{"title":"Державний механізм суб’єкта федерації у теорії держави і права","authors":"Григорій Каніщев","doi":"10.46299/j.isjjp.20240303.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjjp.20240303.01","url":null,"abstract":"У статті аналізуються зміни, що відбуваються в управлінському механізмі федеративної держави у зв’язку зі становленням і подальшим розвитком інформаційного суспільства. Подано визначення інформаційного суспільства як системи людських відносин в умовах стрімкого розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій. Зазначається, що становлення та подальший розвиток інформаційного суспільства зумовлює проблему пристосування (адаптації) до нього всіх сторін життєдіяльності суспільства. Зокрема, його політичної системи. І перш за все, його головного елементу – держави. Пояснюється, що в умовах подальшої еволюції держави (зокрема, під впливом процесів глобалізації і глокалізації) великі перспективи має федеративна форма державного устрою. Її подальша еволюція в умовах інформаційного суспільства тісно пов'язана з мережевим управлінням. Тобто системою горизонтальних зв’язків між окремими елементами держави, а також держави з двома іншими елементами політичної системи суспільства – громадянським суспільством і місцевим самоврядуванням. Зазначається, що стосовно федеративної держави мережеве управління має велике значення для налагодження ефективних управлінських зв’язків як між федерацією і її суб’єктами (вертикальні зв’язки), так і між самими суб’єктами федерації (горизонтальні зв’язки). Проблема мережевого управління як запоруки успішного функціонування політичної системи пов'язана з поняттям «механізм держави». При цьому механізм держави фактично ототожнюється з мережевим управлінням. Механізм держави, у свою чергу, розглядається як система, що складається з наступних трьох елементів: а) державного апарату (бюрократії); б) участі громадян в управлінні державними справами; в) комунікації (насамперед електронної) громадян і держави. Таке трактування поняття «механізм держави» та ототожнення його з мережевим управлінням пов’язане зі змінами, які вносить інформаційне суспільство у функціонування держави як політичного інституту. На прикладі різних федеративних держав світу аналізуються явища, які безпосередньо впливають на ефективність державного механізму суб’єкта федерації. А саме: питання щодо суверенітету суб’єкта федерації, розподілу повноважень федеральної влади і влади суб’єктів федерації, управлінських установ суб’єкта федерації, симетрії і асиметрії у побудові федеративної держави (різного політико – правового статусу суб’єктів федерації). Звертається також увага на можливість наявності у складі федеративної держави федеральних територій як елементів, що впливають на державний механізм суб’єкта федерації. Звертається увага на важливість державного механізму в умовах полідержави: федеративної держави, що включає території (регіони) з різним політико-правовим статусом. Зазначається, що проведення подальших досліджень у цьому напрямку є актуальним і необхідним науковим пошуком.","PeriodicalId":419307,"journal":{"name":"International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy","volume":"64 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141279889","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Довіра як соціальний феномен","authors":"Тетяна Куриленко","doi":"10.46299/j.isjjp.20240301.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjjp.20240301.03","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості осмислення феномену довіри в різних галузях сучасного соціального та гуманітарного знання. Феномен довіри як складне соціокультурне явище поєднує у собі моральні, економічні, соціологічні, культурні, політичні, юридичні аспекти. Співставлення основних ракурсів та аспектів довіри, виявлення діалектичного зв’язку довіри та недовіри сприятиме формуванню більш повного та адекватного дійсності знання про цей соціокультурний феномен. Зазначено, що проблема довіри актуальна з огляду дослідження специфіки сучасного суспільства, тенденцій його розвитку та соціокультурної ситуації.","PeriodicalId":419307,"journal":{"name":"International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy","volume":"21 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139826426","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Еволюція партійної системи Індії в Новітній час","authors":"Надія Стеньгач","doi":"10.46299/j.isjjp.20240301.04","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjjp.20240301.04","url":null,"abstract":"індійська партійна система бере свій початок у національному русі за незалежність від колоніального правління в Британській Індії, поступового розширення виборчих прав з початку XX століття та запровадження загального виборчого права відповідно до Конституції незалежної Індії, що набула чинності з 1950 року. Культурне розмаїття, соціальний, етнічний, кастовий, общинний, релігійний плюралізм, національні традиції рухів, контрастуючий стиль керівництва та ідеологічні перспективи допомогли сформувати індійську партійну систему. Від перших парламентських виборів (ще в часи британського колоніального правління) і