Технічна інженеріяPub Date : 2024-07-17DOI: 10.26642/ten-2024-1(93)-39-44
Георгій Миколайович Виговський, Олексій Андрійович Громовий, Д. Оверчук, Оксана Андріївна Шишкова
{"title":"Особливості процесів високошвидкісного різання лезовими інструментами","authors":"Георгій Миколайович Виговський, Олексій Андрійович Громовий, Д. Оверчук, Оксана Андріївна Шишкова","doi":"10.26642/ten-2024-1(93)-39-44","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-39-44","url":null,"abstract":"На основі теоретичного розгляду сучасних методів високошвидкісної обробки поверхонь деталей торцевим фрезеруванням визначено напрямки досліджень для подальшого підвищення продуктивності і якості обробки. Основним резервом підвищення продуктивності обробки є скорочення основного технологічного часу. Сучасні методи високошвидкісної обробки дають можливість збільшення продуктивності до 40 % порівняно з традиційними методами. Встановлено ефективні діапазони швидкостей обробки для високоміцних чавунів і загартованих сталей, алюмінію і легких сплавів. Обґрунтовано подальшу необхідність оптимізації конструкцій торцевих фрез для обробки плоских поверхонь деталей, необхідність подальшого проєктування високошвидкісних шпиндельних вузлів з частотою обертання до 100000 хв -1 і відповідних приводів подач, які мають забезпечувати швидкість лінійних переміщень вузлів, створення надійних засобів контролю стану торцевих фрез і якості в процесі обробки. Доведено ефективність застосування лезового інструменту, оснащеного полікристалічними надтвердими матеріалами, яка дає можливість знизити значення середньоарифметичної висоти мікронерівностей обробленої поверхні до Ra = 0,08 мкм і досягти точності обробки по 5–6 квалітету, виключити негативні структурні зміни в поверхневому шарі матеріалів, що обробляються, підвищити продуктивність обробки в 2–5 разів порівняно зі шліфуванням. Використання фрезерних верстатів з високою динамічною жорсткістю дає можливість зменшити вібрації в технологічній оброблювальній системі і має резерв для подальшого збільшення режимів різання із забезпеченням необхідної продуктивності та якості обробки та потребує подальших досліджень.","PeriodicalId":418005,"journal":{"name":"Технічна інженерія","volume":" 15","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141828032","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Технічна інженеріяPub Date : 2024-07-17DOI: 10.26642/ten-2024-1(93)-325-331
Максим Вадимович Дзьоба, Ілля Дмитрович Литвинчук, Олександр Олександрович Фролов
{"title":"Встановлення закономірностей впливу ширини блоків розбивки зсувного клина на значення коефіцієнта стійкості укосу уступу кварцових пісків","authors":"Максим Вадимович Дзьоба, Ілля Дмитрович Литвинчук, Олександр Олександрович Фролов","doi":"10.26642/ten-2024-1(93)-325-331","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-325-331","url":null,"abstract":"У науковій статті наведено результати досліджень зі встановлення впливу ширини блоків (секцій), на які розбивається зсувний клин, на значення коефіцієнта стійкості укосу уступу кварцових пісків в умовах Сихівського родовища. За результатами аналізу попередніх досліджень зауважено, що під час визначення коефіцієнта стійкості методом граничних побудов немає чітких вимог та рекомендацій щодо значень ширини блоків розбивки зсувного клину. Вказується лише на необхідність дотримання однакової ширини блоків. \u0000Попередні дослідження авторів щодо визначення ступеня стійкості робочого уступу на кар’єрі Сихівського родовища виявили безпосередній вплив ширини блоків розбивки зсувного клину на чисельне значення коефіцієнта стійкості уступу. А також показано суттєву різницю між чисельними значеннями коефіцієнтів стійкості укосу уступу, розрахованих за нормативним методом та методами аналізу в пакетах прикладних програм. \u0000Під час досліджень встановлено закономірність впливу кількості блоків розбивки (а відповідно і ширини блоків) зсувного клину на