Information Technologies and Learning Tools最新文献

{"title":"ПІДГОТОВКА ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕКЗАМЕНУ З ФІЗИКИ В РЕЖИМІ ОНЛАЙН","authors":"Сергій Олександрович Подласов, Олексій Васильович Матвійчук","doi":"10.33407/itlt.v92i6.5068","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v92i6.5068","url":null,"abstract":"Одним з актуальних питань сьогодення в системі вищої освіти є питання проведення контролю знань студентів у режимі дистанційного навчання, зокрема проведення семестрових екзаменів. Метою статті є аналіз методів та засобів проведення підсумкового контролю у формі тестування в умовах дистанційного навчання та оцінка надійності результатів тестування. У роботі сформульовано вимоги до завдань екзаменаційного тесту та розглянуто технологію оцінювання статистичних параметрів якості завдань з використанням математичного пакету, вбудованого в LMS Moodle, та пакетів прикладного програмного забезпечення ltm, eRm, mirt бібліотеки CRAN вільно поширюваного середовища програмування R. Досвід засвідчив, що застосування цих програмних засобів є оптимальним та ефективним способом контролю якості тестових завдань у межах класичної та сучасної теорій тестів.\u0000Запропоновано використати тести трьох рівнів, рівень завдань яких визначено за результатами статистичного аналізу. Послідовне виконання таких завдань дозволяє встановити рівень володіння знаннями кожним студентом. Показано, що індивідуалізація тестових завдань, які виконують студенти, урізноманітнення їх форми, зокрема використання завдань множинного вибору з декількома правильними відповідями, завдань відкритого типу з числовою відповіддю, додання графічних даних до завдань суттєво ускладнює можливі прояви академічної недоброчесності під час екзамену.\u0000Обґрунтовано можливість використання LMS Moodle разом з програмою відеоконференції Google Meet Pro або Zoom для проведення екзамену без застосування спеціальних програм прокторингу. Підкреслено, що усне спілкування викладача зі студентом дозволяє не тільки робити висновки про самостійність виконання завдань, але й сприяє розвитку у студентів умінь наукового спілкування.\u0000Проаналізовано результати критеріально орієнтованого екзаменаційного тесту і за результатами обчислення коефіцієнтів генералізації, каппа Коена та фі-коефіцієнта кореляції зроблено висновок про надійність оцінювання навчальних досягнень студентів.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"54 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"72409196","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ ВІДЕОЗВ’ЯЗКУ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ОНЛАЙН","authors":"Лариса Леонідівна Фамілярська, Любов Антонівна Кльоц","doi":"10.33407/itlt.v92i6.4908","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v92i6.4908","url":null,"abstract":"У статті розглянуто підходи до побудови сучасної комунікації та організації онлайн консультування з використанням конференцзв’язку практичним психологом закладу загальної середньої освіти в умовах карантинних обмежень та правового режиму воєнного стану. Запропоновано шляхи реалізації психологом професійних функцій з використанням вебзастосунків у синхронній взаємодії. Охарактеризовано істотні відмінності очного та онлайн консультування, які необхідно враховувати фахівцям при наданні послуг. Окреслено можливості адаптування процесу офлайн психологічного консультування до умов його проведення в онлайні, що передбачає врахування особливостей інтеграції цифрових технологій у когнітивну та соціальну систему особистості з огляду на цифрове розширення змісту комунікації. Окреслено особливості роботи практичних психологів у закладі загальної середньої освіти, основні завдання індивідуального та групового процесу онлайн консультування. Виявлено, що в умовах сучасної комунікації з використанням можливостей платформ відеозв’язку ключовими вимірами цифрової соціалізації особистості є віртуальність, оперативність та безпека під час взаємодії. Описано реалізацію авторської програми підвищення кваліфікації практичних психологів у синхронному режимі навчання. За результатами опитування учасників навчання з’ясовано, що умови роботи в режимі синхронної комунікації з використанням можливостей сервісу відеозв’язку сприяють формуванню нових переконань, знань, навичок, умінь, звичок, змінюють рівні професійної компетентності практичного психолога та розширюють межі його професійної майстерності. Основну увагу акцентовано на використанні можливостей платформ та застосунків відеозв’язку як засобу організації процесу онлайн консультування. Виокремлено особливості застосування платформ відеоконференцій у режимі реального часу для надання якісної психологічної допомоги учасникам освітнього процесу онлайн.