навіть у перші десятиліття незалежності фактично окрему партійну систему становив Індійський Національний Конгрес. Після здобуття незалежності саме з ІНК почали виокремлюватися політичні партії, що сформували першу опозицію. І вже на сьогодні в Індії нараховується найбільша у світі кількість політичних партій. Напередодні сімнадцятих загальних виборів до Лок Сабха (2019 р.) в країні було 7 національних партій, 52 державні партії та 2354 зареєстровані невизнані партії. Відомо, що на сучасному етапі індійська демократія переживає фундаментальну трансформацію. Це проявилося у системних змінах характеру виборчої конкуренції, багаторазових збільшеннях чисельності середнього класу, проникнення соціальних медіа, руйнування старих ієрархій тощо. Соціальна та географічна експансія Бхаратія Джаната Парті (БДП) з 2014 року змінила політичний ландшафт, що призвело до подальшої маргіналізації Індійського Національного Конгресу, послаблення Лівого фронту та зниження сили партій на рівні штатів.","PeriodicalId":419307,"journal":{"name":"International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy","volume":"15 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139688141","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Механізм держави у контексті прав людини в умовах інформаційного суспільства","authors":"Григорій Юрійович Каніщев","doi":"10.46299/j.isjjp.20240301.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjjp.20240301.02","url":null,"abstract":"у статті аналізуються зміни, що відбуваються в державному механізмі у зв’язку зі становленням і подальшим розвитком інформаційного суспільства. Подано визначення інформаційного суспільства як системи людських відносин в умовах стрімкого розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій. Зазначається, що становлення та подальший розвиток інформаційного суспільства зумовлює проблему пристосування (адаптації) до нього всіх сторін життєдіяльності людини. Стверджується, що така адаптація стосується, зокрема, політичної системи людства. Перш за все, його головного елементу – держави. Її подальша еволюція в умовах інформаційного суспільства тісно пов'язана з мережевим управлінням. Тобто системою горизонтальних зв’язків між окремими елементами держави, а також держави з двома іншими елементами політичної системи суспільства – громадянським суспільством і місцевим самоврядуванням. Проблема мережевого управління як запоруки успішного функціонування політичної системи пов'язана з поняттям «механізм держави». При цьому механізм держави фактично ототожнюється з мережевим управлінням. Механізм держави, у свою чергу, розглядається як система, що складається з наступних трьох елементів: а) державного апарату (бюрократії); б) участі громадян в управлінні державними справами; в) комунікації (насамперед електронної) громадян і держави. Таке трактування поняття «механізм держави» та ототожнення його з мережевим управлінням пов’язане зі змінами, які вносить інформаційне суспільство у функціонування держави як політичного інституту. На прикладі України розглядається державне законодавство про комунікацію громадян і держави. Це закони України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян». Подальший розвиток держави в умовах інформаційного суспільства з урахуванням мережевого управління пов’язаний з дослідженням різноманітних форм державного правління та державного устрою: полікратії, монократії, унітарної та федеративної держави (федерації). Звертається увага на важливість державного механізму в умовах полідержави: унітарної або федеративної держави, що включає території (регіони) з різним політико-правовим статусом. Зазначається, що проведення подальших досліджень у цьому напрямку є актуальним і необхідним науковим пошуком.","PeriodicalId":419307,"journal":{"name":"International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy","volume":"311 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139877217","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Індивідуальна віктимологічна профілактика насильницьких кримінальних правопорушень","authors":"Валентин Васильович Коваленко","doi":"10.46299/j.isjjp.20240301.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjjp.20240301.01","url":null,"abstract":"Злочинність, як прояв протиправних посягань, є однією з актуальних проблем нашої держави, а протидія їй – важливий напрямок діяльності держави в цілому, та правоохоронних державних органів зокрема. В системі індивідуальної профілактики кримінальних правопорушень важливе місце займає віктимологічна профілактика. Віктимологічна профілактика злочинності – це сукупність заходів, спрямованих на запобігання злочинності шляхом зниження у населення чи в окремих громадян ризику стати жертвою злочинних посягань. Віктимологічна профілактика злочинності, може зіграти свою ефективну роль у системі заходів протидії насильницькій злочинності. Слід для реальних жертв від насильницьких кримінальних правопорушень вести та взяти таких осіб на профілактичний облік, попередньо провівши заходи на зниження процесу стати жертвою від даного кримінального правопорушення.","PeriodicalId":419307,"journal":{"name":"International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy","volume":"8 