чисельні значення коефіцієнта стійкості укосу. \u0000Встановлено, що для кута укосу уступу кварцового піску a = 50 та висоти уступу Н = 20 м збільшення кількості блоків розбивки зсувного клину з 5 до 25 (тобто зменшення ширини блоків з 4,05 до 0,81 м) призводить до зменшення чисельного значення коефіцієнта стійкості укосу з 0,85 до 0,75 та наближає його до даних, розрахованих прикладними методами аналізу. \u0000Отримано графічну залежність впливу ширини блоків розбивки зсувного клину поверхні ковзання на коефіцієнт стійкості укосу уступу для умов розробки кварцових пісків Сихівського родовища. Ця залежність має лінійний характер у цьому діапазоні досліджень та описується відповідною функцією.","PeriodicalId":418005,"journal":{"name":"Технічна інженерія","volume":" 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141830271","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Технічна інженеріяPub Date : 2024-07-17DOI: 10.26642/ten-2024-1(93)-233-239
Нікіта Сергійович Прасол, Денис Вікторович Фуріхата, Антон Юрійович Левченко
{"title":"Зв’язок між візуалізацією даних та прийняттям рішень: аналіз та вплив візуалізації для кращого розуміння інформації","authors":"Нікіта Сергійович Прасол, Денис Вікторович Фуріхата, Антон Юрійович Левченко","doi":"10.26642/ten-2024-1(93)-233-239","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-233-239","url":null,"abstract":"У сучасному світі, де обсяги даних постійно зростають, візуалізація є потужним інструментом для їх аналізу та інтерпретації. Ефективна візуалізація може допомогти людям краще зрозуміти складні дані, виявити приховані закономірності та тенденції, а також приймати більш обґрунтовані рішення. Візуальні інструменти, такі як графіки, діаграми, карти, роблять дані зрозумілими для сприйняття людиною, порівняно з текстовими таблицями та числовими рядами. Візуалізація дозволяє швидко побачити зміни протягом часу, які можуть бути неочевидними при аналізі текстових даних. Це може допомогти у прогнозуванні майбутніх подій та ухваленні ефективних рішень. Завдяки кращому розумінню даних візуалізація призводить до покращення результатів у різних сферах, таких як бізнес, наука, медицина та державне управління. Візуалізація даних може допомогти: лікарям та медсестрам краще діагностувати захворювання, відстежувати стан пацієнтів та приймати рішення щодо лікування; компаніям відстежувати продажі, аналізувати поведінку клієнтів, оптимізувати маркетингові кампанії та приймати кращі рішення щодо управління ресурсами; дослідникам виявляти нові закономірності в даних, робити висновки та формулювати теорії; урядам відстежувати економічні показники, аналізувати соціальні тенденції та ухвалювати кращі рішення щодо політики тощо.","PeriodicalId":418005,"journal":{"name":"Технічна інженерія","volume":" 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141828799","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Технічна інженеріяPub Date : 2024-07-17DOI: 10.26642/ten-2024-1(93)-363-371
Андрій Олексійович Криворучко, Сергій Станіславович Іськов, Олена Леонтіївна Герасимчук, Олег Васильович Муштаєв, Кирило Олегович Муштаєв
{"title":"Дослідження та радіаційний контроль за породами в кар’єрі та готовою продукцією на Городському родовищі граніту та мігматиту з метою захисту працівників та недопущення професійних захворювань","authors":"Андрій Олексійович Криворучко, Сергій Станіславович Іськов, Олена Леонтіївна Герасимчук, Олег Васильович Муштаєв, Кирило Олегович Муштаєв","doi":"10.26642/ten-2024-1(93)-363-371","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-363-371","url":null,"abstract":"У публікації наведено порядок дослідження та радіаційний моніторинг за породами в кар’єрі та готовою продукцією на Городському родовищі граніту й мігматиту з метою захисту працівників і недопущення професійних захворювань. Наведено методику здійснення та оцінки природної радіоактивності порід на родовищах магматичних порід та методику