{"title":"СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ ТРОМБОГЕМОРАГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ПАЦІЄНТОК З ПІДВИЩЕНИМ ІНДЕКСОМ МАСИ ТІЛА В ПЕРІОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ МІОМЕКТОМІЇ","authors":"О. О. Тарабрін, Т.О. Максимець","doi":"10.31379/2411.2616.17.1.7","DOIUrl":"https://doi.org/10.31379/2411.2616.17.1.7","url":null,"abstract":"Міома матки – одне з найпоширеніших захворювань в гінекологічний практиці та складає, за даними різних авторів, від 32 до 70%. В 80% випадків міома спостерігається у жінок репродуктивного віку. 80 – 90% жінок з міомою матки лікуються оперативно. Одним із основних методів хірургічного лікування міоми матки у жінок репродуктивного віку є лапароскопічна міомектомія Зміни в системі гемостазу при міомі матки, нерідко є причиною тромбогеморагічних ускладнень на періопераційному етапі лікування. Традиційні скринінгові тести не завжди дають відповідь на основні запитання, які необхідно ставити при оцінці стану системи гемостазу в періопераційному періоді лапароскопічної міомектомії – швидкість та інтенсивність агрегації тромбоцитів, оцінка щільності згустку, коагуляційний потенціал, інтенсивність лізису згустку. Використання скринінгових тестів в ургентних ситуаціях не доцільне внаслідок тривалого часу дослідження. Крім того, відхилення результатів від референтних величин не прогнозують інтра- та післяопераційні тромбогеморагічні ускладнення (Craig J., Aguiar-Ibanez R., Bhattacharya S. et al., 2012; Doran C.M., Woolley T., Midwinter M.J., 2010). На основі цих тестів неможливо здійснити максимально коректний підбір дози та дискретності препаратів для профілактики та лікування тромбогеморагічних ускладнень (Тютрін І.І.). Мета дослідження. Рання діагностика тромбогеморагічних порушень, призначення адекватної схеми їх комплексної корекції, яка проводиться з метою покращення результатів хірургічного лікування у даної групи пацієнтів, використовуючи глобальну систему оцінки гемостазу – низькочастотну п’єзоелектричну гемовіскозіметрію. Матеріали та методи. Досліджені результати хірургічного лікування 60 хворих міомою матки, які перенесли лапароскопічну міомектомію в медичному центрі «Мати та дитина» ТОВ «НЕОМЕД 200» в м. Києві в 2019-2020 роках. Пацієнтки були розподілені на 3 групи в залежності від величини ІМТ та вибору методу тромбопрофілактики. До 1 групи (16 пацієнтки) увійшли хворі з ІМТ< 30 кг/м2, яким медикаментозна тромбопрофілактика не проводилась. До 2 групи (18 пацієнток) увійшли хворі з ІМТ> 30 кг/м2, яким з метою тромбопрофілактики використовували Еноксипарин. До 3 групи (26 пацієнток) увійшли хворі з ІМТ> 30 кг/м2, яким з метою тромбопрофілактики використовували Еноксипарин та Пентоксифілін. Стан системи гемостазу до операції, а також на 1 та 5 добу після оперативного втручання контролювався стандартними біохімічними тестами, а також інструментальним методом оцінки функціонального стану компонентів системи гемостазу та фібринолізу – низькочастотним вібраційним п’єзоелектричним гемовіскозіметром (НВПГ) «Меднорд». Результати. Після оцінки стандартних біохімічних тестів оцінки гемостазу до та пысля оперативного втручання в усіх групах пацієнтів наявних та суттєвих патологічних змін не виявлено. При оцінці функціонального стану компонентів системи гемостазу та фібринолізу за допомогою НВПГ ,, Меднорд” перед оперативним втручанням в 1 групі пацієнтів ","PeriodicalId":446016,"journal":{"name":"Clinical Anesthesiology and Intensive Care","volume":"13 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"114542658","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ЗАСТОСУВАННЯ ТІОТРИАЗОЛІНУ В ПОЄДНАННІ З ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОЮ ГЕМОКОРЕКЦІЄЮ У ХВОРИХ З ГОСТРОЮ ІНФЕКЦІЙНОЮ ДЕСТРУКЦІЄЮ ЛЕГЕНЬ У ПІЗНІЙ ПЕРІОД ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ","authors":"Є. М. Крутько","doi":"10.31379/2411.2616.17.1.4","DOIUrl":"https://doi.org/10.31379/2411.2616.17.1.4","url":null,"abstract":"Проведено порівняльний аналіз результатів комплексного обстеження та лікування 28 хворих з важкими формами гострої інфекційної деструкції легень в пізньому періоді (ТХ). 