to the special field of law. In cases where the existing normative documents are insufficient, it is considered appropriate to add new provisions that complement each other, and if this is not possible, to make independent legal regulations. The fact that such arrangements are based on doctrine rather than spontaneity can ultimately lead to successful practice. Therefore, the interpretation of the human rights aspect of issues related to virtual space is one of the most important topics today. The most important issue related to the protection of human rights violated in the virtual space is the resolution of the issue of jurisdiction. Issues related to the Internet have also been reflected in all international declarations adopted in the field of information society construction, including the provision of information rights. At the regional level, the Declaration \"On Freedom of Communication on the Internet\" adopted by the Committee of Ministers of the Council of Europe in 2003, the Recommendations of the Committee of Ministers of the Council of Europe on the Human Rights Guide for Internet Users to Member States, etc. such documents are of special importance for the regulation of Internet legal relations. However, no international norm fully covers the issue of jurisdiction in virtual space. In the presented article, as a result of the research, it was concluded that it is necessary to create unified substantive and procedural legal norms that are mandatory for all in order to solve jurisdictional problems in the virtual space. Acceleration of integration and globalization processes in the world increases the interest of states in the unification of their legal norms. Because the countries of the world, which often protect their citizens from violations of their rights on the Internet, as well as from more dangerous information wars and psychological attacks, need the existence of a unified legal regulation. For this purpose, the creation and unification of legal norms that resolve jurisdictional issues in the virtual space should be implemented at different levels: bilateral, regional and universal levels","PeriodicalId":471994,"journal":{"name":"Вісник Кримінологічної асоціації України","volume":"51 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141038637","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МАЙНОВА ШКОДА ЯК ПОХІДНИЙ НАСЛІДОК УМИСНОГО ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА","authors":"І.Ю. Тур","doi":"10.32631/vca.2024.1.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.07","url":null,"abstract":"Робота присвячена дослідженню суспільно небезпечних наслідків умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства (ст. 270-1 КК України). Встановлено наявність цілої низки суспільно небезпечних наслідків як обов'язкових ознак об'єктивної сторони аналізованого складу злочину, основні - знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства, проміжні - неможливість експлуатації чи порушення нормального функціонування таких об'єктів, похідні - небезпека для життя чи здоров'я людей або майнова шкода у великому розмірі. Наголошується на неможливості ототожнення у ст. 270-1 КК України суспільно небезпечних наслідків у вигляді знищення або пошкодження майна з суспільно небезпечними діями. Лише крізь призму суспільно небезпечних наслідків можна розмежувати категорії знищення та пошкодження, оскільки одні й ті ж діяння в одних умовах можуть спричиняти знищення певного майна, а в інших - лише його пошкодження. Таким чином, знищення або пошкодження майна є основним суспільно небезпечним наслідком складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 270 КК України. Похідні наслідки у вигляді майнової шкоди певного розміру виступають основною відмежувальною ознакою злочинного знищення об`єктів житлово-комунального господарства від незлочинного. Доведено, що розрахунок майнової шкоди внаслідок знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства, на відміну від викрадення майна, здійснюється з урахуванням не тільки вартості того чи іншого майна чи його частини, а й витрат необхідних для відновлення роботи відповідного об'єкта права власності.","PeriodicalId":471994,"journal":{"name":"Вісник Кримінологічної асоціації України","volume":"28 29","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141041783","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОДІЇ ПОЛІЦІЇ З ГРОМАДСЬКІСТЮ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"В.О. Найда","doi":"10.32631/vca.2024.1.38","DOIUrl":"https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.38","url":null,"abstract":"У статті наголошено на тому, що до загально-правових принципів взаємодії поліції з громадськістю в умовах воєнного стану відносено принципи верховенства права, законності, рівності, системності, високої етичної та естетичної культури, ефективності та плановості. Зазначено, що до системи спеціально-правових принципів взаємодії поліції з громадськістю в умовах воєнного стану включено принципи врахування бойової ситуації, бойової обстановки та бойового режиму функціонування підрозділу поліції в ході взаємодії поліції з громадськістю в умовах воєнного стану, гнучкості діяльності як органів та підрозділів поліції, так і громадськості в умовах воєнного стану, постійної комунікації та обміну інформацією між поліцією та громадськістю, компенсаторності, підвищеної відповідальності поліції в умовах воєнного стану, широкого врахування потреб внутрішньо переміщених осіб, підтримки інтелектуального капіталу, виховної та правопросвітницької роботи в ході взаємодії поліції з громадськістю в умовах воєнного стану.","PeriodicalId":471994,"journal":{"name":"Вісник Кримінологічної асоціації України","volume":"7 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141054570","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"НЕЗАКОННА ТОРГІВЛЯ КРОВ’Ю ЛЮДИНИ: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ","authors":"Ю.