вимірювання питомої ефективної активності на родовищі, яку встановлюють за величиною сумарної питомої активності природних радіонуклідів (ПРН), яка визначається як виважена сума питомої активності радію-226, торію-232, та калію-40. Проаналізовано класифікацію мінеральної сировини і групи родовищ за ступенем радіоактивності. Наведено порядок визначення потужності дози гамма-випромінювання, вимірювання потужності еквівалентної дози гамма-випромінення та вимірювання експресним методом питомої ефективної активності ПРН у породах. В результаті вимірювання, моделювання, геометризації та дослідження одержано моделі, що визначають зміну питомої еквівалентної дози гамма-випромінювання та питомої активності радіонуклідів у межах ділянки родовища, що досліджувалася. Наведено основні висновки та рекомендації щодо розробки Городського родовища з урахуванням радіаційного контролю.","PeriodicalId":418005,"journal":{"name":"Технічна інженерія","volume":" 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141829115","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Технічна інженеріяPub Date : 2024-07-17DOI: 10.26642/ten-2024-1(93)-170-175
Андрій Анатолійович Єфіменко, М.В. Гончаров
{"title":"Дослідження можливостей використання SOC на основі безкоштовного та відкритого програмного забезпечення","authors":"Андрій Анатолійович Єфіменко, М.В. Гончаров","doi":"10.26642/ten-2024-1(93)-170-175","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-170-175","url":null,"abstract":"У статті розглядається особлива комбінація рішень операційного центру безпеки, що використовують безкоштовне програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом, як альтернатива таким центрам на базі високовартісного пропрієтарного ПЗ. У дослідженні визначено компоненти такого операційного центру безпеки, описано їх місце та взаємодію в процесі виявлення, аналізу та пом'якшення наслідків кібератак. Також проаналізовано конкурентоспроможність та визначено переваги, недоліки та перспективи розвитку запропонованого рішення. \u0000У дослідженні проаналізовано конкретну комбінацію безкоштовних інструментів з відкритим вихідним кодом, детально описано роль та взаємодію кожного компонента у виявленні, аналізі та пом'якшенні наслідків кіберзагроз. Запропонований безкоштовний операційний центр безпеки з відкритим вихідним кодом складається з системи управління інформацією та подіями безпеки (Elastic Stack), платформи оркестрування, автоматизації та реагування безпеки (TheHive і Cortex), системи запобігання вторгненням/виявлення вторгнень (Snort), системи виявлення та реагування на вторгнення на кінцеві точки/розширеного виявлення та реагування на вторгнення (Wazuh), платформи розвідки загроз (MISP), сканера вразливостей (OpenVAS), інструменту для аналізу шкідливого програмного забезпечення (YARA), рішень Honey, а також системи для перевірки на наявність шкідливого програмного забезпечення (Atomic Red Team). \u0000У дослідженні проілюстровано приклади використання, що демонструють реакцію операційного центру безпеки на інфікування вірусами-здирниками, використання вразливостей і спрацьовування honeypot, з акцентом на синергетичну взаємодію між компонентами. Переваги безкоштовного операційного центру безпеки з відкритим вихідним кодом включають економічну ефективність, можливість налаштування, гнучкість, надійність, відмовостійкість та підтримку з боку фахової спільноти. Серед недоліків центру визначено загальну складність, проблеми з інтеграцією, недостатність документації, відсутність підтримки з боку постачальників, потенційні ризики для безпеки та обмежені можливості порівняно з корпоративними рішеннями. \u0000У дослідженні зроблено висновок, що хоча розгортання та управління безкоштовними інструментами з відкритим вихідним кодом може бути складним, переваги безкоштовного операційного центру безпеки з відкритим вихідним кодом переважають недоліки, що робить його життєздатним варіантом для організацій з особливими потребами в безпеці, особливо для тих, які мають бюджетні обмеження.","PeriodicalId":418005,"journal":{"name":"Технічна інженерія","volume":" 9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141829412","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Технічна інженеріяPub Date : 2024-07-17DOI: 10.26642/ten-2024-1(93)-278-282