62,5% пацієнтів склали від 20 до 50 років. В основному це були чоловіки – 80,5%. Крім дренування, санації гнійних порожнин і традиційної консервативної терапії, у цих пацієнтів були використані методи екстракорпоральної гемокорекціі для купірування прогресуючого ендотоксикозу. У пацієнтів, які отримували тіотриазолін (в складі передперфузійної підготовки і в складі інтенсивної терапії в постперфузійному періоді), відзначався більш сприятливий перебіг захворювання (швидка позитивна динаміка показників системної запальної відповіді, показників токсемії і кисневого гомеостазу, в порівнянні з пацієнтами, які отримують традиційну терапію), що сприяло скороченню термінів і підвищенню якості лікування пацієнтів. Виявлені зміни вказують на доцільність застосування тіотріазоліну в складі передперфузійної підготовки та базової програми комплексного лікування хворих з гострою інфекційної деструкцією легень в пізньому періоді ТХ.","PeriodicalId":446016,"journal":{"name":"Clinical Anesthesiology and Intensive Care","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125907477","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПОЗДРАВЛЯЕМ С ЮБИЛЕЕМ В.В. СУСЛОВА!","authors":"В. И. Черний","doi":"10.31379/2411.2616.17.1.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.31379/2411.2616.17.1.12","url":null,"abstract":"ПОЗДРАВЛЯЕМ С ЮБИЛЕЕМ В.В. СУСЛОВА!","PeriodicalId":446016,"journal":{"name":"Clinical Anesthesiology and Intensive Care","volume":"8 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"127783011","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ СХЕМИ АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ПАЦІЄНТІВ ОФТАЛЬМОХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ РОГІВКИ","authors":"Н.В. Минка, Ю. Ю. Кобеляцький","doi":"10.31379/2411.2616.17.1.6","DOIUrl":"https://doi.org/10.31379/2411.2616.17.1.6","url":null,"abstract":"Метою дослідження було оцінити ефективність та безпеку застосування у пацієнтів при трансплантації рогівки модифікованих схем анестезії, доповнених блокадою крило-піднебінної ямки і / або препаратом дексмедетомідін. Матеріали і методи: в дослідження було включено 91 пацієнта, які перенесли кератопластику. Пацієнти були розділені на 3 групи в залежності від застосованої схеми анестезії. Результати: всі три схеми дозволяють підтримувати основні параметри гемодинаміки і глибину седації в межах референсних значень. Кожна із запропонованих схем показала свою ефективність при контролі інтраопераційного болю. При аналізі вираженості болю в післяопераційному періоді і кількості епізодів нудоти і блювання найкращі результати отримані у пацієнтів, яким була виконана блокада крилопіднебінної ямки і застосований дексмедетомідін (група ДБ).","PeriodicalId":446016,"journal":{"name":"Clinical Anesthesiology and Intensive Care","volume":"60 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134474193","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Олена Алексєєва, Г. С. Дорофєєва, В. П. Алексєєв, І. А. Драпак
{"title":"ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ РІЗНИХ МЕТОДІВ ЗНЕБОЛЕННЯ НА КОГНІТИВНИЙ СТАН ПАЦІЄНТІВ ОФТАЛЬМОХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ","authors":"Олена Алексєєва, Г. С. Дорофєєва, В. П. Алексєєв, І. А. Драпак","doi":"10.31379/2411.2616.17.1.8","DOIUrl":"https://doi.org/10.31379/2411.2616.17.1.8","url":null,"abstract":"З метою оптимізації вибору методу анестезіологічного забезпечення було здійснено порівняння змін когнітивних функцій в післяопераційному періоді. Дослідження проводилось на базі КП «ДОКОЛ». Було обстежено 91 пацієнт після операції з наскрізної кератопластики віком від 18 до 60 років. Дослідження когнітивного статусу проводилось за допомогою нейропсихологічного тестування: шкала оцінки психічного статусу (MMSE), шкала лобової дисфункції (FAВ) та тесту Лурія. Тестування проводилось напередодні