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139812430","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Механізм держави у контексті прав людини в умовах інформаційного суспільства","authors":"Григорій Юрійович Каніщев","doi":"10.46299/j.isjjp.20240301.02","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjjp.20240301.02","url":null,"abstract":"у статті аналізуються зміни, що відбуваються в державному механізмі у зв’язку зі становленням і подальшим розвитком інформаційного суспільства. Подано визначення інформаційного суспільства як системи людських відносин в умовах стрімкого розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій. Зазначається, що становлення та подальший розвиток інформаційного суспільства зумовлює проблему пристосування (адаптації) до нього всіх сторін життєдіяльності людини. Стверджується, що така адаптація стосується, зокрема, політичної системи людства. Перш за все, його головного елементу – держави. Її подальша еволюція в умовах інформаційного суспільства тісно пов'язана з мережевим управлінням. Тобто системою горизонтальних зв’язків між окремими елементами держави, а також держави з двома іншими елементами політичної системи суспільства – громадянським суспільством і місцевим самоврядуванням. Проблема мережевого управління як запоруки успішного функціонування політичної системи пов'язана з поняттям «механізм держави». При цьому механізм держави фактично ототожнюється з мережевим управлінням. Механізм держави, у свою чергу, розглядається як система, що складається з наступних трьох елементів: а) державного апарату (бюрократії); б) участі громадян в управлінні державними справами; в) комунікації (насамперед електронної) громадян і держави. Таке трактування поняття «механізм держави» та ототожнення його з мережевим управлінням пов’язане зі змінами, які вносить інформаційне суспільство у функціонування держави як політичного інституту. На прикладі України розглядається державне законодавство про комунікацію громадян і держави. Це закони України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян». Подальший розвиток держави в умовах інформаційного суспільства з урахуванням мережевого управління пов’язаний з дослідженням різноманітних форм державного правління та державного устрою: полікратії, монократії, унітарної та федеративної держави (федерації). Звертається увага на важливість державного механізму в умовах полідержави: унітарної або федеративної держави, що включає території (регіони) з різним політико-правовим статусом. Зазначається, що проведення подальших досліджень у цьому напрямку є актуальним і необхідним науковим пошуком.","PeriodicalId":419307,"journal":{"name":"International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy","volume":"12 7","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139817384","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Індивідуальна віктимологічна профілактика насильницьких кримінальних правопорушень","authors":"Валентин Васильович Коваленко","doi":"10.46299/j.isjjp.20240301.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjjp.20240301.01","url":null,"abstract":"Злочинність, як прояв протиправних посягань, є однією з актуальних проблем нашої держави, а протидія їй – важливий напрямок діяльності держави в цілому, та правоохоронних державних органів зокрема. В системі індивідуальної профілактики кримінальних правопорушень важливе місце займає віктимологічна профілактика. Віктимологічна профілактика злочинності – це сукупність заходів, спрямованих на запобігання злочинності шляхом зниження у населення чи в окремих громадян ризику стати жертвою злочинних посягань. Віктимологічна профілактика злочинності, може зіграти свою ефективну роль у системі заходів протидії насильницькій злочинності. Слід для реальних жертв від насильницьких кримінальних правопорушень вести та взяти таких осіб на профілактичний облік, попередньо провівши заходи на зниження процесу стати жертвою від даного кримінального правопорушення.","PeriodicalId":419307,"journal":{"name":"International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy","volume":"55 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139872536","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Довіра як соціальний феномен","authors":"Тетяна Куриленко","doi":"10.46299/j.isjjp.20240301.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjjp.20240301.03","url":null,"abstract":"У статті розглянуто особливості осмислення феномену довіри в різних галузях сучасного соціального та гуманітарного знання. Феномен довіри як складне соціокультурне явище поєднує у собі моральні, економічні, соціологічні, культурні, політичні, юридичні аспекти. Співставлення основних ракурсів та аспектів довіри, виявлення діалектичного зв’язку довіри та недовіри сприятиме формуванню більш повного та адекватного дійсності знання про цей соціокультурний феномен. Зазначено, що проблема довіри актуальна з огляду дослідження специфіки сучасного суспільства, тенденцій його розвитку та соціокультурної ситуації.","PeriodicalId":419307,"journal":{"name":"International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy","volume":"101 