{"title":"РОЗВИТОК ЕМПАТІЇ У СТУДЕНТІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ В ГРУПАХ АКТИВНОГО СОЦІАЛЬНО ПСИХОЛОГІЧНОГО НАВЧАННЯ (АСПН)","authors":"Вікторія Кузьміна, Ольга Гульбс, С. Діхтяренко","doi":"10.34142/23129387.2020.63.08","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23129387.2020.63.08","url":null,"abstract":"Актуальність дослідження. Актуальність досліджуваної проблеми зумовлена необхідністю пошуку прогресивної концепції підготовки майбутнього психолога. Вивчення особливостей розвитку емпатії у студентів психологічного профілю в групах активного соціально психологічного навчання (АСПН) затребуване професійною діяльністю психолога, що потребує конкретних даних про розвиток емпатії студентів майбутніх психологів та взаємообумовлені якісні зміни в їх особистості. У зв'язку з цим виявлення умов і факторів, що детермінують розвиток емпатії майбутнього психолога, є актуальною науково-практичною проблемою, вирішення якої дозволить керувати процесом розвитку емпатії у студентів.\u0000\u0000Результати. У статті розглядається актуальна проблема розвитку емпатії у студентів психологів в групах активного соціально психологічного навчання (АСПН). Розкриваються професійні якості студентів психологів, що допоможуть їм досягати успіху у своїй майбутній роботі. Показано, що у професійній діяльності психолога емпатія є найважливішим чинником регуляції пізнавальної діяльності, обміну інформацією, встановлення комунікації. Розроблена корекційно-розвиваюча програма розвитку емпатії у студентів психологічного профілю в групах АСПН, описано емпіричне дослідження, його результати та перспективи.\u0000\u0000Висновки. Активне соціально психологічне навчання студентів є ефективним методом розвитку їх емпатії при дотриманні наступних умов: робота з групою повинна починатися з глибокого психологічного дослідження, спрямованого на діагностику виявлення рівня емпатії студентів; програма розвитку емпатії студентів враховує наступні компоненти: когнітивний, комунікативний, емоційний та конативний (поведінковий); у учасників групи АСПН необхідно сформувати високий рівень мотивації до розвитку емпатії згідно з корекційно-розвиваючою програмою.","PeriodicalId":424934,"journal":{"name":"Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Психология\"","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132198559","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ АРТ-ТЕРАПІЇ НА ПРОЦЕС РОЗВИТКУ ДІТЕЙ","authors":"Ольга Лазаревська","doi":"10.34142/23129387.2020.63.09","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23129387.2020.63.09","url":null,"abstract":"Мета дослідження. Визначення основних психологічних факторів впливу в процесі арт-терапії з дітьми дошкільного віку.\u0000\u0000Методологія і методи дослідження. Методологічною основою дослідження стала культурно-історична теорія, теорія, комплексний діагностичний тест для виявлення індивідуальних і психологічних особливостей дитини і характеру бачення нею оточуючого світу, уявлення про себе і свою діяльність. Були використані методики визначення рівня розвитку сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, уяви.\u0000\u0000Результати: Визначено, що арт-терапія як стратегія втілення основних завдань психокорекційної роботи в умовах становлення свідомості дитини в просторі дитячо-дорослої спільноти будується на наступних принципах: творчого розвитку; використання ефекту саморозвитку за активної підтримки дорослого; принцип системного підходу до психокорекційної роботи, що призводить до досягнення психотерапевтичного ефекту; принцип опосередкування особистості дитини та її відношень у процесі відтворення картини світу через формування візуальної моделі, яка є системою графічних і кольорових значень, «візуальних архетипів» у дитячій творчості.\u0000\u0000У статті показано, що у процесі арт-терапії відбувається становлення і розвиток трьох ліній відношень дитини: до себе, до оточуючих людей і світу, що складають її картину світу.\u0000\u0000Висновки. У статті проаналізовано проблему арт-терапії як засобу психологічної гармонізації та розвитку психіки дитини через художньо-творчу діяльність.\u0000\u0000Розглянуто наукові пошуки вчених з питань особливостей арт-терапії як науки, її ефективності в роботі з дітьми дошкільного віку, визначено психологічні фактори щодо психотерапевтичного та психокорегуючого потенціалу образотворчого мистецтва і художньо-творчої діяльності в роботі з дітьми.\u0000\u0000Розкрито психологічні фактори психотерапевтичного впливу на етапі початку образотворчої діяльності дитини, зокрема художня експресія, психотерапевтичні відношення та інтерпретація вербально-зворотнього зв’язку.","PeriodicalId":424934,"journal":{"name":"Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Психология\"","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"132429752","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТІЛЕСНОГО Я ЖІНОК, ХВОРИХ НА РАК РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ","authors":"Тамара Хомуленко, Ірина Кислова, Ніна Лесніченко","doi":"10.34142/23129387.2020.63.07","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23129387.2020.63.07","url":null,"abstract":"Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує проблема дослідження тілесного Я в онкохворих, зокрема жінок із раком репродуктивних органів.