операції та через 6 годин, 24 години, 7 діб та 21добу після оперативного втручання. Пацієнти були рандомізовані на три групи. До першої групи – група b (n1=28) увійшли пацієнти, яки отримали поєднання загальної анестезії з блокадою крило-піднебінної ямки. В групі d (n2=32) був використаний дексмедітомедін з метою седації та потенціювання дії наркотичних анальгетиків. В цей групі з премедикації були видалені Сибазон 0,5% та Фентанил 0,005%, таким чином вплив препаратів бензодіазепінового ряду був виключений та здійснена спроба знизити кількість використаних наркотичних анальгетиків. В наступній групі db (n3=31)було поєднане використання реґіонарної анестезії з інфузїєю дексмедетомідину до оперативного втручання. Метою створення даної комбінації було виключити вплив бензодіазепинів на когнітивний стан пацієнту в післяопераційному періоді, а також знизити кількість наркотичних анальгетиків не тільки завдяки можливості дексмедетомідину потенціювати їх дію, але ще й використавши аналгетичний ефект реґіонарної анестезії в інтра- та післяопераційному періоді. Усі клінічні групи були статистично співставними (p>0,05) за віко-статевими характеристиками. Впродовж дослідження проводився порівняльний аналіз змін рівня глікемії, рівня інтраопераційної седації та аналгезії. В групі db було використано найменшу кількість наркотичних анальгетиків, в порівнянні з іншими групами, при збережені показників рівня седації та аналгезії, які суттєво не відрізнялись від показників інших груп( р<0,001).Оцінювання середньої (Ме) бальної оцінки когнітивних функцій в групах за шкалою MMSE на різних етапах дослідження призводить до висновків, що при порівнянні результатів на 1-ому етапі та через 6 годин після оперативного втручання найбільші зміни відмічені в групі b – зниження рівня когнітивних функцій на 5 балів (20,8%), в групі d та db – на 3 бали (12%). При проведенні порівняльного аналізу за шкалою MMSE відмічаємо тенденцію до менш тривалих та виражених знижень показників в групі поєднання реґіонарної анестезії та передопераційною інфузією дексмедетомідину. При оцінюванні за шкалою FAB в групи b середні показники бальної оцінки досягли вихідного рівня менше ніж за тиждень після втручання, зі збільшенням відносно початкових показників у 82,1% пацієнтів на 21 добу спостереження. У групі d покращення результату відносно початкового рівня відмічалося у 68,7%, збереглися результати нижче початкового рівня у 3,2%, у 28,1% когнітивний стан відновився до вихідного рівня. В групі db до початк","PeriodicalId":446016,"journal":{"name":"Clinical Anesthesiology and Intensive Care","volume":"23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121964126","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ВПЛИВ ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ НА ІОННИЙ БАЛАНС ГОЛОВНОГО МОЗКУ В ПЕРІОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ","authors":"А.Ю. Ткачук","doi":"10.31379/2411.2616.17.1.5","DOIUrl":"https://doi.org/10.31379/2411.2616.17.1.5","url":null,"abstract":"В клінічних умовах (63 пацієнта з СЖК) вивчали вплив гострої крововтрати на іонний гомеостаз мозку. Встановлено можливі причини церебральної недостатності та порушення свідомості у пацієнтів даної категорії.","PeriodicalId":446016,"journal":{"name":"Clinical Anesthesiology and Intensive Care","volume":"83 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128210987","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ БАРІАТРИЧНИХ ВТРУЧАНЬ","authors":"Р. Є. Сухонос","doi":"10.31379/2411.2616.17.1.9","DOIUrl":"https://doi.org/10.31379/2411.2616.17.1.9","url":null,"abstract":"У світі від ожиріння і його ускладнень щорічно помирає близько 2,8 млн. чоловік. Баріатрична хірургія набуває популярності, тим самим підвищує актуальність розгляду проблеми періопераційного менеджменту у хворих на ожиріння. Ожиріння стає причиною захворювань багатьох систем та органів, що підвищує ризик виникнення ускладнень в періопераційному періоді, в тому числі і летальних випадків. Метою цієї роботи є