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"295 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"76331376","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"IMPLEMENTATION OF THE CONCEPT OF A SMART UNIVERSITY IN TERMS OF DISTANCE EDUCATION","authors":"O. Potapchuk, I. Lutsyk, Ihor V. Hevko, B. Buyak","doi":"10.33407/itlt.v92i6.5009","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v92i6.5009","url":null,"abstract":"A theoretical analysis of the requirements of modern society for distance education was carried out, which emphasizes the importance of introducing Smart Education. The main functions of Smart Education, which meets the society’s need for open, high-quality distance education, are substantiated. It is noted that Smart Education implements not only basic didactic principles, but also relatively new ones: interactivity, adaptability of learning, flexibility of the educational process. For their implementation, the structure of a Smart course is defined, the development of the components of which is ensured by the use of smart technologies. The needs of the development of the concept of a Smart University are substantiated and its characteristic features are determined. It is established that the implementation of the concept of a Smart University should include scientific research, staffing, educational process, management and marketing of educational institutions, use of modern information technology and digitalization. A strategy has been developed to implement the concept of a Smart University, which is based on the combination of four components \"4T\": technologies (digital technologies, educational content in free access for students, providing feedback to teachers and students, automation of administrative tasks), tactics (student-centered model, which is based on the appropriate facilities), talents (competent teachers who have a complex of professional competencies, and smart students who are able to develop and improve themselves in the future professional field), traditions (traditions that are supported by modern requirements with prospects for the future). The use of Smart technologies ensures the implementation of the tactics of organizing the activities of a modern university, which is aimed at developing talented students and teachers’ professionalism, taking into account the experience and traditions of classical education. The implementation of the Smart University strategy will help create a modern educational environment and provide access to open distance education.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"3 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"73226081","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ВИКОРИСТАННЯ НОТНОГО РЕДАКТОРА FINALE ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МУЗИЧНИХ ДИСЦИПЛІН","authors":"Тетяна Віталіївна Совік","doi":"10.33407/itlt.v92i6.5128","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v92i6.5128","url":null,"abstract":"У статті розкривається проблема підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва під час дистанційного навчання. Проаналізовано особливості дистанційного навчання в закладі вищої освіти, зокрема викладання музичних дисциплін («Практикум шкільного музичного репертуару», «Організація позакласної музично-виховної роботи», «Хорове диригування») майбутнім учителям музичного мистецтва. Визначено, що однією з основних труднощів, з якими стикається викладач і студенти, працюючи дистанційно, є відсутність у значної кількості здобувачів музичного інструмента вдома, що ускладнює відтворення музичного твору для хорового диригування, презентації шкільного пісенного репертуару, музично-педагогічного аналізу твору. Аргументовано доцільність використання мультимедійних технологій, зокрема нотного редактора Finale, під час дистанційного вивчення музичних дисциплін майбутніми вчителями музичного мистецтва. Подано загальну характеристику нотатора Finale (комп’ютерна музична програма, яка допомагає записувати нотний текст, партитури хорових партій та оркестрування, здійснювати редагування, слухове відтворення нотного тексту, записувати нотний текст на аудіо CD; транспортувати файли у midi- та графічний формат). Виокремлено його основні функції застосування у дистанційному освітньому процесі (наочна: наочно-слуховий показ мелодії шкільного пісенно-музичного репертуару, партій хорового твору; слухова: відтворення нотного тексту, партитури, акомпанементу; навчальна: інструмент для створення мелодії шкільного пісенного репертуару, хорової партитури). Розроблено методичні поради до застосування музичного нотатора Finale під час вивчення музичних дисциплін дистанційно. Висвітлено апробацію ефективності зазначених методичних порад в освітньому процесі закладу вищої освіти. Зіставлення результатів, отриманих під час експерименту в експериментальній та контрольній групах (ЕГ – 93,4%, тоді як студенти КГ отримали нижчі дані – 78,2%), показало позитивну зміну рівнів підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в закладах загальної середньої освіти засобами музичного нотатора Finale.