\u0000\u0000Мета дослідження – виявити відмінності та кореляційні зв’язки показників тілесного Я у жінок із онкологічними захворюваннями репродуктивної системи.\u0000\u0000Вибірка і методи дослідження. Вибірку досліджуваних склали 30 осіб жіночої статі, а саме: 10 жінок, хворих на рак молочної залози (шифр за МКХ-10 - С50), 10 жінок, які страждають на рак шийки матки (шифр за МКХ-10 - С53), 10 жінок хворих на рак яєчників (шифр за МКХ-10 - С56) на початкових стадіях захворювання. Всі обстежені пацієнтки проходили стаціонарне та амбулаторне лікування в Державній Установі «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України», м. Харків.\u0000\u0000Психодіагностичний інструментарій склали: семантичний диференціал Ч. Осгуда для дослідження ставлення до власного тіла, методика діагностики тілесного локусу контролю (Т.Б. Хомуленко і співавтори) та методика незакінчених речень «Вербалізація тілесного Я» (Т.Б. Хомуленко і В.О. Крамченкова).\u0000\u0000Результати. Визначено, що прийняття власного тіла та каузальність у перебігу фізичних процесів вищі у онкохворих жінок на рак молочної залози, ніж у хворих жінок на рак шийки матки. У досліджуваних жінок з різними формами раку репродуктивної системи є відмінності у деяких ознаках здатності до вербалізації тілесного Я. Встановлено зв'язки між інтегративністю та ставленням до себе, між позитивним та адекватним ставлення до свого тіла та усвідомленістю значущості тілесних процесів, які проходять у тілі, між інтернальним тілесним локусом та усвідомленістю значення тілесних процесів, які проходять у тілі.\u0000\u0000Висновки та перспективи. Виявлені відмінності та зв’язки у розвитку особливостей тілесного Я в онкохворих жінок мають евристичний потенціал для розробки специфічної програми психологічного супроводу процесу їх одужання.","PeriodicalId":424934,"journal":{"name":"Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Психология\"","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2021-03-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130532137","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Наталія Діомідова, З. Р. Шайхлісламов, Тетяна Лазоренко
{"title":"ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ФАКТОР ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ","authors":"Наталія Діомідова, З. Р. Шайхлісламов, Тетяна Лазоренко","doi":"10.34142/23129387.2020.62.06","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23129387.2020.62.06","url":null,"abstract":"Актуальність дослідження. Окремої уваги потребує розвиток емоційного інтелекту студентів-психологів у процесі фахової підготовки, виявлення ролі емоційного інтелекту у психологічному благополуччі майбутніх психологів.\u0000\u0000Мета дослідження – виявити кореляційні зв’язки між показниками емоційного інтелекту та психологічного благополуччя та дотичних параметрів: копінгів, самоорганізації, осмисленості життя.\u0000\u0000Вибірка і методи дослідження. Експериментальну базу досліджуваних склали 231 студентів 2-4 курсів, які є здобувачами вищої освіти за спеціальністю «Психологія» ХНПУ імені Г.С. Сковороди та Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (199 дівчат та 33 юнаки). У дослідженні використано такі методики:\u0000\u0000діагностики емоційного інтелекту Н. Холла в адаптації Є.П. Ільїна, діагностики емоційного інтелекту Д.В. Люсіна, опитувальник психологічного благополуччя К. Ріфф в адаптації Т.Д. Шевеленкової, П.П. Фесенко, копінг-тест Р. Лазаруса.\u0000\u0000Результати. Висока осмисленість життя, яка характеризує рішучих, автономно-контрольованих, задоволених самореалізацією студентів з високою емоційною насиченістю життя, властива тим майбутнім психологам, які мають високий рівень емоційного інтелекту. Високий рівень емоційного інтелекту майбутніх психологів передбачає високий рівень психологічного благополуччя. Емоційно-інтелектуальні якості, як розуміння власних емоцій та здатність до управління ними передбачає високу міру здатності до використання конструктивних копінг-стратегій.\u0000\u0000Висновки. Емоційний інтелект, з одного боку, виступає однією із ключових професійно значущих якостей майбутнього психолога, зі іншого, як показали результати представленого дослідження, пов'язаний із осмисленістю життя, здатностями до самоорганізації у діяльності, конструктивними копінг-стратегіями та психологічним благополуччям.","PeriodicalId":424934,"journal":{"name":"Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Психология\"","volume":"3 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2020-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"121434092","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЧУТТЯ ЦІННОСТІ ВЛАСНОГО ЖИТТЯ У СТУДЕНТІВ","authors":"Набил Диаб, Марат Кузнецов","doi":"10.34142/23129387.2019.60.