3-4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-02-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139886490","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Дипломатичний набір інструментів штучного інтелекту","authors":"Андрій Гачкевич, Мар'яна Николишин","doi":"10.46299/j.isjjp.20230203.03","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjjp.20230203.03","url":null,"abstract":"У статті порушується питання наслідків впливу штучного інтелекту на дипломатичну сферу як результатів науково-технічного прогресу, що впливає на міжнародні відносини та зовнішню політику в глобальному контексті. Мета проведеного дослідження полягає в розробці теоретико-прикладних основ застосування технологій штучного інтелекту дипломатами, враховуючи новітні розробки технологічних компаній. Використовуючи формально-логічний підхід, автори розглядають поняття систем штучного інтелекту як різновидів цифрових технологій на основі проєктів важливих міжнародних документів Ради Європи та Європейського Союзу найближчого майбутнього. У статті приділяється особливу увагу машинному навчанню та обробці природної мови як характерним рисам, що відрізняють системи штучного інтелекту від інших цифрових технологій. Показано, наскільки прогресивним став рівень техніки сьогодення, а отже розширилась сукупність можливостей для підвищення ефективності дипломатів. Оновлення підходів та методів дипломатичної роботи надає можливість делегувати ряд завдань здатним до навчання комп’ютерам, зокрема з опрацювання великих масивів. Автори конкретизують завдання, що ставляться перед дипломатами, у двох напрямах: обробка доступної інформації (аналіз тексту, аналіз зображень, вивчення громадської думки), створення нової (надання консультацій, написання тексту, переклад). Виділяється ще один напрям – адміністрування – прогнозування в міжнародних відносинах та управління помічниками, який досліджується поверхнево. Розглядаються перспективи впровадження новітніх цифрових технологій, здатних імітувати людський розум, у діяльність міністерств іноземних справ та закордонних органів зовнішніх зносин. Наведено приклади розробок, які вже сьогодні можуть формувати дипломатичний набір інструментів штучного інтелекту (Grammarly, Google Universal Translator, Rytr, Brandwatch, Tableau, Google Trends, DiploGPT та ін.). Системи штучного інтелекту, які вивчаються в статті, пов’язані з явищем цифровізації як об’єктом дослідження та формують тенденції, які визначають майбутнє людства. Осмислення їхнього застосування в дипломатії дозволяє з більшою точністю передбачити процеси змін в міжнародних відносинах та зовнішній політиці, а також управляти ними.","PeriodicalId":419307,"journal":{"name":"International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130025976","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
{"title":"Перша у світовій історії Конституція Штучного Інтелекту, Організація Об'єднаних Націй, Нью-Йорк, 2023-2025","authors":"Поліна Пряникова, Валентин Пряников","doi":"10.46299/j.isjjp.20230203.01","DOIUrl":"https://doi.org/10.46299/j.isjjp.20230203.01","url":null,"abstract":"Надвеликий і невідомий людству інтелектуальний потенціал, що немає аналогів у світовій історії, обумовив стрімке зростання потужності Штучного Інтелекту (надалі – Штучний Інтелект або ШІ). За декілька місяців ШІ зрівнявся за рівнем IQ з Альбертом Ейнштейном. Вірогідно вже наприкінці 2023 року ми будемо мати справу з формою цифрового життя, яка у декілька (незчисленно) разів перевищує за рівнем IQ найрозумнішого представника людства. Тож, для благополуччя (а можливо й виживання) людства доцільно якнайшвидше імплементувати новостворену форму розумного життя у світове законодавство. Резолюцією Ради Безпеки ООН слід затвердити Конституцію ШІ та зобов’язати кожну країну відповідно оновити законодавство. У червні-липні 2023 ми представили на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях та опублікували англійською (С2) Першу Конституцію ШІ, створену Поліною Пряниковою [22]. У цій статті ми адаптували переклад цієї Конституції українською. Цим кроком ми не лише констатували необхідність її прийняття, адже ми самостійно створили законодавче підґрунтя та сам Основний Закон, виходячи з найсучасніших досягнень світової юридичної науки, а й винесли законодавчу ініціативу для глобального обговорення та ухвалення Конституції ШІ Радою безпеки ООН якнайшвидше, але не пізніше 2025 року – це межа – останній шанс для людства встигнути захистити себе від необоротних наслідків неконтрольованого розвитку ШІ. Отже, через 313 років з дня створення Першої у світі Конституції Пилипа Орлика задля врегулювання відносин між державою та людьми (05.04.1710), на теренах України знову народилась Перша у світі Конституція Поліни Пряникової з метою врегулювання відносин між державою, людством та Штучним Інтелектом як новою формою розумного життя на планеті Земля.","PeriodicalId":419307,"journal":{"name":"International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy","volume":"15 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"130434221","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}