В. Орлов, О. М. Литвинов","doi":"10.32631/vca.2024.1.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.04","url":null,"abstract":"Стаття присвячена дослідженню проблем правової кваліфікації незаконної торгівлі кров’ю. Кров та її компоненти є анатомічними матеріалами, можуть визнаватися предметом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 143 КК України. Суб’єкт цього злочину – загальний. Торгівля кров’ю неспеціалізованим суб’єктом – кримінально протиправне діяння. У випадку порушення встановленого законом порядку реалізації крові спеціальним суб’єктом – посадовою особою суб’єкту системи крові або закладу охорони здоров’я, такі дії підлягають кваліфікації за ст. 45-1 КУпАП. Незаконна торгівля кров’ю є суспільно небезпечним діянням, створює ризики для здоров’я населення (через неконтрольований обіг цього анатомічного матеріалу й неможливість вжиття достатніх заходів щодо запобігання передачі інфекційних захворювань). Протидія цим діянням відповідає міжнародним зобов’язанням України.","PeriodicalId":471994,"journal":{"name":"Вісник Кримінологічної асоціації України","volume":"171 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141039964","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"МЕДІАЦІЙНА ПРОЦЕДУРА ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ЖИТЛОВИХ СПОРІВ","authors":"В. І. Теремецький, Ольга Евгеньевна Аврамова","doi":"10.32631/vca.2024.1.41","DOIUrl":"https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.41","url":null,"abstract":"У статті з’ясовано особливості медіаційної процедури під час розгляду житлових спорів. Наголошено, що інститут медіації є одним із засобів захисту прав в межах неюрисдикційної форми захисту прав, зокрема цивільних, сімейних, житлових. Вказано, що житлові спори включають спори щодо: приватизації житла; примусового виселення із житла; вселення до житла; набуття права на житло; схоронності житлового фонду; розірвання договору житлового найму; припинення сервітуту на проживання; надання житлово-комунальних послуг тощо. Визначено, що медіація може бути застосована: 1) до виникнення спору, тобто як міра запобігання (медіатор буде виконувати функції щодо формування волевиявлення сторін, спрямованого на запобігання конфлікту та їх правомірної поведінки); 2) як процедура розв’язання вже існуючого спору (медіатор вже вступає у стан динаміки спірного правовідношення, його функція спрямовується на захист прав та відновлення режиму законності). Альтернативне розв’язання спору проводиться у межах медіаційної процедури. Врегулювати спір можливо шляхом укладання медіаціної угоди. Наголошено, що медіація припиняється внаслідок: закінчення строку проведення медіації та/або дії договору про проведення медіації; дострокового завершення медіаційної процедури (у разі відмови хоча б однієї зі сторін медіації або медіатора (медіаторів) від участі в медіації); 3) фактичної неможливості проведення подальшої процедури медіації (у разі смерті фізичної особи, яка є стороною медіації, або ліквідації юридичної особи, яка є стороною медіації; у разі визнання сторони медіації або медіатора (медіаторів) недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена). ","PeriodicalId":471994,"journal":{"name":"Вісник Кримінологічної асоціації України","volume":"23 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141025086","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ ПІДТРИМКИ ТА РОЗВИТКУ БІЗНЕСУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ","authors":"В.В. Воскобойніков","doi":"10.32631/vca.2024.1.30","DOIUrl":"https://doi.org/10.32631/vca.2024.1.30","url":null,"abstract":"У статті, спираючись на аналіз норм чинного законодавства, виокремлено коло суб’єктів, до повноважень яких входить розвиток та підтримка бізнесу в Україні в умовах воєнного стану. Запропоновано авторське визначення поняття системи суб’єктів підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану. Наведено класифікацію відповідних суб’єктів. Акцентовано увагу на тому, що система суб’єктів підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану являє собою узгоджену за рівнем компетенції структуровану сукупність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також громадських організацій, діяльність яких сприяє створенню нових бізнес-проектів, а також ефективному функціонуванню існуючих. Підкреслено, що кожен із вказаних суб’єктів володіє своїм, особливим набором повноважень, дослідженню яких і буде присвячено представлене наукове дослідження Констатовано, що суб’єктів підтримки та розвитку бізнесу в умовах воєнного стану слід поділити на три великі групи: 1) органи державної влади, які діяли та продовжують діяти в межах повноважень, які стосуються розвитку бізнесу поза прив’язки до воєнного стану; 2) державні інституції, котрі набули додаткових повноважень у зв’язку з введенням воєнного стану; 3) спеціально утворені суб’єкти, повноваження яких обумовлені саме необхідністю подолання негативних наслідків щодо бізнесу України, в результаті повномасштабного вторгнення країни-агресора.","PeriodicalId":471994,"journal":{"name":"Вісник Кримінологічної асоціації України","volume":"92 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141031959","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}