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23129387.2019.60.04","url":null,"abstract":"У статті показані результати емпіричного дослідження почуття цінності власного життя у студентів. Цінність власного життя розуміється як складне системне утворення, пов'язане з життям людини в цілому. У ньому синтезовані парціальні цінності, які релевантні окремим сторонам людського життя. Синтезуючись в цінності власного життя, парціальні цінності об’єднуються у декілька смислових груп певної тематичної спрямованості. Структуру цінності власного життя студентів утворюють шість латентних змінних. Ідентифіковані чотири типи переживання почуття цінності власного життя у студентів, на яких може базуватися диференціально-психологічний підхід до цього явища. Ключові слова: почуття цінності власного життя, структура цінності власного життя у студентів, типи переживання цінності власного життя у студентів. The Aim of the study is to study the structure of the sense of value of one’s own life, empirically identifying the types of experiencing this feeling among students. One of the important lines of the formation of the personality in the student's age is the development of a sense of value of one’s own life. The value of their own life is characterized by integrity and consistency. This feeling gives a person the opportunity to respond to the challenges of life, to discover the meaning in them. This is a structure that consists of several components, but at the same time it is relevant to the whole life in general. Research methods. The author’s questionnaire was used, 50 points of which were formulated based on the answers of experts (academic and practicing psychologists) to the question “Why do people value their lives?”. The items in this questionnaire are various options for the continuation of the phrase “For me to value my life, this means ...”. Each of the options for the continuation of the phrase was evaluated by the subjects using the Likert scale, which has 5 gradations: 1 - no, 2 - rather than no, yes, 3 - something in between, 4 - more likely than not, and 5 - yes. The study included 149 students from several Kharkov universities aged 17 to 46 years old (cf. - 23.66 ± 7.36), 101 women and 48 men. The results of the study. It is shown that a sense of the value of one’s own life includes and synthesizes individual values and meanings. They reflect specific aspects of human life (significant people, objects, professional occupations, hobbies, their own abilities and qualities, ways of taking care of themselves, memories, plans for the future, health, etc.). Separate values and meanings included in the value system of one’s own life are grouped into groups with a common thematic focus. There were such topics as control over one’s own organism, transcendental and existential experiences, achievements and social success, effective functioning of the organism and personality, interconnection with other people, isolation from other people. The age and gender differences in what particular values are synthesized into the value system of students' ","PeriodicalId":424934,"journal":{"name":"Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Психология\"","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126392687","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ДІАГНОСТИКА РЕАДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ","authors":"Віталій Бочелюк, Микита Панов","doi":"10.34142/23129387.2019.60.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23129387.2019.60.01","url":null,"abstract":"Робота присвячена актуальній проблемі професійної реадаптації, що постає як важливий компонент ресоціалізації особистості в кризових умовах сучасного українського суспільства. Мета статі полягає в методологічному обґрунтуванні шляхів психологічної діагностики суб’єкта діяльності в ситуації професійної реадаптації. Ми розглядаємо процес реадаптації як цілісну систему, що має два протилежні важелі. З одного боку, це напруження адаптаційних механізмів, що супроводжується психофізіологічними змінами, фрустрацією важливих потреб людини, відчуттям незадоволеності власним життям, емоційною незбалансованістю. На протилежному боці – стан адаптованості, що проявляється через суб’єктивне благополуччя особистості. Порушення адаптації, викликане соціальним неуспіхом або зміною соціальної ситуації, закономірно призводить до збільшення напруженості адаптаційних механізмів. Якщо ситуація вирішується сприятливим для людини чином, рівень адаптованості зростає, відповідно – напруженість адаптаційних механізмів знижується (але слід розрізняти зниження опору внаслідок сприятливого вирішення ситуації або виснаження ресурсів організму). Сполучним чинником, що визначає якісні характеристики цілісного процесу реадаптації, виступає загальний адаптаційний потенціал особистості – сукупність внутрішніх факторів, що визначає ефективність адаптаційних змін та обмежує діапазон ресурсів, які людина здатна задіяти в процесі реадаптації. Стосовно кожної складової описані чіткі критерії, придатні для операціоналізації в емпіричному дослідженні, підібрані діагностичні інструменти для виявлення відповідних параметрів. Також врахований вплив особливостей адаптогенної ситуації та наявності зовнішніх ресурсів подолання. Запропонована розробка є методологічною основою для комплексних програм