{"title":"ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДІВ ВИЯВЛЕННЯ КІЛЬКОСТІ МАФАнМ І КОЛІФОРМ У КОРОВ’ЯЧОМУ, КОЗИНОМУ МОЛОЦІ ТА РОЗСІЛЬНОМУ СИРІ","authors":"Таїсія Миколаївна Рижкова","doi":"10.37000/abbsl.2022.105.14","DOIUrl":"https://doi.org/10.37000/abbsl.2022.105.14","url":null,"abstract":"Проводились дослідження з метою розробки національного стандарту України з викладом у ньому (нової для України) методики визначення кількості бактерій групи кишкових паличок у молоці та молочних продуктах з використанням пластин з нанесеного на їх поверхню живильного середовища. При цьому встановлено більш високу ефективність «пластинкового» методу мікробіологічної діагностики молока та молочних продуктів порівняно з «чашковим».","PeriodicalId":429171,"journal":{"name":"Аграрний вісник Причорномор'я","volume":"101 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126919124","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"СЕРОТЕРАПІЯ КОРІВ З ПЕРСИСТЕНТНИМ ЖОВТИМ ТІЛОМ ЯЄЧНИКА","authors":"Олена Андріївна Боднар","doi":"10.37000/abbsl.2022.105.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.37000/abbsl.2022.105.02","url":null,"abstract":"У роботі дано теоретичне обґрунтування та наведені результати клінічних досліджень з лікування корів за дисфункції гонад. Установлено, що комплексно-послідовне застосування гемостимулюючої сироватки коровам з персистентним жовтим тілом підвищує лютеолітичну ефективність броестрофану та покращує їх заплідненість. Сумісне інтраартеріальне введення броестрофану та доцитолу дозволяє зменшити дози препаратів та досягнути кращих клініко-економічних показників, у порівнянні з їх внутрішньом‘язовим введенням. Запропонована серотерапія позитивно впливає на механізм нейрогуморальної регуляції статевого циклу в напрямку його нормалізації, є ефективним методом відновлення статевої циклічності і запліднюваності корів.","PeriodicalId":429171,"journal":{"name":"Аграрний вісник Причорномор'я","volume":"53 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"133298965","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ДИНАМІКА ВІДНОСНИХ ПОКАЗНИКІВ ІМУНОГРАМИ У СУК ЗА ЕСТРУСУ","authors":"В. Кириченко, М. Брошков","doi":"10.37000/abbsl.2022.105.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.37000/abbsl.2022.105.01","url":null,"abstract":"У статті наведені дані щодо динаміки відносної кількості нейтрофілів, їх здатності до фагоцитозу та основних популяцій імунокомпентних клітин за еструсу у сук. Порівнюючи динаміку відносної кількості нейтрофілів з їх фагоцитарною активністю, слід зазначити, що відсоток активних нейтрофілів мав протилежну тенденцію. Так, протягом фолікулярної фази статевого циклу, а саме з 1 по 15 день відносна кількість нейтрофілів, здатних до фагоцитозу, достовірно збільшилась з 60,0±3,09 до 65,333±4,52 (Р ≤ 0,05). Динаміка відносної кількості лімфоцитів та їх регуляторних субпопуляцій за естpусу показує, що з 1 до 10 доби (фолікулярна фаза естрального циклу) відбувалось достовірне (Р ≤ 0,05) зменшення показника - на 2.7%. В нашому експерименті кількість моноцитів мала сталу тенденцію до збільшення не залежно від фази статевого циклу. Встановлено, що під час овуляції зменшується кількість природних кілерів, а кількість Т- та В-лімфоцитів навпаки збільшується.","PeriodicalId":429171,"journal":{"name":"Аграрний вісник Причорномор'я","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126763703","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
І. Дударев, С. Уминський, Н. Маслич, Людмила Володимирівна Кнауб, Т. Могілянець
{"title":"ВИКОРИСТАННННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ КОМПОНЕНТІВ В КОМБІКОРМАХ ДЛЯ ПТАХІВ","authors":"І. Дударев, С. Уминський, Н. Маслич, Людмила Володимирівна Кнауб, Т. Могілянець","doi":"10.37000/abbsl.2022.105.13","DOIUrl":"https://doi.org/10.37000/abbsl.2022.105.13","url":null,"abstract":"Насичення раціонів кормів для різних вікових груп птахів мають бути такими, що забезпечать здатність тварин виконувати їх промислові функції. Основне завдання – це збільшити ефективність застосування компонентів в раціоні і зробити кращу якість комбікорму. \u0000 При обґрунтуванні принципу виготовлення