Євген Тимофійович Володарський, Дмитро Вікторович Лущик
{"title":"Невизначеність оцінювання втрати вологості готової продукції","authors":"Євген Тимофійович Володарський, Дмитро Вікторович Лущик","doi":"10.26642/ten-2024-1(93)-278-282","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-278-282","url":null,"abstract":"Побудова сучасного виробництва неможлива без використання інформаційно-вимірювальних систем (ІВС), які дозволяють оптимізувати виробничі процеси, підвищити продуктивність підприємства та покращити якість готової продукції завдяки контролю сукупності характерних параметрів. Розглядається питання оцінювання вологості виготовленої продукції – характерного параметра, що є визначальним для якості готових продуктів у багатьох сферах промисловості. Не порушуючи загальності висновків, проводяться дослідження на основі технологічних процесів з випаровуванням. При їх реалізації виконуються визначальні вимірювання, сутність яких полягає в проведенні процесу градуювання на основі тестових зразків з метою створення градуювальних таблиць, та контрольні вимірювання, які виконуються безпосередньо під час виробничого процесу з метою корегування, відповідно до створених таблиць, керованих параметрів, що впливають на значення характерної величини. Описано методику отримання відносної градуювальної характеристики для процесів, що прямо чи опосередковано відповідають модельному рівнянню віднімання. Наведено структурну організацію при градуюванні значень характеристичного параметра готового продукту від розміру впливових чинників. Проаналізовано невизначеність оцінювання вологості за результатами контрольного вимірювання. Встановлено, що присутність інструментальної кореляції під час виконання операції віднімання призводить до підвищення точності оцінювання, причому зі збільшенням різниці між вхідними параметрами, росте і точність оцінювання вологості готової продукції.","PeriodicalId":418005,"journal":{"name":"Технічна інженерія","volume":" 42","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141829820","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Технічна інженеріяPub Date : 2024-07-17DOI: 10.26642/ten-2024-1(93)-420-427
Андрій Вікторович Панасюк, Дмитро Сергійович Поліщук
{"title":"Обґрунтування вибору оптимального приладу БПЛА для проведення маркшейдерської зйомки","authors":"Андрій Вікторович Панасюк, Дмитро Сергійович Поліщук","doi":"10.26642/ten-2024-1(93)-420-427","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-420-427","url":null,"abstract":"Проведення віддаленої зйомки стає дедалі поширенішим для видобувної галузі, тому вивчення вибору приладу БПЛА є дуже актуальним питанням, що сприятиме підвищенню продуктивності роботи маркшейдерської служби. Метою дослідження є вивчення видів БПЛА, порівняння та вибір оптимального за результатами дослідження. З огляду на зазначене постає питання з вибору типу БПЛА для проведення зйомки у видобувній галузі. На сьогоднішній день немає чіткого порівняння та опису переважаючих видів БПЛА для проведення маркшейдерської зйомки. Вибір певного типу БПЛА для проведення маркшейдерської зйомки викликає низку питань, що пов’язані з видом робіт які виконуються, погодними умовами, місцевістю проведення зйомки. Основними методами дослідження є аналіз літератури, метод факторного аналізу, аналіз видів БПЛА для виконання маркшейдерської зйомки за допомогою БПЛА. Зазначене вище допомогло обґрунтувати вибір найкращих приладів для проведення маркшейдерської зйомки. Проведені роботи дозволили визначити оптимальний прилад БПЛА для проведення таких робіт.","PeriodicalId":418005,"journal":{"name":"Технічна інженерія","volume":" 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141830428","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Технічна інженеріяPub Date : 2024-07-17DOI: 10.26642/ten-2024-1(93)-58-63