психологічної допомоги, спрямованих на пристосування особистості до змінених умов зовнішнього середовища. Ключові слова: ресоціалізація, соціально-психологічна адаптація, професійна реадаптація, адаптаційний потенціал, методи психологічної діагностики. The Aim of the study: The paper deals with the topical problem of professional readaptation, which appears as an important component of the person’s re-socialization in the crisis conditions of modern Ukrainian society. The paper aims at methodological substantiation of the ways of psychological diagnostics of the subject of activity in the situation of professional readaptation. Results: We consider the process of re-adaptation as an integral system with two opposing levers. On the one side, it is the strain of adaptation mechanisms accompanied by psycho-physiological changes, frustration of important human needs, a sense of dissatisfaction with one’s own life, emotional imbalance. On the opposite side - the state of adaptability, which manifests itself through the subjective well-being of the individual. Violation of adaptation caused by social failure or change in social situation naturally leads to an increase in the intensity of adaptation mechani","PeriodicalId":424934,"journal":{"name":"Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Психология\"","volume":"50 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"128444049","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Карина Фоменко, Олена Анатоліївна Щербакова, Надія Жукова, Вікторія Валентинівна Надьон
{"title":"COGNITIVE PREDICTORS OF SCHOOLCHILDREN’S HUBRISTIC MOTIVATION","authors":"Карина Фоменко, Олена Анатоліївна Щербакова, Надія Жукова, Вікторія Валентинівна Надьон","doi":"10.34142/23129387.2019.60.10","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23129387.2019.60.10","url":null,"abstract":"Aim of the study to determine cognitive predictors of schoolchildren’s hubristic motivation. Methodology . The complex of methods of psychodiagnostics contained a scale of academic self - control (P. R . Perry, adapted by T . Hordeyeva ), academic self - efficacy scale ( F . Pajares, adapted by T . Hordeyeva ), the scale of the diagnosis of implicit theories of abilities ( C . Dweck , adapted by T . Hordeyeva ), questionnaire to study the attributive style of schoolchildren ( T . Hordeyeva , Ye . Osin та V . Shevyakhova ), questionnaire for hubristic motivation . The sample consisted of 431 schoolchildren in grades 7-11, among which 242 with high academic performance and 189 with poor academic performance. Results. As a result of comparing the rates of cognition among students with different academic successes , it has been determined that academically successful students have higher academic self - control and self - efficacy , optimism in general and optimism in achievement and communication , optimism in success and failure situations , and lower rates of fixed mindset . The correlations between the hubristic aspirations and the academic self - efficacy, growth mindset, self-control attributive style of schoolchildren are determined. Conclusions . The cognitive factors of hubristic motivation in our study include the system of cognition , represented by ideas about their own effectiveness in activities and the ability to control learning activities , fixed and growth mindsets and attributive style . High academic performance of students positively affects their ability to control learning activities, belief in their own abilities and performance, optimistic attitude to learning and communication, the belief in the globality and the stability of success and the ability to control failures, to solve difficult life situations. Hubristic striving to perfection correlates with academic self-efficacy, achievement optimism, and hubristic striving to superiority correlates with academic self-control, optimism in communication and failure situations. It has been established that the most influential predictors of the development of a hubristic motive for achieving the perfection in schoolchildren is the idea of their own ability to overcome educational difficulties. The cognitive predictors of hubristic motive for achieving the superiority are the idea of the ability to independently control the course of educational activities and independently influence its results. The optimistic attributive style of schoolchildren positively affects both forms of the hubristic motivation of schoolchildren. Keywords: hubristic motivation, academic self-control, academic self-efficacy, fixed and growth mindsets, attributive style, schoolchildren.","PeriodicalId":424934,"journal":{"name":"Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Психология\"","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"126496805","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПСИХОЛИНГВИСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ КОНЦЕПТА «МОРАЛЬ»","authors":"Тамара Хомуленко, О. Ю. Кузнецов","doi":"10.34142/23129387.2019.60.11","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23129387.2019.60.11","url":null,"abstract":"Мета статті: У статті