комбікорму при його виготовленні та утворення корму для птахів необхідно враховувати взаємний вплив багатьох конструктивних, кінематичних та живильних показників з урахуванням потреб птахів та фізико-механічних властивостей оброблюваного матеріалу при виготовленні корму. В теперішній час використання стрижнів кукурудзи при виготовленні кормів для різних типів тварин відбувається за двома основними напрямками це: \u0000- консервація або цілих, або здрібнених стрижнів, яка потребує впровадження кількох способів попередньої підготовки до яких слід віднести сушіння, силосування, хімічну консервацію, активну вентиляцію, а також природне або штучне охолодження повітрям і інші; \u0000- виготовлення здрібненої зерно - стрижневої суміші з сировини яка попередньо обмолочується.","PeriodicalId":429171,"journal":{"name":"Аграрний вісник Причорномор'я","volume":"27 23 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115409743","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Ярослав Володимирович Пушкар, Тетяна Пушкар, О. Решетніченко, Ірина Петрівна Антонік
{"title":"ДІЯ ОЗОНО-ПОВІТРЯНОЇ СУМІШІ НА ШКІДЛИВІ ГАЗИ","authors":"Ярослав Володимирович Пушкар, Тетяна Пушкар, О. Решетніченко, Ірина Петрівна Антонік","doi":"10.37000/abbsl.2022.105.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.37000/abbsl.2022.105.09","url":null,"abstract":"Проведено аналіз за результатами експерименту впливу озону на шкідливі гази за допомогою озоногенератора. Виявлено, що в процесі життєдіяльності велика рогата худоба виділяє у повітряне середовище приміщень велику кількість шкідливих речовин, найбільшу концентрацію з яких представляють частки аміаку та сірководню. \u0000Велика кількість захворювань великої рогатої худоби пов'язана із запальними процесами, що виникають у дихальних шляхах через шкідливі домішки. Зменшення концентрації аміаку та сірководню відносяться до найбільш бажаних цілей очищення повітря в корівнику. Було визначено, що озон активно окислює азотовмісні елементи й ефективно знезаражує повітряне середовище у тваринницьких приміщеннях. \u0000Доведено, що вплив ОПС на внутрішнє повітря приміщення для утримання тварин, дає позитивний результат. Вимірювання показали, що концентрація хімічних домішок зменшилася. Проведення замірів у двох режимах роботи озонатора, дозволило виявити ефективність періодичного озонування повітряного середовища приміщення. Показники концентрації шкідливих речовин у внутрішньому повітрі тваринницького приміщення вказують на те, що озонування наявних шкідливих речовин, що є в повітрі, дозволяє знизити їх концентрацію в рази, що благотворно позначиться на показниках падіжу молодняка великої рогатої худоби і дозволить зменшити його в декілька разів.","PeriodicalId":429171,"journal":{"name":"Аграрний вісник Причорномор'я","volume":"61 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"125991605","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПОКАЗНИКИ КРОВІ КІЗ РІЗНИХ ПОРІД МІСЦЕВОЇ ПОПУЛЯЦІЇ","authors":"Алла Павлівна Китаєва, В. Слюсаренко","doi":"10.37000/abbsl.2022.105.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.37000/abbsl.2022.105.08","url":null,"abstract":"Вивчали морфологічний і біохімічний склад крові козематок зааненської, альпійської, та корсиканської порід місцевої популяції .Встановлено що у сироватці крові козематок альпійської породи містилося найбільше глобуліну і найменше альбуміну порівняно з козематками зааненської та корсиканської порід. Відмічено деяку відмінність за вмістом ферментів. Найбільший вміст АСТ у у сироватці крові мали козематки зааненської, а АЛТ- корсиканської порід. За хімічним складом крові суттєвої і вірогідної різниці між козематками зааненської, альпійської та корсиканської порід не встановлено.","PeriodicalId":429171,"journal":{"name":"Аграрний вісник Причорномор'я","volume":"52 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"129712089","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПЕРЕТВОРЕННЯ ПЛАСТИКУ У СОЛОНІЙ ТА ПРІСНІЙ ВОДІ. МІКРОПЛАСТИК. ВПЛИВ МІКРОПЛАСТИКУ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ТВАРИН (ОГЛЯДОВА СТАТТЯ)","authors":"Юрій Сергійович