вивчення особливостей пацієнтів з морбідним ожирінням, як об’єктів оперативного баріатричного втручання, котрим проводиться анестезіологічне забезпечення. Було проведено аналіз досліджень, що мали стосунок до баріатричної хірургії, анестезіологічного забезпечення, ожиріння та патофізіологічних особливостей організму хворих на ожиріння; розглянуто інтра-/ післяопераційні ризики, на базі цього розглянуто превентивні заходи; розглянуто проблему важких дихальних шляхів, важкої вентиляції та інтубації трахеї, а також, їх прогнозування. Після отриманих результатів дослідження, зроблені наступні висновки: ризик анестезії та хірургічного втручання вищий у пацієнтів із ожирінням; анестезіологи повинні бути знайомі з клінічним веденням пацієнтів із ожирінням для всіх типів операцій, особливо для хірургічних процедур зниження ваги; індукція та підтримка анестезії та оксигенації, вентиляції, інтубації та лікування болю можуть бути складними у хворих на ожиріння; у пацієнтів із ожирінням підвищений ризик розвитку післяопераційних ускладнень.","PeriodicalId":446016,"journal":{"name":"Clinical Anesthesiology and Intensive Care","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128619959","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"БЛОКАТОРИ 5-HT3 РЕЦЕПТОРІВ СЕРОТОНІНУ В КОМПЛЕКСІ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ У ПАЦІЄНТІВ З ПОЛІТРАВМОЮ","authors":"Ю. В. Волкова, М.О. Долженко","doi":"10.31379/2411.2616.17.1.3","DOIUrl":"https://doi.org/10.31379/2411.2616.17.1.3","url":null,"abstract":"У рамках дослідження проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження пацієнтів з множинною травмою. Ми описали роль рецепторів серотоніну 3-го типу (5-HT3) в патогенезі травматичної хвороби. Виявлено позитивний ефект від застосування блокаторів 5-HT3 в комплексній інтенсивній терапії у пацієнтів з краніо-абдомінальною травмою.","PeriodicalId":446016,"journal":{"name":"Clinical Anesthesiology and Intensive Care","volume":"11 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126002951","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
І. Грабовський, К. Трофимов, В. Могилдеа, Р. Балтага, С. Шандру, С М Кобилецький, O. Арнаут
{"title":"ПОТЕНЦІАЛЬНІ “ЕФЕКТИВНІ” КОВАРІАТИ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ У КОГОРТИ ПАЦІЄНТІВ З ВАЖКОЮ ТРАВМОЮ","authors":"І. Грабовський, К. Трофимов, В. Могилдеа, Р. Балтага, С. Шандру, С М Кобилецький, O. Арнаут","doi":"10.31379/2411.2616.17.1.2","DOIUrl":"https://doi.org/10.31379/2411.2616.17.1.2","url":null,"abstract":"Вступ: Незважаючи на основну добре відому епідеміологічну проблему за останній період, травматизм є однією з основних причин смерті у всіх країнах Європейського регіону ВООЗ, незалежно від економічного статусу. Як ми всі можемо зрозуміти, смертельні травми – це лише незначна частина всіх травм, які в основному складаються з нелетальних, але іноді надзвичайно важких травм. Є деякі фактори ризику та захисні фактори травми, які роблять передбачуваними та запобіжними багато аспектів травми. Починаючи з цього моменту, було розроблено кілька прогностичних шкал, але вони не є універсальними через поліморфні особливості пацієнтів, які отримували лікування в різних медичних системах. Це є причиною того, що існуючі шкали слід постійно переоцінювати та коригувати. У цій статті дані біохімії, дані йонограми та гемолейкограми, стать, вік та супутні захворювання були розглянуті як провісники та проаналізовані без анатомічного компонента травми, що продемонструвало здатність прогнозувати в попередніх дослідженнях. Ці змінні не були вибрані випадковим чином. По-перше, ці показники відображають стан різних систем органів. По-друге, ця інформація є доступною для кожного пацієнта з важкою травмою, який потрапляє до реанімації. На основі отриманих результатів будуть запропоновані потенційні моделі з урахуванням біологічної статі та віку. Мета та завдання: Тестувати рутинні клінічні/параклінічні параметри, як провісники виживання важкої травми, щоб позначити потенційно «ефективні» змінні для заповнення загальних балів травми. Методи: Аналітичне когортне клінічне дослідження (ретро проспективне) було розроблене для аналізу даних 2651 пацієнта з важкою травмою, послідовно госпіталізованих до травматологічного центру з Республіки Молдова у період з січня 2013 року по листопад 2018 року. база даних без персональних даних. Були розглянуті спеціальні критерії включення та виключення. Ефективні біомаркери/фактори ризику були виявлені та вивчені із використанням статистичної обробки даних з метою розробки альтернативних прогнозних моделей результатів лікування (виживання / смерті). Результати: Майже всі параметри, включені в дослідження, показали прогностичні здібності при одновимірному аналізі. Використовуючи клініко-параклінічні дані, включаючи супутні захворювання, була розроблена багатоваріантна модель прогнозування важкої травми. Висновок: Біохімічні параметри, показники йонограми та гемолейкограми, що відображають реакцію при травматичному ушкодженні, є потенційним джерелом для прогнозування відповіді на лікування коваріатами результатів лікування у важких випадках травматизму. Більше того, разом із супутніми захворюваннями при багатовимірному аналізі ці рутинні параметри показали прогнозуючий потенціал.","PeriodicalId":446016,"journal":{"name":"Clinical Anesthesiology and Intensive Care","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130426787","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
А.В. Гейзе, А.О. Клеузовіч, Г.П. Плотніков, М. С. Рубцов
{"title":"РОЛЬ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНИХ МЕТОДІВ ТЕРАПІЇ У ПАЦІЄНТІВ З SARSCOV-2 В КРИТИЧНИХ СТАНАХ","authors":"А.В. Гейзе, А.О. Клеузовіч, Г.П. Плотніков, М. С. Рубцов","doi":"10.31379/2411.2616.17.1.1","DOIUrl":"https://doi.org/10.31379/2411.2616.17.1.1","url":null,"abstract":"Мета. Проаналізувати досвід застосування екстракорпоральних методів лікування пацієнтів з SARS-CoV-2. Методи. Проведено 48 екстракорпоральних процедур 27 пацієнтам з лабораторно підтвердженим SARS-CoV-2, двобічною пневмонією та різними супутніми хронічними захворюваннями. Всі пацієнти мали середній бал за шкалою SOFA 8,1 ± 3,1 [мінімум 3, максимум 16] під час надходження до відділення інтенсивної терапії. 19 пацієнтів (70,4%) мали тяжке ушкодження легенів більше 75% за даними комп’ютерної томографії грудної клітини. Показання до початка екстракорпоральної терапії включали цитокіновий шторм, пов’язаний з гострим респіраторним дистрес-синдромом (ГРДС) і септичним шоком. Отримані результати. В цілому кожен пацієнт пройшов як мінімум одну процедуру екстракорпоральної терапії. 11 пацієнтів пройшли від 2 до 6 сеансів. Ізольоване відділення плазми і гемоперфузія дозволили знизити вазопресорну/кардіотонічну підтримку, дещо поліпшити параметри вентиляції, зі значною виразністю, але не тривалим зниженням рівня маркерів запалення. Найбільш раціональним виявилося поєднання методів, що забезпечують швидке видалення агентів, тривалу корекцію гомеостазу і детоксикацію, контрольовану температурну реакцію і гідратацію. Екстракорпоральна терапія не вплинула на обсяг і виразність ушкодження паренхіми легені. 19 (70,4%) пацієнтів, які отримували екстракорпоральну терапію, були переведені з ШВЛ на самостійне дихання, тоді як 8 (29,6%) пацієнтів мали важкі ураження легень понад 75% за даними повторної комп’ютерної томографії грудної клітини. Середня тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії серед тих, що вижили, склала 9 ± 3,5 [хв. 4 макс. 22]. 28-денна летальність і госпітальна летальність склали 25,9% (7). Висновок. Тривала екстракорпоральна терапія у пацієнтів з SARS-Cov-2 продемонструвала ефективність в корекції дисфункцій органів і шокових станів, але не призвела до значного поліпшення виразності тяжкості пошкодженої паренхіми легені.","PeriodicalId":446016,"journal":{"name":"Clinical Anesthesiology and Intensive Care","volume":"60 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133915695","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}