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"34 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"72395409","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ GOOGLE ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ В КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ","authors":"Тетяна Ярославна Вдовичин, У.П. Когут, Оксана Володимирівна Сікора","doi":"10.33407/itlt.v92i6.5093","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v92i6.5093","url":null,"abstract":"У статті розглядається доцільність використання цифрових інструментів Google для організації освітнього процесу в кризових суспільних ситуаціях. Охарактеризовано періоди підготовки студентів українських закладів вищої освіти, які умовно поділено на три частини: передковідний, ковідний та воєнний, перед кожним із яких постають інші виклики, вимоги та правила. Аналіз наукових джерел дав змогу стверджувати, що в кризовий період необхідна організація дистанційного навчання в закладах вищої освіти, актуалізація кейс-технологій як оновленого підходу до викладання дисциплін, а також формування цифрової компетентності майбутніх фахівців. Проаналізовано вплив війни на психологічний стан учасників освітнього процесу, а також фізичну слабкість, що на початку повномасштабного вторгнення Росії викликали нестабільний стан навчання. Рекомендовано педагогічно виважену систему організаційних заходів для зменшення негативного впливу на навчання різних викликів, пов’язаних із критичними ситуаціями. Наголошено на тому, що безпеці суб’єктів освітнього процесу сприяє використання дистанційного навчання, яке забезпечує швидку комунікацію, оперативне планування та перепланування, документування, зберігання і забезпечує доступ студентів до навчальних матеріалів, урізноманітнення способів досягнення результату. Досліджено, що цифрові інструменти Google у кризових ситуаціях є зручними та простими для здійснення навчальної діяльності, які дозволяють легко інтегрувати освітній процес у дистанційний формат, а також сприяють швидкій адаптації студентів до їх використання. Проаналізовано динаміку успішності студентів з навчальної дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології» у кризові періоди суспільства, пов’язані з пандемією COVID-19 та війною, що дозволило стверджувати про вдалу організацію освітнього процесу у вимушених ситуаціях. Запропоновано ряд заходів психологічної підтримки студентів у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка під час війни. Проведено педагогічний експеримент, який довів, що виважене та спеціально організоване використання цифрових інструментів надає можливість студентам сфокусувати увагу на навчанні в період війни та забезпечити фізичну та психологічну безпеку.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"33 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74161184","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ УКРАЇНІ","authors":"Наталія Вікторівна Морзе, Тетяна Нанаєва, О.А. Пасічник","doi":"10.33407/itlt.v92i6.5138","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v92i6.5138","url":null,"abstract":"Ринок праці змінюється під впливом розвитку та використання в усіх галузях цифрових технологій, всюду відбувається цифрова трансформація, зокрема і в освіті. У сучасному цифровому суспільстві особлива увага приділяється формуванню інформаційно-цифрової компетентності не лише вчителів та учнів, а й громадян, яке розпочинається в початковій та середній школі. Це суттєво впливає на роль і зміст предмета “Інформатика” не лише в Україні, а й в багатьох країнах світу. Відповідно до концепції НУШ та нових Державних освітніх стандартів ця компетентність належить до базової і має особливе значення. Предмет “Інформатика” має за основну мету забезпечення високого рівня інформаційно-цифрової компетентності учнів. У статті подано результати аналізу проведеного в межах проєкту “Оновлена інформатика - ІТ Студії”, що реалізується за ініціативи Міністерства цифрової трансформації спільно з МОН України та програмою EU4Digital U, опитування. Респондентами стали 250 учителів інформатики, представників ІТ-підприємств та викладачів університетів. Для модернізації змісту навчання інформатики, створення відповідних цифрових ресурсів, розробки інноваційних педагогічних технологій навчання учнів, зокрема в умовах війни, при впровадженні дистанційної та змішаної форма навчання необхідно дізнатися очікування від суспільства, ринку праці та освітян. Результати проведеного дослідження дозволили оновити основі змістові лінії навчання інформатики та виділити сучасні модулі навчання учнів початкової, середньої та профільної школи та побудувати сучасну модель навчання учнів. У межах проєкту обрано експериментальні навчальні заклади, у яких відбувається навчання за новим змістом предмету “Інформатика” та розробляються цифрові освітні ресурси для учнів, проводиться їх апробація, що є наступним кроком поданого дослідження.