представлені результати вільного асоціативного експерименту, спрямованого на вивчення вербалізуваного концепту «мораль» в повсякденній мовній свідомості. Методи і вибірка: Вибірку склали 524 осіб, носіїв російської та української мов (15-67 років) в рівному співвідношенні чоловічої і жіночої статі. У статті наводиться аналіз частот першої реакції на слово-стимул віра і п'яти реакцій разом, наведені результати кластеризації високочастотних асоціацій. Психолінгвістичне значення концепту моралі розглядалося нами як впорядкована єдність всіх семантичних компонентів лексеми «мораль», реально пов'язаних з даною звуковою оболонкою в свідомості носіїв російської та української мови. Результати: У дослідженні показано, що концепт «віра» виражається в асоціаціях «правила», «совість», «чесність», «принципи», «закон», «правда», «справедливість». Результати експерименту дозволяють стверджувати, що асоціативне поле концепту «мораль» представлено морально-етичними семами, відбитими в периферійних психолінгвистичних значеннях. Висновки: В цілому отримані нами результати знаходять своє підтвердження в роботах як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, присвячених аналізу та опису концепту «мораль», який характеризується кількома семантичними рівнями, амбівалентністю, високочастотними асоціатами теологічної і морально-етичної семантики, наявністю метафоричних і емотивних значень. Ключові слова: мораль, концепт, психолінгвістичний експеримент, вільний асоціативний експеримент, мовна свідомість. The Aim of the study: The article presents the results of a free associative experiment aimed at studying the verbalized concept of «morality» in the ordinary linguistic consciousness. Methodology: The sample consisted of 524 people, speakers both of Russian and Ukrainian languages (15-67 years old) in an equal ratio of male and female. The article provides an analysis of the frequencies of the first reaction to the word-stimulus «morality» and the five reactions together, and the results of the clustering of high-frequency associations. The psycholinguistic meaning of the concept of faith was considered by us as an ordered unity of all the semantic components of the lexeme “morality”, which are really connected with this sound form in the consciousness of the speakers of the Russian and Ukrainian languages. Results: The study shows that the concept of \"faith\" is expressed in the associations of \"rules\", \"conscience\", \"honesty\", \"principles\", \"law\", \"truth\", \"justice\". The verbalized concept of \"morality\" in the ordinary language consciousness is expressed in connection with the associates of the near (the \"rule\") and the distant periphery (\"conscience\", \"honesty\", \"principle\", \"behavior\", \"fable\", \"Truth\", \"conclusion\", \"man\", \"value\"). The results of the experiment allow us to assert that the associative field of the concept \"morality\" is represented by moral and ethical semes reflected in peripheral psycholinguistic meanings. Conclusions: In general, o","PeriodicalId":424934,"journal":{"name":"Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Психология\"","volume":"64 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130920224","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"ПРОЦЕСИ СИНТЕЗУ В ПСИХОЛОГІЇ (ВІДКРИТТЯ У НАУКОВІЙ ТВОРЧОСТІ Л.С. ВИГОТСЬКОГО)","authors":"Віталій Григорович Панок","doi":"10.34142/23129387.2019.60.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23129387.2019.60.02","url":null,"abstract":"В результаті аналізу творчості Л.С. Виготського доведено, що синтез є одним з ключових методологічних засновків на якому побудована його теорія. Ключовим питанням, яке залишив по собі дослідник майбутнім психологам, це питання про те де відбувається синтез – у реальному психічному житті людини, чи синтез є всього лише теоретичним конструктом. Застосування методології синтезу знань (Г.П. Щедровицький) до теоретичного узагальнення у психології дозволило розвинути ідеї Л.С. Виготського стосовно розуміння сутності проблеми синтезу. Зокрема: синтез є реальним психологічним механізмом, який забезпечує функціонування психіки і розвитку особистості (індивідуальності); синтез є центральним методологічним підґрунтям у прикладній психології без якого остання втрачає смисл; синтез є ключовим методологічним принципом у процесі професійної підготовки практикуючого психолога. Ключові слова : теорія Л.