П.М. Забродський, Богдан Анатолійович Шелудченко, Валерій Анатолійович Яновський
{"title":"Дослідження механізму утворення колії при русі колеса в ґрунті","authors":"П.М. Забродський, Богдан Анатолійович Шелудченко, Валерій Анатолійович Яновський","doi":"10.26642/ten-2024-1(93)-58-63","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-58-63","url":null,"abstract":"Інтенсифікація обробітку ґрунту з широким застосуванням сільськогосподарської техніки і багаторазові проходження техніки призводять до переущільнення ґрунту і погіршення умов вирощування сільськогосподарських культур. Найбільш широко в сучасній агротехніці використовується колісна техніка. В роботі досліджується напружений стан ґрунту і механізм утворення колії при русі колеса в ґрунті. Для експериментальних досліджень доцільним є представлення ґрунту як суцільного деформованого середовища, що має властивості пружності, в’язкості і пластичності. При дослідженнях застосовувалися метод скінчених елементів за допомогою програмного комплексу FEMAP with NX NASTRAN та метод фотопружності з використанням поляризаційно-проекційної установки ППУ-7. В якості оптично чутливого матеріалу використовувались епоксидна смола ЕД-6 отверджена метилтетрагідрофталевим ангідридом. Встановлено, що при русі колеса в ґрунті ґрунтовий потік, який набігає на колесо розділяється на дві частини. У верхній частині де переважають дотичні напруження відбувається зсув ґрунту і його накопичення перед колесом у вигляді наросту внаслідок бульдозерного ефекту. Нижче цього рівня, там де переважають нормальні напруження відбувається ущільнення ґрунту, тобто утворюється певне ущільнене ядро, частинки якого поступово переміщуються під колесо.","PeriodicalId":418005,"journal":{"name":"Технічна інженерія","volume":" 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141830390","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Технічна інженеріяPub Date : 2024-07-17DOI: 10.26642/ten-2024-1(93)-308-315
Віктор Вікторович Бойко, Юрій Іванович Войтенко, Анатолій Леонідович Ган, Тамара Вікторівна Хлевнюк, Євген Анатолійович Загоруйко, Олена Валеріївна Ган
{"title":"Оцінка сейсмостійкості об’єктів критичної інфраструктури з урахуванням їх власної гармоніки у вибуховому спектрі цивільного і воєнного характерів","authors":"Віктор Вікторович Бойко, Юрій Іванович Войтенко, Анатолій Леонідович Ган, Тамара Вікторівна Хлевнюк, Євген Анатолійович Загоруйко, Олена Валеріївна Ган","doi":"10.26642/ten-2024-1(93)-308-315","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-308-315","url":null,"abstract":"У статті наведено теоретичні й експериментальні дослідження закономірностей повторюваності збуджених техногенними вибухами сейсмічних хвиль для оцінки сейсмостійкості об’єктів критичної інфраструктури. Теоретично розглянуто характер розповсюдження хвильових збурень на межі пружного півпростору при його локальному збудженні. Як основа цих досліджень застосовано інтегральні перетворення Лапласа і Фур’є, чисельне рішення яких дозволяє отримати значення періодів повторюваності збурень пружних хвиль на межі півпростору. На основі теоретичних досліджень встановлено закономірність періодів повторюваності збурень пружних хвиль, які за певних умов можуть створити резонансні явища в об’єктах, що охороняються, зокрема на гармоніці, близькій до частоти власних коливань конструкції. Підтвердження цих результатів на практиці одержано при ураженні ракетними ударами критичної інфраструктури (телевежа м. Києва) та в умовах проведення вибухових робіт на кар’єрах, як приклад на Кощіївському гранітному кар’єрі ТОВ «СІПАН» при оцінці сейсмостійкості об’єктів критичної інфраструктури, зокрема опори ліній ЛЕП 330 кВ, які розташовані в зоні впливу