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"16 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79800448","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"PEDAGOGICAL STRATEGIES WITH IMMERSIVE TECHNOLOGIES FOR TEACHING AND LEARNING THE JAPANESE LANGUAGE","authors":"O. Gayevska, N. Soroko","doi":"10.33407/itlt.v92i6.5133","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v92i6.5133","url":null,"abstract":"The article addresses the choice of pedagogical strategies for application of immersive technologies in foreign language teaching and learning, using the Japanese language as an example. The authors defined and substantiated the main pedagogical strategies using immersive technologies: inquiry-based approach, project-based learning, mixed learning, flipped learning, mobile learning, game learning, joint learning, and independent learning. A study was conducted on the aspects of application of immersive technologies by 3rd year students of the Education and Research Institute of Philology of the Taras Shevchenko National University of Kyiv during their educational projects. The students’ attitude to pedagogical strategies using augmented and virtual reality was analyzed. It has been determined that it is difficult for students to apply these technologies, because they do not have enough experience of using them in language learning. Nevertheless, these tools significantly help them in the formation and development of research skills, digital competence, expand their ability to use information and communication technologies in learning Japanese. In our further research, we plan to actively implement augmented and virtual reality in the teaching of the Japanese language to students using basic pedagogical strategies, especially through the inquiry-based approach and project-based learning, combined with other applicable pedagogical strategies - such as blended learning, flipped learning, mobile learning, game-based learning, collaborative learning and self-directed learning.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"7 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"87325570","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"DEVELOPMENT OF SOFT SKILLS IN COMPUTER SCIENCE BACHELORS IN THE PROJECT LEARNING PROCESS","authors":"O. Glazunova, V. Korolchuk, T. Voloshyna, T. Vakaliuk","doi":"10.33407/itlt.v92i6.5076","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v92i6.5076","url":null,"abstract":"The article proposes and substantiates a method of development of soft skills in Computer Science bachelors using project-based learning technologies, as successful employment of graduates in the IT industry market depends on the level of such skills. Developed communication skills, teamwork, and the ability to plan work on a project are important requirements for university graduates’ successful employment in the IT industry. The formation and development of soft skills enables the students not only to meet the requirements of the labor market, but also to more successfully develop professional skills (hard skills). The authors propose indicators of soft skill formation by 5 categories: personal effectiveness, communicative, managerial, strategic and information management skills. The methodology of soft skill development for future specialists in information technologies is based on three stages, each of which involves the implementation of different types of projects: collective, term paper and interdisciplinary. The components of soft skills that are formed during each of the stages are determined. The research substantiates the integration of two learning technologies for the implementation of the proposed methodology – blended and project-based learning, which involve the use of digital technologies. During the experimental research, students independently assessed the level of their soft skill formation according to the defined indicators in line with the proposed categories on a 10-point scale. The results of the conducted experimental study proved the improvement of the level of soft skill formation in Computer Science Bachelors in the process of project training. The statistical analysis of the results of the experiment proved the significance of the proposed method and made it possible to confirm its effectiveness.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"22 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"74855488","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"DISTANCE EDUCATION METHODS: VIDEO ANALYSIS IN TEACHING PHYSICS","authors":"Ihor Chernetckiy, Іryna A. Slipukhina, S. Mieniailov, Natalia Kurilenko","doi":"10.33407/itlt.v92i6.5086","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v92i6.5086","url":null,"abstract":"Formation of the skills of conducting an experiment and analyzing its results during laboratory work in natural science has always been an important didactic problem, which has significantly increased in the conditions of distance and mixed learning. The study of approaches to the effective use of software for the analysis of video recordings of observations of real physical processes and phenomena is one of the tasks of instrumental digital