С. Виготського, синтез, методологія, особистість, психічні процеси, прикладна психологія, механізми синтезу. The Aim of the article : the statement of the problem of synthesis in modern scientific and applied psychology and the definition of ways of its application in theory and in practice. Results: By the analysis of L. Vygotsky’ work, it is proved that synthesis is one of the key foundations on which his theory is based. The key question which the researcher left to future psychologists is where the synthesis takes place: in the real mental life of a person or it’s just a theoretical construct. The application of the methodology of synthesis of knowledge (G. Shchedrovytsky) to the theoretical generalization in psychology made it possible to develop the ideas of L. Vygotsky regarding the understanding of the essence of the synthesis problem. In particular: synthesis is a real psychological mechanism which ensures the functioning of the psyche and development of personality (individuality); synthesis is a central methodological foundation in applied psychology without which the latter loses its’ meaning; synthesis is a key methodological principle of professional training of practical psychologist. Conclusions: According to L.S. Vygotsky, synthesis is a methodological \"key\" that can solve the crisis problem in psychology. The concept of synthesis is used in science as a real process; as processes ensuring the creation of qualitatively new products; as a component of the philosophical methodology of cognition. Processes of synthesis - these are the real processes that occur in the mental reality of man as a level of elementary mental processes and functions, and at the level of personality, individuality. Synthesis, a synthetic approach to the realization of the facts of human mental life is the main methodological principle of applied psychology. The basis of professional training of a practical psychologist (psychologist-practitioner) is the formation of his synthetic abilities, the ability to synthesize various theoretical representations and diverse facts and ","PeriodicalId":424934,"journal":{"name":"Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Психология\"","volume":"93 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"123130536","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"SYSTEM APPROACH TO EVALUATION OF E-TRAINING QUALITY","authors":"Оксана Демидюк","doi":"10.34142/23129387.2019.60.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.34142/23129387.2019.60.03","url":null,"abstract":"The article deals with evaluation of students’ development within the traditional mode of training in universities and e-learning online. The research is relevant for practitioners as it is responsive and applicable to the needs of modern digital education. The paper gives detailed description of evaluation resources and characterizes effective e-learning on the example of e-training complex SmartEnglish online that is built on the bases of psycho-pedagogical laws of eco-humanistic self-development. Evaluation strategy has been developed as a result of the long term scientific investigation of learning process efficiency under natural condition of university training including e-learning online. A complex of quality control performed by experts and tutors is presented. Its validity and reliability are shown. Special attention is given to students’ self-evaluation. Both theoretical and empirical approaches have been used for defining training efficiency. The research contains empirical results and observations as heavy emphasis is placed on the experimental data. For supporting evaluation process special computer programs have been designed. They provide professional tests and inventories for defining level of individual cognitive and personal development. The results are processed mathematically and accumulated in the database. They are developed and presented in the format of 1) histograms, 2) comparative tables, 3) profiles of personal development in the context of e-training aims. As expected, the positive correlation of metacapacities and metaqualities with sense-cognitive orientation of a personality is revealed. The links between the level of individual metacharacteristic development and comprehensiveness of sense-cognitive orientation are discovered. It opens the possibility of efficient purposeful development of student’s personality under conditions of e-training in the context of a given orientation. Keywords: e-learning online, evaluation, personality development, quality control, effective training. Мета: стаття присвячена оцінці розвитку студентів у традиційному режимі навчання в університетах та електронному навчанні в Інтернеті. Дослідження є актуальним для практикуючих фахівців, оскільки воно реагує і застосовується до потреб сучасної цифрової освіти. Методи: Для підтримки процесу оцінювання розроблені спеціальні комп'ютерні програми. Вони забезпечують професійні тести та описи для визначення рівня індивідуального пізнавального та особистісного розвитку. Результати обробляються математично і накопичуються в базі даних. Вони розроблені і представлені у форматі 1) гістограм, 2) порівняльних таблиць, 3) профілів розвитку особистості в контексті цілей електронного навчання. Результати: У статті дається детальний опис оціночних ресурсів і характеризується ефективне електронне навчання на прикладі електронного навчального комплексу SmartEnglishonline, побудованого на основі психолого-педагогічних законів еколого-гуманістичного саморозв","PeriodicalId":424934,"journal":{"name":"Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди \"Психология\"","volume":"212 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2019-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"134302961","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}