Єрьоменко, В. Кушнір","doi":"10.37000/abbsl.2022.105.05","DOIUrl":"https://doi.org/10.37000/abbsl.2022.105.05","url":null,"abstract":"У статті наведена сучасна інформація щодо використання пластика, його хімічного перетворення у водоймах. Наведено приклади потрапляння пластику у біосферу солоних та прісних водойм. На основі аналізу літературних джерел встановлено, як саме мікропластик впливає на стан здоров’я тварин та риб, зокрема людини, а також наведено приклади боротьби із забрудненням навколишнього середовища.","PeriodicalId":429171,"journal":{"name":"Аграрний вісник Причорномор'я","volume":"21 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134043539","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"РОЗВИТОК НОВОНАРОДЖЕНИХ ЯГНЯТ ДРУГОГО ТА ТРЕТЬОГО ПОКОЛІННЯ ЦИГАЙСЬКОЇ ПОРОДИ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОРОДИ БАТЬКА","authors":"Н. Кірович, І. Слюсаренко, А. В. Рудик","doi":"10.37000/abbsl.2022.105.12","DOIUrl":"https://doi.org/10.37000/abbsl.2022.105.12","url":null,"abstract":"Представлено результати вивчення розвитку новонароджених ягнят, другого та третього покоління отриманих від використання баранів-плідників порід гісарська, мериноландшафт на матках цигайської породи. Встановлено, що ягнята народжувалися здоровими, життєздатними, з добре розвиненим вовняним покривом. Обидві породи між другим та третім поколінням дали крупне потомство як серед баранців, так і серед ярок, особливо це помітно на ягнятах, народжених у числі одинців. У двійнят тенденцію до переваги за живою масою зберігали потомки баранів гісарської породи.","PeriodicalId":429171,"journal":{"name":"Аграрний вісник Причорномор'я","volume":"16 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122116446","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"АНАТОМО-ТОПОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ ЛАБОРАТОРНИХ ЩУРІВ, ЯКІ ОТРИМУВАЛИ ВИСОКОЖИРОВИЙ РАЦІОН","authors":"M. Кравцова, Ігнат Мирошниченко","doi":"10.37000/abbsl.2022.105.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.37000/abbsl.2022.105.07","url":null,"abstract":"Лімфатичні вузли – це периферичні органани гемо- і лімфопоезу, які забезпечують фільтацію лімфи та функцію антигензалежної проліферації і диференціації імунокомпетентних клітин. Розглянуті особливості топографії та макроструктури соматичних і вісцеральних лімфатичних вузлів статевозрілих білих лабораторних щурів, які протягом 30 діб отримували раціон з підвищеним умістом жиру. Визначено, що лімфатичні вузли цього виду ссавців відносяться до групи мононодозних одиничних вузлів. Макроскопічно для кожного дослідженого органу характерна полярна структура з визначенням двох основних зон: випукла поверхня (місце входження аферентних лімфатичних судин) і ворітна впадина (з кровоносними і еферентними лімфатичними судинами). Високожировий раціон щурів не впливає на топографію і макроскопічні показники соматичних і вісцеральних лімфатичних вузлів. Маса лімфатичних вузлів у щурів значно варіює, залежно від їх топографічного розташування: серед соматичних вона максимальна в лицьового і поверхневого шийного, а серед вісцеральних – у клубово-сліпокишкового (ілеоцикального) та клубово-ободового.","PeriodicalId":429171,"journal":{"name":"Аграрний вісник Причорномор'я","volume":"17 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"115078057","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ВПЛИВ ПЛАСТИКУ ТА МІКРОПЛАСТИКУ НА ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я МОРСЬКИХ ТВАРИН, ПТАХІВ ТА РИБ ЗАПОБІГАННЯ ПОТРАПЛЯННЯ НОВОГО ПЛАСТИКУ В МОРЯ ТА ОКЕАНИ","authors":"А. Бакова, В. Кушнір","doi":"10.37000/abbsl.2022.105.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.37000/abbsl.2022.105.03","url":null,"abstract":"У статті наведені сучасна інформація щодо негативного впливу пластику на різні види тварин та риб, проблеми мікропластику, також вказані данні про кількість пластику у морях та океанах, який пластик частіше можна зустріти.","PeriodicalId":429171,"journal":{"name":"Аграрний вісник Причорномор'я","volume":"73 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-01-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"122578086","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}