didactics. The affordable and regularly updated software Tracker: Video Analysis and Modeling Tool is a popular didactic tool for the analysis of physical quantities based on the processing of static and dynamic images followed by comparison with the corresponding mathematical model. The rules for creating educational videos suitable for analysis in a digital environment are summarized. On the examples of laboratory classes on many topics of physics (mechanics, hydrodynamics, molecular and atomic physics, and optics) and astronomy, the general features of creating video recordings, laboratory works, and problem tasks based on video analysis are shown. The STEM laboratory of the Junior Academy of Sciences of Ukraine has created numerous reference videos about physical experiments and the rules for their use; a collection of video tasks was also created; innovative methods of educational physical experiments were developed. The methods of video analysis were tested during distance and mixed education in the conditions of threats, also in formal and informal education formats, such as the summer science school for students and the All-Ukrainian natural science online tournament \"Open Natural Science Demonstration\". Instrumental digital didactics is a component of training courses for teachers and is regularly discussed at seminars and conferences on science education. The stemua.science source of the \"MANU\" NC is popular among Internet users.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"27 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"79071584","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}

{"title":"ПІДГОТОВКА АНДРАГОГІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗАСОБАМИ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ","authors":"Олександра Станіславівна Сологуб, Віра Василівна Гуменюк","doi":"10.33407/itlt.v92i6.4528","DOIUrl":"https://doi.org/10.33407/itlt.v92i6.4528","url":null,"abstract":"У статті актуалізується питання необхідності здійснення неперервної підготовки андрагогів (фахівців у сфері освіти дорослих), які в системі підвищення кваліфікації є лідерами професійного розвитку педагогічних працівників, до виконання професійних функцій засобами технологій дистанційного навчання в умовах вітчизняних освітніх реформ, цифрової трансформації освіти, світової пандемії Covid-19 та оголошення воєнного стану в Україні. Узагальнено напрями використання інформаційно-комунікаційних технологій під час підвищення кваліфікації, проаналізовано дослідження рамок, стандартів цифрової компетентності педагогів в Україні та світі. Для визначення функцій андрагогів з питань використання інформаційно-комунікаційних технологій в умовах відкритої освіти виокремлено основні категорії андрагогів системи підвищення кваліфікації. Проаналізовано дослідження у сфері психолого-андрагогічних особливостей навчання педагогічних працівників у процесі підвищення кваліфікації. Визначено функції андрагогів та їх роль в організації освітнього процесу засобами дистанційних технологій. Висвітлено модель і результати експерименту з розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності методистів регіональних служб як однієї з визначених нами категорій андрагогів системи підвищення кваліфікації. Описано процес підготовки андрагогів на наступному етапі – методистів, викладачів установ післядипломної педагогічної освіти, а також тренерів-педагогів з питань впровадження Державного стандарту базової середньої освіти, зокрема висвітлено тематику тренінгів, за допомогою яких здійснювався науково-методичний супровід андрагогів, технології дистанційного навчання, які використовувались під час занять, узагальнено вправи для здійснення формувального оцінювання та забезпечення інтерактивної взаємодії учасників тренінгів, запропоновано матеріали авторського You Tube каналу «ІКТ в освіті». Робиться висновок про те, що готовність андрагогів до використання технологій дистанційного навчання значною мірою залежить від діяльності установ післядипломної освіти, академій неперервного розвитку, тому науково-методичний супровід андрагогів має бути неперервним та відповідати вимогам освітніх реформ та цифрової трансформації освіти. Перспективи подальших досліджень автори вбачають у продовженні підготовки андрагогів за виокремленими категоріями, зокрема в налагодженні партнерської взаємодії з працівниками новостворених центрів професійного розвитку педагогічних працівників з питань розвитку їх цифрової компетентності; здійсненні неперервного навчання вчителів-тренерів, розвитку в них навичок роботи з дорослими слухачами в режимі онлайн; підготовці викладачів та методистів установ післядипломної освіти до створення якісного цифрового контенту для курсів та тренінгів за дистанційною формою навчання.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"23 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.8,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"84494140","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}