пружних хвиль. Вони базуються на формуванні закономірностей збудження та поширенні пружних хвиль і визначенні їх параметрів на відстані від джерела збудження (масових вибухів на кар’єрі) з використанням апаратурного комплексу стандартних сейсмодатчиків СМ-3, 16-канального аналого-цифрового перетворювача (АЦП Е14-440) фірми L-Card і персонального комп’ютера (ПК). Оцінка впливу інтенсивності сейсмовибухових хвиль проводилася на частоті амплітуди максимальної швидкості коливань як у основі опори, що є нормою сейсмічної безпеки відповідно до ДСТУ 4704:2008, так і у самій конструкції опори (що є не обов’язковим відповідно до ДСТУ 4704:2008). Але наявність у вибуховому спектрі гармоніки, близької до власних коливань конструкції, спричиняє утворення у ній резонансних явищ, що приводить до збільшення швидкості коливань у самій конструкції, ніж в основі опори. Тому за критерій сейсмобезпеки приймається максимальна швидкість на частоті, близькій до власних коливань, або у основі опори, або на її конструкції. Такий параметр хвилі буде найкраще корелювати з пошкодженням або завданням ушкодження цій споруді та був запропонований як норма її сейсмостійкості. Отримані таким чином результати досліджень спонукали авторів до пропозиції доповнення чинного ДСТУ.","PeriodicalId":418005,"journal":{"name":"Технічна інженерія","volume":" 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141830458","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Технічна інженеріяPub Date : 2024-07-17DOI: 10.26642/ten-2024-1(93)-128-134
Ольга Григорівна Ворочек, Ілля Соловей
{"title":"Використання мовних моделей штучного інтелекту для генерації публікацій у соціальних мережах","authors":"Ольга Григорівна Ворочек, Ілля Соловей","doi":"10.26642/ten-2024-1(93)-128-134","DOIUrl":"https://doi.org/10.26642/ten-2024-1(93)-128-134","url":null,"abstract":" \u0000У статті досліджується використання мовних моделей штучного інтелекту для генерації публікацій у соціальних мережах. Штучний інтелект (ШІ) стає все більш інтегрованим у наше повсякденне життя, і мовні моделі, такі як GPT-4 від OpenAI, відіграють у цьому ключову роль. \u0000Мовні моделі можуть використовуватися для різних завдань: автоматизованого перекладу, створення чат-ботів, генерації текстів, що відповідають стилю певного автора або жанру, формування персоналізованих рекомендацій та навіть для детекції фейкових новин. У статті розглянуто, як ці моделі можуть бути застосовані для генерації контенту в соціальних мережах, що є корисним для особистих блогів, комерційних акаунтів та новинних каналів. \u0000Було проведено аналіз існуючих мовних моделей, таких як GPT, BERT, Gemini та LLaMA та наведено їх переваги та недоліки. Розглянуто принцип дії генеративних моделей та підрахунок токенів при створенні запитів до штучного інтелекту, наведено відповідні приклади. \u0000Описано процес збору та підготовки даних, їх фільтрації та оптимізації для зменшення вартості запитів під час навчання моделі, який забезпечує здатність генерувати контент, що відповідає заданому стилю та тематиці. \u0000Детально описано процес створення власного GPT-застосунку із використанням завантаженого та обробленого набору даних. Наведено порівняльну статистику публікацій, написаних людиною та штучним інтелектом у формі таблиці та графіка, проаналізовано отримані результати. \u0000В подальшому у створений GPT-додаток можна буде інтегрувати власні API сервіси та використати модель генерації зображень DALL-E. \u0000Ця робота підкреслює важливість і актуальність досліджень у сфері мовних моделей ШІ та їхнього застосування для генерації контенту у соціальних мережах, відкриваючи нові можливості для автоматизації та оптимізації цих процесів.","PeriodicalId":418005,"journal":{"name":"Технічна інженерія","volume":" 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-07-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"141828579","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}